Рішення

від 15.03.2023 по справі 904/682/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2023м. ДніпроСправа № 904/682/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, м.Дніпро, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ББК Комфорт-сервіс", с.Партизанське, Дніпропетровська область

про стягнення 16 704,61 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ББК Комфорт-сервіс" про стягнення 16 704,61 грн., з яких: 10 200,00 грн - основний борг, 2584,93 грн - пеня, 102,00 грн - штраф, передбачений п.7.1. договору, 1020,00грн - штраф, передбачений п.7.2. договору, 287,56грн. - 3% річних, 2510,12 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 271 СП про організацію та експлуатацію службової парковки від 01.02.2022.

Позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 07.02.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Задовольнив клопотання позивача та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

17.02.2023 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та вважає подану позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що нарахування за період з 01.02.2022 по 31.01.2023 оплачені в повному обсязі 10 200,00 грн. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

03.03.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем не було здійснено оплату у встановлені умовами договором строки. З відзиву вбачається, що відповідач здійснив погашення заборгованості вже після спливу вказаних строків. Відповідачем було здійснено оплату за період з 01.02.2022 по 31.01.2023 вже після звернення позивача до суду, тобто після 07.02.2023.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2022 між Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ББК Комфорт-сервіс" (оператор) було укладено договір про організацію та експлуатацію службової парковки № 271СП (далі - договір).

Балансоутримувач надає оператору у користування за плату службову парковку, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Гетьманська, в районі буд. № 5 (далі - службова парковка), площа майданчика: 195,5 кв.м; кількість машино-місць: 17; кількість пільгових місць: 2; дні роботи: щоденно; час роботи: цілодобово. Розрахункова площа земельної ділянки для сплати збору за паркування - 172,5 кв.м (виключені квадратні метри, які обладнані згідно п. 2.2.7. цього договору) (п. 1.1. договору).

Службова парковка транспортних засобів вважається переданою в користування оператору з моменту підписання сторонами одночасно договору та акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Оператор зобов`язується своєчасно та у повному обсязі перераховувати балансоутримувачу з моменту підписання договору плату за користування майданчиком для паркування комунальної власності (службової парковки) (п. 2.2.6. договору).

Оператор щомісячно сплачує балансоутримувачу за користування службовою парковкою плату у розмірі 850,00 грн, у тому числі ПДВ 141,67 грн за один календарний місяць (п. 4.1. договору).

Визначена в п. 4.1. договору плата за користування сплачується грошовими коштами на поточний рахунок балансоутримувача, визначений у реквізитах цього договору (п. 4.2. договору).

Визначена в п. 4.1. договору плата сплачується оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25 - го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю (п. 4.3. договору).

Нарахування плати починається з дня підписання цього договору і закінчується в день припинення дії цього договору (п. 4.4. договору).

У разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті за користування службової парковки, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов`язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1 відсотка від суми заборгованості (п. 7.1. договору).

У разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті плати за користування службовою парковкою, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять днів, оператор зобов`язаний у кожному такому випадку сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 10 відсотків місячного розміру плати за користування службовою парковкою (п. 7.2. договору).

Договір набирає чинності з дати підписання сторонами, а в частині початку ведення діяльності - з моменту підписання акту введення в експлуатацію службової парковки (п. 10.1. договору).

Договір діє до проведення конкурсу з визначення оператора на право обслуговування службової парковки. Датою втрати чинності даного договору вважати дату укладання договору про організацію та експлуатацію службової парковки між балансоутримувачем та переможцем конкурсу з визначення оператора (п. 10.2. договору).

01.02.2022 сторонами було підписано акт приймання-передачі майданчику для паркування (а.с. 23) та акт введення в експлуатацію майданчика для паркування комунальної форми власності (а.с. 24), відповідно до якого оператор розпочав діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці комунальній власності.

Позивач зазначає, що відповідач не виконує належним чином умови договору, внаслідок чого за період з 01.02.2022 по 31.01.2023 виникла заборгованість у розмірі 10 200,00 грн з оплати за користування службовою парковкою.

Відповідач у відзиві зазначив, що нарахування за період з 01.02.2022 по 31.01.2023 у розмірі 10 200,00 грн оплачені ним в повному обсязі, на підтвердження чого надав платіжну інструкцію № 906 від 10.02.2023 про сплату позивачу 10 200,00 грн, з призначенням платежу: «за користування майданчиком для паркування терміном до 31.01.2023 зг.дог. 271СП від 01.02.2022».

Позивач зазначає, що відповідачем було здійснено оплату вищезазначеною платіжною інструкцією за договором вже після звернення позивача до суду, тобто після 07.02.2023. Таким чином, позивач вважає правомірними позовні вимоги щодо стягнення з відповідача непогашеної заборгованості, тому що на момент звернення існувала заборгованість за договором у розмірі 10 200,00 грн.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1,2,5 ст.762 Цивільного кодексу України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. (ст. 286 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду справи відповідач подав до суду платіжну інструкцію № 906 від 10.02.2023 про сплату позивачу 10 200,00 грн з призначенням платежу: «за користування майданчиком для паркування терміном до 31.01.2023 зг.дог. 271СП від 01.02.2022».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 10 200,00 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2584,93 грн за період з 03.08.2022 по 03.02.2023, штраф передбачений п.7.1. договору у розмірі 102,00 грн та штраф, передбачений п.7.2. договору у розмірі 1020,00грн.

Відповідно до п. 7.1. договору у разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті за користування службової парковки, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов`язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1 відсотка від суми заборгованості.

У разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті плати за користування службовою парковкою, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять днів, оператор зобов`язаний у кожному такому випадку сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 10 відсотків місячного розміру плати за користування службовою парковкою (п. 7.2. договору).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню на загальний розмір заборгованості (який виник за період з 01.02.2022 по 31.01.2023) у розмірі 10 200,00 грн за період з 03.08.2022 по 03.02.2023.

Господарський суд зазначає, що нарахування пені на загальний розмір заборгованості (який виник за період з 01.02.2022 по 31.01.2023) у розмірі 10 200,00 грн за період з 03.08.2022 по 03.02.2023 є необґрунтованим, оскільки 03.08.2022 (початкова дата періоду нарахування пені) заборгованість у розмірі 10 200,00 грн ще не виникла.

Відповідно до п. 4.3. договору, визначена в п. 4.1. договору плата сплачується оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25 - го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Заборгованість у загальному розмірі 10200,00грн виникла 26.12.2022.

Розрахунок з розмежуванням сум основного боргу за кожний місяць окремо з відповідними нарахуваннями позивач не подав. Тому суд здійснює перевірку розрахунку в межах заявленого позивачем періоду та визначеної ним бази нарахування (10200,00грн).

Таким чином, оскільки позивач здійснює нарахування пені на загальний розмір заборгованості (за період з 01.02.2022 по 31.01.2023) у розмірі 10 200,00 грн, то початковою датою нарахування має бути початкова дата прострочення виконання зобов`язання з оплати плати за користування службовою парковкою за останній заявлений спірний місяць такого користування, а саме 27.12.2022 (початкова дата прострочення виконання зобов`язання з оплати плати за користування службовою парковкою за січень 2023 року з урахуванням того, що останній день сплати припадає на вихідний день).

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня за період з 27.12.2022 по 03.02.2023 у розмірі 544,93 грн.

Розмір штрафу, передбаченого п.7.2. договору у розмірі 1020,00 грн, позивачем розраховано правильно.

Стосовно нарахованого позивачем штрафу, передбаченого п.7.1. договору, у розмірі 102,00 грн господарський суд зазначає наступне.

Як вказано вище, відповідно до п.7.1. договору, у разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті за користування службової парковки, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов`язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1 відсотка від суми заборгованості.

З викладеного вбачається, що п. 7.1. договору передбачена можливість нарахування пені у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, у випадку прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті за користування службової парковки, сплаті інших платежів, передбачених договором.

Можливість нарахування штрафу, зокрема 1% від суми заборгованості, п. 7.1. договору не передбачена.

Таким чином, нарахування позивачем штрафу відповідно до п.7.1. договору у розмірі 102,00 грн є необґрунтованим та безпідставним, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 26.02.2022 по 03.02.2022 у розмірі 287,56 грн та інфляційні втрати за той же період у розмірі 2510,12 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний не правильно.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що 3% річних та інфляційних втрат позивачем також нараховуються на загальний розмір заборгованості (який виник за період з 01.02.2022 по 31.01.2023) у розмірі 10 200,00 грн за період з 26.02.2022 по 03.02.2023

Господарський суд наголошує, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат на загальний розмір заборгованості (який виник за період з 01.02.2022 по 31.01.2023) у розмірі 10 200,00 грн за період з 26.02.2022 по 03.02.2023 є необґрунтованим, оскільки 26.02.2022 (початкова дата періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат) заборгованість у розмірі 10 200,00 грн ще не виникла.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2019 по справі №910/5625/18 сказав наступне.

«Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

…в розрахунок інфляційних втрат не може включатися заборгованість менше місяця.»

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних за період з 27.12.2022 по 03.02.2023 у розмірі 32,70 грн та інфляційні втрати за січень 2023 у розмірі 132,60 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 1730,23 грн, з яких: 544,93 грн - пеня, 1020,00 грн - штраф, передбачений п.7.2. договору, 32,70 грн. - 3% річних, 132,60 грн - інфляційні втрати.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 1970,06 грн (73,40 %), на відповідача 713,94 грн (26,60 %).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі за позовом в частині стягнення основного боргу у розмірі 10 200,00 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ББК Комфорт-сервіс" (52012, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Заводська, буд. 25, ідентифікаційний код 41638932) на користь Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Курчатова, 8, ідентифікаційний код 23357437) 1730,23 грн, з яких: 544,93 грн - пеня, 1020,00 грн - штраф, передбачений п.7.2. договору, 32,70 грн. - 3% річних, 132,60 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 713,94 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва