Рішення

від 09.03.2023 по справі 906/45/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/45/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Русецька Ю.О.

за участю представника позивача: Брижан А.С. - адвокат, ордер серія СВ №1045241 від 02.03.2023р. (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЛ СІ-КОНСАЛТИНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мила Кізонька Гай"

про стягнення 50 000,00 грн

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЛ СІ-КОНСАЛТИНГ" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мила Кізонька Гай" 50000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 09.02.2023.

Ухвалою суду від 09.02.2023р. відкладено розгляд справи по суті на 09.03.2023р.

В судовому засіданні 09.03.2023р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.03.2021р. сторонами було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг, на виконання умов якого позивач перерахував відповідачу аванс в сумі 50000,00 грн. згідно платіжного доручення №797 від 31.03.2021р.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, сплачену суму авансу не повернув.

Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мила Кізонька Гай" свого представника у судове засідання не направила, ухвали суду, направлені на адресу відповідача, вказану в ЄДРПОУ, повертались неврученими, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, була направлена телефонограма на номер телефону 0443714580, вказаний в ЄДРПОУ в розділі засоби зв`язку, однак даний номер не є дійсним.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист.

Також суд враховує, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію та несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та неповідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За вказаних обставин, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений ст.165 ГПК України, а також беручи до уваги, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, суд на підставі ч.9 ст.165 ГПК України вирішує справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

30.03.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЛ СІ-КОНСАЛТИНГ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мила Кізонька Гай" (виконавець) було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг, згідно п.1.1 якого виконавець зобов`язується надавати замовнику інформаційно-консультаційні та інші послуги щодо залучення кредитних (позикових) коштів для замовника в розмірі від 3500000,00 до 7000000,00 гривень, а замовник, в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується оплачувати послуги виконавця (а.с.7-12).

Згідно п.1.5 договору сторони домовилися, що підтвердженням надання послуг за цим договором, що підлягають обов`язковій оплаті з боку замовника, є підписання сторонами відповідних письмових документів (актів приймання-передачі наданих послуг) в порядку, передбаченому у розділі 3 цього договору, що повинні містити всі обов`язкові реквізити первинних документів відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг виконавця складається із:

3.1.1 договору вартість послуг виконавця складається із щомісячної оплати вартості послуг виконавця, що здійснюється замовником протягом 5 робочих днів з моменту отримання відповідного рахунку-фактури, наданого виконавцем, у сумі 50000,00 грн. Послуги за цим договором надаються на етапі аналізу можливостей та умов з метою залучення кредитних (позикових) коштів для замовника, але у будь-якому разі не більше ніж 2 місяців з дня укладення даного договору.

3.1.2. 2% від суми залучених коштів для замовника , що здійснюється замовником протягом двох робочих днів з моменту отримання відповідного рахунку-фактури, наданого виконавцем, але не раніше дати підписання замовником кредитного (позикового) договору з кредитором /кредиторами.

Відповідно до п.3.3 договору за результатами надання послуг за цим договором (або окремих етапів надання таких послуг) виконавцем складається відповідний акт приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що протягом 3 робочих днів з дня отримання замовником двох примірників акту (цінним листом із описом вкладення, кур`єром на адресу замовника, вказану у цьому договорі, або вручення особисто уповноваженому представнику), замовник зобов`язаний підписати їх, та один екземпляр надати виконавцю, або надати (направити) виконавцю протягом встановленого в цьому пункті строку мотивовану відмову від підписання такого акту.

Якщо протягом 3 робочих днів з дня отримання замовником двох примірників акту замовник не направить на адресу виконавця ані підписаного акту, ані мотивованої відмови від його підписання, послуги за цим актом вважатимуться такими, що надані виконавцем своєчасно та належним чином, а замовник буде зобов`язаний оплатити такі послуги в безспірному порядку, згідно відповідного рахунку-фактури.

Платіжним дорученням №797 від 31.03.2021р. позивач перерахував відповідачу 50000,00 грн. за інформаційно-консультаційні послуги згідно рахунку №1 від 31.03.2021р. (а.с.14, 15).

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо надання інформаційно-консультаційних послуг, позивач надіслав йому вимогу №17-11/02 від 17.11.2022р. про повернення сплаченої суми авансу в розмірі 50000,00 грн. (а.с.5-6, 13).

Відповідач вимог позивача не виконав, отриманий аванс не повернув.

За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЛ СІ-КОНСАЛТИНГ" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мила Кізонька Гай" 50000,00 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг на підставі договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 30.03.2021р.

Відповідно до ч. 1ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1ст.902 ЦК Українивиконавець повинен надати послугу особисто.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно дост.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що кошти у сумі 50000,00 грн., призначенням платежу: "За інформаційно-консультативні послуги згідно рахунку № 1 від 31.03.21 р.", платіжним дорученням №797 позивач сплатив 31.03.2021 р., тобто на наступний день після укладення договору про надання інформаційно-консультативних послуг від 30.03.2021 р.

За умовами пп. 3.1.1. договору кошти в сумі 50000,00 грн. є щомісячною оплатою вартості послуг виконавця, які надаються на етапі аналізу можливостей та умов з метою залучення кредитних (позикових) коштів для замовника.

Аналіз пп. 3.1.1. п. 3.1. та п. 3.2. договору вказує на те, що зобов`язання позивача в частині щомісячної оплати вартості послуг в сумі 50000,00 грн. виникло після отримання рахунку-фактури відповідача.

Факт надання послуг відповідачем підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, який згідно п.п.3.3. та 3.4 договору підписується замовником (позивачем) протягом 3 робочих днів з дня його отримання та повертається виконавцю (відповідачу).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг та відповідно виконання відповідачем зобов`язань щодо надання послуг, які позивач оплатив 31.03.2021 р..

Обґрунтовуючи правові підстави звернення до суду з даним позовом, позивач посилається на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, які містять загальні положення щодо обов`язковості виконання зобов`язань сторонами, та не наводить правової кваліфікації спірних правовідносин та заявленої до стягнення суми.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19 ), висновки якої є обов`язковими для суду в силу ст.236 ГПК України, викладено позицію, згідно якої саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 25.06.2019 року у справі №924/1473/15 та від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17 висловила правову позицію про те, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.

Виходячи з встановленого судом факту перерахування коштів позивачем та з огляду на те, що відповідачем послуги фактично не надані, суд вважає, що сплачені позивачем кошти є збитками, які останній поніс внаслідок невиконання відповідачем свого зобов`язання.

Відповідно до 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

З огляду на положення статті 224 ГК України, статей 22, 611, 614, 623 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як вже вказувалося, матеріалами справи підтверджено факт перерахування позивачем відповідачу 50000,00 грн. плати за інформаційно-консультаційні послуги Докази в підтвердження надання вказаних послуг в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань, покладених на відповідача, в частині надання послуг, та понесеними позивачем витратами на оплату інформаційно-консультаційних послуг в сумі 50000,00 грн., які фактично є збитками.

Як свідчать матеріали справи, позивач надіслав відповідачу вимогу від 17.11.2022р. про повернення сплачених йому 50000,00 грн. (а.с.5-6, 13), яка останнім не виконана.

Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання в частині надання послуг в даному випадку покладено на відповідача, і останній не скористався правом подачі відзиву на спростування доводів позивача, не надав суду доказів виконання зобов`язання в частині надання послуг, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 50000,00 грн., які є збитками.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 2481,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мила Кізонька Гай"(12462, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Гай, вул. Чехова, буд. 16-А, код ЄДРПОУ 41431598)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЛ СІ - КОНСАЛТИНГ" (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 1Б, офіс 9, код ЄДРПОУ 38365960):

- 50000,00 грн. боргу у вигляді збитків,

- 2481,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.03.23

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2,3 - сторонам (рек. з повід)