Рішення

від 15.03.2023 по справі 907/977/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/977/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

Розглянувши матеріали справи

за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Мет», м. Дніпро

про стягнення 95 391,59 грн

секретар судового засідання - Піпар А.Ю.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИВ:

Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Мет» про стягнення 89 964,00 грн заборгованості з орендної плати та 5427,59 грн пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем Договору на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгород №34 від 17.02.2021.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/977/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.01.2023, яка надіслана судом на офіційну юридичну адресу відповідача вручена Товариству з обмеженою відповідальністю «Крок Мет» 22.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 8850101734784 та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 8850101734784.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгорода №34 від 17.02.2021 в частині сплати орендної плати за період з жовтня 2021 року по листопад 2022 року включно, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Мет» наявна заборгованість в розмірі 89 964,00 грн, на яку позивачем за період з 01.05.2022 року по 31.10.2022 року нараховано 5427,59 грн пені, які просить стягнути з відповідача у справі.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

17 лютого 2021 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (в подальшому назву змінено на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради), як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок Мет», як Орендарем укладено договір №34 на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгорода (далі - Договір), предметом якого є надання Орендодавцем Орендарю права на тимчасове платне користування окремими конструктивними елементами благоустрою (мощення-фігурний елемент мощення), площею 153,0 м.кв., за адресою: м. Ужгород, вул. Залізнична, 2Д, для розміщення будівельного майданчика для здійснення діяльності на умовах оренди (п. 1 Договору).

Пунктом 2.1.1. Договору передбачено обов`язок Орендодавця відповідно до Акту приймання-передачі (який підписується одночасно з Договором) надати у тимчасове користування об`єкт оренди.

Згідно з Актом приймання-передачі від 17.02.2021 Орендодавцем на виконання умов Договору передано, а Орендарем, в свою чергу, прийнято Об`єкт оренди в строкове платне користування для розміщення будівельного майданчика.

Відповідно до п. 3.1. Договору, обов`язок внесення орендної плати Орендарем виникає з дня укладення цього Договору та підписання акта приймання-передачі.

Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування об`єктом щомісячно до 15 числа поточного місяця у розмірі 6426,00 грн, з ПДВ (п. 3.2. Договору).

Означений розмір щомісячної орендної плати визначений розрахований сторонами відповідно до Розділу 8 Договору, виходячи з розміру плати 1 кв.м. для центральної зони м. Ужгород, який встановлений в п. 3 рішення Ужгородської міської ради №406 від 18.10.2016 «Про Порядок встановлення плати для тимчасово розміщених будівельних майданчиків» (https://rada-uzhgorod.gov.ua/uploads/sites/2/2016/10/406-Pro-poryadok_24.10.pdf), обов`язок щодо сплати якого встановлено для Орендаря в п. 2.2.2. Договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору, він діє до завершення фактичного використання конструктивними елементами благоустрою, на якому влаштовано будівельний майданчик. Після закінчення виконання будівельних робіт Орендар повідомляє Орендодавця про демонтаж огорожі будівельного майданчика. Демонтаж такої огорожі фіксується актом комісії, в якому вказується дата демонтажу.

Позивач в позовній заяві та згідно з поданим розрахунком заборгованості по орендній платі станом на 09.12.2022 стверджує, що Орендар не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, а саме не оплатив у визначений Договором строк орендну плату за користування конструктивними елементами благоустрою (мощення-фігурний елемент мощення) у період з жовтня 2021 року по листопад 2022 року включно, в результаті чого в нього виникла заборгованість в розмірі 89 964,00 грн, стягнення якої разом з нарахованою за несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати орендної плати пенею за період з 01.05.2022 року по 31.10.2022 року в розмірі 5427,59 грн є предметом позовних вимог в даній справі.

Надіслана 30.12.2021 рекомендованою кореспонденцією (список рекомендованих листів від 30.12.2021, Список №18410 згрупованих поштових відправлень, фіскальний чек від 30.12.2021) Орендодавцем на адресу ТОВ «Крок Мет» претензія №32.01.13/466 від 30.12.2021 з вимогою в десятиденний строк сплатити заборгованість по орендній платі, яка станом на час оформення претензії становила за даними Орендодавця 19 278,00 грн, залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Щодо підсудності.

Підсудність даного спору визначається за правилами ч. 5 ст. 29 ГПК України на вибір позивача за місцем виконання Договору, через особливість якого він може виконуватися виключно в м. Ужгород Закарпатської області.

Щодо суті спору.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, цивільні права та обов`язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов`язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов`язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і в установлений строк.

Положеннями ст.ст. 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за укладеними договорами. Дане витікає з умов розглядуваного договору та вимог законодавства, згідно з яким суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( ч.1 ст.193 ГК України).

При укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного виявлення, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч.4 ст.179 ГК України).

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться також в положеннях п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується та Відповідачем не спростовано факт користування ним нерухомим майном (конструктивними елементами благоустрою (мощення-фігурний елемент мощення), площею 153,0 м.кв., за адресою: м. Ужгород, вул. Залізнична, 2Д) на підставі Договору на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгорода №34 від 17.02.2021.

Доказів припинення сторонами вказаного Договору та/або повернення об`єкту Оренди з оренди Орендарем матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як встановлено судом, в п. 3.2. Договору сторонами обумовлено фіксований розмір орендної плати - 6426,00 грн (з ПДВ) на календарний місяць, яка повинна сплачуватися Орендарем до 15 числа поточного місяця, розрахунок та розмір якої відповідають тарифам, що встановлені п. 3 рішення Ужгородської міської ради №406 від 18.10.2016 «Про Порядок встановлення плати для тимчасово розміщених будівельних майданчиків».

Обов`язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати на рахунок Орендодавця орендну плату визначений в п. 2.2.2. Договору.

З аналізу норм ст. 204 Цивільного кодексу України випливає, договори, укладені між сторонами, як цивільно правові правочини, є правомірними, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, відтак, зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем в порушення умов Договору неналежно виконувалися обов`язки в частині сплати орендної плати за користування конструктивними елементами благоустрою за період з жовтня 2021 року по листопад 2022 року включно, у зв`язку з чим станом на 09.12.2022 за ТОВ «Крок Мет» рахується заборгованість в розмірі 89 964,00 грн.

Враховуючи вище зазначені обставини, зважаючи, що Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення суми 89 964,00 грн заборгованості по сплаті орендної плати за період з жовтня 2021 року по листопад 2022 року включно згідно Договору на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгорода №34 від 17.02.2021 є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачами не спростованими, а тому, позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Приписами ч. 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.1. Договору сторонами погоджено, що у разі протермінування платежів, передбачених у п. 3.2. цього Договору Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню від суми протермінованого платежу за кожен день протермінування згідно з діючим на цей період законодавством, але не вище подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд вважає правомірним нарахування відповідачу пені за період з 01.05.2022 року по 31.10.2022 року, виходячи з розміру простроченого орендного платежу в цей період.

При цьому, здійснивши власний арифметичний розрахунок заявлених вимог в цій частині, судом встановлено, що розмір пені є більшим, позаяк позивачем застосовано в розрахунку нижчі розміри облікової ставки НБУ. Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а відтак підлягають до задоволення судом вимоги про стягнення з Відповідача нарахованої Позивачем за період з 01.05.2022 року по 31.10.2022 року пені в сумі 5427,59 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на відповідача у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Мет» (49000, м. Дніпро, вул. Дзвінка, буд. 30, квартира 1, код ЄДРПОУ 43314085) на Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 36541721) 89 964,00 грн (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) заборгованості, 5427,59 грн (п`ять тисяч чотириста двадцять сім гривень 59 копійок) пені та 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісідесят одну гривню 00 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 15 березня 2023 року.

СуддяЛучко Р.М.