Рішення

від 06.03.2023 по справі 910/9143/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.03.2023Справа № 910/9143/22

За позовомПриватного акціонерного товариства «КІНТО»доПублічного акціонерного товариства «Укрнафта»простягнення 2 574 498,26 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Кологойда О.В.від відповідача:Михалевич М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «КІНТО» (надалі - ПАТ «КІНТО») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (надалі - ПАТ «Укрнафта») про стягнення 2 574 498,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства не виконав належним чином зобов`язання з виплати частини чистого прибутку за 2020 рік, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 574 498,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що загальними зборами Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 18.05.2021 рішення про виплату дивідендів та їх розмір не приймалось, а з огляду на те, що дивіденди за своєю суттю є частиною чистого прибутку, той підстав для стягнення відповідних коштів на підставі рішення суду не виникає. Також відповідач вказує, що здійснення виплати частини чистого прибутку безпосередньо «іншим учасникам» (акціонерам), як то передбачено Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік», не вбачає за можливе з огляду на відсутність порядку здійснення такої виплати, оскільки жодним законодавчим актом не врегульовано питання щодо органу, уповноваженого приймати рішення про встановлення дати складання переліку осіб, які мають право на отримання частини чистого прибутку, про спосіб, порядок та умови виплати частини чистого прибутку таким «іншим учасникам» товариства.

Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву проти доводів відповідача заперечує та вказує на те, що зобов`язання відповідача з виплати акціонерам частини чистого прибуток за 2020 рік виникло на підставі ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» та рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта» від 18.05.2021, оформленого протоколом №31.

Протокольною ухвалою суду від 28.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 06.03.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта» засноване відповідно до наказу Державного Комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 №57 шляхом перетворення державного підприємства «Виробниче об`єднання «Укрнафта» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 №210/93.

Товариство є правонаступником державного підприємства - Виробничого об`єднання «Укрнафта». Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву Товариства з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», Організаційно-правовою формою Товариства є акціонерне товариство. Товариство за типом є публічним акціонерним товариством.

Акціонерами ПАТ «Укрнафта» є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень Статуту та вимог чинного законодавства України.

Статутний капітал ПАТ «Укрнафта» становить 13 557 127,50 грн. і поділений на 54 228 510 шт. простих іменних акцій.

Відповідно до загальнодоступних джерел, що не заперечується відповідачем, Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (частка держави у статутному капіталі якого становить 100%) належить 27 114 256 акцій відповідача ПАТ «Укрнафта», тобто 50% плюс 1 акція.

Тобто, відповідач входить до числа господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100%.

18.05.2021 відбулися загальні збори акціонерів ПАТ «Укрнафта», скликані відповідно до рішення його наглядової ради від 25.03.2021.

Прийняті загальними зборами акціонерів ПАТ «Укрнафта» рішення були оформлені протоколом № 31, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

За результатами цих загальних зборів вирішено, зокрема, питання № 13 порядку денного: «Розподіл прибутку і збитків Товариства за підсумками 2020 року. Прийняття рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів Товариства».

По питанню №13 порядку денного загальними зборами простою більшістю голосів акціонерів, що склала 99,963% від кворуму, прийнято рішення: «Оскільки Товариством не прийнято рішення про виплату дивідендів до 1 травня 2021 року, дивіденди не нараховувати, прибуток розподілити відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що в силу вимоги абзацу 2 пункту 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у відповідача виник обов`язок перед акціонерами сплатити частину чистого прибутку відповідно до кількості належних акціонерам акцій.

Так, позивач є компанією з управління активами та на підставі ч. 1 ст. 41, ч. 6 ст. 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування», ст. 6, 34 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» діє від власного імені в інтересах учасників пайових інвестиційних фондів, які не є юридичними особами, а саме: Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Казначейський», Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій «КІНТО-Еквіті», Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Індекс Української Біржі», Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток», Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Народний» та Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт».

Вказані особи є власниками простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта», а саме:

- Відкритому диверсифікованому пайовому інвестиційному фонду «КІНТО-Казначейський» належить 1 580 акцій;

- Відкритому спеціалізованому пайовому інвестиційному фонду акцій «КІНТО-Еквіті» належить 1 320 акцій;

- Закритому недиверсифікованому пайовому інвестиційному фонду «Індекс Української Біржі» належить 15 200 акцій;

- Інтервальному диверсифікованому пайовому інвестиційному фонду «Достаток» належить 1 800 акцій;

- Інтервальному диверсифікованому пайовому інвестиційному фонду «КІНТО-Народний» належить 2 060 акцій;

- Непідприємницькому товариству «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» належить 14 375 акцій.

У зв`язку з викладеним, позивачем нараховано до стягнення з відповідача частину чистого прибутку відповідно до кількості належних акціонерам акцій на загальну суму 2 574 498,26 грн.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 2 ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.

На суму несвоєчасно сплачених коштів (частини чистого прибутку) до державного бюджету контролюючими органами нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.

Таким чином, вказаним законом України передбачено, що господарські товариства, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку.

Відповідач не заперечував, що рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, не приймалося.

Таким чином, право вимагати сплати частини чистого прибутку мають акціонери (учасники) господарського товариства, які обліковуються в реєстрі акціонерів (учасників) станом на кінець робочого дня 1 липня.

Більш того, як було встановлене вище, 18.05.2021 загальними зборами акціонерів ПАТ «Укрнафта» по питанню № 13 порядку денного прийнято рішення: «Оскільки Товариством не прийнято рішення про виплату дивідендів до 01.05.2021, дивіденди не нараховувати, прибуток розподілити відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Згідно з п. 12 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом.

Як визначено положеннями частини 1 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства», дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Відповідно до частин 2, 3 наведеної статті виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

З наведених положень чинного законодавства України слідує, що прийняття рішення про виплату дивідендів віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства, які на власний розсуд мають право як здійснити таку виплату, так і відмовитись від її здійснення.

Так, матеріалами справи підтверджується, що рішення загальних зборів ПАТ «Укрнафта» про нарахування дивідендів станом на 01.05.2021 не було прийнято.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Суд звертає увагу на те, що реалізація конституційних прав та свобод фізичними та юридичними особами здійснюється в порядку, встановленому положеннями спеціального законодавства, яке регулює конкретну сферу правовідносин у суспільстві.

У даному випадку саме Закону України «Про акціонерні товариства» містить спеціальні норми, які встановлюють спосіб та порядок здійснення акціонерами на управління акціонерним товариством, розподіл прибутку, отримання дивідендів тощо.

Відповідно до положень вказаного Закону реалізація акціонерами права на отримання дивідендів за простими акціями можлива лише в разі прийняття рішення загальними зборами акціонерів про їх виплату. Прийняття такого рішення є виключною компетенцією загальних зборів.

При цьому саме загальні збори ПАТ «Укрнафта» в межах наданих їм повноважень прийняли рішення від 18.05.2021, визначивши спосіб розпорядження прибутком цієї юридичної особи в порядку, встановленому статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

З огляду на вказане, акціонери ПАТ «Укрнафта» мають право на частину чистого прибутку відповідно до кількості належних їм акцій, виходячи із суми коштів у розмірі 1 921 167 072,00 грн., що розрахована відповідачем в рахунок погашення грошового зобов`язання по сплаті частини чистого прибутку за 2020 рік до державного бюджету на підставі абз. 2 ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік».

Зокрема, 26.05.2021 на підставі та на виконання рішення загальних зборів акціонерів від 18.05.2021 (протокол №31 від 18.05.2021) та рішення правління ПАТ «Укрнафта» від 20.05.2021 (протокол № 6/1 від 20.05.2021) позивач склав та направив поштовим повідомленням на адресу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2020 рік, на підставі якого було задекларовано до сплати 1 921 167 072, 00 грн. частини чистого прибутку, розрахованого на пакет акцій НАК «Нафтогаз України» в статутному фонді ПАТ «Укрнафта».

Відтак, відповідач визначив частину чистого прибутку за 2020 рік, що підлягає сплаті на частку НАК «Нафтогаз України» до державного бюджету з розрахунку 90% чистого прибутку за 2020 рік (мінімальний розмір, визначений абз. 2 статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).

Таким чином, частка чистого прибутку за 2020 рік, належна до виплати на одну акцію, складає 70,8545 грн. (1 921 167 072,00 грн./27 114 256 акцій, що належить НАК «Нафтогаз України» в статутному капіталі ПАТ «Укрнафта»).

В рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду від 19.10.2022 у справі №640/18646/21 за позовом ПАТ «Укрнафта» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, зокрема про визнання протиправною бездіяльність Центрального міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо відмови в поверненні надміру сплачених грошових коштів по податку на прибуток підприємств за 2020 рік у розмірі 3 268 749 760, 86 грн. шляхом їх зарахування в рахунок сплати грошових зобов`язань з частини чистого прибутку за 2020 рік (1 921 167 072,00 грн.) та дивідендів за 2018 рік (965 730 186,00 грн.), щодо відмови в поверненні (381 852 502,87 грн.) на рахунок ПАТ «Укрнафта» в установі банку, ПАТ «Укрнафта» наполягає на правильності розрахунку боргу перед Державою у розмірі 1 921 167 072,00 грн.

Водночас, суд відзначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував проти розрахунку позивача.

Відповідно до абз. 2 ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» частина чистого прибутку має бути сплачена до 1 липня року, що настає за звітним.

Доказів виплати акціонерам, в інтересах яких діє позивач, частини чистого прибутку до 01.07.2021 матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на те, що питання виплати акціонерам частини чистого прибутку не врегульовано законодавством, не може бути підставою для невиконання вимог Закону України та порушення прав позивача.

Щодо посилання скаржника на звернення за роз`ясненнями до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Професійної асоціації корпоративного управління, суд відзначає наступне.

Так, у листі №26/07/16550 від 28.07.2021 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема вказано, що оскільки ПАТ «Укрнафта» не прийнято рішення про виплату дивідендів до 1 травня 2021 року, дивіденди товариством не нараховуються, прибуток має розподілятися відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

В листі Професійної асоціації корпоративного управління від 10.08.2021 за №03-10/08 зазначено, що доки норми абз. 1-3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» є чинними, вони є такими, що підлягають виконанню.

Тобто, як правильно зазначив представник позивача, з даних листів не вбачається беззаперечний висновок, що невідомо як здійснювати виплати, які передбачені «іншим акціонерам» в порядку виконання прямої норми абз. 2 п. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

При цьому, як встановлено вище, обов`язок відповідача щодо сплати акціонерам заявленої суми прямо виникає із акта законодавства, а саме - абз. 2 п. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

За змістом п. 6.16 Статуту документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів є виписка з рахунку в цінних паперах, яка видається депозитарною установою на вимогу власника цінних паперів або і інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.

Облік прав власності на акції товариства здійснюється відповідно до законодавства про депозитарну систему України (п. 6.17 Статуту).

Частиною першою статі 8 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Позивач надав суду виписки про стан рахунків в цінних паперах акціонерів, в інтересах яких поданий даний позов, як станом на 18.05.2021 (тобто, дата прийняття рішення загальними зборами ПАТ «Укрнафта»), так і станом на 01.07.2021 (кінцева дата виконання вказаного рішення).

Так, згідно вказаних доказів Відкритому диверсифікованому пайовому інвестиційному фонду «КІНТО-Казначейський» належить 1 580 акцій, Відкритому спеціалізованому пайовому інвестиційному фонду акцій «КІНТО-Еквіті» - 1 320 акцій, Закритому недиверсифікованому пайовому інвестиційному фонду «Індекс Української Біржі» - 15 200 акцій, Інтервальному диверсифікованому пайовому інвестиційному фонду «Достаток» - 1 800 акцій, Інтервальному диверсифікованому пайовому інвестиційному фонду «КІНТО-Народний» - 2 060 акцій, Непідприємницькому товариству «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» - 14 375 акцій.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що згідно з принципами, які закріплені у його практиці (див., між іншим, «Пудас проти Швеції», рішення від 27.10.1987), спір щодо «права», про яке можна стверджувати - принаймні на підставах, котрі можна довести, - що воно визнається в національному праві, а також є реальним і важливим. Спір може стосуватись як фактичного існування права, так і обсягів та способу його реалізації. Зрештою, результат провадження повинен безпосередньо впливати на можливість реалізації права, про яке йдеться у справі. Крім того, чи буде право розглядатись як право цивільного характеру в світлі відповідних положень Конвенції має визначатися не тільки за юридичною галузевою кваліфікацією, а й за його матеріально-правовим змістом та наслідками реалізації цього права у межах національної правової системи (див. «Кьоніг проти Німеччини», рішення від 28.06.1978).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

З урахуванням викладеного суд погоджується із наданим позивачем розрахунком частини чистого прибутку за 2020 рік, що підлягає стягненню з ПАТ «Укрнафта»: на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Казначейський», у розмірі 11 950,11 грн.; на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій «КІНТО-Еквіті», у розмірі 93 527,94 грн.; на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Індекс Української Біржі», у розмірі 1 076 988,40 грн.; на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток», у розмірі 127 538,10 грн.; на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Народний», у розмірі 145 960,27 грн.; на рахунок Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» у розмірі 1 018 533,44 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «КІНТО» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «КІНТО» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) частину чистого прибутку за 2020 рік в сумі:

- 11 950,11 грн. - на рахунок НОМЕР_1 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Казначейський»;

- 93 527,94 грн. - на рахунок НОМЕР_2 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій «КІНТО-Еквіті»;

- 1 076 988,40 грн. - на рахунок НОМЕР_3 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Індекс Української Біржі»;

- 127 538,10 грн. - на рахунок НОМЕР_4 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток»;

- 145 960,27 грн. - на рахунок НОМЕР_5 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Народний»;

- 1 018 533,44 грн. - на рахунок НОМЕР_6 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» (ідентифікаційний код 33058272). Видати наказ.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Приватного акціонерного товариства «КІНТО» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 25-Б; ідентифікаційний код 16461855) судовий збір у розмірі 30 893 (тридцять тисяч вісімсот дев`яносто три) грн. 98 коп. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.03.2023.

Суддя В.П. Босий