Рішення

від 15.03.2023 по справі 910/1049/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.03.2023Справа № 910/1049/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу №910/1049/23

за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконсалтбуд"

про стягнення 6206,44 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконсалтбуд" про стягнення 6206,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором №ДНП-2018-11/06 про надання в експлуатацію майданчика від 08.11.2018, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 4433,00 грн, за прострочення сплати якої додатково нараховані пеня в сумі 500,14 грн, 3% річних - 132,99 грн та інфляційні втрати - 1140,31 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: бул. Марії Приймаченко, буд. 1/27, оф 304/1, м. Київ, 01042, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

08.11.2018 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (за договором - Сторона -1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Проперті» (за договором - Сторона - 2) було укладено Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування №ДНП-2018-11/06, відповідно до умов якого Сторона-1 передає за плату Стороні-2 право на організацію та експлуатацію 22 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 55/6, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва,для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Згідно п. 3.1 Договору майданчик для паркування вважається переданим в експлуатацію відповідачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію.

Відповідно до п. 3.4 Договору щомісяця до 10-го числа сторони підписують акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням позивача. У випадку непідписання відповідачем акта приймання-передачі наданих послуг в строк до 20 числа акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним відповідачем без зауважень.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що плата за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу становить 6,50 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.3 Договору плата за провадження діяльності на майданчику для паркування здійснюється в розмірі 100% місячної вартості не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, щодо якого проводиться оплата. Плата за місяць в якому укладено договір здійснюється пропорційно до фактичної кількості днів експлуатації майданчика для паркування в даному місяці. Якщо акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію підписано після 20 числа місяця, платіж вноситься до 1 (першого числа) наступного місяця.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з 06 грудня 2018 і діє до 31 грудня 2021 року (п. 7.1 Договору).

06.12.2018 згідно з актом приймання-передачі паркувального майданчика, позивач передав, а ТОВ «Інвест Проперті» прийняв в експлуатацію паркувальний майданчик на 25 машиномісць за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 55/6, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.

Угодою № 14 від 05.08.2019 про зміну сторони Договору від 08.11.2018 №ДНП-2018-11/06 Сторони домовилися замінити одну із сторін договору, а саме передати ТОВ "Укрконсалтбуд" усі права та обов`язки Сторони-2 по договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування №ДНП-2018-11/06 від 08.11.2018.

Разом з цим, листом від 16.11.2021 за вих. №053/05-5335 позивач повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати строк дії Договору №ДНП-2018-11/06 від 08.11.2018 після його закінчення 31.12.2021 та запропонував відповідачу повернути паркувальний майданчик у порядку та строк, визначений п. 7.14. договору. Відповідач отримав вказаний лист 18.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи.

Як стверджує позивач, 01.12.2021 він надав відповідачу рахунок на оплату № 6723 від 01.12.2021 на суму 4433,00 грн, а 31.12.2021 склав акт надання послуг № 7094 від 31.12.2021 на суму 4433,00 грн.

З указаного акта вбачається, що з боку відповідача він не підписаний, проте, виходячи з умов п. 3.4 Договору послуги в заявленому обсязі вважаються наданими належним чином.

Відповідач надані позивачем у грудня 2021 року послуги за Договором №ДНП-2018-11/06 від 08.11.2018 у встановлений строк не оплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 4433,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою від 26.10.2022 за № 053/05-2628 щодо виконання зобов`язань за Договором та сплати заборгованості у сумі 4433,00 грн.

Однак, відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.

Отже, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості у розмірі 4433,00 грн, а також пені у сумі 500,14 грн., 3% річних - 132,99 грн. та інфляційних втрат у сумі 1140,31 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, правовідносини, що виникли між сторонами за Договором про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування №ДНП-2018-11/06 від 08.11.2018, регулюються положеннями договору про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність боргу у відповідача за Договором у сумі 4433,00 грн. за користування паркомісцями у грудні 2021 року.

На підтвердження зворотнього відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Ураховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови Договору №ДНП-2018-11/06 від 08.11.2018, що має наслідком задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 4433,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Водночас, за приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. Договору у разі порушення Стороною-2 строків здійснення оплати, встановлених Договором, Сторона-1 набуває право вимоги у Сторони-2 сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення від суми несплати.

З урахуванням наведених вище норм цивільного та господарського законодавства, пунктів 4.3, 5.3 Договору позивачем на суму боргу 4433,00 грн. нараховано відповідачу інфляційні втрати (за період з січня по листопад 2022 року) у сумі 1140,31 грн, 3% річних (за період з 21.12.2021 по 20.12.2022) у сумі 132,99 грн. та пеню (за період з 21.12.2021 по 20.06.2022) на суму 500,14 грн.

Суд, перевіривши наведені позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, дійшов висновку, що вони відповідають нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Договору, окрім того відповідачем такі розрахунки не спростовано та не надано свого контррозрахунку.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача пені у сумі 436,46 грн., 3% річних в сумі 184,40 грн. та інфляційних втрат у сумі 726,21 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними в справі доказами, судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконсалтбуд" (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, буд. 1/27, оф 304/1; ідентифікаційний код 38557267) на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (04073, м. Київ, вул. Копилівська, буд. 67, корп. 10; ідентифікаційний код 35210739) заборгованість у розмірі 4433,00 грн 64 коп., 1140 грн 31 коп. - інфляційних втрат, 132 грн 99 коп. - 3% річних, 500 грн 14 коп. - пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано: 15.03.2023.

Суддя А.І. Привалов