Рішення

від 13.03.2023 по справі 452/936/22

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/936/22

Провадження № 2/455/158/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2023 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.

секретар судового засідання - Бобельська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі суду, цивільну справу №452/936/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами»</a>, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Старосамбірський відділ державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає до виконання,

В С Т А Н О В И В:

29.04.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами»</a>, посилаючись на те, що 22.12.2021 року, приватним нотаріусом Солонець Тамарою Миколаївною, було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований за №32346, відповідно до якого запропоновано стягнути з неї на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» заборгованості, в розмірі 23766,00 гривень.

14.04.2022 року державним виконавцем Старосамбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Низкогузом Ігорем Ігоровичем відкрито виконавче провадження №68800400 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса про стягнення з неї заборгованості про що винесено відповідну постанову.

Вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса Солонець Тамари Миколаївни, від 22.12.2021 року, що зареєстрований в реєстрі за № 32346 є таким, що не підлягає до виконання, так як на момент вчинення виконавчого напису існував спір щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, а також спірний виконавчий напис був вчинений нотаріусом за відсутності всіх необхідних документів, зокрема, оригіналу кредитного договору, документів та доказів направлення, а також отримання боржником повідомлення про наявність заборгованості, а тому виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України.

З розрахунком заборгованості, визначеному відповідачем та у виконавчому написі не погоджується, оскільки нею було здійснено погашення кредиту. У нотаріуса були відсутні підстави вважати розмір її заборгованості, що зазначена у виконавчому написі, безспірною.

Також, вчиняючи виконавчий напис нотаріус не перевірила наявності спору щодо розміру заборгованості, виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, здійсненого відповідачем, тому він не може вважатися доказом безспірності її заборгованості.

Крім того, нотаріус вчинила виконавчий напис без доказів направлення та отримання письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, чим було порушено її право щодо надання заперечень проти розрахунку заборгованості, визначеної відповідачем.

Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 21.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріальною округу Солонець Тамарою Миколаївною і зареєстрований в реєстрі за №32346, про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області позовну заяву передано на розгляд до Старосамбірського районного суду Львівської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Пошиваку Ю.П.

Ухвалою судді від 11.07.2022 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 15 годину 00 хвилин 01.12.2022 року.

Ухвалою суду від 01.12.2022 року підготовче засідання відкладено на 16 годину 00 хвилин 21.02.2023 року.

Ухвалою суду від 21.02.2023 року підготовче засідання відкладено на 09 годину 00 хвилин 15.03.2023 року.

Позивачка ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причина повернення поштового повідомлення «адресат вибув».

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами»</a> в підготовче засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 22.11.2022 року до суду надійшла заява від директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Велікданова С.К. про визнання позовних вимог, а також клопотання про врегулювання спору за участю судді (а.с.37-38).

Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна та представник Старосамбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в підготовче засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причина неявки суду не відома.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Щодо клопотання директора ТОВ «Фінансової компанії управління активами» Велікданова С.К. про врегулювання спору, то суд вважає, що оскільки сторони не дійшлиспільної згодищодо врегулювання спору за участі судді, що вимагається ст.201 ЦПК України, підстави для врегулювання спору за участі суддівідсутні.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогамистатті 55 Конституції України, права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.

Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов`язків, передбачений пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідностатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно достатті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту ст.ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупністьдостатності.

Статтями12,81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з виконавчим написом №32346 від 22.12.2021 року, з позивачки ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», на підставі Договору факторингу № 1911 від 19.11. 2021 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором №75872137 від 28.06.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю» 1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 за період з 18.11.2021 року по 22.12.2021 року включно суму в розмірі 7000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 16716,00 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та 50,00 гривень плата за вчинення виконавчого напису. Як зазначено, приватним нотаріусом вчинення виконавчого напису здійснено на підставі ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» і п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Постановою державного виконавця Старосамбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 14.04.2022 відкрито виконавче провадження ВП 68800400 за виконавчим написом №32346, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. від 22.12.2021 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія Управління активами" боргу в розмірі 23766,00 гривень (а.с.10).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 (далі - Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (у редакції на час вчинення оспорюваного виконавчого напису).

Згідно з п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункту 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «По нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.2199 № 1172 в редакції на час вчинення оспорюваного виконавчого напису (22.11.2016) для одержання виконавчого напису виданого на стягнення боргу за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від01.11.2017року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями». Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92. Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.

За положеннями частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Від відповідача на адресу суд надійшла заява про визнання позову про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №32346, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості в сумі 23766,00 гривень.

Суд приймає визнання відповідачем позову та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, оскільки таке визнання позову не суперечить закону та не порушує нічиїх прав.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову стягненню з відповідача на користь позивачки судові витрати в розмірі 496,20гривень (50 відсотків від суми сплаченого судового збору), а також на підставі ч.1 ст.142 ЦПК України підлягають поверненню позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис №32346, виданий 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною щодо стягнення з ОСОБА_1 , на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами»</a> заборгованості у розмірі 23766,00 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компаніяуправління активами»,юридична адреса:м.Ірпінь,вул.Стельмаха,будинок №9«а»,офіс 203,Київської області,код ЄДРПОУ35017877,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,496(чотиристадев`яносто шість)гривень 20копійок судового збору.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 , зареєстрованій в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з державного бюджету 496(чотиристадев`яносто шість)гривень 20копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Пошивак Ю.П.