Ухвала

від 14.03.2023 по справі 340/270/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

14 березня 2023 року м. Кропивницький справа № 340/270/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )до Олександрійської міської ради Кіровоградської області (28000, Кіровоградська обл., м.Олександрія, пр. Соборний, 59, ЄДРПОУ 33423535)провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 05.10.2021 року №301 в частині, якою їй відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі заяви від 11.08.2021 р.;

- зобов`язати Олександрійську міську раду Кіровоградської області повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 11.08.2021 року з урахуванням правового висновку суду по завершенню дії воєнного стану.

Ухвалою суду від 30.01.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку та надати докази на підтвердження поважності причин його пропуску.

09.02.2023 року від позивачки надійшла заява у якій зазначено, що про існування оскаржуваного рішення та його зміст вона дізналась з офіційної відповіді Олександрійської міської ради Кіровоградської області, яка надійшла у конверті зі штемпелем від 21.11.2022 року.

Ухвалою суду від 13.11.2023 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.03.2023 року від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.

Однак, суд наголошує, що одним із складових верховенства права, як основоположного принципу адміністративного судочинства, є принцип правової визначеності.

Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України. Наприклад, у рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

На підставі аналізу сформульованих позицій суд зауважує, що правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов`язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

При цьому, Європейський суд з прав людини у справах Салов проти України, Сутяжник проти Росії, підкреслює, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці Європейського суд з прав людини розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, Європейським судом з прав людини сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Крім того, у деяких рішеннях Європейського суд з прав людини наголошується, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин; при цьому, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії, п. 109).

Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, Європейський суд з прав людини підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа Безруков проти Росії, п. 34).

Інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин.

Разом з тим, наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

Європейський суд з прав людини у справах Стаббігс та інші проти Великобританії, Девеер проти Бельгії визначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Суд зауважує, що відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру.

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення суд враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що в провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала справа №340/11305/21 за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради про визнання незаконним та скасування п.2.5 рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області «Про відведення земельних ділянок громадянам у межах норм безоплатної приватизації» від 30.09.2021 року (дату прийняття оскаржуваного рішення позивачем було зазначено невірно), яким ОСОБА_1 відмовлено у погодженні у власність місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га біля с. Олександро-Степанівки Олександрійської міської громади Кіровоградської області, для особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки (кадастровий номер 3510390400:02:000:9301).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 у справі №340/11305/21 позовну заяву ОСОБА_2 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Судом зазначено, що позивачем не додано до позовної заяви належним чином засвідчену копію саме оскаржуваного рішення, як і не надано клопотання про його витребування. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали, а саме, зобов`язано подати до суду належним чином завірену копію оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду від 31 січня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві разом з усіма доданими до нього документами.

Вказані вище обставини підтверджують, що Позивачу було достеменно відомо про існування оскаржуваного рішення Олександрійської міської ради, пунктом 2.5 якого йому було відмовлено у погодженні у власність місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га біля с. Олександро-Степанівки Олександрійської міської громади Кіровоградської області, для особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки (кадастровий номер 3510390400:02:000:9301).

Крім того, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 по справі № 340/4448/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 05.10.2021 №301, в частині якою їй відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі заяви від 11.08.2021 - залишено без руху з підстав пропуску строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.

Ухвалою суду від 28.10.2022 позовну заяву ОСОБА_2 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві разом з усіма доданими до неї документами.

Суд зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду визнані судом неповажними.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 по справі №340/5570/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 05.10.2021 №301, в частині, якою їй відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі заяви від 11.08.2021 - залишено без руху з підстав пропуску строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.

Ухвалою суду від 05.01.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві разом з усіма доданими до неї документами.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 було відомо про наявність та зміст оскаржуваного рішення, а наведені причини пропуску строку звернення до суду є неповажними, оскільки вони не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права.

Так, слід зауважити, що отримання позивачкою в листопаді 2022 року тексту оскаржуваного рішення не підміняє собою дійсної дати, з якої позивачка дізналась про порушення своїх прав.

Будучи обізнаною про наявність пункту 2.5 рішення Олександрійської міської ради №301 від 05.10.2021 «Про відведення земельних ділянок громадянам у межах норм безоплатної приватизації», починаючи ще з січня 2022 року (дата постановлення ухвали про залишення без руху позовної заяви по справі № 340/11305/21), позивачка не проявляла розумної зацікавленості та не ініціювала судового розгляду 12 місяців.

Отже, суд зауважує на те, що позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження неможливості подання позову до суду принаймні з січня 2022 року, на підтвердження обставин, викладених у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

У справі Іліан проти Туреччини Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Тому, враховуючи те, що позивачем не наведено, а судом не встановлено об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, суд доходить висновку про відсутність поважних причин для його поновлення.

При цьому, суд зауважує, що позивач не позбавлений права повторного звернення до суду із даним позовом при наявності поважних підстав пропуску строку або до відповідача з відповідною заявою.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки на подачу даного позову, які визначенні КАС України.

Приписами п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених ч.3 та ч.4 ст.123 цього Кодексу.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст.5, 45, 122, 123, 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Кіровоградський окружний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук