Ухвала

від 15.03.2023 по справі 380/430/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/430/23

провадження № П/380/433/23

У Х В А Л А

з питань розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення судового засідання

15 березня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши клопотання представника відповідачів про перехід в загальне позовне провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних сумішей «ЕКО-ДІМ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних сумішей «ЕКО-ДІМ» (79024, м. Львів, вул. Бескидська, 24; код ЄДРПОУ 33213481) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) із вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних від 08.11.2022 №7589648/33213481, №7589652/33213481, №7589649/33213481, №7589651/33213481, №7589650/33213481;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати накладні товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних сумішей «ЕКО-ДІМ» №1 від 03.10.2022, №2 від 03.10.2022, №5 від 06.10.2022, №8 від 07.10.2022, №10 від 12.10.2022 датою їх фактичного надходження.

Ухвалою суду від 09.01.2023 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 19.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами.

09. 17.02.2023 за вх.№11499 від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву.

17.02.2023 за вх.№11493 та за вх. №11498 відповідачем подано клопотання про перехід в загальне позовне провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання обґрунтовані тим, що долучений позивачем до матеріалів справи перелік копій документів не відповідає переліку документів, наданих контролюючому органу разом із поясненнями на підтвердження господарських операцій, та є розширеним. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач тільки до позовної заяви додає документи на підтвердження здійснення господарської операції. Також представник відповідачів зазначає, що розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи передбачає позбавлення їх наступних прав, гарантованих статтями 44, 166, 209, 211, 224, 262 КАС України: 1) брати участь у судових засіданнях; 2) брати участь у дослідженні доказів; 3) ставити питання іншим учасникам справи; 4) виступити зі вступним словом, надавати усні, в тому числі додаткові, пояснення суду; 5) наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших учасників справи.

З огляду на викладене, представник відповідачів просить суд: розглядати справу за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; розгляд справи здійснювати у судовому засіданні за участі представника Головного управління ДПС у Львівській області та ДПС України, у зв`язку з чим повідомити про час та дату судового засідання.

При вирішенні поданих клопотань суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. При цьому, вирішуючи питання про те, за правилами якого провадження (спрощеного чи загального) здійснюватиметься розгляд конкретної справи, суд має враховувати вимоги частини третьої статті 257 КАС України.

Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішень комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також похідні вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні, подані позивачем на реєстрацію.

Таким чином, ця адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, жоден з учасників цієї справи не позбавлений можливості подати до суду докази на підтвердження своїх вимог, та заперечень проти них.

У свою чергу відповідач не позбавлений можливості викласти свої заперечення проти позову у відзиві на позовну заяву відповідно до вимог статті 162 КАС України, а також надати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив (у разі його подання позивачем) пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, як це передбачено статтею 164 КАС України.

Крім того, суд не позбавляє учасників справи ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати відповідні докази. Не позбавлений таких прав і відповідач у цій справі.

Суд також зауважує, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Таким чином, ураховуючи те, що ця адміністративна справа відповідно до вимог частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається без повідомлення та виклику учасників справи, зважаючи на відсутність необхідності їх виклику для надання пояснень з огляду на предмет позову та обставини справи, підстави для задоволення клопотання представника відповідачів про перехід в загальне позовне провадження відсутні.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ураховуючи те, що ця адміністративна справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін належить відмовити.

Керуючись статтями, 12, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотань представника відповідачів про перехід в загальне позовне провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Згідно з статтею 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Сподарик Н.І.