Ухвала

від 09.03.2023 по справі 813/746/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/746/18

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

09 березня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання Ненчук О.І. ,

за участю:

позивача ОСОБА_1 не прибув,

позивача ОСОБА_2 не прибув,

представника відповідача - не прибув,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Пустомитівської міської ради не прибув,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» не прибув,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівської обласної державної адміністрації не прибув,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача «Ветеранська спілка воїнів АТО» не прибув,

розглянувши у підготовчому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської районної державної адміністрації, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Пустомитівської міської ради Львівської області, Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівської обласної державної адміністрації, громадської організації «Ветеранська спілка воїнів АТО», про визнання протиправним і скасування розпорядження, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської районної державної адміністрації Львівської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Пустомитівської міської ради Львівської області, Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівської обласної державної адміністрації, громадської організації «Ветеранська спілка воїнів АТО», про визнання протиправним і скасування розпорядження.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №813/746/18, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 скасовано, адміністративну справу № 813/746/18 направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2021, справу № №813/746/18 передано для розгляду судді Потабенко В.А.

Ухвалою від 11.01.2021 суддя прийняла адміністративну справу до розгляду та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 15.06.2021 суд призначив судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив товариству з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України» та провадження у даній справі зупинив.

Ухвалою суду від 01.12.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.12.2021 провадження у справі №813/746/18 зупинено. Адміністративну справу № 813/746/18 повторно направлено для продовження будівельно-технічної експертизи до товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України» (ЄДРПОУ 7896386, місцезнаходження: 01133, Україна, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26-Б, офіс 1105) згідно з ухвалою про призначення експертизи від 15.06.2021.

07.10.2021 на адресу суду надійшов висновок експерта №908/09/2022 за результатами проведення судово-будівельної експертизи.

Ухвалою від 25.01.2023 суд поновив провадження у справі №813/746/18.

Належним чином повідомлені учасники про час, дату та місце судового розгляду у підготовче судове засідання не прибули.

За правилами ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання щодо залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що у підготовче засідання, призначене на 15.02.2023 о 14:00 год., позивач ОСОБА_2 не прибув. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності не подавав. Належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.02.2023.

Від представника позивача Феш О.П. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Так, представник позивача Онищенко Т.О., зазначивши у примітках поданого клопотання, що документи на підтвердження повноважень адвоката містяться в матеріалах справи №813/746/18, просила здійснити розгляд справи №813/746/18 у судовому засіданні, яке призначено на 15.02.2023 о 14:00 год. за відсутності представника позивача.

Слід зазначити, що позивач ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.02.2023.

В зв`язку з неявкою учасників справи підготовче засідання відкладено на 09.03.2023 на 14:00 год.

У підготовче засідання, призначене на 09.03.2023, позивачі не прибули. Про причини неявки суд не повідомили, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності не подавали. Про необхідність явки в підготовче засідання, призначене на 09.03.2023, суд повідомляв позивачів повісткою про виклик, яка надіслані їм рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів адміністративної справи №813/746/18 (т. 3, а.с. 140) суд встановив, що строк дії договору про надання правової допомоги №30/01-19-С від 30.01.2019, який укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Онищенко Тетяною Олександрівною закінчився ще 31.12.2019 (п. 3.5. договору). Жодних інших доказів пролонгації договору про надання правової допомоги ані позивач ані адвокат Онищенко Тетяна Олександрівна не подали. Також інших документів на підтвердження повноважень представника відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI та ст. 59 КАС України не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Як слідує з рекомендованого повідомлення, поштове відправлення з повісткою про виклик у судове засідання на 09.03.2023 отримано позивачами 23.02.2023.

З огляду на викладене суд вважає, що позивачі належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання, призначеного на 09.03.2023.

Суд, при вирішенні питання про залишення позову без розгляду, керувався таким.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 2 та ст. 8 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 44 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов`язки та зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому процесуальні права і обов`язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими, ніж права і обов`язки іншої особи. Розпорядження своїми правами (як процесуальними так і матеріальними правами) повинно, на думку суду, здійснюватись особою в межах, передбачених законом, у встановленій процесуальній формі та без порушення прав інших осіб.

Статтею 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

При цьому право на розгляд справи судом протягом зазначеного строку, належить як позивачу, так і відповідачу.

Кодекс адміністративного судочинства України надає право учасникам справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності (ст. ст. 44, 205 КАС України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21 зазначила : «таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів».

Необхідно зазначити, що неприбуття в підготовче/судове засідання позивача є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні докази про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено про необхідність з`явлення до судового засідання та про дату, час та місце судового розгляду справи.

Поняття «повторності» означає вчинення дії знову, основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. А тому «повторне неприбуття», як підстава для залишення позовної заяви без розгляду, означає неявку у підготовче/судове засідання два чи більше разів без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття протягом усього розгляду справи.

Суд вказує, що жодних доказів поважності неприбуття позивачів в підготовчі засідання 15.02.2023 та 09.03.2023 такі не подали.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Тривала неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи, а вирішення спору без позивача при таких обставинах є порушенням такого принципу адміністративного судочинства, як диспозитивність. Поняття диспозитивності виходить із латинського dispono («розпоряджаюся») та означає надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Сутність цього принципу ґрунтується на таких, зокрема, положеннях: хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це; особа, який належить право, може від нього відмовитися; нікого не можна примушувати пред`явити позов проти своєї волі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» від 15.07.2022 Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії»).

Залишення позовної без розгляду - це форма вирішення справи без ухвалення остаточного рішення у зв`язку з виникненням обставин, які перешкоджають її розгляду; але можуть бути усунуті в майбутньому. Позовна заява залишається без розгляду за наявності встановлених в судовому засіданні обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права позивача на звернення до суду за захистом, але застосування яких можливе в подальшому.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду, позивач, у першу чергу, має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Відтак, за відсутності пояснень позивачів та/або їх представників та відповідних доказів, суд позбавлений можливості розглянути справу по суті.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач ОСОБА_2 жодного разу в підготовчі судові засідання, призначені у справі, не прибував.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що позивачі, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судових засідань 15.02.2023 та 09.03.2023, не прибули до суду за відсутності на це причин, які б були визнані судом поважними, не скерували до суду клопотань про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає, що неявка ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перешкоджає розгляду цієї адміністративної справи, а тому у суду наявні правові підстави для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Одночасно суд заважує, що законодавче формулювання ч. 5 ст. 205 КАС України «якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18 та від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Суд зазначає, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації України, Указом Президента України №64/2022, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому, Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Також, Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Крім цього, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну ст. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, та від 18.03.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ), строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 90 діб.

15.08.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», за яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 06.02.2023 № 2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

При цьому судом не встановлено обставин, що перешкоджали позивачам через запровадження в Україні воєнного стану брати участь в судових засіданнях 15.02.2023 та 09.03.2023.

Сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості брати участь в розгляді справи, у зв`язку із запровадженням такого, на переконання суду, не може вважатись поважною причиною неявки в судове засідання.

Суд повторно наголошує, що ним не береться до уваги клопотання адвоката Онищенко Т.О. про розгляд справи у відсутності представника ОСОБА_1 , оскільки з матеріалів адміністративної справи №813/746/18 (т. 3, а.с. 140) суд встановив, що строк дії договору про надання правової допомоги №30/01-19-С від 30.01.2019, який укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Онищенко Тетяною Олександрівною закінчився ще 31.12.2019 (п. 3.5. договору). Жодних інших доказів пролонгації договору про надання правової допомоги ані позивач ані адвокат Онищенко Тетяна Олександрівна не подали. Також інших документів на підтвердження повноважень представника відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI та ст. 59 КАС України не подано. Таким чином, адвокат втратив своє право на представництво інтересів ОСОБА_1 в цій справі.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 26, 44, 55, 59, 132, 126, 183, 229, 240, 241, 243, 248, 250, 250, 294, 295 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської районної державної адміністрації, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Пустомитівської міської ради Львівської області, Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівської обласної державної адміністрації, громадської організації «Ветеранська спілка воїнів АТО», про визнання протиправним і скасування розпорядження залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.03.2023.

Суддя Потабенко В.А.