Рішення

від 15.03.2023 по справі 420/16378/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16378/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

15 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі заяву про винесення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В Одеському окружному адміністративному суді перебувала на розгляді справа за позовом ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради про визнання протиправною бездіяльність відповідача у неприйнятті рішення по заяві від 11.08.2021 року, та зобов`язання прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу в приватну власність громадянину України ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка розташована на території Жеребківської сільської ради (за межами населеного пункту) Подільського району (колишнього Ананьївського району) Одеської області, кадастровий номер 5120282000:01:001:0500.

Рішенням суду від 24.02.2023 року адміністративний позов задоволено.

06.03.2023 року позивачем надано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, згідно якого вона просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3 500,00 грн.

Відповідно до положень частини 1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 ст. 252 КАС України).

Суд вказує на те, що справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З огляду на зазначене судом вирішено розглядати заяву в порядку письмового провадження.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім вищезазначеного закону, порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України.

Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. При цьому суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Частиною 7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Між ОСОБА_1 (у подальшому Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «БІЕНДЕМ ПАРТНЕРЗ» (далі Адвокатське об`єднання) в особі керуючого партнера Міщенко Оксани Володимирівни укладено Договір №07/11-22 від 10.09.2022 року про надання професійної правничої допомоги (далі Договір).

П.1.1 Договору зазначено, що Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором стосовно правовідносин щодо визнання рішень, дій та/або бездіяльності Ананьївської міської ради (з питань реалізації права на отримання земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Жеребківської сільської ради колишнього Ананьївського району Одеської області) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та інших, пов`язаних з даними обставинами правовідносин, необхідних для захисту прав та законних інтересів Клієнта.

Згідно п.4.1 Договору вартість послуг з професійної правничої допомоги, визначенх умовами даного Договору становить тверда грошова сума у розмірі 15 000,00 грн. без ПДВ, що є гонораром Адвокатського об`єднання, яка сплачується Клієнтом протягом 10 днів з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення, прийнятого за результатами судового розгляду позовної заяви Клієнта, крім представництва інтересів Клієнта в суді, що сплачується Клієнтом з розрахуку 3000 грн. за одне судове засідання, в разі необхідності такої участі.

Відповідно до п.4.2 Договору, за результатами надання правової допомоги за цим Договором Адвокатським об`єднанням складається звіт, що підписується представниками кожної із сторін та вказується обсяг наданої професійної правничої допомоги та її вартість.

Так, позивачем надано звіт про обсяг наданої професійної правничої допомоги та її вартість (по Договору №07/11-22 від 10.09.2022 року). Згідно вказаного звіту Адвокатським об`єднанням прийняло та виконало наступні зобов`язання за договором:

- вивчено та проаналізовано примірник проекту землеустрою та витяг з ДЗК, його відповідність земельному законодавству, перевірено наявність земельної ділянки в системі ДЗК, відбулася телефонна розмова з розробником проекту (сертифікованим інженером-землевпорядником), вивчений процес реалізації громадянином приватизації земельної ділянки та стадію, на якій знаходиться процес вартість 500 грн.;

- складена позовна заява (в необхідності кількості з необхідними додатками), підписана клієнтом, направлена до суду поштою 07.11.2022 року. Судом 19.12.2022 року відкрито провадження, справа -№420/16378/22 вартість 2000 грн;

- 03.01.2023 року підготовлено та направлено до суду відповідь на відзив вартість 1000 грн.

Всього 3500 грн.

Поряд з цим суд зазначає у позовній заяві позивач просила суд зобов`язати відповідача повернути їй витрати за складання позову та іншу правничу допомогу у розмірі 15000 грн. Та зазначено, що звіт про виконання договору буде надано пізніше.

Так, слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23р від п/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд зазначає, що формування правової позиції у справі, надання усних консультацій клієнту щодо правового захисту його інтересів у справі та підготовка клієнту правового висновку стосовно способів правового захисту у справі, збирання доказів, подання заяв по суті справи фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову, а тому не є такими, що належать до стягнення як окремо за кожне.

Також суд вказує на не значну складність справи, тобто даний спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Водночас суд стосовно суми у розмірі 15000 про яку вказує позивач у позові зазначає, що така не відповідає звіту про обсяг наданої професійної правничої допомоги та її вартості по Договору №07/11-22 від 10.09.2022 року, а отже у суду відсутні будь які підстави вважати, що така дійсно була сплачена Адвокатському об`днанню.

Таким чином, вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у цьому випадку має бути зменшений до 2 000,00 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ананьївської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач Ананьївська міська рада (66401, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51, код ЄДРПОУ 04056807).

СуддяІванов Е.А.