Постанова

від 15.03.2023 по справі 440/4836/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 р. Справа № 440/4836/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2022, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, по справі № 440/4836/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансСпецНаз"

до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТрансСпецНаз» (далі по тексту позивач, ТОВ «ТрансСпецНаз» звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом доГоловного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Полтавській області, перший відповідач), Державної податкової служби України (далі по тексту ДПС України), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань реєстрації податкової накладаної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області, а саме: рішення № 2360308/43893208 від 01.02.2020 року, яким ТОВ «ТрансСпецНаз» відмовлено у реєстрації податкової накладної № 8 від 18.12.2020 року; рішення № 2360309/43893208 від 01.02.2020 року, яким ТОВ «ТрансСпецНаз» відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 24.12.2020 року; рішення № 2360310/43893208 від 01.02.2020 року, яким ТОВ «ТрансСпецНаз» відмовлено у реєстрації податкової накладної № 12 від 24.12.2020 року; рішення № 2360311/43893208 від 01.02.2020 року, яким ТОВ «ТрансСпецНаз» відмовлено у реєстрації податкової накладної № 13 від 24.12.2020 року; рішення № 2360312/43893208 від 01.02.2020 року, яким ТОВ «ТрансСпецНаз» відмовлено у реєстрації податкової накладної № 15 від 29.12.2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені постачальником ТОВ «ТрансСпецНаз» на покупця Дочірнє підприємство «Сміт Юкрейн» податкові накладні, а саме: № 8 від 18.12.2020 на суму ПДВ 9840 грн датою її фактичного подання 15.01.2021; № 11 від 24.12.2020 на суму ПДВ 15525 грн датою її фактичного подання 15.01.2021; № 12 від 24.12.2020 на суму ПДВ 5050 грн датою її фактичного подання 15.01.2021; № 13 від 24.12.2020 на суму ПДВ 3425 грн датою її фактичного подання 15.01.2021; № 15 від 29.12.2020 на суму ПДВ 2700 грн датою її фактичного подання 15.01.2021;

- судові витрати в повному обсязі стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність оскаржуваних рішень ГУ ДПС в Полтавській області, оскільки на вимогу контролюючого органу позивачем було надано разом із поясненнями копії всіх необхідних документів на підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «ТрансСпецНаз» та ДП «Сміт Юкрейн», які відображено у наданих на реєстрацію податкових накладних № 8 від 18.12.2020, № 11 від 24.12.2020, № 12 від 24.12.2020, № 13 від 24.12.2020 та № 15 від 29.12.2020, а тому хибним є віднесення вказаних господарських операції до переліку ризикових. З огляду на не зазначення першим відповідачем у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію, що є порушенням п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, вважає невмотивованими спірні рішення, як акти індивідуальної дії.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 по справі № 440/4836/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансСпецНаз" (вул. Дмитра Коряка,3, оф.527, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 43893208) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2020 № 2360308/43893208, № 2360309/43893208, № 2360310/43893208, № 2360311/43893208, № 2360312/43893208.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 8 від 18.12.2020, №11 від 24.12.2020, №12 від 24.21.2020, № 13 від 24.12.2020, № 15 від 29.12.2020, подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальність "ТрансСпецНаз" (ідентифікаційний код 43893208).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальність "ТрансСпецНаз" витрати зі сплати судового збору в розмірі 11350,00 грн (одинадцять тисяч триста п`ятдесят гривень нуль копійок).

25.11.2021 від представника позивача до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив вирішити питання про стягнення з відповідачів на користь позивача понесених по справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 по справі №440/4836/21 стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "ТрансСпецНаз"судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі) грн.

За наслідками апеляційного перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 по справі № 440/4836/21 постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області - залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 по справі № 440/4836/21 - без змін.

Перший відповідач, не погодившись із вказаним додатковим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не дотримання судом першої інстанції принципу законності, порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 по справі № 440/4836/21 та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви ТОВ "ТрансСпецНаз" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована незгодою з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про стягнення з ГУ ДПС в Полтавській області витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн, оскільки в порушення приписів ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України), позивачем не доведено та не підтверджено заявлений до відшкодування розмір судових витрат. Звертає увагу суду на розбіжності в наданих позивачем документах. Так, в копії квитанції від 14.07.2021 сума прийнятих від позивача адвокатом коштів становить 3000 грн, а в угоді від 30.04.2021 розмір оплати послуг адвоката визначений на рівні 5000 грн. Також вказує, що позивачем не надано до суду детального опису вчинених адвокатом дій з розкриттям їх змісту та суті, документальних доказів в підтвердження наданих послуг та доказів понесення адвокатом витрат на надання правової допомоги клієнту. Крім того, в матеріалах справи відсутній будь-який виготовлений, підписаний або завірений документ, який би свідчив про надання адвокатом правничої допомоги, що з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22.04.2019 по справі № 806/2143/18 слугувало підставою для відмови судом касаційної інстанції у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу. З урахуванням викладеного, вважає, що сума відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн є необґрунтованою та завищеною.

Позивач, в надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін. Вказуючи на необґрунтованість апеляційної скарги, стверджує, що адвокатом надано позивачу послуги в межах складеної угоди на суму 3000 грн, що підтверджується наданим до матеріалів справи актом, в якому детально описано весь обсяг робіт, які були виконані адвокатом та обґрунтовано вказану суму, а також надано квитанцією про сплату гонорару адвоката на суму 3000 грн. Тобто, заявлена до стягнення з відповідача сума у розмірі 3000 грн підтверджена належними та допустимими доказами, а відтак витрати на правову допомогу в даному випадку є обґрунтованими та пропорційними до предмета спору, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4ст. 229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.11.2021 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цій справі, у якій останній просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

22.04.2022 від представника відповідача - ГУ ДПС у Полтавській області надійшло пояснення на заяву про ухвалення додаткового рішення по справі № 440/4836/21, в якому представник просить суд в задоволенні заяви відмовити.

Задовольняючи заяву представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача з відповідача витрат на професійну правничу допомогуу розмірі 3000,00 грн.

Надаючи оцінку оскарженому додатковому рішенню першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно дост. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частини 7статті 139 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 3, 4ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Положеннями ч.ч. 3, 4ст. 134 КАС Українивизначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6ст. 135 КАС Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положеньст. 134 КАС Українивбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями ст.19 цього Законувизначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першоїстатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію угоди б/н від 30.04.2021 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "ТрансСпецНаз" від 14.07.2021 відповідно до угоди від 30.04.2021, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 509, виданого Полтавською обласною КДКА 22 лютого 2007 року, копію квитанції б/н від 14.07.2021 року на суму 3000 грн, виписку з ЄДРПОУ по Адвокатському бюро "Тимохіна Атум" (т.2 а.с. 56-59).

Умовами угоди від 30.04.2021, укладеної між Адвокатським бюро «Тимохіна Атум» в особі Тимохіної Л.С. та директором ТОВ "ТрансСпецНаз" Довгополом О.Д., передбачено здійснення адвокатом представництва інтересів позивача в суді, складення процесуальних документів, в тому числі надання консультації, вивчення фінансових і господарських документів, складання позовної заяви, інших заяв та заяв з процесуальних питань щодо зупинення реєстрації податкових накладних від 01.02.2020 № 2360308/43893208, № 2360310/43893208, № 2360311/43893208, № 2360312/43893208.

Розмір оплати за надання вказаних послуг становить - 5000 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) від 14.07.2021 позивачу надано правову допомогу, а саме:

- надання консультації та роз`яснень - 1 год. (400 грн);

- вивчення фінансових та господарських документів, пов`язаних з питання зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01 лютого 2020 року№ 2360308/43893208, № 2360310/43893208, № 2360311/43893208, № 2360312/43893208 - 1 год.30 хв. (600 грн);

- підготовка та складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - 2 год. 30 хв. (1000 грн.).

- підготовка та складання відповіді на відзив - 2 год. 30 хв. (1000 грн).

Загальна вартість наданих позивачу послуг становить 3000 грн, які, як вбачається з квитанції від 14.07.2021 були сплачені позивачем адвокату Тимохіній Л.С.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 23.04.2019 по справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм ч.ч. 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Так, в наданих до суду письмових поясненнях на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 440/4836/21, в якій перший відповідач вказав, що сума відшкодування витрат на правничу допомогу в розрізі даної категорії є необґрунтованою та завищеною.

Колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, позивач надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем адвокату.

Так, відповідно до акту виконаних робіт від 14.07.2021 загальна вартість наданих юридичних послуг складає 3000,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи уКАС, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача, дослідивши подані заявником докази, вважає, що вчинення представником позивача таких дій як надання консультації та роз`яснень, вивчення фінансових та господарських документів, пов`язаних з питання зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01 лютого 2020 року№ 2360308/43893208, № 2360310/43893208, № 2360311/43893208, № 2360312/43893208, вартість яких представник позивача оцінює у 1000 грн, є складовою процесу написання адміністративного позову, а не самостійною послугою з надання правової (правничої) допомоги, а тому вказані витрати не можуть підлягати окремій компенсації за рахунок відповідача.

Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідної угоди, що відображено в акті виконаних робіт від 14.07.2021, слід дійти висновку, що лише послуги з підготовки та складання позовної заяви (1000 грн) та відповіді на відзив (1000 грн) є видами правничої допомоги, які можливо віднести до складу витрат на правничу допомогу за актом виконаних робіт від 14.07.2021, а відтак заяву представника позивача про розподіл судових витрат, понесених на правничу допомогу слід задовольнити частково та стягнути на користь позивача суму таких витрат в розмірі 2000 грн, що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на складність даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи та ціни позову.

Доводи апелянта про наявність розбіжностей між сумою, зазначеною у квитанції від 14.07.2021 щодо прийнятих від позивача адвокатом коштів (3000 грн), та сумою, визначеною сторонами в угоді від 30.04.2021 (5000 грн) не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки вартість наданих адвокатом послуг, яка заявлена до стягнення з відповідача (3000 грн) відповідає вартості вказаних послуг, зазначеній в акті наданих послуг від 14.07.2021, на підставі якого позивачем і було сплачено представнику відповідні кошти, про що складено квитанцію від 14.07.2021 на суму 3000 грн. При цьому, вказана угода від 30.04.2021 не містить жодного застереження про неможливість зменшення в подальшому вартості наданих адвокатом послуг.

Доводи апелянта про не надання до суду детального опису вчинених адвокатом дій з детальним розкриттям їх змісту та суті, відсутність документальних доказів в підтвердження наданих послуг та доказів понесення адвокатом витрат на надання правової допомоги спростовуються матеріалами справи, до яких, як зазначено вище, позивачем та його представником надано всі необхідні документи.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Положеннями ч. 1 ст. 317 КАС України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, враховуючи, що суд першої інстанції невірно визначив розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, колегія суддів вважає, що додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 по справі № 440/4836/21 слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови та замінивши в абзаці першому резолютивної частини рішення суму "3000,00 (три тисячі) грн" на суму "2000,00 (дві тисячі) грн".

Керуючись ст.ст.132, 134, 139 ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області - задовольнити частково.

Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 по справі № 440/4836/21 - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови та замінивши в абзаці першому резолютивної частини рішення суму "3000,00 (три тисячі) грн" на суму "2000,00 (дві тисячі) грн".

В іншій частині додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 по справі № 440/4836/21 залишити без змін..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова