Постанова

від 14.03.2023 по справі 420/3990/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 р. Категорія 111010000м.ОдесаСправа № 420/3990/22Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Турецької І.О. , Шеметенко Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про скасування рішення щодо відмови реєстрації податкової накладної, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просив: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН при ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН № 3170038/38296342 від 28.09.2021 року; - зобов`язати Державну податкову службу зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ ПІВДЕНЬ ЕНЕРГОТРЕЙД № 1 від 02.08.2021 року датою її фактичного надходження; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН при ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН № 3170047/38296342 від 28.09.2021 року; зобов`язати Державну податкову службу зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ ПІВДЕНЬ ЕНЕРГОТРЕЙД № 11 від 30.08.2021 року датою її фактичного надходження, мотивуючи його тим, що рішення комісії не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування та невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3170038/38296342 від 28.09.2021 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 02.08.2021 року подану Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД датою її фактичного надходження. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3170047/38296342 від 28.09.2021 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 11 від 30.08.2021 року подану Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД датою її фактичного надходження. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД судовий збір в розмірі 4962, 00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок) та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1000, 00 грн. (тисяча гривень 00 копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що підставою зупинення, відповідно до квитанції є п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та у зв`язку з тим, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанціях позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На думку апелянта, квитанції про зупинення реєстрації РК містять всю обов`язкову інформацію передбачену чинним податковим законодавством.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ТОВ ПІВДЕНЬ ЕНЕРГОТРЕЙД зареєстровано 23.07.2012 року. Видами діяльності є 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля тощо.

Також, відповідно до свідоцтва № 200065690 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ ПІВДЕНЬ ЕНЕРГОТРЕЙД є платником податку на додану вартість з 01.10.2012 року.

З метою здійснення господарської діяльності 01.06.2021 року між ТОВ ПІВДЕНЬ ЕНЕРГОТРЕЙД (постачальник) та ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 01-06/21, відповідно до умов якого протягом строку дії цього договору постачальник зобов`язується передавати у власність, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати на умовах цього договору товар найменування, у кількості і за цінами, згідно відпускними накладними (п.1.1 Договору).

Ціна за одиницю та вартість товару визначається в видаткових накладних (п. 2.1 Договору).

Оплата товару здійснюється у національній валюті шляхом перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок продавця у розмірі 100% передоплати за товар (п. 2.2 Договору).

За взаємною домовленістю Сторін розрахунки за Товар можуть здійснюватися частинами, а також з використанням інших форм розрахунків у порядку, встановленому законом України (п. 2.3. цього Договору).

На виконання умов договору було сформовано видаткові накладні № 105 від 06.09.2021 року, № 109 від 13 вересня 2021 року, № 114 від 15 вересня 2021 року та виписками за рахунком за 02.08.2021 року та за 30.08.2021 року відповідно яких товар: провід АС-500/64 в кількості 0,163 т. ціна без ПДВ 124583,34 грн., сума без ПДВ 20307,08 грн., кабель КВВГЕнг 10*6 в кількості 0,371 км, ціна без ПДВ 253664,86 грн., сума без ПДВ 94109,66 грн. та всього із ПДВ 137300,09 грн., товар: провід АС-500/64 в кількості 0,089 т. ціна без ПДВ 124583,34 грн., сума без ПДВ 11087,92 грн. та всього із ПДВ 13305,50 грн., товар: провід АС-500/64 в кількості 0,15 т. ціна без ПДВ 124583,34 грн., сума без ПДВ 18687,50 грн. та всього із ПДВ 22425,00 грн.

На підтвердження надсилання товару покупцю надано товарно-транспортні накладні № 22/2 від 06.09.2021 року, № 22/3 від 13.09.2021 року та № 22/4 від 15.09.2021 року.

За фактом отримання коштів на банківський рахунок, що підтверджено банківською випискою на суму 93484, 44 грн. від 02.08.2021 року, та на суму 40064, 76 грн. від 30.08.2021 року, позивачем сформовано податкові накладні № 1 від 02.08.2021 року на суму 93484, 44 грн. та № 11 від 30.08.2021 року на суму 40064, 76 грн., відповідно, та подано на реєстрацію до ЄРПН.

16.09.2021 року через електронний кабінет платника податків позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з якими реєстрацію спірної податкової накладної зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та у зв`язку з тим, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

24.09.2021 року через електронний кабінет платника податків позивачем надано до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, які були прийняті відповідно до квитанції від 16.09.2021 року.

Однак, через електронний кабінет платника податків позивач отримав рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3170038/38296342 від 28.09.2021 року та № 3170047/38296342 від 28.09.2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актив приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із вищевказаним, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв`язку з чим, рішення про відмову реєстрації податкової накладної в ЄРПН є протиправними та підлягають скасуванню.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пп. а, б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

З 01.02.2020 року діє новий Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. № 1165.

Відповідно до п. 1 вказаного Порядку № 1165, критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі,- визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Згідно з п. 3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 5, п.6 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 10, п. 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З метою здійснення господарської діяльності 01.06.2021 року між ТОВ ПІВДЕНЬ ЕНЕРГОТРЕЙД (постачальник) та ТОВ ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 01-06/21, відповідно до умов якого протягом строку дії цього договору постачальник зобов`язується передавати у власність, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати на умовах цього договору товар найменування, у кількості і за цінами, згідно відпускними накладними (п.1.1 Договору).

На виконання умов договору було сформовано видаткові накладні № 105 від 06.09.2021 року, № 109 від 13 вересня 2021 року, № 114 від 15 вересня 2021 року та виписками за рахунком за 02.08.2021 року та за 30.08.2021 року відповідно яких товар: провід АС-500/64 в кількості 0,163 т. ціна без ПДВ 124583,34 грн., сума без ПДВ 20307,08 грн., кабель КВВГЕнг 10*6 в кількості 0,371 км, ціна без ПДВ 253664,86 грн., сума без ПДВ 94109,66 грн. та всього із ПДВ 137300,09 грн., товар: провід АС-500/64 в кількості 0,089 т. ціна без ПДВ 124583,34 грн., сума без ПДВ 11087,92 грн. та всього із ПДВ 13305,50 грн., товар: провід АС-500/64 в кількості 0,15 т. ціна без ПДВ 124583,34 грн., сума без ПДВ 18687,50 грн. та всього із ПДВ 22425,00 грн.

На підтвердження надсилання товару покупцю надано товарно-транспортні накладні № 22/2 від 06.09.2021 року, № 22/3 від 13.09.2021 року та № 22/4 від 15.09.2021 року.

Та за результатом здійсненої господарської операції, за першою подією - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, було сформовано податкові накладні № 1 від 02.08.2021 року і № 11 від 30.08.2021 року та подано на реєстрацію до ЄРПН.

16.09.2021 року через електронний кабінет платника податків позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з якими реєстрацію спірної податкової накладної зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та у зв`язку з тим, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надані до контролюючого органу пояснення: попередня оплата за товар згідно рахунку, на момент подання пояснень товар відвантажено в повному обсязі, та надано пакет документів на підтвердження господарської операції.

За результатами розгляду цих документів контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документ, який не надано не підкреслено).

Оцінивши надані сторонами докази та виходячи із вищенаведених норм права, суд доходить висновку, що відповідачем прийнято оскаржувані рішення протиправно, з огляду на таке.

Стосовно не надання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних, суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов постачання, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Однак, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутній перелік документів, які потрібно надати, що прямо передбачено п. 11 Порядку № 1165, а у оскаржуваних рішеннях відсутнє підкреслення, яких саме документів не вистачає, яке передбачено формою рішення.

У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, а у подальшому в рішенні про відмову у реєстрації ПН, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

У свою чергу, позивачем були надані копії первинних документів на підтвердження реалізації товару, а саме: копію договору купівлі-продажу, докази оплати за товар, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, договору купівлі-продажу товару контрагенту, виписки з банку про отримання позивачем оплати за реалізований товар.

Посилання апелянта на те, що позивачем в підтвердження відображених у податкових накладних господарських операцій також не було надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10,15, 30,31, 36, 66, 90, 93 тощо, Плану рахунків бухгалтерського обліку або х аналогів), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених операцій, відхиляються судом, оскільки п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 містить вичерпний перелік документів, які можуть бути подані платником податків необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, та в цьому переліку відсутні наведені відповідачем документи.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування апелянтом тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв`язку з чим, рішення про відмову реєстрації податкової накладної в ЄРПН є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, слід зазначити таке.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, а тому суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір належить стягненню на користь позивача за рахунок бюджетного асигнування Головного управління ДПС в Одеській області.

Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн. та разом із клопотанням (Вхід. № 21483/22 від 06.07.2022 року) надав завірену копію договору про надання правової допомоги № 10/01 від 10.01.2022 року та завірену копію акту виконаних робіт № 02/21 від 01.03.2022 року.

У відзиві на позовну заяву уповноважена особа відповідачів зазначила, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги, ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2022 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 10 січня 2022 року між адвокатом Подорожній Андрій Сергійович та ТОВ ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД укладено договір №10/01 про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. цього Договору, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договору.

Пунктом 4 Договору передбачена ціна договору та порядок оплати, зокрема у п. 4.1. зазначено: Вартість наданих юридичних послуг адвокат визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок.

На підтвердження оплати позивачем за договором адвокату надано копію квитанції до прибуткового касового ордера № 03 від 16 лютого 2022 року в сум 3500 грн.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість.

На підтвердження факту надання юридичної допомоги за даним Договором позивач надав Акт наданих послуг №02/21 за договором про надання правової допомоги №10/01 від 10.01.2022 року, де зазначено, що адвокатом Подорожнім А.С. були надані такі послуги з надання правничої допомоги:

1. Надання юридичних консультацій щодо звернення до суду, кількість годин 1, вартість за одну годину 500 грн., сума 500 грн.;

2. Вивчення, дослідження та аналіз документів щодо реєстрації податкової накладної, кількість годин 1, вартість за одну годину 1500 грн., сума 1500 грн.;

3. Написання позовної заяви, кількість годин 1, вартість за одну годину 1500 грн., сума 1500 грн.

Всього: 3500 грн.

Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, слід зазначити таке.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі Наталія Михайленко проти України, від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінивши наданий позивачем детальний опис (наданих послуг) з урахуванням категорії даної справи, конкретних обставин у цій справі, суд дійшов висновку, що наведені у цьому опису витрати на проведену роботу не є неминучими та фактичними, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, видами адвокатської діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Однак, суд звертає увагу, що надання таких послуг має бути необхідним.

Враховуючи викладені висновки, суд вважає, що витрачений адвокатом час на надання юридичних консультацій щодо звернення до суду та вивчення, дослідження та аналіз документів щодо реєстрації податкової накладної не є неминучими витратами, оскільки вони охоплюються роботою написання позовної заяви, а тому не належать відшкодуванню.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Щодо відшкодування витрат на написання позовної заяви, зазначені витрати є неминучими, але вони є необґрунтовано завищеними за витраченим часом, з урахуванням категорії даної справи, ця справа є типовою, невеликої кількості застосованого законодавства та доказів по справі, а тому належать зменшенню.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку, що фактичними та неминучими витратами на виконання вказаних робіт є сума 1000 грн., а тому, суд доходить висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги до 1000,00 гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової (правничої) допомоги, розрахунок наданих послуг та категорію даної справи, кількість складених представником позивача процесуальних документів, наявність сформованої судової практики з розгляду даної категорії справ, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню складають 1000 грн., а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.

З урахуванням категорії даної справи, кількості застосованого законодавства, та доказів, на які позивач посилався, за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що фактичними та неминучими витратами на виконання цих робіт є сума 1000 грн., яка й належить відшкодуванню.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року по справі № 420/3990/22, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

суддя-доповідач Семенюк Г.В.судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.