Постанова

від 14.03.2023 по справі 140/4604/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/4604/22 пров. № А/857/15074/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву представника Приватного підприємства «ФОРЕСТ-УКРАЇНА» адвоката Таргонія Павла Валерійовича про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ФОРЕСТ-УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2022 року Приватне підприємство «ФОРЕСТ-УКРАЇНА» (далі ПП «ФОРЕСТ УКРАЇНА») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України в якому просило: визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області №3771637/37320080 від 08 лютого 2022 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 10 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3771637/37320080 від 08.02.2022 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством «ФОРЕСТ-Україна» податкову накладну від 10 грудня 2021 року № 1.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 140/4604/22 без змін.

23 лютого 2023 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника ПП «ФОРЕСТ-УКРАЇНА» адвоката Таргонія Павла Валерійовича про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив прийняти додаткову постанову у справі, якою стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ПП «ФОРЕСТ-УКРАЇНА» судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року витребувано справу № 140/4604/22 із Волинського окружного адміністративного суду.

07 березня 2023 року вказана справа надійшла на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У зв`язку із відсутністю необхідності розгляду питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд вказаної заяви здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву, колегія суддів приходить до висновку про те, що її слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою-п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Колегія суддів звертає увагу на те, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

На підтвердження надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції до відзиву на апеляційну скаргу представником позивача долучено: копію Договору про надання правничої допомоги № 42/22 від 01 вересня 2022 року, укладеного між ПП «ФОРЕСТ-Україна» та адвокатом Таргонієм П.В.; ордер на надання правничої допомоги від 14 грудня 2022 року; акт виконаних робіт № 3 від 14 грудня 2022 року (а.с.122-125).

Згідно з п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги № 43/22 від 01 вересня 2022 року (далі Договір) адвокат приймає на себе доручення Клієнта по наданню останньому правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії Адвоката по наданню правової допомоги і фактичні витрати Адвоката, понесені ним у зв`язку з виконанням цього Договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку, якщо Клієнт зацікавлений у наданні Адвокатом правової допомоги по справі під час апеляційного, касаційного переглядів судових рішень, то за надання Адвокатом такої правової допомоги Клієнт додатково сплачує гонорар, що визначається додатковою угодою та/або Актом виконаних робіт.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України, колегія суддів також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначені норми (статті 134, 139) були введені в КАС України з 15 грудня 2017 року, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Отже, колегія суддів зазначає, що нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду не передбачено можливість відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг.

Таким чином, в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 14 грудня 2022 року адвокатом Таргонієм П.В. надіслано відзив на апеляційну скаргу разом з клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу на поштові адреси Головного управлінням ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України, що підтверджується накладними АТ «Укрпошта» № 4300300249106 та 43000300249092.

Крім того, адвокатом Таргонієм П.В. 22 лютого 2023 року надіслано заяву про ухвалення додаткового рішення на офіційні електронні адреси Головного управлінням ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України, що підтверджується скріншотом з електронної пошти.

Судом апеляційної інстанції також надіслано заяву про ухвалення додаткового рішення та відзив на апеляційну скаргу разом з клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу на офіційні електронні адреси Головного управлінням ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України, що підтверджується відповідними звітами про доставку електронних листів від 08 березня 2023 року.

Колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.

У цій справі у суді апеляційної інстанції заперечень від відповідачів щодо вказаної заяви представника позивача не надходило. Тобто, відповідачі жодним чином не заперечили щодо співмірності заявлених витрат.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції не може оцінювати відповідність їх розміру критеріям, що передбачені у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Проте, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 9 ст. 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частиною дев`ятою статті 139 КАС України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, слід враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

З Акту виконаних робіт, складеного 14 грудня 2022 року слідує, що адвокатом Таргонієм П.В. за Договором про надання правничої допомоги № 43/22 від 01 вересня 2022 року надано ПП «ФОРЕСТ Україна» наступні послуги: вивчення апеляційної скарги у справі № 140/4604/22, законодавства та судової практики, на які містяться посилання у апеляційній скарзі: кількість затраченого часу (год.) 2 год., вартість послуг (грн/1 год) 750 грн, вартість наданих послуг 1500 грн; підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу у справі: кількість затраченого часу (год.) 4 год., вартість послуг (грн/1 год) 750 грн, вартість наданих послуг 3000 грн. Вартість наданих послуг 4500 грн. Вказано, що Клієнт не має претензій до Адвоката стосовно наданих послуг (а.с.125).

Колегія суддів зазначає, що вивчення апеляційної скарги у справі, законодавства та судової практики, на які містяться посилання у апеляційній скарзі не є окремим видом правової допомоги, охоплюються процесом підготовки відзиву на апеляційну скаргу, тому такі витрати не можуть вважатись такими, що пов`язані з розглядом справи.

Матеріалами справи підтверджується, що представником позивача адвокатом Таргонієм П.В. подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу на 9 арк. (додатки до відзиву на апеляційну скаргу на 8 арк.)

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, за встановлених обставин справи підлягає зменшенню, оскільки витрати з вивчення апеляційної скарги у справі, законодавства та судової практики, на які містяться посилання у апеляційній скарзі у розмірі 1500 грн, не пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у сумі 3000,00 грн.

Враховуючи вищекладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України солідарно з кожного по 1500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів також враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у додатковій постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3098/20.

Керуючись статтями 241, 243, 250, 252, 313, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Приватного підприємства «ФОРЕСТ-УКРАЇНА» адвоката Таргонія Павла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 140/4604/22 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, 43006, код ЄДРПОУ ВП 441066679) на користь Приватного підприємства «ФОРЕСТ-УКРАЇНА» (вул. Вахтангова, 12, м. Луцьк, 43006 код ЄДРПОУ 37320080) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 1500 грн 00 коп. (одна тисяча п`ятсот гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного підприємства «ФОРЕСТ-УКРАЇНА» (вул. Вахтангова, 12, м. Луцьк, 43006 код ЄДРПОУ 37320080) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 1500 грн 00 коп. (одна тисяча п`ятсот гривень).

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін