Ухвала

від 06.03.2023 по справі 759/18284/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №759/18284/22 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1129/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «БІОПРІМ» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року, -

за участю:

представника ТОВ «БІОПРІМ» - адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12022110000000505 від 17.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, про накладення арешту на майно та накладено арешт на товар «Таурин», вагою 20 625 кг, отримувачем якого є ТОВ «БІОПРІМ» (код ЄДРПОУ 40521376) відповідно до митної декларації № UA100100/2022/039197, який перебуває у зоні митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста «Західний» Київської митниці на території складу тимчасового зберігання та митного складу ТОВ «КАТП-13054» (код ЄДРПОУ 05475067) за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 20, з метою збереження речового доказу з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник ТОВ «БІОПРІМ» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, про неповноту та однобічність судового розгляду, а також про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. Слідчий суддя накладаючи арешт на продукт «Таурин харчовий», залишив поза увагою те, що орган досудового розслідування в клопотанні не надав будь якої оцінки щодо правової підстави для арешту майна, не зазначив та належним чином не обґрунтував, яким чином майно має відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення кримінального правопорушення могли залишитись на них та чи можна взагалі їх використовувати, як речовий доказ у кримінальному провадженні.

Також незрозуміло, яке відношення продукт «Таурин харчовий» має до проведення судово-технічної та судово-почеркознавчої експертиз документів, які на думку органу досудового розслідування були підроблені. Клопотання слідчого не містить будь-яких фактичних даних про призначені експертні дослідження цього товару тощо. Навпаки, на думку власника майна тільки подальші дії уповноважених органів щодо продовження процесу розмитнення дадуть змогу відповісти на питання відповідності цього продукту зазначеній специфікації.

Апелянт звертає увагу на те, що предметом кримінального правопорушення, по якому проводиться досудове розслідування є ймовірна підробка документів, а саме звіту за результатами санітарно-гігієнічної оцінки продукції від 17.10.2022 № 1207 та протоколу державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.10.2022 № 1207, які були виготовлені від імені Центру превентивної медицини Державного управління справами на замовлення ТОВ «БІОПРІМ» за допомогою ТОВ «ГРУПП СВ» та ФОП «Ціпура», які фактично безпосередньо вчиняли дії щодо отримання цих документів та подальшої їх подачі до відповідних митних органів.

В той же час матеріалами кримінального провадження не підтверджується участь у підробці та взагалі обізнаність про таку підробку з боку посадових осіб власника майна - ТОВ «БІОПРІМ».

ТОВ «БІОПРІМ» особисто не проводило митне оформлення товарів, уклавши для цього договори із ТОВ «ГРУПП СВ» та ФОП «Ціпура», які займалися замовленням та отриманням всіх необхідних для цього документів та супроводжували проведення відповідних експертиз та оцінок. Оригінали зазначених документів були отримані ТОВ «БІОПРІМ» лише у зв`язку із необхідністю надання їх органам розслідування.

В той же час, сам продукт «Таурин харчовий», придбаний та ввезений ТОВ «БІОПРІМ», не є предметом розслідування, у органів досудового розслідування відсутні будь-які дані щодо порушень митного законодавства під час його ввезення та територію України або подальшого використання.

Продукт «Таурин харчовий» у встановленому порядку хоча і визнаний органом досудового розслідування речовим доказом у кримінальному провадженні, однак така постанова на думку власника майна є формальною, у зв`язку з чим в даному випадку не може ставитися питання про накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів. У зазначеній постанові відсутні посилання на конкретні сліди злочину, які нібито наявні на товарі, незрозуміло яке саме доказове значення має товар «Таурин харчовий» для розслідування факту підробки документів, виготовлених за участю осіб, які не є власниками товару.

Наявність факту можливих недобросовісних дій фізичних та юридичних осіб, яким було лише доручено проведення процедури розмитнення ввезеного товару не може обмежувати права власника товару на подальше його розмитнення та поставку контрагенту.

Крім того апелянт зазначає, що для завершення митного оформлення продукту: «Таурин харчовий» за кодом УКТЗЕД 2921199920 документ: «Звіт за результатами санітарно-гігієнічної оцінки продукції» не є обов`язковим, тому, що за карткою коду УКТЗЕД продукту відсутні додаткові контролі, в тому рахунку й санітарний контроль. Саме тому питання щодо оригінальності «Звіту за результатами санітарно-гігієнічної оцінки продукції 1207 від 17.10.22» не повинно впливати на митне оформлення продукту та його випуск у вільний обіг на ринку України.

Накладення арешту на продукт «Таурин харчовий» позбавляє ТОВ «БІОПРІМ» можливості завершення митного оформлення ввезеного продукту, що фактично унеможливлює ведення товариством господарської діяльності, виконання своїх зобов`язань перед контрагентами та взагалі може призвести до псування продукту.

ТОВ «БІОПРІМ» існує в України більше 6 років, має статутний капітал у сумі більше 2 млн гривень. В умовах війни товариство продовжує здійснювати господарську діяльність, утримує робочі місця та сплачує податки до бюджету.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання слідчого проводився без виклику власника майна, а тому копія ухвали була отримана лише 11.01.2023 під час ознайомлення із матеріалами судової справи.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду. З урахуванням думки представника ТОВ «БІОПРІМ» - адвоката ОСОБА_6 ,який не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі прокурора, який належним чином був повідомлений про судове засідання, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «БІОПРІМ» - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, з наведених в ній підстав, дослідивши матеріали справи за клопотанням прокурора про арешт майна, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення представників ТОВ «БІОПРІМ», дані про направлення ухвали слідчого судді у матеріалах справи відсутні. Однак, як зазначає представник ТОВ «БІОПРІМ», щокопію ухвали було отримано 11.01.2023 під час ознайомлення із матеріалами судової справи, іншої інформації матеріали справи не містять, а тому колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022110000000505 від 17.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Київською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що між ТОВ «БІОПРІМ» та компанією ТОВ «Місма» МгбХ (Німеччина) укладено контракт № 23-09\19 від 23.09.2019 про поставку продукції «Таурину» (країна походження Китай) масою 20 625 кг.

08.10.200 через автомобільний пункт пропуску «Шегині - Медика» Львівської митниці та автомобільному транспорті «Таурин» ввезено на територію України, згідно поданої митною декларацією № UA100000/2022/793699 та товаросупровідними документами.

Декларантом вантажу виступає ТОВ «ГРУПП СВ» в особі ОСОБА_8 .

Після доставки вантажу, 12.10.200 декларантом подано митну декларацію № UA100100/2022/039197 разом із товаросупровідними документами до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Західний» Київської митниці із заявленням товару: Taurine - 20 625 кг., у формі білого кристалічного порошку; вміст діючої речовини - 99,16 - 99,24 %; CAS № 107-35-7; хімічна формула C2H7NO3S, номер партії: 2204123, 2204124; використовується в харчовій промисловості.

До митної декларації в тому числі подано зовнішньоекономічний контракт № 23-09\19 від 23.09.2019, додаткову угоду № 1/1 до контракту № 23-09\19 від 23.09.2019 від 30.12.2019, специфікацію № 34 від 28.09.2022 до контракту № 23-09\19 від 23.09.2019, міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) № 04102022, інвойс від 04.10.2022 № 209, а також звіт за результатами санітарно-гігієнічної оцінки продукції від 17.10.2022 № 1207 Центру превентивної медицини Державного управління справами та протокол державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.10.2022 № 1207 Центру превентивної медицини Державного управління справами щодо оцінки продукції та об`єкту експертизи - «таурин» виробника Jiangyin Huachang Food Additive Co., Ltd. (Китай).

Допитом свідка головного державного інспектора оперативного відділу № 1 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Київської митниці ОСОБА_9 встановлено, що з метою перевірки прикріплених документів під час здійснення митного контролю, останній зв`язався із Центром превентивної медицини Державного управління справами щодо видачі зазначених документів та було направлено лист щодо підтвердження їх видачі.

Відповідно до відповіді Центру превентивної медицини Державного управління справами встановлено, що документи, які видані Центром превентивної медицини Державного управління справами, а саме звіт за результатами санітарно-гігієнічної оцінки продукції від 17.10.2022 № 1207 та протокол державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.10.2022 № 1207 - не видавалися цією установою. Таким чином було отримано достатньо підстав того, що вони є підробленими, про що у подальшому повідомлено правоохоронні органи.

Допитом свідка консультанта із зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «БІОПРІМ» ОСОБА_10 встановлено, що ТОВ «БІОПРІМ» придбало товару «таурин» у поставщика з Німеччини для подальшого продажу ТОВ «НОВІ ПРОДУКТИ УКРАЇНИ». Фактично товар поставлявся з Нідерландів. Поставка товару здійснювалася за митними деклараціями № UA100000/2022/793699, № UA100100/2022/039197. ТОВ «БІОПРІМ» замовило у ФОП ОСОБА_11 отримання документів, а саме: звіт за результатами санітарно-гігієнічної оцінки продукції та протокол державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Вказані документи необхідні для пред`явлення їх у подальшому отримувачу товару, в даному випадку для ТОВ «НОВІ ПРОДУКТИ УКРАЇНИ». Між ТОВ «БІОПРІМ» та ФОП Ціпура є укладений договір про надання послуг № 170-к/18 від 03.10.2018, на підставі якого, через брокерську компанію ТОВ «ГРУПП СВ», яка має зв`язок із ФОП Ціпура, було замовлено вказані документи відповідно до заяви № 1/22 від 12.10.2022. Вказані документи спочатку були отримані у сканованому вигляді на електронну пошту. Оригінали зазначених документів було отримано 07.11.2022. Згодом було виявлено, що вказані документи є ніби підробленими, за фактом чого розпочато кримінальне провадження.

На вимогу слідчого порядку ст. 93 КПК України, ТОВ «БІОПРІМ» надало органу досудового розслідування оригінали документів, які видані Центром превентивної медицини Державного управління справами, а саме звіт за результатами санітарно-гігієнічної оцінки продукції від 17.10.2022 № 1207 та протокол державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.10.2022 № 1207.

Постановою слідчого від 25.11.2022 у кримінальному провадженні призначено судову технічну експертизу щодо зазначених документів.

Допитом свідка ОСОБА_12 встановлено, що він є рідним братом ФОП ОСОБА_11 та здійснює господарську діяльність. Щодо замовлення вищевказаних документів, пояснив, що у свою чергу замовив їх отримання у ФОП ОСОБА_13 , з яким співпрацює на умовах договору № 1209/2017 від 12.08.2017.

17.10.2022 ОСОБА_12 отримав замовлені документи спочатку у сканованому вигляді, які переправив ТОВ «ГРУПП СВ», а 07.11.2022 отримав у відділенні «Нової Пошти» № 3 в смт. Коцюбинське Київської області оригінали зазначених документів, які цього ж дня передав консультанту із зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «БІОПРІМ» ОСОБА_10 . Про те, що документи є підробленими останній дізнався від представника ТОВ «ГРУПП СВ» 07.11.2022.

18.11.2022 з дозволу заступника начальника митного поста «Західний» відділу митного оформлення № 1 ОСОБА_14 проведено огляд зазначеного товару, під час якого виявлено товар «таурин», у паперових коробках, які укомплектовані на дерев`яних піддонах у кількості 33 одиниці. Постановою старшого слідчого ОСОБА_15 виявлений товар визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

15.12.2022 прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №12022110000000505 від 17.11.2022 року, про арешт товару «Таурин», вагою 20 625 кг., отримувачем якого є ТОВ «БІОПРІМ» (код ЄДРПОУ 40521376) відповідно до митної декларації № UA100100/2022/039197, який перебуває у зоні митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста «Західний» Київської митниці на території складу тимчасового зберігання та митного складу ТОВ «КАТП-13054» (код ЄДРПОУ 05475067) за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 20.

На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор послався на те, що в органу досудового розслідування достатньо підстав вважати, що для митного оформлення товару «Таурин», вагою 20 625 кг., отримувачем якого є ТОВ «БІОПРІМ» відповідно до митної декларації № UA100100/2022/039197, до Київської митниці подано підроблені документи, а саме звіт за результатами санітарно-гігієнічної оцінки продукції від 17.10.2022 № 1207 та протокол державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.10.2022 № 1207 Центру превентивної медицини Державного управління справами.

Таким чином, з метою забезпечення належного проведення судової технічної експертизи документів, судової почеркознавчої експертизи та збереження речових доказів, під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на товар «Таурин», вагою 20 625 кг., отримувачем якого є ТОВ «БІОПРІМ» (код ЄДРПОУ 40521376) відповідно до митної декларації № UA100100/2022/039197, який перебуває у зоні митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста «Західний» Київської митниці на території складу тимчасового зберігання та митного складу ТОВ «КАТП-13054» (код ЄДРПОУ 05475067) за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 20.

Крім того, завданням накладення арешту на товар є запобігання можливості його відчуження на користь третіх осіб, що унеможливить в подальшому звернення вказаного товару на користь держави у зв`язку із наявністю інституту добросовісного набувача.

22.12.2022 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на вказане у клопотанні майно.

Задовольняючи вказане клопотання прокурора, слідчий суддя встановив, підстави для накладення арешту на вказане майно у відповідності до вимог ст. 98, ст. 170 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також врахував, щопрокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, існують ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження цього майна.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, вислухано доводи прокурора, а також, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, всупереч твердженню апелянта, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом відповідно до постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_15 від 18.11.2022 /а.с. 31-32/ в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та може бути використане, як доказ у кримінальному провадженні № 12022110000000505 від 17.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а тому слідчим суддею арешт накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено, що існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не є безумовними підставами для її скасування та підлягають з`ясуванню під час подальшого проведення досудового розслідування.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ТОВ «БІОПРІМ» - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року.

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «БІОПРІМ» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4