Рішення

від 15.03.2023 по справі 760/10842/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-а/760/1432/22

Справа № 760/10842/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Департаменту патрульної поліції /далі - Департамент/ (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), Управління патрульної поліції у місті Києві /далі - Управління/ (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 9), інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у місті Києві Деренівського Євгена Петровича /далі - інспектор поліції Деренівський Є.П./ (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 9), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С ТА Н О В И В:

Рух справи

22.08.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва, через систему «Електронний суд», надійшла вказана позовна заява, за підписом позивача в якій він просить суд:

- скасувати постанову інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Деренівського Є.П. серії ЕАР № 5743001 від 12.08.2022, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП);

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 496,20 грн;

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2022 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справу фактично передано судді по реєстру 30.08.2022.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2022 вказаний позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС України/).

Обґрунтування позову

В позові, зокрема, вказується, що 12.08.2022 інспектором поліції Деренівським Є.П. щодо позивача складено постанову серія ЕАР № 5743001 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 гривень.

Зазначається, що за змістом такої постанови позивачем допущено порушення вимог п. 30.2 ПДР України - керування забор. змін. дизайн номерного транспортним засобом, в якого державні номерні знаки було закрито сторонніми предметами, а саме металевою сіткою - порушення знаку, нанесення додат. познач., закривати їх, повинні бути чистими, дост. освітленими.

Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Звертає увагу на те, що п. 30.2. ПДР України, на порушення якого посилається інспектор, забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Позивач зауважує, що 12.08.2022 керував транспортним засобом Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_2 , та здійснив зупинку на вимогу інспектора патрульної поліції, якому, на його вимогу, були надані документи, що посвідчують особи, як мене, так і всіх пасажирів в автомобілі, документи на транспортний засіб, посвідчення водія, будь-яких порушень не виявлено. Далі, інспектором зазначено, що позивачем порушено вимоги п.30.2. ПДР України, оскільки на номерному знаку встановлено решітку. Пояснення інспектору з приводу відсутності підстав для застосування стягнення, оскільки номерний знак знаходиться у встановленому законом місці, відповідає всім стандартам, не закритий іншим предметом, не забруднений та жодним чином існування решітки на номерному знаку не перешкоджає її огляду, в тому числі з 20 метрів, як то передбачено п. 2.9.(в) ПДР України, те що вона була встановлена саме з метою запобігання забруднення, не були прийняті до уваги. Відповідні заміри не проводились. Інспектором було повідомлено, що складається постанова, в подальшому вручено її копію та роз`яснено порядок та строк оплати штрафу та оскарження постанови.

За таких обставин позивач вважає, що в його діях відсутній відповідний склад адміністративного правопорушення.

Щодо правової позиції відповідача

06.03.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, датований 03.03.2023, за підписом представника Управління - Пєлєшенко Д.Р. (діє на підставі довіреності), в якому Управління просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Управління вважає, що викладені в позовній заяві твердження позивача є хибними, а позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Так, у відзиві вказується, що відповідно до винесеної постанови, водій ОСОБА_1 , 12.08.2022 о 12 год 16 хв. по вул. Трипільська, 1, у м. Києві, керував ТЗ «Hyundai Accent», номерний знак НОМЕР_3 , в якого державні номерні знаки було закрито сторонніми предметами, а саме металевою сіткою, чим порушив п. 30.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), та скоїв правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Зазначається, що під час патрулювання Дарницького району міста Києва 12.08.2022 близько 12 год 16 хв. екіпажем Рубін 202 ( Гаркуша М. , Деренівський Є. , Нечипорук А. ) було виявлено порушення ПДР автомобілем «Hyundai Accent», номерний знак НОМЕР_3 , який рухався із захисною сіткою на номерному знаку, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 м. Відтак, даний ТЗ було зупинено, підійшовши до якого інспектор представився, пояснив причину зупинки, та на підставі п. 2.4 (а) ПДР, висунув законну вимогу водію пред`явити документи зазначені у п. 2.1 ПДР документи (посвідчення водія на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

На думку відповідача, позивач, подавши позов, жодних переконливих доказів своєї невинуватості не надав, як на місці вчинення правопорушення, так і в обґрунтуванні позовних вимог.

Відповідач стверджує, що оскаржувана постанова винесена і правомірно, у межах повноважень поліцейського, із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи.

При цьому, у відзиві зауважується, що відповідна подія була зафіксована на нагрудний реєстратор інспектора, однак, відповідно до розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, а тому направити відеофайл правопорушення з об`єктивних причин не вдається за можливе, адже правопорушення було вчинене 12.08.2022.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

12.08.2022 інспектором поліції Деренівським Є.П. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5743001 за змістом якої, 12.08.2022 о 12 год 16 хв по вул. Трипільська, 1, у м. Києві, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Hyundai Accent» номерний знак НОМЕР_2 , в якого державні номерні знаки було закрито сторонніми предметами, а саме металевою сіткою, чим порушив п. 30.2 ПДР України - порушення забор. змін. дизайн номерного знаку, нанесення додат. познач., закривати їх, повинні бути чистими, дост. освітленими., чим скоїв правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

У зв`язку з зазначеним на позивача накладено штраф у розмірі 850,00 грн.

Графа 7 оскарженої постанови «до постанови додаються» - не заповнена.

Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні інспектором поліції не було взято до уваги його пояснень про те, що номерний знак знаходиться у встановленому законом місці, відповідає всім стандартам, не закритий іншим предметом, не забруднений та існування решітки на номерному знаку жодним чином не перешкоджає її огляду, в тому числі з 20 метрів, як то передбачено п. 2.9.(в) ПДР України, вона була встановлена саме з метою запобігання забруднення.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже законодавчо встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Це означає, що повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП, а саме: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, звертається увага на те, що обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача, - суб`єкта владних повноважень.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Положеннями ч. 6 ст. 121 КУпАП (в редакції, чинній на момент винесення оскарженої постанови) встановлено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 30.2 ПДР України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. На трамваях і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що надаються відповідними уповноваженими на те органами. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд має констатувати, що працівником поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом.

Так, оскаржена постанова не містить жодних відміток про наявність на момент її винесення доказів на підтвердження вчинення відповідного правопорушення (графа 7 не заповнена).

Не подано доказів на підтвердження вчинення правопорушення до суду також і в порядку надання відзиву.

Щодо посилань відповідача на те, що строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, тому у патрульної поліції відсутні фото- та відеоматеріали з місця зупинки позивача, то вони не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки, як зазначалось, у зв`язку з відсутністю в оскаржуваній постанові вказівки, на підставі яких доказів вона винесена (в т.ч. відеодокази), наразі неможливо встановити чи такі докази взагалі існували.

Разом з тим, суд бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, працівник поліції у своїй діяльності порушив принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З іншого боку, рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи викладене, відсутність доказів правомірності дій з боку інспектора патрульної поліції, встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо скасування оскаржуваної постанови.

При цьому суд зазначає, що належним відповідачем в даній категорії справ є саме Департамент патрульної поліції.

Так, як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020 належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

На підставі наведеного інспектор поліції Деренівський Є.П. є неналежним відповідачем у даній справі, у зв`язку з чим відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню в частині належного відповідача.

Висновок суду

Скасувати постанову серії ЕАР № 5743001 від 12.08.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві Деренівським Євгеном Петровичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Щодо судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, з урахуванням задоволення позову на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 496,20 грн, сплачений позивачем за подання позову у даній справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 18, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у місті Києві, інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у місті Києві Деренівського Євгена Петровича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити частково в частині належного відповідача - Департаменту патрульної поліції.

Скасувати постанову серії ЕАР № 5743001 від 12.08.2022, винесену інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві Деренівським Євгеном Петровичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л. Л. Зуєвич