Постанова

від 26.01.2022 по справі 203/5767/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/5767/21

Провадження № 3/0203/340/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2022 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська ХанієваФ.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, голову Дніпропетровської обласної ради ветеранів, за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера за віком, голови Дніпропетровської обласної ради ветеранів, за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

У судове засідання не з`явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, голова Дніпропетровської обласної ради ветеранів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань щодо участі у судовому засіданні до суду не надавав.

При цьому 20.01.2022 року на адресу суду надійшла заява голови Дніпропетровської обласної ради ветеранів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що розрахунок за ІІІ квартал 2021 року (вх.№31629 від 09.11.2021 року) було надіслано вчасно, але була допущена помилка у Додатку-5 займана посада, яка не позначалась на отриманні або перерахуванні до бюджету.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Наслідком і логічним закінченням розгляду справи про адміністративне правопорушення у суді є ухвалення суддею однієї з передбачених ст. 284 КУпАП постанов, зокрема й постанови про накладення адміністративного стягнення, метою якого є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, у разі визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Однією з особливостей, які необхідно враховувати при накладенні адміністративного стягнення строки його накладення.

Так, ч. 2 ст. 38 КУпАП визначено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Таким чином, суд повинен розглянути справу про адміністративне правопорушення у встановлений ч. 1 ст. 277 КУпАП строк, ухвалити одну з передбачених ст. 284 КУпАП постанов, а в разі визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення накласти адміністративне стягнення за умови майбутнього досягнення мети адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, враховуючи, що голова Дніпропетровської обласної ради ветеранів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи належним чином, а під час розгляду справи за ст. 163-4 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суд розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також суд враховує те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомилась з протоколом та надала свої письмові пояснення до протоколу.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положеньст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходить таких висновків.

За відомостями з протоколу №191 про адміністративне правопорушення від 23.12.2021 року, посадовою особою, головним державним інспектором Правобережного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області за результатами камеральної перевірки Дніпропетровської обласної ради ветеранів (код ЄДРПОУ 23078387) було встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), голова Дніпропетровської обласної ради ветеранів, вчинив правопорушення в частині несвоєчасного надання до Правобережної ДПІ (Центральний район м. Дніпра) податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2021 року по строку 09.11.2021 року. Фактично розрахунок було надано 15.11.2021 року та зареєстровано за №32039, чим було порушено пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51, абз. б) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

За змістом протоколу, дата, час і місце вчинення адміністративного правопорушення: 15.11.2021 року, 15:11:51 години, м. Дніпро, Центральний район, пр.Карла Маркса, буд. 93.

Також до протоколу долучені письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті адміністративного правопорушення. За змістом пояснень ОСОБА_1 як голови Дніпропетровської обласної ради ветеранів, та головного бухгалтера Дніпропетровської обласної ради ветеранів ОСОБА_2 , при вчасному поданні розрахунку за ІІІ квартал 2021 року (вх. №31629 від 09.11.2021 року), але в Додатку 5 Податкового розрахунку для ЗО з РНОКПП НОМЕР_2 не зазначено поле «Період трудових відносин»; при повторному наданні розрахунку (вх. №31906 від 12.11.2021 року) в Додатку 5 «Код класифікатора професії» був обраний невірно. Виявлені помилки були виправлені (вх. №32039 від 15.11.2021 року) та не позначались на отриманні або перерахуванні до бюджету. Суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманих з них податків були перераховані у повному обсязі. При цьому голова та головний бухгалтер пояснили, що Дніпропетровська обласна рада ветеранів є неприбутковою громадською організацією.

У ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення судом також були безпосередньо досліджені інші письмові докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме: акт від 08.12.2021 року №34448/04-36-24-04/23078387 «Про результати камеральної перевірки Дніпропетровської обласної ради ветеранів, код ЄДРПОУ 23078387, з питання своєчасності подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2021 року», за висновками якого, за результатами проведеної камеральної перевірки було встановлено несвоєчасне подання податкового розрахунку за 3 квартал 2021 року з граничним строком подання 09.11.2021 року, дата фактичного подання 15.11.2021 року; ОСОБА_1 був ознайомлений з актом 23.12.2021 року; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо державної реєстрації юридичної особи Дніпропетровської обласної ради ветеранів, код ЄДРПОУ 23078387, керівник ОСОБА_1 ; виписка з протоколу ІХ звітно-виборчої конференції Дніпропетровської обласної організації ветеранів України від 20.12.2019 року щодо обрання головою обласної ради ветеранів ОСОБА_1 ; паспорт громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що винуватість голови Дніпропетровської обласної ради ветеранів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-4 КУпАП, не доводиться належними та допустимими доказами, бо не доведено наявності в його діях об`єктивної сторони адміністративного правопорушення та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме умислу чи необережності на вчинення таких дій. Оскільки розрахунок за 3 квартал 2021 року було своєчасно подано головою Дніпропетровської обласної ради ветеранів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто 09.11.2021 року, проте з помилками, після усунення яких розрахунок подано 15.11.2021 року.

Так,відповідно доч.1ст.163-4КУпАП (вредакції,чинній станомна моментвчинення адміністративногоправопорушення),неутримання абонеперерахування добюджету сумподатку надоходи фізичнихосіб привиплаті фізичнійособі доходів,перерахування податкуна доходифізичних осібза рахуноккоштів підприємств,установ іорганізацій (крімвипадків,коли такеперерахування дозволенозаконодавством),неповідомлення абонесвоєчасне повідомленнядержавним податковимінспекціям завстановленою формоювідомостей продоходи громадян,- тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян суб`єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, об`єктом адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері державного управління та податкового контролю; об`єктивна сторона правопорушення виражається у неутриманні або неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян; суб`єкт адміністративного правопорушення спеціальний (керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій); суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.07.2020 року, справа № 463/1352/16-а, провадження № К/9901/21241/18, та в постанові від 20.05.2020 року, справа № 524/5741/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Також суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України», Суд вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому суд наголошує на тому, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Так, у ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом були оцінені за внутрішнім переконанням суду докази, наявні в матеріалах справи, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та встановлено, що в матеріалах справи відсутні допустимі та належні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, бо затримка подання податкового розрахунку сталася не з вини ОСОБА_1 , а у зв`язку з необхідністю виправлення виявлених помилок під час подання розрахунку. Натомість, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 163-4 КУпАП.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 163-4, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суд,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, голови Дніпропетровської обласної ради ветеранів, за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ф.М. Ханієва