Ухвала

від 16.03.2023 по справі 462/1864/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/1864/23

УХВАЛА

16 березня 2023 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства власників «Нива» та голови Садівничого товариства власників «Нива» Ротко Лесі Василівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів Садівничого товариства власників «Нива» та голови Садівничого товариства власників «Нива» ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить: визнати вимогу голови Садівничого товариства власників «Нива» Ротко Л.В. щодо оплати ОСОБА_1 , власницею садового будинку АДРЕСА_1 , заборгованості за електричну енергію безпідставною, незаконною і протиправною; зобов`язати Садівниче товариство власників «Нива» укласти з ОСОБА_1 договір про користування електричною енергією.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

В силу частини 1статті 30 ЦПК України,позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з положеннямистатті 181 ЦКдо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За змістом вказаної норми виключна підсудність встановлена для позовів про будь-які права з приводу нерухомого майна.

З точки зору закону, виключна підсудність встановлюється законодавцем з метою вирішення спору конкретним, прямо передбаченим у законі, судом.

У такому випадку можливість застосування інших правил територіальної підсудності виключається.

Тобто, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третійстатті 30 ГПК Українинеобхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

З позовної заяви та долучених до неї додатків вбачається, що між сторонами існує спір стосовно боргу за спожиту електричну енергію та користування електричною енергією щодо об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на те, що позивач просить визнати вимогу голови Садівничого товариства власників «Нива» Ротко Л.В. щодо оплати ОСОБА_1 , власницею садового будинку АДРЕСА_1 , заборгованості за електричну енергію безпідставною, незаконною і протиправною та зобов`язати Садівниче товариство власників «Нива» укласти з ОСОБА_1 договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 , вважаю, що дана справа не підсудна Залізничному районному суду м.Львова.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи наведене,суд приходитьдо висновку,що дануцивільну справуслід передатина розглядЯворівському районномусуду Львівськоїобласті за територіальною підсудністю.

Керуючись ст. 27, 30, 31, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства власників «Нива» та голови Садівничого товариства власників «Нива» Ротко Лесі Василівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії передати на розгляд за територіальною підсудністю до Яворівського районного суду Львівської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: