Постанова

від 15.03.2023 по справі 904/3006/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3006/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2023р. у справі №904/3006/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш", м. Суми

до Акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення 1 022 580 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2023р. (повне рішення складено - 09.01.2023р., суддя - Загинайко Т.В., м. Дніпро) у справі №904/3006/22 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" 1022580 грн. 00 коп. - заборгованості та 15338 грн. 70 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що строк оплати за поставлену продукцію за договором настав. На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано. Відповідач, як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, приймаючи поставлений позивачем товар усвідомлював необхідність його оплати у передбачені договором строки, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки. Форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Акціонерне товариство "Дніпроазот" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2023р. у справі №904/3006/22, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- оскаржуване рішення суду прийнято не на підставі належно досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права, а також з недотриманням норм процесуального права;

- оскільки крайній строк оплати поставленої продукції за договором встановлено 28.04.2022р. (вже в момент існування в Україні особливого режиму - воєнного стану), виникнення заборгованості у розмірі 1022580,00 грн. за поставлену продукцію за договором №774505 від 22.06.2021р. пов`язане з обставинами непереборної сили, а отже зобов`язання відповідача з оплати поставленої позивачем продукції відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (до закінчення воєнного стану) з огляду на відповідні обставини непереборної сили та відсутність правопорушення з боку позивача. Однак, господарським судом при розгляді справи не були враховані обставини непереборної сили, на підставі чого виникла заборгованість у розмірі 1022580,00 грн. по договору, не застосовано пункт 7.1. договору, приписи ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України, внаслідок чого висновок суду про стягнення заборгованості у розмірі 1022580,00 грн. по договору є передчасним, а рішення від 09.01.2023р. - незаконним;

- господарський суд не надав належної оцінки аргументам відповідача щодо наявності у нього форс-мажорних обставин та відповідним доказам, які надані на підтвердження вказаних обставин, внаслідок чого виникла заборгованість за договором та у зв`язку з чим суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення справи.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що в цій судовій справі пред`явлена позовна вимога лише про стягнення основної суми боргу по договору поставки, а вимога про стягнення неустойки (пені, штрафу) взагалі позивачем не пред`являлася. Тому, заявлений у справі позов у будь-якому випадку підлягав задоволенню, а вже наявність обставин непереборної сили у відповідача на стадії примусового виконання судового рішення, можуть бути підставами для розстрочки чи відстрочки виконання рішення, але не підставою для відмови у задоволенні заявленого у справі позову про стягнення основної суми боргу. Крім того, позивач повідомляє, що після відкриття провадження в цій судовій справі, АТ "Дніпроазот" звернулося з окремим пов`язаним позовом до ТОВ "Турбомаш" по тому самому договору поставки про стягнення неустойки з постачальника за порушення термінів поставки, яке мало місце з 10.03.2022р. по 08.04.2022р. саме у той період, коли Сумська область була окупована російськими військами, і в області та навколо міста Суми велися бої. Незважаючи на зазначені обставини, рішенням Господарського суду Сумської області від 21.11.2022р. у справі №920/855/22 позов було задоволено та стягнуто з ТОВ "Турбомаш" на користь АТ "Дніпроазот" 194290,20 грн. пені, 51129,00 грн. штрафу, 3681,29 грн. витрат по сплаті судового збору. Відповідач у пов`язаній судовій справі №920/855/22 у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях посилався як на підставу звільнення від відповідальності за несвоєчасну поставку продукції по договору на той самий лист ТПП України, але неустойка все одно була стягнута господарським судом. Із змісту апеляційної скарги слідує, що відповідач АТ "Дніпроазот" не наводить жодного дійсної перешкоди, яка виникла у результаті введення воєнного стану та яка унеможливила виконання ним після поставки продукції позивачем хоча б частково здійснити розрахунки за поставлену продукцію. Позивач наголошує, що від дати поставки продукції пройшло більше дев`яти місяців, але жодного платежу, навіть на незначну суму, в рахунок погашення основного боргу відповідач до даного часу не здійснив, і на фоні пред`явлення ним пов`язаного позову про стягнення неустойки по справі №920/885/22, наведені відповідачем доводи апеляційної скарги свідчать про зловживання ним правом з огляду на діючий воєнний стан в Україні.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023р. відкрито апеляційне провадження. Розгляд справи призначено в судове засідання на 15.03.2023р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2023р. задоволено клопотання ТОВ "Турбомаш" та вирішено провести судове засідання призначене на 15.03.2023р. о 14:45 год. в режимі відеоконференції із Господарським судом Сумської області.

15.03.2023р. до початку судового засідання на електронну адресу суду АТ "Дніпроазот" подано клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого відповідач пославшись на військову агресію Російської Федерації проти України, вказав на те, що АТ "Дніпроазот" позбулося можливості безпечно та належним чином забезпечувати власну виробничо-господарську діяльність необхідними ресурсами і матеріалами та перспектива відновлення такого забезпечення найближчим часом не вбачається. У зв`язку із цим, більшість працівників відповідача, у тому числі юридичної служби, знаходяться у простої, окремі працівники - у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану, деякі мобілізовані. Тому АТ "Дніпроазот" позбавлене можливості забезпечити участь свого представника у судовому засіданні у даній справі 15.03.2023р. о 14:45 год. Заявник зазначає, що у наступне судове засідання відповідач обов`язково забезпечить явку свого представника для участі у розгляді справи №904/3006/22 (за відсутності об`єктивних і незалежних від АТ "Дніпроазот" перешкод).

Проте доказів в обґрунтування заявленого клопотання АТ "Дніпроазот" не надано.

З огляду на викладене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи колегія суддів залишила без задоволення.

Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача.

В засіданні суду 15.03.2023р. представник позивача в режимі відеоконференції надав свої пояснення по апеляційній скарзі.

У судовому засіданні 15.03.2023р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Турбомаш", як постачальником, та Акціонерним товариством "Дніпроазот", як покупцем, було укладено Договір поставки від 22.06.2021 №774505 (надалі - Договір) (а.с.12-27).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього Договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені цим Договором.

Відповідно до пункту 1.2. Договору найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим Договором, узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку продукції. Специфікації на поставку продукції підписуються уповноваженими представниками обох сторін, скріплюються печатками сторін та є невід`ємними частинами (додатками) даного Договору.

Ціна продукції, яка підлягає поставці за цим Договором, узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях на поставку продукції до Договору. Ціна продукції, яка підлягає поставці за цим Договором, може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом підписання сторонами додаткової угоди до Договору, а також на умовах та в порядку, передбачених відповідною Специфікацією на поставку продукції до Договору (пункт 2.1. Договору).

Пунктом 2.4. Договору визначено, що покупець зобов`язаний оплатити поставлену (передану) йому продукцію протягом 10 (десяти) календарних днів від дати поставки продукції та отримання покупцем від постачальника всіх документів, які підлягають переданню покупцю в обов`язковому порядку відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства. У випадку неотримання покупцем всіх необхідних документів від постачальника за цим Договором, строк оплати продукції продовжується на час прострочення надання відповідних документів.

Відповідно до пункту 7.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це стало наслідком дії обставин непереборної сили (повінь, пожежа, землетрус, епідемії, страйки, військові дії), які спричинили неможливість виконання стороною своїх зобов`язань за цим Договором.

При виникненні обставин непереборної сили у однієї зі сторін, остання зобов`язана попередити за допомогою факсимільного зв`язку або телетайпом про це іншу сторону протягом 10 (десяти) календарних днів від дня виникнення обставин непереборної сили та підтвердити своє повідомлення документом Торгово-промислової палати України. Підтверджуючий документ ТПП України, який складений та наданий іншій стороні більш ніж через 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту настання обставин, зазначених у пункті 7.1 цього Договору, до уваги не приймається, і в цьому випадку сторона не звільняється від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов`язань за цим Договором (пункт 7.2. Договору).

В подальшому сторонами було підписано Специфікацію від 22.06.2021р. №1 на поставку продукції (Додаток №1 до Договору поставки від 22.06.2021р. №774505). Відповідно до Специфікації загальна вартість продукції, передбаченої даною Специфікацією складає 1022580 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ; постачальник зобов`язаний поставити продукцію в повному обсязі протягом 150- календарних днів від дати укладання сторонами Договору (а.с.27).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачеві продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті на суму 1022580 грн. 00 коп., що підтверджується копією видаткової накладної від 08.04.2022р. №11 на загальну суму 1022580 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ. Товар було отримано відповідачем 18.04.2022р., про що свідчить відмітка та підпис уповноваженої особи на видатковій накладній (а.с.30).

В матеріалах справи міститься лист позивача (вих.№127 від 21.03.2022р.) щодо настання обставин непереборної сили при виконанні договірних зобов`язань, яким відповідача повідомлено про настання надзвичайних та невідворотних (форс-мажорних) обставин, котрі об`єктивно роблять неможливим виконання зобов`язань у строки, встановлені Договором поставки від 22.06.2021р. №774505. До листа додано копію листа ТПП України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 (а.с.28-29).

Позивач у претензії (вих.№288 від 28.07.2022р.) зазначає, що відповідачем допущено порушення умов Договору та існує заборгованість по Договору в розмірі 1022580 грн. 00 коп. та попереджає, що у випадку невиконання вимог претензії, позивач буде змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості (а.с.32).

Позивач стверджує, що здійснив поставку продукції за Договором, проте відповідачем не проведено оплату; відповідач зазначає, що виникнення заборгованості в розмірі 1022580 грн. 00 коп. за Договором за поставлену продукцію пов`язане з обставинами непереборної сили, що і стало причиною спору та звернення до суду.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст. 173 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" та Акціонерним товариством "Дніпроазот" укладено договір поставки від 22.06.2021 №774505, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені цим договором.

З документів, що містяться в матеріалах справи вбачається, що позивачем на підставі видаткової накладної №11 від 08.04.2022р. поставлено відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті на суму 1022580,00 грн. Товар було отримано відповідачем, що підтверджується відміткою та підписом уповноваженої особи на зазначеній видатковій накладній.

Таким чином, вищенаведеним підтверджується належне виконання позивачем взятого на себе зобов`язання з поставки товару відповідачеві.

В пункті 2.4. договору сторонами узгоджено, що покупець зобов`язаний оплатити поставлену (передану) йому продукцію протягом 10 (десяти) календарних днів від дати поставки продукції та отримання покупцем від постачальника всіх документів, які підлягають переданню покупцю в обов`язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства. У випадку неотримання покупцем всіх необхідних документів від постачальника за цим договором, строк оплати продукції продовжується на час прострочення відповідних документів.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ч. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар на загальну суму 1022580,00 грн. Факт нездійснення вказаної оплати також не заперечується відповідачем.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості за договором у сумі 1022580,00 грн.

Щодо доводів відповідача про наявність у нього форс-мажорних обставин апеляційний господарський суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 ЗУ "Про торгово-промислові палати" торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

В матеріалах справи міститься лист Торгово-промислової палати від 28.02.2023 року №2024/02.0-7.1 про те, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про те, що з урахуванням приписів ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання і довела, що таке порушення відбулося внаслідок непереборної сили, може бути звільнена саме від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання зобов`язання в цілому.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з позицією господарського суду першої інстанції про те, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності можливості виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором та наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язань відповідно до п.7.1. Договору.

Враховуючи вищевикладене, доводи, що викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. Водночас, господарський суд апеляційної інстанції погоджується з доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2023р. у справі №904/3006/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.03.2023р.

Головуючий суддяІ.О. Вечірко

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяЮ.Б. Парусніков