Рішення

від 15.03.2023 по справі 910/14588/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.03.2023Справа № 910/14588/22

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28) в особі філії Газопромислового управління «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 173) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» (01025, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 5, квартира 15) про стягнення 76 956,95 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (далі - позивач, АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» в особі філії ГПУ «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ») звернулось до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» (далі - відповідач, ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС») про стягнення 76 956,95 грн, з яких: 39 947,95 грн - пені за прострочення надання послуг, 15 239,00 грн - штрафу за прострочення надання послуг понад тридцять днів, 21 770,00 грн штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, а також 2 481,00 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг від 12.01.2022 (зареєстровано в юридичному відділі № 18/22) в частині порушення строків надання послуг, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення надання послуг та штрафу за прострочення надання послуг понад тридцять днів. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/14588/22 та справу передано на розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою суду від 29.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, подати суду відзив на позов, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу запропоновано у строк не пізніше п`ять днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, копію якого направити відповідачу в той самий строк, докази направлення надати суду разом з відповіддю на відзив..

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною п`ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Нормами частини четвертої ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 29.12.2022 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0105492943572) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду від 29.12.2022, який направлявся на адресу ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» (01025, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 5, квартира 15) був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку), і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справа № 917/1998/19 та від 06.07.2021 у справі № 921/494/20.

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.12.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2022 між АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» в особі філії ГПУ «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» (далі - Замовник) та ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» (далі - Виконавець) було укладено Договір про надання послуг (зареєстровано в юридичному відділі № 18/22) (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого, Виконавець зобов`язується своїми силами, засобами, надати Комплексні послуги по розробці, збору необхідних документів для проведення процедури з оцінки впливу на довкілля (далі - ОВД) на всіх етапах до кінцевого результату, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити належним чином якісно надані послуги згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування послуг, місце та кількісні характеристики послуг за цим Договором визначені в Додатку № 1 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» - (далі - технічне завдання), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Калькуляція вартості послуг, в якій визначаються обсяги послуг, складається Виконавцем та підлягає погодженню Замовником (п. 1.3. Договору).

Умовами п. 1.5. Договору передбачено, що результатом надання Послуг за цим Договором є:

- розроблений звіт (2 екземпляри у паперовому та електронному вигляді, формат Word та Pdf) з оцінки впливу на довкілля при спорудженні та підключенні свердловин в Миргородському районі Полтавської області та виданий, у встановленому законодавством порядку;

- висновок (2 екземпляри у паперовому та електронному вигляді, формат Word та Pdf) з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності із спорудження та підключення свердловин в Миргородському районі Полтавської області відповідно до вимог чинного законодавства.

Інформацію про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планової діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) Виконавець повинен опублікувати повідомлення з ОВД про плановану діяльність не менше як в двох засобах масової інформації (ЗМІ) протягом трьох робочих днів та протягом цього ж строку вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності та розмістити повідомлення на дошках оголошень відповідних органів місцевого самоврядування, де планується провадити плановану діяльність.

Згідно з п. 3.1. Договору, загальна ціна Договору визначена в Додатку № 2 «Калькуляція вартості комплексних послуг по розробці, збору необхідних документів для проведення оцінки впливу на довкілля проведення процедури оцінки впливу на довкілля на всіх етапах до кінцевого результату», що є невід`ємною частиною цього Договору, та не може перевищувати 217 700,00 грн, у т.ч. ПДВ 36 283,33 грн.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунки з Виконавцем за надані послуги проводяться згідно з Додатком № 4 «Календарний план надання комплексних послуг по розробці, збору необхідних документів для проведення оцінки впливу на довкілля проведення процедури оцінки впливу на довкілля на всіх етапах до кінцевого результату» шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30-ти календарних днів з дати підписання Сторонами кожного акту здачі-приймання наданих послуг та отримання рахунку.

До рахунку додається: акт здачі-приймання наданих послуг (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору, строк (термін) надання послуг: з дати укладання Договору і до 30.05.2022 відповідно до Додатку № 4 «Календарний план надання комплексних послуг по розробці, збору необхідних документів для проведення оцінки впливу на довкілля проведення процедури оцінки впливу на довкілля на всіх етапах до кінцевого результату», що є невід`ємною частиною цього Договору.

Умовами п. 5.3. Договору передбачено, що здача-приймання наданих послуг по Договору здійснюється шляхом підписання Сторонами актів здачі-приймання наданих послуг після їх надання Виконавцем. Не пізніше 2-го числа місяця наступного за звітним Виконавець направляє на підписання Замовнику два примірники актів здачі-приймання наданих послуг.

Підпунктами 6.1.1. та 6.1.2. п. 6.1. Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за якісно надані послуги Виконавцю на підставі кожного акта здачі-приймання наданих послуг. Приймати надані послуги згідно з актом здачі-приймання наданих послуг.

Згідно з пп. 6.3.1. п. 6.3. Договору, Виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки та в обсягах, що встановлені цим Договором.

Виконавець зобов`язаний підготувати і надати Замовнику звіт з оцінки впливу на довкілля при спорудженні та підключенні свердловин, виданий у встановленому законодавством порядку, висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності та акт здачі-приймання наданих послуг в строки, встановлені даним Договором (пп. 6.3.4. п. 6.3. Договору).

Умовами пп. 6.3.5. п. 6.3. Договору перебачено, що Виконавець зобов`язаний негайно повідомити Замовника про виникнення в процесі надання послуг обставин, що можуть викликати неможливість одержання очікуваних результатів, недоцільність надання послуг, порушення строків та (або) якості надання послуг.

Виконавець гарантує, що до початку надання послуг має в своєму розпорядженні всі ресурси та обладнання, а також компетентний персонал для якісного та своєчасного надання послуг, і має намір виконати їх на умовах, викладених в цьому Договорі та додатках до нього (пп. 6.3.11. п. 6.3. Договору).

Підпунктом 6.3.15. п. 6.3. Договору передбачено, що Виконавець зобов`язаний підготувати повідомлення про плановану діяльність та надати Замовнику для подальшого опублікування в Єдиному реєстрі з ОВД;

Виконавець зобов`язаний не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня опублікування повідомлень про плановану діяльність в Єдиному реєстрі з ОВД. Виконавець повинен опублікувати кожне повідомлення з ОВД про плановану діяльність не менше як в двох засобах масової інформації (ЗМІ), територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, та розмістити кожне з повідомлень на дошках оголошень відповідних органів місцевого самоврядування, де планується провадити плановану діяльність. Здійснити фотофіксації розміщення кожного з повідомлень про плановану діяльність на дошках оголошень органів місцевого самоврядування (пп. 6.3.16. та пп. 6.3.17. п. 6.3. Договору).

Умовами пп. 6.3.18. п. 6.3. Договору передбачено, що Виконавець зобов`язаний не пізніше 3 (трьох) робочих днів після підтвердження повідомлення про плановану діяльність в Єдиному реєстрі з ОВД. Виконавець повинен надати до уповноваженого центрального органу влади або уповноваженого територіального органу влади в паперовому вигляді копію повідомлення про плановану діяльність, викопіювання повідомлення про плановану діяльність з двох ЗМІ, копії фото повідомлення про плановану діяльність на дошці оголошення органів місцевого самоврядування;

Виконавець зобов`язаний опрацювати та внести зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, при необхідності провести додаткові дослідження з повною деталізацією інформації, яка належить до звіту з ОВД (пп. 6.3.19. п. 6.3. Договору).

Згідно з пп. 6.3.20. п. 6.3. Договору, Виконавець зобов`язаний підготувати звіт з оцінки впливу на довкілля в т.ч.: отримати довідки щодо фонових концентрацій забруднюючих речовин та кліматичних характеристик; отримати довідки про природно-заповідний фонд України; отримати довідки про архітектурно-археологічну спадщину; отримати довідки щодо рослин та тварин занесених до Червоної книги; провести перед проектний моніторинг та надати результати досліджень (стану атмосферного повітря, грунтів, водного середовища в районі розташування об`єкту планованої діяльності).

Виконавець зобов`язаний оплатити проведення громадського обговорення звіту з ОВД та надати звіт до уповноваженого органу, який протягом 3 днів підтверджує його внесення до Єдиного державного реєстру з оцінки впливу на довкілля (пп. 6.3.21. та п. 6.3.22. п. 6.3. Договору)

Умовами пп. 6.3.23. та пп. 6.3.24. п. 6.3. Договору передбачено, що Виконавець зобов`язаний не пізніше 3-х (трьох) робочих днів з дня розміщення звіту з ОВД в Єдиному реєстрі з ОВД, Виконавець повинен опублікувати оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД не менше як в двох ЗМІ, які охоплюють територію планованої діяльності, та розмістити оголошення про початок громадського обговорення на дошках оголошень органів місцевого самоврядування. Здійснити фотофіксацію розміщення кожного оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД на дошках оголошень органів місцевого самоврядування, передати звіт дія ознайомлення до органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пп. 6.3.25. та пп. 6.3.26. п. 6.3. Договору, Виконавець зобов`язаний не пізніше трьох робочих днів після підтвердження звіту з ОВД в Єдиному реєстрі з ОВД, Виконавець повинен надати до уповноваженого центрального органу влади або уповноваженого територіального органу влади в паперовому вигляді такий звіт з ОВД, оголошення про початок громадського обговорення звіту' з ОВД, викопіювання оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД з двох ЗМІ. копії фото оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД на дошці оголошення органів місцевого самоврядування. Підготувати презентації та погодити її з Замовником дтя прийняття участі в громадському обговоренні.

Виконавець зобов`язаний взяти участь у громадських слуханнях у процесі ОВД. У разі подання зауважень та пропозицій від громадськості, які стосуються планованої діяльності. Виконавець повинен надати відповіді на такі зауваження та пропозиції. Підготувати наступні документи для отримання висновку з ОВД: Об`ява про початок громадського обговорення звіту з ОВД: Звіт з ОВД; Матеріали, які підтверджують факт та дату публікації, розміщення або оприлюднення повідомлень про плановану діяльність та початок громадського обговорення звіту; Підтвердження ЗМІ про публікацію таких документів; Підтвердження про оплату за проведення громадського обговорення звіту з ОВД. Отримати висновок з ОВД (пп. 6.3.27. - пп. 6.3.29. п. 6.3. Договору).

Згідно з п. 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Сторони зобов`язуються без зволікань в письмовій формі інформувати одна одну про всі обставини, що загрожують виконанню або роблять неможливим виконання зобов`язань за Договором та погоджувати заходи по їх усуненню (п. 7.2. Договору).

Відповідно до п. 7.4. Договору, у разі порушення з вини Виконавця строків надання послуг або ненадання послуг загалом, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми послуг із врахуванням ПДВ, з яких допущено прострочення надання послуг, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості із врахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ).

Умовами п. 7.9. Договору передбачено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань Виконавець сплачує Замовнику' штраф у розмірі 10% від вартості Договору із врахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ).

Пунктом 7.11. Договору передбачено, сплата господарських санкцій не звільняє Сторони від виконання зобов`язань або усунення порушень по Договору.

При нарахуванні штрафних санкцій розрахунок штрафних санкцій здійснюється з урахуванням того, що загальна ціна Договору, від якої розраховуються штрафні санкції, включає ПДВ (застосовується, якщо Виконавець є платником ПДВ) (п. 7.15. Договору).

Відповідно до п. 8.1. Договору, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Строк виникнення таких зобов`язань відкладається на строк дії таких обставин.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої Сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань (п. 8.2. Договору).

Згідно з п. 8.3. Договору, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та\або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин.

У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 календарних днів, кожна із Сторін має право розірвати цей Договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом з описом вкладення) про відмову від Договору в односторонньому порядку з наданням документу, виданого Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та\або країни, у якій виникли такі обставини, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 календарних днів поспіль. В такому випадку Договір припиняє свою дію з дати зазначеної у повідомленні про відмову від Договору але не раніше дати отримання повідомлення (п. 8.4. Договору).

Відповідно до п. 10.1. Договору, Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками (за наявності) Сторін і діє до 30.06.2022.

Умовами п. 11.5. Договору передбачено, що Договір може бути розірваний лише за згодою Сторін, крім випадків, встановлених цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з Розділом ХІІІ. Договору, невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток № 1 - «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (технічне завдання)». Додаток № 2 - «Калькуляція вартості комплексних послуг по розробці, збору необхідних документів для проведення оцінки впливу на довкілля проведення процедури оцінки впливу на довкілля на всіх етапах до кінцевого результату». Додаток № 3 - «Інформація про власників контрагента, включаючи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (Форма)». Додаток № 4 «Календарний план надання комплексних послуг по розробці, збору необхідних документів для проведення оцінки впливу на довкілля проведення процедури оцінки впливу на довкілля на всіх етапах до кінцевого результату».

Згідно Додатку № 2 - «Калькуляція вартості комплексних послуг по розробці, збору необхідних документів для проведення оцінки впливу на довкілля проведення процедури оцінки впливу на довкілля на всіх етапах до кінцевого результату», всього вартість послуг з ПДВ складає 217 700,00 грн.

Умовами Додатку № 4 передбачений Календарний план надання комплексних послуг по розробці, збору необхідних документів для проведення оцінки впливу на довкілля проведення процедури оцінки впливу на довкілля на всіх етапах до кінцевого результату, якими передбачені найменування послуг та зміст етапів, згідно з яким, перший етап має бути виконаний в період: 60 календарних днів з дати укладання Договору на суму 108 850,00 грн з ПДВ та другий етап має бути виконаний в період: 60 календарних днів, але не пізніше 30.05.2022 на суму 108 850,00 грн з ПДВ.

09.02.2022 ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» звернулось до АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» в особі філії ГПУ «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» з листом вих. № 3639, в якому повідомило, що відповідно до Постанови КМ України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин. 17.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким офіційно визнала карантин форс-мажором, у зв`язку з чим вищезазначені обставини спричиняють вагомі труднощі у виконанні зазначеного Договору.

Також вказаним листом було повідомлено, що станом на сьогоднішній день, ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» не має технічної можливості надати філії ГПУ «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» послуги проведення процедури з оцінки впливу на довкілля при спорудженні та підключенні свердловин в адміністративних межах Миргородського району Полтавської області, у зв`язку з чим просило погодити розірвання договору № 18/22 шляхом укладення Угоди про розірвання Договору в письмовій формі.

27.07.2022 ГПУ «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» звернулось до ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» з претензією № ПГВ004.1.24-2249 від 25.07.2022, в якій, у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань, а саме порушення порушення строків надання послуг, позивач вимагав перерахувати в семиденний термін з дня отримання цієї претензії нараховані ним штрафні санкції за реквізитами вказаними в претензії, до якої було додано Рахунок-фактуру № 26/ПГВ та розрахунок пені.

В якості доказів надіслання претензії були надані: опис вкладення у цінний лист з повідомленням на фактичну адресу ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС», зазначену в Договорі: просп. Соборності, 19, офіс 219, м. Київ, 02160, накладна Укрпошти № 3600808933835 від 27.07.2022 та фіскальний чек 3600808933835 від 07.07.2022.

09.08.2022 ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» звернулось до АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» в особі філії ГПУ «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» з повідомленням вихідний № 3750 про виникнення обставин непереборної сили, в якому відповідач, посилаючись на п. 8.1. та п. 8.3. Договору, повідомив позивача про виникнення обставин непереборної сили по Договору про надання послуг № 18/22 від 12.01.2022, пов`язаних із військовою агресією російської федерації проти України та фактичними воєнними діями, що підтверджується офіційним листом (висновок) ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, у зв`язку з чим позбавлення фактичної можливості здійснювати виробничу діяльність в умовах воєнного стану.

10.08.2022 ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» звернулось до АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» в особі філії ГПУ «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» з повідомленням вихідний № 3751 про відмову від Договору про надання послуг № 18/22 від 12.01.2022, в якому відповідач, посилаючись на висновок ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 та п. 8.4. Договору, та, приймаючи до уваги, що фактичне виконання Договору є неможливим у зв`язку з триваючими військовими діями на території України, враховуючи відсутність між підприємствами фактичних грошових розрахунків, враховуючи наявність обставин непереборної сили що діють понад 60 календарних днів з моменту їх виникнення (починаючи з 24.02.2022 по даний час), повідомив про відмову від Договору про надання послуг № 18/22 від 12.01.2022, у зв`язку з чим, з моменту направлення даного повідомлення - правовідносини, що існували в межах Договору про надання послуг № 18/22 від 12.01.2022 відповідач вважав припиненими та вичерпними.

12.09.2022 ГПУ «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» звернулось до ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» з листом № ПГВ004.1.24-2832 від 12.09.2022 щодо відповідальності за невиконання зобов`язань за договором, в якому позивач вимагав сплатити штрафні санкції в семиденний термін з моменту отримання даного листа за вказаними в ньому реквізитами. Додатками до листа було зазначено Рахунок-фактуру № 38/ПГВ та розрахунок пені.

В якості доказів надіслання вказаного листа були надані: опис вкладення у цінний лист з повідомленням на юридичну адресу ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС», зазначену в Договорі: вул. Володимирська, буд. 5, кв. 15, м. Київ, 01025, накладна Укрпошти № 3600809011699 від 12.09.2022 та фіскальний чек 3600809011699 від 12.09.2022.

Проте, відповідачем не виконано послуг, визначених Договором, порушені строки надання послуг, не виконані вимоги щодо сплати штрафних санкцій, лист позивача залишений без відповіді та належного виконання, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що кореспондується із положеннями ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.

В силу положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина друга ст. 628 ЦК України).

Як зазначалось, між сторонами було укладено Договір про надання послуг від 12.01.2022 (зареєстровано в юридичному відділі № 18/22).

Частиною першою ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З аналізу зазначеної статті вбачається, що сторонами договору про надання послуг є замовник і виконавець. При цьому, замовником є особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, замовляє її надання на умовах, визначених договором, контролює надання послуги і оплачує її, якщо інше не встановлено договором. А виконавцем є особа, що виконує завдання замовника - надає відповідну послугу, та отримує оплату за надану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тобто, у розумінні ст. 901 ЦК України, у замовника виникають право замовити послугу та обов`язок з її оплати, якщо інше не встановлено договором, а у виконавця виникають обов`язок надати послугу та право отримати оплату наданої послуги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 911/2756/18.

Договір про надання послуг характеризується особливим об`єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, по-друге, нероздільно пов`язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги. З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що ст. 177 ЦК України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання послуги. При цьому, виникнення обов`язку здійснити оплату за договором законодавець пов`язує саме з її фактичним наданням у строки та в порядку, що встановлені договором; строк (термін) виконання обов`язку здійснити оплату також визначається у відповідності з умовами договору.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Умовами ст. 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Так, відповідно до частини першої ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.1. Договору, строк (термін) надання послуг: з дати укладання Договору і до 30.05.2022 відповідно до Додатку № 4 «Календарний план надання комплексних послуг по розробці, збору необхідних документів для проведення оцінки впливу на довкілля проведення процедури оцінки впливу на довкілля на всіх етапах до кінцевого результату», що є невід`ємною частиною цього Договору.

Умовами Додатку № 4 передбачений Календарний план надання комплексних послуг по розробці, збору необхідних документів для проведення оцінки впливу на довкілля проведення процедури оцінки впливу на довкілля на всіх етапах до кінцевого результату, якими передбачені найменування послуг та зміст етапів, згідно з яким, перший етап має бути виконаний в період: 60 календарних днів з дати укладання Договору на суму 108 850,00 грн з ПДВ та другий етап має бути виконаний в період: 60 календарних днів, але не пізніше 30.05.2022 на суму 108 850,00 грн з ПДВ.

Враховуючи умови Договору, перший етап надання послуг включає 60 календарних днів з дати укладання Договору, а саме: з 12.01.2022 по 14.03.2022 включно, тоді як другий етап надання послуг включає 60 календарних днів, але не пізніше 30.05.2022.

Однак, відповідачем своїх зобов`язань, визначених Договором, виконано не було, доказів надання послуг, обумовлених п. 6.3. Договору та Додатком № 4 до Договору в матеріали справи не надано. В матеріалах справи також відсутні, передбачені Договором документи.

Крім того, відповідач не скористався своїми процесуальними правами, не надав суду аргументи, доводи та міркування щодо заявлених позовних вимог, не виконав обов`язку щодо надання відзиву на позов з мотивуванням заперечень за наявності таких.

Слід зазначити, що судом враховано лист ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» до АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» в особі філії ГПУ «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» вих. № 3639 від 09.02.2022, в якому відповідач повідомляв про встановлення карантину на всій території України з 12.03.2020 для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та офіційним визнання Верховною Радою України 17.03.2020 карантину форс-мажором, у зв`язку з чим вищезазначені обставини спричиняють вагомі труднощі у виконанні зазначеного Договору, а саме: ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» не має технічної можливості надати послуги проведення процедури з оцінки впливу на довкілля при спорудженні та підключенні свердловин в адміністративних межах Миргородського району Полтавської області, у зв`язку з чим просило погодити розірвання договору № 18/22 шляхом укладення Угоди про розірвання Договору в письмовій формі.

Проте, умовами п. п. 8.1. Договору передбачено, шо сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, Договір про надання послуг (зареєстровано в юридичному відділі № 18/22) був укладений 12.01.2022, тобто карантин, на який посилається відповідач у вищезазначеному листі, був визнаний форс-мажором ще 17.03.2020 та вже існував під час укладання Договору та не став підставою для відповідача відмовитись від укладання Договору.

Таким чином, відповідач не може бути звільнений від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які існували під час укладання Договору.

Відповідно до частини першої ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини першої ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині третій ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Крім того, 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема, внесені зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (п. 1 ст. 32 Конвенції).

Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконано умов Договору та не надано позивачу послуги в строки, обумовлені умовами Договору, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Через невиконання відповідачем зобов`язань, передбачених Договором, позивачем було нараховано пеню за прострочення надання послуг та штраф за прострочення надання послуг понад тридцять днів.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення надання послуг у розмірі 39 947,95 грн, суд зазначає наступне.

В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Частиною четвертою ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста ст. 232 ГК України).

Умовами п. 7.4. Договору передбачено, що у разі порушення з вини Виконавця строків надання послуг або ненадання послуг загалом, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми послуг із врахуванням ПДВ, з яких допущено прострочення надання послуг, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості із врахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ).

Судом враховано, що згідно п. 10.1. Договору, Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками (за наявності) Сторін і діє до 30.06.2022 та положення частини сьомої ст. 180 ГК України, відповідно до якої строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору та закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він розрахований вірно, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі у сумі 39 947,95 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу за прострочення надання послуг понад тридцять днів у розмірі 15 239,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.4. Договору, у разі порушення з вини Виконавця строків надання послуг або ненадання послуг загалом, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми послуг із врахуванням ПДВ, з яких допущено прострочення надання послуг, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості із врахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені (неустойки) та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою ст. 231 ГК України.

Так, частиною другою ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення неустойки та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені (неустойки) не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі № 42/252, від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 у справі № 20/246-08, а також у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі № 910/20528/15.

Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем надання послуг понад 30 (тридцять) днів, а тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача штраф у розмірі 7% від суми послуг із врахуванням ПДВ, з яких допущено прострочення надання послуг.

Перевіривши наданий розрахунок штрафу, суд зазначає, що він розрахований вірно, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 15 239,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань у розмірі 21 770,00 грн, суд зазначає наступне.

Умовами п. 7.9. Договору передбачено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від вартості Договору із врахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ).

Так, 10.08.2022 ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» звернулось до АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» в особі філії ГПУ «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» з повідомленням вихідний № 3751 про відмову від Договору про надання послуг № 18/22 від 12.01.2022, в якому відповідач, посилаючись на висновок ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 та п. 8.4. Договору, та, приймаючи до уваги, що фактичне виконання Договору є неможливим у зв`язку з триваючими військовими діями на території України, враховуючи відсутність між підприємствами фактичних грошових розрахунків, враховуючи наявність обставин непереборної сили що діють понад 60 календарних днів з моменту їх виникнення (починаючи з 24.02.2022 по даний час), повідомив про відмову від Договору про надання послуг № 18/22 від 12.01.2022, у зв`язку з чим, з моменту направлення даного повідомлення - правовідносини, що існували в межах Договору про надання послуг № 18/22 від 12.01.2022 відповідач вважав припиненими та вичерпними.

При цьому, умовами п. 8.1. Договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Строк виникнення таких зобов`язань відкладається на строк дії таких обставин.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої Сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань (п. 8.2. Договору).

З наданих в матеріли справи листів вбачається, що відповідач звернувся до позивача з повідомленням вихідний № 3750 про виникнення обставин непереборної сили, пов`язаних із військовою агресією російської федерації проти України, 09.08.2022, тобто з порушенням строку (3 (трьох) робочих днів з моменту виникнення обставин непереборної сили), встановленого п. 8.2. Договору, для повідомлення про настання обставин непереборної сили, оскільки, як зазначає сам відповідача, останні виникли 24.02.2022, що підтверджується офіційним листом (висновок) ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, у зв`язку з чим відповідач втратив права посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань.

Крім того, відповідач не надав жодного належного доказу в підтвердження настання форс-мажорних обставин, який містить інформацію щодо неможливості виконання відповідачем конкретних зобов`язань по Договору внаслідок дії таких обставин, із зазначенням конкретної обставини, місця, початку виникнення і строку дії такої обставини непереборної сили (форс-мажорної обставини), а також причино-наслідкового зв`язку між обставиною непереборної сили (форс-мажорними обставинами) і неможливістю виконання своїх зобов`язань за Договором.

Також, умовами п. 7.2. Договору передбачено, що сторони зобов`язуються без зволікань в письмовій формі інформувати одна одну про всі обставини, що загрожують виконанню або роблять неможливим виконання зобов`язань за Договором та погоджувати заходи по їх усуненню. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази інформування без зволікань відповідачем позивача про обставини неможливості виконання зобов`язань за Договором.

Приймаючи до уваги викладене, відмова відповідача від Договору про надання послуг № 18/22 від 12.01.2022, з посиланням на висновок ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 та п. 8.4. Договору, щодо неможливості фактичного виконання Договору у зв`язку з триваючими військовими діями на території України, надіслана 10.08.2022, є необґрунтованою та такою, що не відповідає умовам Договору відносно порядку та строкам повідомлення про обставини непереборної сили (форс-мажорної обставини).

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 86, 129, 232, 236 - 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОКОМПЛЕКС» (01025, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 5, квартира 15; ідентифікаційний код юридичної особи: 37617639) на користь Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28; ідентифікаційний код юридичної особи: 30019775) в особі філії Газопромислового управління «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 173; ідентифікаційний код юридичної особи: 00153100) 76 956 (Сімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 95 коп., з яких: 39 947 (Тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот сорок сім) грн 95 коп. пені за прострочення надання послуг, 15 239 (П`ятнадцять тисяч двісті тридцять дев`ять) грн 00 коп. штрафу за прострочення надання послуг понад тридцять днів та 21 770 (Двадцять одна тисяча сімсот сімдесят) грн 00 коп. штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 481 (Дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 15.03.2023.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ