Рішення

від 28.02.2023 по справі 916/3684/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3684/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ВЕКТОР-ПЛЮС (75100, Херсонська обл., Олешківський р-н, м. Олешки, вул. Поштова, буд. 21 А, офіс 1, код ЄДРПОУ 43388178)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 12, код ЄДРПОУ 20950040)

про стягнення 14400 грн., -

за участю учасників справи: не з`явились

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ВЕКТОР-ПЛЮС звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР про стягнення 14400 грн. безпідставно отриманих коштів.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ВЕКТОР-ПЛЮС вказує, що у відповідь на заяву позивача на проведення обстеження та надання експертного висновку щодо можливості підприємства виконувати роботи підвищеної небезпеки відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №00440 на суму 14400 грн. за проведення експертизи та платіжним дорученням №478 від 29.10.2021 позивач перерахував 14400 грн. на поточний рахунок відповідача. У зв`язку зі зміною своєї діяльності та початком воєнного стану в країні, ТОВ ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ВЕКТОР-ПЛЮС втратило необхідність в отримані дозволу на виконання робіт підвищеної безпеки, про що повідомив відповідача листом, окрім того, в своєму листі позивач просив повернути сплачені кошти в сумі 14400 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 16.02.2023 о 12:00.

31.01.2023 за вх.№3107/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:

- відповідач звертає увагу на те, що відповідно до наказу Регіонального відділення ФДМ України по Одеській та Миколаївській областях від 25.08.2022 №653, Державне підприємство Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці (ДП ЧЕТЦ) перетворено в Товариство з обмеженою відповідальністю Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці (надалі - ТОВ ЧЕТЦ); 13.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю Чорноморський експертно-технічний центр; ТОВ ЧЕТЦ (код ЄДРПОУ 20950040) є повним правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов`язків ДП ЧЕТЦ та Товариства з обмеженою відповідальністю Чорноморський експертно-технічний центр;

- відповідач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю Дочірнє підприємство ВЕКТОР-ПЛЮС (ТОВ ДП «ВЕКТОР-ПЛЮС - далі) у жовтні 2021 року звернулось до Державного підприємства Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці (ДП ЧЕТЦ - далі) з заявкою щодо проведення обстеження та надання експертного висновку щодо можливості підприємства виконувати роботи підвищеної небезпеки - монтаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин (відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107); зазначена заявка зареєстрована та передана в роботу Миколаївською філією ДП ЧЕТЦ (ВП:42644821, Миколаївська філія ДП ЧЕТЦ ліквідована 14.11.2022 відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань); місце розташування офісу Миколаївської філії ДП ЧЕТЦ - вул. Робоча, 82-А, м. Херсон та на даний час у зв`язку із проведенням активних бойових дій фактичний доступ до приміщень архіву, договірної бази у м. Херсон неможливий. Так, економістом Тетяною Омельченко виписано рахунок-фактуру №00440 від 27.10.2021 на суму 14400 грн. з ПДВ, частина зазначеної інформації надається відповідачем з програмної бази 1С; позивачем здійснено оплату 14400 грн. з ПДВ відповідно до платіжного доручення №478 від 29.10.2021, дані обставини визнаються відповідачем;

- відповідач зауважує, що в листі ТОВ ВЕКТОР-ПЛЮС, зареєстрованому за вх.№628Е від 24.10.2022, позивач не зазначає причину (з посиланням на додаткові докази) відмови в отриманні послуг, але зазначає про відміну отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та з моменту першого звернення позивача до відповідача, з жовтня 2022 року, жоден представник позивача не звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів (окрім 24.10.2022), також не комунікував з представниками відповідача з питань підготовки пакету документів, необхідних для надання послуг експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки. Тобто, на думку відповідача позивачем не надано доказів зміни діяльності, не наведено (з наданням доказів) підстав відмови від надання послуг та впливу воєнного стану на надання послуг. Окрім цього, відповідач звертає увагу на те, що позивач просив повернути кошти в сумі 14400 грн. в строк до 28.10.2022, проте ТОВ ЧЕТЦ отримано лист ТОВ «ДП ВЕКТОР-ПЛЮС без вихідної дати - вхідна дата відповідача 24.10.2022;

- відповідач із посиланням на введення в Україні воєнного стану зазначає, що позивачем не береться до уваги введений на території України воєнний стан та відповідно платоспроможність відповідача в цей період.

10.02.2023 за вх.№4228/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач вказує:

- позивач зазначає, що в своєму відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив, що він є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов`язків Державного підприємства Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці» (ДП ЧЕТЦ»), Миколаївської філії ДП ЧЕТЦ, яка входила до складу ДП ЧЕТЦ та ТОВ Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці.

- позивач звертає увагу на те, що відповідач визнав і факт отримання коштів від позивача в сумі 14400 грн. за платіжним дорученням №478 від 29.10.2021, окрім того відповідач підтвердив і отримання листа-вимоги від 24.10.2022 від позивача на повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 14400 грн, однак кошти у встановлений строк позивачем отримано не було, що і спричинило подання останнім позову до суду для примусового стягнення вказаної суми;

- позивач вказує, що у договірні відносини сторони не вступали та ніяких дій, пов`язаних з проведенням обстеження та наданням експертного висновку на користь позивача відповідачем не проводилось, що також було підтверджено відповідачем. Таким чином, позивач вважає, що відповідач повністю підтвердив усі обставини, які викладені позивачем у своїй позовній заяві про стягнення 14400 грн. безпідставно отриманих коштів.

У судовому засіданні 16.02.2023 судом у протокольній формі у порядку ст. 202 ГПК України відкладено розгляд справи на 28.02.2023 о 15:30.

У судове засідання 28.02.2023 сторони не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/3684/22 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 28.02.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 28.02.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Між тим, повний текст рішення складено 14.03.2023 у зв`язку з введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР (код ЄДРПОУ 20950040) є правонаступником Державного підприємства Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці (код ЄДРПОУ 20950040).

В матеріалах справи наявна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ВЕКТОР-ПЛЮС (позивач) до Державного підприємства Чорноморський експертно-технічний центр Держпраці (нині - ТОВ ЧОРНОМОРСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР) (відповідач) на проведення обстеження та надання експертного висновку щодо можливості підприємства виконувати роботи підвищеної небезпеки; роботи підвищеної небезпеки - монтаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин, що зазначені у додатку 2, група А, п.23 порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура №00440 від 27.10.2021 на суму 14400 грн.

Листом за вх.№628Е від 24.10.2022 ТОВ ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ВЕКТОР-ПЛЮС повідомив відповідача про те, що у зв`язку з відміною необхідності отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки просив до 28.10.2022 повернути позивачу кошти у сумі 14400 грн., які були сплачені згідно рахунку №00440 від 27.10.2021 платіжним дорученням №478 від 29.10.2021. Відповідь на зазначений лист матеріали справи не містять як і доказів повернення відповідачем заявленої до стягнення суми.

Неповернення відповідачем отриманих коштів стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У відповідності до ч.3 ст. 571 ЦК України у разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

За ч.1, 2 ст. 75 ГПК України підставами звільнення від доказування є зокрема, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що обставини перерахування позивачем грошових коштів відповідачу у сумі 14400 грн. на виконання заяви позивача на проведення обстеження та надання експертного висновку щодо можливості підприємства виконувати роботи підвищеної небезпеки та на виставлений рахунок відповідача обома сторонами визнаються, суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними, а тому в силу ст. 75 ГПК України не потребують доказуванню.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи, що позивачем були сплачені відповідачу грошові кошти за послуги, які відповідачем фактично надані не були, приймаючи до уваги ненадання послуг на вказану суму, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ВЕКТОР-ПЛЮС про стягнення з відповідача 14400 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ВЕКТОР-ПЛЮС задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 12, код ЄДРПОУ 20950040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ВЕКТОР-ПЛЮС (75100, Херсонська обл., Олешківський р-н, м. Олешки, вул. Поштова, буд. 21 А, офіс 1, код ЄДРПОУ 43388178) 14400 /чотирнадцять тисяч чотириста/ грн. та 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14 березня 2023 р. у зв`язку з введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.

Суддя Ю.С. Бездоля