Рішення

від 07.03.2023 по справі 922/2256/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2023м. ХарківСправа № 922/2256/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул.Кудрявська, буд. 26/28, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 30019775) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс" (вул.Свято-Троїцька, буд. 39, с. Наталине, Красноградський район, Харківська область, 63343; код ЄДРПОУ: 35314646) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: - Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ ВП: 43983495), - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) про стягнення 695902,66 грн, за участю представників:

позивача - Бєлєвцова О.С., в режимі відеоконференції,

відповідача - Нагорний Є.Ф., в режимі відеоконференції,

третьої особи (ГУ ДПС у Харківській області) - Зеленохатов І.Е.,

третьої особи (ДПС України) - Зеленохатов І.Е.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" 21.11.2022 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс" про стягнення збитків у розмірі 695902,66 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору № УГВ9520/13-18 від 07.06.2018 та приписів чинного законодавства, не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні з ПДВ № 122 від 31.03.2019 на суму 578613,10 грн та № 58 від 29.07.2019 на суму 117289,56 грн, що позбавляє позивача права включити зазначені суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 695902,66 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 позовну заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/2256/22 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 12.12.2022, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не подано доказів на підтвердження понесених ним реальних збитків в заявленій до стягнення сумі, яку останній не зміг зарахувати до податкового кредиту за ПДВ; відповідач склав та направив податкові накладні до податкового органу, проте останній відмовив в їх реєстрації, у зв`язку з чим, посилання позивача на завдання збитків є безпідставним. При цьому, відповідач навів судову практику Верховного Суду, згідно з якою відсутність реєстрації ПН не є порушенням господарського зобов`язання, а компенсація недоотриманого податкового кредиту не перебуває в площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин. Отже, відповідач вважає, що відповідальність за належне функціонування автоматизованої системи реєстрації податкових накладних несе ДПС України, а не платник податків. Позивачем не доведено самого факту спричинення йому збитків, протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками, як обов`язкових елементів відповідальності, а тому у позові слід відмовити.

29.12.2022 позивачем надано відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якій позивач зазначив, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що ним було складено та направлено податкові накладні до податкового органу, а також доказів того, що останнім було відмовлено в їх реєстрації. Позивач стверджує, що для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як стягнення збитків з недобросовісного контрагента, який не здійснив реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс", заявлене у відзиві на позовну заяву, та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, а також Державну податкову службу України.

31.01.2023 до суду надійшли письмові пояснення Державної податкової служби України, з яких, зокрема, вбачається, що від ТОВ "Укрнафтогазресурс" надійшли на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 29.07.2019 № 58 та від 31.03.2019 № 122, які не були прийняті, та за результатами обробки яких платнику сформовано та надіслано відповідні квитанції, в яких зазначено причину неприйняття, а саме: "Сума ПДВ в документі (117289,56 / 578613,10) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування". При цьому, третя особа зазначила, що сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, обраховується за визначеною у п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України формулою. Недостатність таких коштів покривається зарахуванням коштів з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України. Тобто, така реєстрація призводить до зміни майнового стану платника податку.

14.02.2023 ТОВ "Укрнафтогазресурс" надано до суду додаткові письмові пояснення по справі, в яких відповідач, зокрема, зазначив, що строк, встановлений п.198.6 ст.198 ПК України є пресічним, тобто особливим строком, сплив якого призводить до припинення суб`єктивних прав і обов`язків та не підлягає поновленню; суму збитків позивачем визначено довільно, без урахування відомостей з первинних документів, та відповідно позовні вимоги не підтверджені належними доказами; позивач зі скаргою в порядку п.201.10 ст.201 ПК України на відповідача не звертався, до матеріалів справи висновку експерта в порядку частини 3 ст.98 ГПК України не долучав, клопотання про проведення судової бухгалтерської експертизи не заявляв, в той час як додані до позову документи беззаперечно не вказують на наявність збитків.

Протокольною ухвалою господарського суду від 14.02.2023 підготовче провадження у справі № 922/2256/22 було закрито та розпочато розгляд справи по суті.

07.03.2023 позивачем було подано до суду письмові пояснення з обґрунтуванням заперечень проти доводів відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.03.2023, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував повністю.

Представник третіх осіб на стороні відповідача питання щодо правомірності заявлених позовних вимог залишив на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд встановив наступне.

07.06.2018 між Aкціонерним товариством "Укргазвидобування" (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс" (відповідач, підрядник) було укладено Договір № УГВ9520/13-18 на виконання робіт з підземного ремонту та випробування свердловин на родовищах AT "Укргазвидобування".

Відповідно до цього Договору та Технічного завдання (Додаток № 1 до Договору), підрядник зобов`язується на свій ризик виконати власними силами з використанням власних матеріалів (розчинів) та обладнання роботи з ПРС відповідно до Виробничої програми по ПРС (Додаток № 2 до Договору), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити якісно виконані роботи на умовах, передбачених Договором (п. 2.1 Договору).

За умовами п. 2.2 Договору, кількість об`єктів, що підлягають ПРС, обсяг робіт, строки їх виконання, а також кількість бригад підрядника, необхідних для виконання робіт на відповідних об`єктах, визначені в Виробничій програмі по ПРС (Додаток № 2), яка є невід`ємною частиною Договору.

У п. 2.5 Договору встановлено строки виконання робіт за цим Договором: початок робіт - з моменту підписання сторонами цього Договору; загальний строк закінчення робіт по Договору - не пізніше 12 (дванадцяти) місяців з дати підписання сторонами цього Договору. Строки виконання робіт по кожній свердловині встановлюються Виробничою програмою по ПРС та Планом робіт. Перелік свердловин, що підлягають підземному ремонту, визначається замовником у щомісячних Графіках руху бригад ПРС (п. 2.6 Договору).

Загальна ціна Договору, визначена в п. 3.1, становить до 36 478250,00 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ (20%) 6 079 708,33 грн. Вартість робіт, передбачена п. 3.1 Договору, включає всі витрати підрядника з придбання всього необхідного обладнання та матеріалів, їх складування і зберігання, доставку до місця проведення робіт (п. 3.2 Договору).

За змістом п. 1.1 Договору, "Актом приймання-передачі виконаних робіт" є документ за формою, погодженою сторонами (Додаток № 11 до цього Договору), який складається підрядником та підтверджує виконання та прийняття обумовленого сторонами етапу або частини робіт, підписаний уповноваженими представниками замовника і підрядника та скріплений печатками сторін (за наявності), після чого є підставою для виставлення рахунку-фактури підрядником і оплати відповідного етапу або частини виконаних робіт.

Оплата за фактично виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 30 календарних днів, починаючи з 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, з моменту отримання замовником оригіналу належно оформленого відповідно до чинного законодавства України та цього Договору рахунка-фактури, складеного на підставі підписаних сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт, до яких додаються звіт підрядника про використання давальницьких матеріалів за відомістю переробки давальницьких матеріалів, підписаний обома сторонами, Реєстру виконаного обсягу робіт підприємства, що надає сервісні послуги ПРС (бригадами ПРС), по закінченим ремонтом свердловин (Додаток № 7). Зазначені документи надаються підрядником замовнику для розгляду і підписання не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним (п. 4.1 Договору).

Згідно із п. 4.5 Договору, вартість виконаних робіт по ремонту свердловини оплачується замовником після її завершення на підставі підписаних сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт та поданих підрядником документів, що підтверджують виконаний обсяг робіт по такій свердловині, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 1.5 Договору "Виконаний обсяг робіт" це продуктивний час виконання робіт на свердловині в звітному місяці.

Згідно з пп. 9.1.38 п. 9.1 Договору, підрядник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України (якщо підрядник є резидентом України).

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання підрядником забезпечення виконання своїх зобов`язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 19.2 цього Договору, і діє до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 19.1 Договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору підрядник передав виконані роботи, які було прийнято замовником відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт за Договором № УГВ 9520/13-18 від 07.06 2018 Св.№ 528 Західно-Хрестищенського ГКР з 01.03.2019 по 31.03.2019 та Акту приймання-передачі виконаних робіт від 31.03.2019, за яким підрядником були виконані роботи по свердловині № 528 Західно-Хрестищенського родовища, на загальну суму з ПДВ 3 471 678,59 грн, в тому числі ПДВ - 578613,10 грн.

Також підрядник передав виконані роботи, які прийнято замовником відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт від 29 07.2019 за Договором № УГВ 9520/13-18 від 07.06.2018 Св.№ 54 Шевченківського ГКР з 01.06.2019 по 20.06.2019 та Акту приймання-передачі виконаних робіт від 29.07.2019, за яким підрядником були виконані роботи по свердловині № 54 Шевченківського родовища, до Договору № УГВ 9520/13-18 від 07.06.2018, на загальну суму з ПДВ - 703737,38 грн, у тому числі ПДВ - 117 289,56 грн.

У зв`язку з цим, підрядник виставив замовнику Рахунок на оплату № 34 від 31.03.2019 на суму з ПДВ 3 471 678,59 грн та Рахунок на оплату № 65 від 29.07.2019 на суму з ПДВ 703 737,38 грн.

На виконання умов п. 4.1 Договору, позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти за виконані роботи в сумі 3 471 678,59 грн, в тому числі ПДВ 578 613,10 грн та в суму 703 737 38 грн, в тому числі ПДВ 117 289,56 грн, відповідно до платіжних доручень № 150627 від 21.05.2019 та № 203341 від 20.09.2019.

Отже, в силу умов пп. 9.1.38 п. 9.1 Договору та приписів п. 187.1 ст. 187, ст. 201 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції станом на дату передачі робіт), за правилом першої події, у відповідача виник обов`язок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за вказаними операціями.

Так, відповідачем було складено податкові накладні з податку на додану вартість № 122 від 31.03 2019 на суму 578 613,10 грн та № 58 від 29.07 2019 на суму 117289,56 грн згідно вище зазначених Актів приймання-передачі виконаних робіт від 31.03.2019 та від 29.07.2019 за Договором.

При цьому, в листі № 38 від 12.04.2021 відповідач повідомив позивача, що TOB "Укрнафтогазресурс" має заборгованість по реєстрації податкових зобов`язань в ЄРПН перед AT "Укргазвидобування", зокрема, щодо податкових накладних з податку на додану вартість № 122 від 31.03.2019 на суму 578 613,10 грн та № 58 від 29.07.2019 на суму 117289,56 грн та зобов`язався зареєструвати наведені податкові накладні до 09.06.2021.

Проте, вищевказані податкові накладні не були зареєстровані відповідачем в ЄРПН, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 2355529 від 07.11.2022, а також дані Електронного кабінету про перегляд інформації щодо податкових накладних TOB "Укрнафтогазресурс" за період з 31.03.2019 по 10.11.2022.

Оскільки відповідач не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні з ПДВ № 122 від 31.03.2019 на суму 578 613,10 грн та № 58 від 29.07.2019 на суму 117 289,56 грн, позивач позбавлений права включити зазначені суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 695 902,66 грн.

За приписами ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України, зобов`язання виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, ст. 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178), податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.п. 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, б) дата відвантаження товарів, а в раз, експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, за змістом якого, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг). Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до положень п.п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному Реєстpi податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені, для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Отже, згідно умов пп. 9.1.38 п. 9.1 Договору та п. 201.10 ст. 201 ПК України, на відповідача покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Відповідно до ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Відповідач не виконав умов пп. 9.1.38 п. 9.1 Договору та вимог ст. 201 ПК України, що призвело до втрати позивачем права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 695 902,66 грн, тому невиконання відповідачем такого обов`язку фактично завдало позивачеві збитків.

Водночас, для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як стягнення збитків з недобросовісного контрагента, який не здійснив реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, наявні усі елементи складу господарського правопорушення:

1) протиправна поведінка особи (бездіяльність TOB "Укрнафтогазресурс" - порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН;

2) шкідливий результат такої поведінки - збитки у вигляді втраченого позивачем податкового кредиту в сумі 695 902,65 грн;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та збитками - право на відображення податкового кредиту в сумі 695 902,65 грн безпосередньо залежить від факту реєстрації вище згаданих податкових накладних, відсутність якої (реєстрації) позбавляє позивача права на податковий кредит в зазначеній сумі;

4) вина особи, яка заподіяла шкоду - бездіяльність контрагента у виконанні обов`язку з належної реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

За таких обставин, у даному випадку має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного Договором і законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ (695 902,65 грн) до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічна позиція викладено в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21 про стягнення збитків у зв`язку із відсутністю реєстрації податкових накладних в ЄРПН, тобто у справі з подібних правовідносин.

Водночас, з аналізу норми п. 198.6 ст. 198 ПК України вбачається, що за покупцем - одержувачем товарів/послуг зберігається право включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість, зазначену в податковій накладній, зареєстрованій, зокрема, із запізненням у Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Разом з тим, відповідно до п. 80 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у чинній редакції, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень'' протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

При цьому, строк у 1095 календарних днів, передбачений вищевказаною нормою для можливості включення суми у відповідному розмірі до податкового кредиту в інші періоди є у даному випадку вичерпаним, що свідчить про втрату позивачем права на податковий кредит.

Таким чином, порушення відповідачем умов пп. 9.1.38 п. 9.1 Договору та вимог ст. 201 ПК України, позбавили позивача права включити суми ПДВ у розмірі 695 902,66 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на цю суму, що свідчить про понесення АТ "Укргазвидобування" збитків у зазначеній сумі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 (п.п. 23-25) зазначила позицію, що "зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає саме з податкового законодавства, а не з договірних відносин, тому є податковим, а не господарським зобов`язанням; за вказаних обставин помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є невиконанням відповідачем господарського зобов`язання за договором, адже обов`язок зі складання та реєстрації податкових накладних виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства, обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість, належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17)".

Крім того, у постанові від 10.01 2022 по справі № 910/3338/21 Верховний Суд сформував висновки, що "збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18), підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК та ст. 224 ГК є порушення зобов`язання; доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18). Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання), 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків, 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження); відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК та Порядку про зупинення, що призвело до відмови у реєстрації податкових накладних. У зв`язку з цим, скаржник був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 217871,99 грн; при цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06 2019 у справі № 908/1568/18), тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення" (п.п. 49-55).

Отже, позивач мав законне очікування відносно виконання TOB "Укрнафтогазресурс" обов`язку щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, реєстрація яких надавала б AT "Укргазвидобування" право на отримання податкового кредиту. Втім, вище зазначене порушення відповідача позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 695 902,66 грн.

Частиною 2 ст. 193 ГК України унормовано, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, як свідчать матеріали справи, вище зазначені податкові накладні відповідач не зареєстрував в ЄРПН, про що також свідчить Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних N9 2355529 від 07.11.2022, а також дані Електронного кабінету про перегляд інформації щодо податкових накладних TOB "Укрнафтогазресурс" за період з 31.03.2019 по 10 11.2022.

Наведені обставини відповідач не спростував, протилежного не довів.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Так, на виконання зазначеного обов`язку, позивач надав суду разом із позовом докази, що підтверджують правомірність позовних вимог, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, наведених в постанові від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, а саме: копії Договору № УГВ 9520/13-18 від 07.06.2018 з додатками, Акту приймання-передачі виконаних робіт за Договором № УГВ 9520/13-18 від 07.06.2018 Св.№ 54 Західно-Хрестищенського ГКР з 31.03.2019 по 31.03.2019, Акту приймання-передачі виконаних робіт від 31.03.2019 на суму з ПДВ 3 471 678,59 грн, Акту приймання-передачі виконаних робіт від 29.07.2019 Св.№ 54 Шевченківського ГКР з 01.06.2019 по 20.06.2019, Акту приймання-передачі виконаних робіт від 29 07.2019 на суму з ПДВ 703 737,38 грн, рахунків на оплату № 65 від 29.07.2019, № 34 від 31.03.2019, платіжних доручень № 150627 від 21.05.2019, № 203341 від 20.09.2019; листа TOB "Укрнафтогазресурс" № 38 від 12.04.2021; Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 2355529 від 07.11.2022, скріншот з Електронного кабінету про перегляд інформації щодо податкових накладних TOB "Укрнафтогазресурс" за період з 31.03.2019 по 10.11.2022.

Натомість, заперечуючи проти позову, відповідач, усупереч вимог ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, не довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, зокрема, не довів те, що податковим органом було зупинено реєстрацію податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 6 Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

При цьому, пунктами 56.1, 56.2, 56.10 ст. 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Як вбачається з пояснень Державної податкової адміністрації України, відповідачу було направлено відповідні квитанції із зазначенням причини їх неприйняття.

Так, в усіх квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.05.2019 (16:05/17:34), 16.05.2019, 30.07.2019, 08.08.2019, 16.08.2019, 25.09.2019 щодо ПН № 122 від 31.03.2019 та від 30.09.20І9 щодо ПН № 58 від 29.07.2019 зазначено одну й ту саму причину: "Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (117289,56 / 578613,10) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування".

Відтак, як вказує в поясненнях податковий орган, оскільки система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік суми податку, на яку платних має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, обраховується за визначеною у п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, а недостатність таких коштів покривається зарахуванням коштів з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, відповідно, можливість реєстрації податкових накладних в ЄРПН у даному разі залежить виключно від волі платника - TOB "Укрнафтогазресурс".

Отже, завдана позивачу шкода є об`єктивним наслідком поведінки (бездіяльності) завдавача шкоди - відповідача.

Втім, посилаючись на зупинення реєстрації податкових накладних № 122 від 31.03 2019 на суму 578 613,10 грн та № 58 від 29.07.2019 на суму 117 289,56 грн, відповідач не надав доказів зупинення реєстрації зазначених податкових накладних, ніяких квитанцій не долучив, не надав відповідач й доказів оскарження дій (бездіяльності) податкового органу. В Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні будь-які відомості щодо оскарження відповідачем в судовому порядку рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних.

Отже, до відзиву відповідача на позовну заяву не долучено жодних доказів, які підтверджують заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, а також не надано жодних доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем будь-яких заходів для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, як то передбачено ч. 2 ст. 193 ГК України.

За змістом ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, суд вважає безпідставним посилання відповідача на висновки Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, відображені в постановах у справах № 826/3999/16 (про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення) та № 804/462/14 (про визнання податкової декларації з податку на додану вартість такою, що подана у день її фактичного отримання), оскільки правовідносини у вказаних адміністративних справах не є подібними до господарського спору про стягнення збитків, що розглядається.

Суд також вважає недоречними посилання відповідача на те, що відповідальність за належне функціонування автоматизованої системи реєстрації податкових накладних несе ДПС України, а не платник податків, оскільки відповідач не надав жодних доказів неналежного функціонування зазначеної системи.

Також слід зазначити, що звернення позивача зі скаргою на відповідача, який не виконав передбаченого ст. 201 ПК України обов`язку, не надало б права позивачу на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а відтак не призвело б до поновлення порушеного права позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів, беручи до уваги порушення відповідачем пп. 9.1.38 п. 9.1 Договору щодо строків реєстрації податкових накладних, невжиття відповідачем жодних заходів для належного та своєчасного виконання зобов`язання з реєстрації податкових накладних, закінченням строку, протягом якого позивач міг скористатися податковим кредитом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення з відповідача 695 902,66 грн. збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс" (вул. Свято-Троїцька, буд. 39, с. Наталине, Красноградський район, Харківська область, 63343; код ЄДРПОУ: 35314646) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул. Кудрявська, буд. 26/28, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 30019775) - збитки в розмірі 695902,66 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 10438,54 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "16" березня 2023 р.

СуддяН.М. Кухар