Рішення

від 15.03.2023 по справі 922/2617/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2023м. ХарківСправа № 922/2617/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Іванії К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА"(62609, Харківська обл., Великобурлуцький р-н., с. Гнилиця, вул. Центральна, буд. 51) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ ПЛЮС" (61089, м. Харків, вул. Дванадцятого квітня, буд. 1, корп. А) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Максимова М.І. (ордер серія АН № 1002060 від 20.12.2022),

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ ПЛЮС" , в якій просить суд :

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ ПЛЮС (адреса: 61089, м. Харків, вул. Дванадцятого квітня, буд. 1, корп. А; код ЄДРПОУ: 38771835) на користь ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВАІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (адреса: 62609, Харківська обл., Великобурлуцький р-н., с. Гнилиця, вул. Центральна, буд. 51; код ЄДРПОУ: 05270649)грошові кошти у розмірі 74 016 (сімдесят чотири тисячі шістнадцять) грн. 00 коп. за усним Договором постачання газу скрапленого № 24 від05.05.2021 року;

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ ПЛЮС (адреса: 61089, м. Харків, вул. Дванадцятого квітня, буд. 1, корп. А; код ЄДРПОУ: 38771835) на користь ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВАІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (адреса: 62609, Харківська обл., Великобурлуцький р-н., с. Гнилиця, вул. Центральна, буд. 51; код ЄДРПОУ: 05270649)понесені позивачем судові витрати у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за усним Договором постачання газу скрапленого № 24 від05.05.2021 року

Нормативно позов обґрунтований ст.ст. 20, 173-175, 193, ГК України.

Ухвалою господарського суду від 27.12.2022року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/2617/22. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання "25"січня 2023 р. о 11:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2023 року, задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого провадження. Підготовче засідання відкладено на "21" лютого 2023 р. о 11:30.

Протокольною ухвалою від 21.02.2023 року, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15 березня 2023 року о11:00.

В судовому засіданні 15.03.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ ПЛЮС" своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позовну заяву в установлений судом строк не подав. Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду по справі № 922/2617/22 , яку направлено листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на юридичну адресу відповідача (61089, м. Харків, вул. Дванадцятого квітня, буд. 1, корп. А ), що вказана позивачем у позовній заяві та значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не була отримана відповідачем та повернулась до суду з відміткою працівника поштового зв`язку: адресат відсутній за вказаною адресою, та у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Частиною 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що у разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.

Отже, в разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка не була вручена відповідачу під час доставки працівниками оператора поштового зв`язку, не може вважатися поважною причиною не виконання відповідачем зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самого відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходить на його адресу.

Таким чином, судом вчинено всіх необхідних та можливих заходів щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, надано йому можливість для висловлення своєї позиції щодо позовних вимог, а також дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення учасників справи із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між позивачем та відповідачем було укладено усний Договір постачання газу скрапленого № 24 від 05.05.2021 року (далі -Договір).

За вказаним Договором позивачем було сплачено на користь відповідача 37008,00 (тридцять сім тисяч вісім) гривень за 2 000 літрів газу скрапленого, що підтверджує платіжним дорученням № 69 від 08 лютого 2022 року на підставі виставленого рахунку № 19 від 08 лютого 2022 року та 37008,00 (тридцять сім тисяч вісім) гривень за 2 000 літрів газу скрапленого, що підтверджує платіжним дорученням № 2085 від 17 лютого 2022 року, згідно рахунку на оплату № 23 від 16 лютого 2022 року.

Як вказує позивач у позові, останній направляв відповідачу досудові претензії про постачання товару або повернення грошових коштів.

Однак станом на 20 грудня 2022 року відповідачем не було здійснено ні поставки газу скрапленого, ні повернення грошових коштів.

Обставини щодо стягнення вказаних нарахувань в розмірі 74 016 (сімдесят чотири тисячі шістнадцять) грн. 00 коп. в примусовому порядку стали підставою для звернення позивачу до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (чч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК України).

За змістом ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України).

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що у разі недотримання сторонами письмової форми правочину (за умови, що законом не вимагається обов`язкове укладення договору в письмовій формі), для з`ясування факту його вчинення та змісту слід виходити з приписів ч. 2 ст. 205 ЦК України та ч. 1 ст. 181 ГК України. При цьому, поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (схвалення правочину), може бути виражена в будь-якій формі, що однозначно свідчить про волю сторони на визнання правочину, зокрема, за допомогою здійснення конклюдентних дій, наприклад, прийняттям виконання, здійсненням розрахунків тощо.

За приписами положень ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Чинним законодавством не передбачено обов`язкового укладення у письмовій формі договору поставки товару.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Згідно зі ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Станом на день ухвалення судом цього рішення у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки на адресу позивачу товару, визначеного у рахунках , або повернення позивачу грошових коштів, сплачених в якості передоплати за вказаниими рахунками відповідачем не спростовано отримання ним вищезазначених грошових коштів.

Отже, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання по договору в частині здійснення поставки товару позивачу, позивач має право на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України вимагати у відповідача повернення суми попередньої оплати, сплаченої по платіжним дорученням № 69 від 08 лютого 2022 року та платіжним дорученням № 2085 від 17 лютого 2022 року на загальну суму 74 016 (сімдесят чотири тисячі шістнадцять) грн. 00 коп. за усним Договором постачання газу скрапленого № 24 від05.05.2021 року;

На підставі зазначеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що відповідач не поставив позивачу товар та не повернув сплачену позивачем попередню оплату в сумі 74 016 (сімдесят чотири тисячі шістнадцять) грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 74 016 (сімдесят чотири тисячі шістнадцять) грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначеного, враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору в сумі 2481,00 грн покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, Господарський суд Харківської області

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ ПЛЮС (адреса: 61089, м. Харків, вул. Дванадцятого квітня, буд. 1, корп. А; код ЄДРПОУ: 38771835) на користь ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВАІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (адреса: 62609, Харківська обл., Великобурлуцький р-н., с. Гнилиця, вул. Центральна, буд. 51; код ЄДРПОУ: 05270649)грошові кошти у розмірі 74 016 (сімдесят чотири тисячі шістнадцять) грн. 00 коп. за усним Договором постачання газу скрапленого № 24 від05.05.2021 року; ) понесені позивачем судові витрати у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: ПРИВАТНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (адреса: 62609, Харківська обл., Великобурлуцький р-н., с. Гнилиця, вул. Центральна, буд. 51; код ЄДРПОУ: 05270649) .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ ПЛЮС (адреса: 61089, м. Харків, вул. Дванадцятого квітня, буд. 1, корп. А; код ЄДРПОУ: 38771835).

Повне рішення складено "16" березня 2023 р.

СуддяО.О. Присяжнюк