Ухвала

від 16.03.2023 по справі 924/129/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"16" березня 2023 р. Справа № 924/129/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Патріот", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 34000,00 грн штрафних санкцій

за участю представників:

позивача: Салавай С.А.

відповідача: Валігура О.О. - згідно з ордером від 15.03.2023

У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

встановив: Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, м. Хмельницький звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Патріот", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 34000,00 грн штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про несплату відповідачем у добровільному порядку штрафу відповідно до рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення від 08.06.2022 №17 згідно з п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про ціни та ціноутворення" (порушення ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" шляхом створення перешкод посадовій особі при здійсненні нею заходів державного нагляду (контролю)»).

Ухвалою суду від 16.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Патріот", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 34000,00 грн штрафних санкцій, для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання на 16.03.2023.

Від відповідача надійшло клопотання (від 17.02.2023) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №560/2014/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Патріот" до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення. В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що предметом позову у справі №560/2014/23 є визнання недійсним того ж самого рішення №17 від 08.06.2022, на підставі якого позивач заявляє вимогу про стягнення 34000,00 грн штрафних санкцій у справі №924/129/23, а тому вирішення цієї справи неможливе до остаточного вирішення справи №560/2014/23.

Судом враховується, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до положень ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті).

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №916/385/19.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.

Зокрема, у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17 та від 16.09.2020 у справі № 804/8836/17, Велика Палата дійшла наступних висновків.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Такий висновок щодо застосування вищевказаних норм процесуального права міститься й у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.05.2020 у справі №707/234/19.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем у ній виступає Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області

Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» встановлено, що складовою частиною державної економічної та соціальної політики є державна цінова політика.

Згідно з ч. 1 статті 16 зазначеного Закону органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є, зокрема центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни, праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінений працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Згідно з підпунктом 11 пункту 4 Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 7 Положення Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

За приписами пунктів 1, 6, 8 частини першої статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення" уповноважені органи мають право: проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до абз. 3 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону.

Пунктом 4 частини 1 статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету (ч. 2 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення").

Порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, визначається Господарським кодексом України (ч. 3 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення").

Статтею 238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

За приписами ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

Суд вважає за необхідне зауважити, що вищенаведеними нормами ГК України не встановлено юрисдикції того чи іншого суду, яка поширюється на правовідносини щодо стягнення сум адміністративно-господарських санкцій. Саме лише посилання у Законі України «Про ціни і ціноутворення» на Господарський кодекс України не свідчать про те, що спір є господарським, а не публічно-правовим.

Разом з тим, згідно з п. 5 ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об`єднань, юридичних осіб, які не є суб`єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності.

Як слідує зі змісту позовної заяви, вимогою заявленого позову є стягнення суб`єктом владних повноважень - Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області штрафної санкції за порушення законодавства про ціни та ціноутворення, а саме: створення перешкод для виконання покладених на уповноважений орган функцій.

З матеріалів справи слідує, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в ході проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо перевірки дотримання вимог чинного законодавства при формуванні, встановленні та застосуванні державних регульованих цін прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 08.06.2022 №17.

Отже, рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій від 08.06.2022, №17, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Патріот" застосовано штраф в сумі 34000,00 грн прийнято Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області як суб`єктом владних повноважень на виконання владних управлінських функцій.

До суду позивач як суб`єкт владних повноважень звернувся у зв`язку з невиконанням відповідачем рішення від 08.06.2022, №17, прийнятого на виконання владних управлінських функцій.

Враховуючи наведене, спір виник не у зв`язку із наявністю між сторонами господарських відносин чи спору про право, що виникає з відповідних відносин, а у зв`язку зі здійсненням органом державного нагляду (контролю) заходів щодо перевірки дотримання вимог чинного законодавства при формуванні, встановленні та застосуванні державних регульованих цін, що є функцією органу державної влади. Зазначене підтверджується також тим, що, як вказано у позові та рішенні про застосування адміністративно - господарських санкцій від 08.06.2022 №17, відповідачем порушено вимоги абз. 3 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» шляхом створення перешкоди органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю).

Отже, стягнення суб`єктом владних повноважень - Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу, застосованого за створення перешкод для виконання покладених на них функцій (недопуск до перевірки), є публічно-правовим спором, що є визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції, на яку поширюється юрисдикція адміністративних судів (подібної позиції дотримується Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 07.03.2023 у справі №520/4904/22).

З огляду на викладене, враховуючи зміст та характер спірних правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, суб`єктний склад сторін спірних правовідносин, суд доходить висновку, що цей спір має вирішуватись за правилами адміністративного судочинства, оскільки він виник з підстав реалізації Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області своїх владних повноважень та функцій у сфері виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства.

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що спір у цій справі підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З огляду на висновок суду про наявність підстав для закриття провадження у справі, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом не розглядається.

Керуючись ст. ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №924/129/23 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Патріот", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 34000,00 грн штрафних санкцій.

Ухвала набирає законної сили 16.03.2023.

Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 16.03.2023.

Суддя В.В. Виноградова

1 - до справи,

2 - позивачу (29001, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 53; ІНФОРМАЦІЯ_1),

3, 4 - відповідачу (31340, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 1/1; 29000, м. Хмельницький, вул. Бандери, 1/1, офіс 502, 5-й поверх; ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3).