Рішення

від 16.03.2023 по справі 927/218/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/218/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Акціонерне товариство «Чернігівобленерго»,

код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Снов»,

код ЄДРПОУ 24834075, вул. І. Шраги, 6, м. Чернігів, 14013

Предмет спору: про стягнення 102 303,10 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Чернігівобленерго» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Снов», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 102 303,10 грн вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої згідно з рішенням засідання комісії апарату управління АТ «Чернігівобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформленого протоколом №3262 від 22.06.2022.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також ухвалою від 10.02.2023 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

У встановлені судом строки відповідач подав до суду відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, у тому числі доказами їх направлення позивачу, а позивач відповідь на відзив з доданими документами, у тому числі доказами їх направлення відповідачу.

Суд долучив до матеріалів справи подані сторонами заяви по суті з доданими до них документами (відзив та відповідь на відзив), як такі, що подані у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з їх урахуванням.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 102 303,10 грн, нарахованої згідно з рішенням засідання комісії апарату управління АТ «Чернігівобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформленого протоколом №3262 від 22.06.2022. Підставою для здійснення такого нарахування є акт про порушення №172026 від 01.02.2022 (далі Акт про порушення), у якому встановлено порушення відповідачем п. п. 10, п. 5.5.5. ПРРЕЕ самовільне підключення електропроводки до мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку скритим типом прокладання.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні з таких підстав:

- в Акті про порушення зазначено, що його складено у присутності заступника директора Потапенка М. М., проте його було звільнено з цієї посади ще 22.12.2016, а отже на момент складання Акта про порушення він не був посадовою особою відповідача;

- позивач не надав доказів, що саме відповідач самовільно підключив електропроводку до мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку скритим типом прокладання. Вказана проводка замурована у стіні, заізольована та жодним чином не підключена ані до розеток, ані до будь-якого іншого електричного приладу;

- Акт про порушення не був розглянутий протягом 60-ти календарних днів від дня його складення, як це передбачено п. 8.2.6 ПРЕЕЕ, а тому вважається недійсним та підлягає скасуванню. Постанова НКРЕКП №393 від 20.04.2022, якою зупинено строки, визначенні п. 8.2.6 ПРЕЕЕ на час дії цієї постанови, набрала чинності вже після закінчення 60-ти денного строку для розгляду Акта про порушення. Отже, рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії є незаконним, оскільки прийняте на підставі Акта про порушення, який на час прийняття цього рішення вже був недійсним.

Позивач у відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, з таких підстав:

- Потапенко М. М. є особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт споживача. Крім того, у період з 2015 по 2023 рік ОСОБА_1 отримував та підписував рахунки від імені відповідача, підписував акти-звіти про зняття показань, а отже фактично працював у ТОВ «АФ «Снов»;

- твердження відповідача про невикористання замурованої проводки спростовується п. 6 Акта про порушення, де зазначено, що для виявлення самовільного підключення та місця його підключення до електричної мережі використовувався показчик струму ПСР-10 та показчик напруги двополюсний універсальний;

- позивач не пропустив строк розгляду Акта про порушення, оскільки з 24.02.2022 на території м. Чернігова та Чернігівської області велись активні бойові дії, а тому АТ «Чернігівобленерго» не мало можливості розглянути акт у строк, визначений ПРРЕЕ. Станом на 11.04.2022 військові частини (підрозділи) Збройних Сил України вийшли на лінії державного кордону в адміністративних межах Чернігівської області, що можна вважати датою звільнення області від військ російської федерації. Листом ТПП України від 28.02.2022 засвідчено форс-мажорні обставини військову агресію російської федерації проти України. Правомірність складання Акта про порушення та строку його розгляду перевірено Регулятором НРЕКПП, про що зазначено у листі від 14.07.2023.

Заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

08.07.2008 між ВАТ ЕК «Чернігівобленерго», правонаступником якого є АТ «Чернігівобленерго» (далі Постачальник), та ТОВ «Агропромислова компанія «Снов» (далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №1013, за умовами розділу І якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 10 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (а.с. 18-25).

01.01.2019 ТОВ «Агропромислова компанія «Снов» (Споживач) підписало заяву-приєднання (а. с. 55), відповідно до якої Споживач приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Вказана заява-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1013-Р від 01.01.2019 (далі Договір №1013-Р).

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору №1013-Р цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачам (надалі Споживач) як послуги Оператора системи (АТ «Чернігівобленерго»). Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього Договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (а.с. 51-62).

Відповідно до п. п. 5, 6, 8 п. 7.1 Договору №1013-Р Оператор системи має право: вимагати від Споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними Споживачем під час користування електричною енергією; контролювати додержання Споживачем вимог ПРРЕЕ; надавати Споживачу, який є власником засобу вимірювання, обґрунтовані вимоги щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів.

У разі порушення розрахункового обліку з вини Споживача Споживач оплачує Оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ (п.8.6 Договору №1013-Р).

Згідно з п. 8.9 Договору №1013-Р у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу Сторону про необхідність складення акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акту.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 05.05.2021 до Договору №1013-Р, укладеною між сторонами, змінено номер договору з 1013-Р на №237230101319 (а. с. 63).

01.02.2022 представниками Чернігівських МЕМ АТ «Чернігівобленерго» проведено технічну перевірку/контрольний огляд збереження пломб вузла обліку (засобу обліку), встановленого на об`єкті відповідача за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 45 (кафе), про що складено акт №169215 (а.с. 65-66).

В акті №169215 зазначено, що перевірка проводилась у присутності представника Споживача - заступника директора ТОВ Потапенка М. М. та містяться підписи від імені цієї особи.

Відповідно до наказу ТОВ «АФ «Снов» №2 від 02.01.2015 заступник директора Потапенко М. М. призначений відповідальним за проведення технічних перевірок, контрольних оглядів та замін засобів обліку (а.с. 64)

У цей же день - 01.02.2022 представниками Чернігівських МЕМ АТ «Чернігівобленерго» складено акт про порушення №172026 (а.с. 67-70). У вказаному акті про порушення зазначено, що відповідач порушив п. п. 10, п. 5.5.5. ПРРЕЕ самовільне підключення електропроводки до мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку скритим типом прокладання. Місце самовільного підключення між щитовою житлового будинку та ввідним комутаційним пристроєм споживання; електроенергія споживається, приладом обліку не враховується

У п. 6 Акта про порушення зазначено, що для виявлення самовільного підключення та місця його підключення до електричної мережі використовувався показчик струму ПСР-10 та показчик напруги двополюсний універсальний до 1000 В.

Відповідно до п. 11 цього акту комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 16.03.2022 о 14:00 за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 20.

У графі «Зауваження до складеного акта» зазначено, що «даний об`єкт нами був придбаний і ми не знали, що існує неврахований дріт; ми не користувались цим».

Вказаний акт підписаний представником споживача, який допустив представників оператора системи на об`єкт - Потапенком М. М., а на його першій сторінці міститься запис «З порушенням згоден» та підпис, який є ідентичним підпису ОСОБА_1 .

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 на час підписання цього акта не працював на посаді заступника директора ТОВ «АФ «Снов» та надав копію з трудової книжки зазначеної особи, у якій міститься запис від 22.12.2016 про звільнення його з роботи за власним бажанням.

Засідання з розгляду Акта про порушення, призначене на 16.03.2022 о 14:00, не відбулось у зв`язку з введенням активних бойових дій на території м. Чернігова та Чернігівської області, як зазначає позивач.

Листом №57/57/2512/01-13 від 08.06.2022 позивач запросив відповідача на засідання комісії по розгляду Акта про порушення на 22.06.2022 о 14:00 год, який був отриманий директором ОСОБА_2 08.06.2022, що підтверджується відповідною відміткою на листі (а.с. 71).

22.06.2022 відбулось засідання комісії апарату управління АТ «Чернігівобленерго» з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, на якому був розглянутий акт про порушення № 172026 від 01.02.2022.

За результатами розгляду акту про порушення комісія прийняла рішення провести розрахунок недонарахованої електроенергії по акту № 172026 від 01.02.2022 на підставі п. 8.4.12 ПРРЕЕ. Обсяг нарахування складає 21535 кВт/г на суму 102 303,10 грн.

Рішення комісії оформлене протоколом №3262 від 22.06.2022, з якого вбачається, що директор відповідача Коржос О. В. був присутнім на засіданні (а.с. 72).

Відповідно до розрахунку вартості безобліково спожитої електроенергії загальна сума нарахованих до сплати коштів за період з 01.02.2021 по 01.02.2022 становить 102 303,10 грн. (а.с. 73-75).

22.06.2022 відповідачу виставлено рахунок №8190057852585 на сплату коштів у розмірі 102 303,10 грн та 06.07.2022 разом з протоколом засідання №3262 від 22.06.2022, розрахунком вартості безобліково спожитої електроенергії направлено на його адресу (а.с. 76-78).

Сектор НКРЕКП у Чернігівській області на звернення відповідача від 23.06.2022 №5 щодо правомірності складання АТ «Чернігівобленерго» Акта про порушення та нарахування за цим актом обсягу та вартості необлікованої електричної енергії надав відповідь від 14.07.2022 №53-35/548-22, у якій, зокрема, зазначив, що аналіз даного питання дозволяє зробити висновок, що АТ «Чернігівобленерго» при складанні цього акта та здійснення нарахування необлікованої електроенергії діяло відповідно до чинних нормативних документів (а.с. 79-85).

Відповідно до листа Головного оперативного управління ГШ ЗС України №304/5/11 від 25.07.2022 станом на 03.04.2022 збройні сили російської федерації завершили виведення військ за лінію державного кордону України в адміністративних межах Чернігівської області; станом на 11.04.2022 військові частини (підрозділи) Збройних Сил України у взаємодії з органами охорони державного кордону вийшли на лінії державного кордону в адміністративних межах Чернігівської області, що можна вважати датою звільнення області від військ російської федерації.

Відповідач коштів у розмірі 102 303,10 грн позивачу не сплатив, оскільки вважає, що Акт про порушення, на підставі якого було прийняте рішення про нарахування спірної суми, є недійсним через порушення АТ «Чернігівобленерго» строків його розгляду, а отже відсутні підстави для здійснення нарахування вартості необлікованої електричної енергії.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Частиною 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

За положеннями статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушення в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування електричною енергією.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (ч. 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

ПРРЕЕ урегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (пункт 1.1.1)

Відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ (тут і далі у редакції, чинній на дату складання Акта про порушення) необлікована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але неврахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно. Самовільне підключення з порушенням схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.

У разі виявлення представниками оператора системи самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу (п. 8.2.4 ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Вказаний пункт 8.2.5 ПРРЕЕ визначає як випадки, за наявності яких оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до ПРРЕЕ, а саме, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень ПРРЕЕ, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, так і місце оформлення відповідно акта про порушення, а саме, на місці виявлення порушення.

Також зазначеним пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ визначено коло осіб, у присутності яких оформлюється відповідний акт про порушення та коло осіб, якими такий акт про порушення підписується.

Зокрема, такими особами, згідно з абзацами 1, 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, є представник (представники) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживач (представник споживача) або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Аналогічні вимоги містить і пункт 6.5.13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки порушень цього Кодексу або Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), зокрема фактів безоблікового споживання електричної енергії, пошкодження чи зриву пломб тощо, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення відповідно до ПРРЕЕ.

Зокрема в абзаці 2 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ визначено вимоги, за наявності яких особа вважається представником оператора системи, у розумінні ПРРЕЕ, із повноваженнями складення акта про порушення. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В абзаці 67 пункту 1.1.2 ПРРЕЕ міститься визначення споживача, зокрема, споживач електричної енергії - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Поряд з тим ані ПРРЕЕ, ані Кодекс комерційного обліку електричної енергії не надають визначення (вимог) щодо представника споживача та іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У той же час в абзаці 11 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ лише визначено, що представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Аналіз наведених вище положень ПРРЕЕ та Кодексу комерційного обліку електричної енергії дає підстави дійти висновку, що представник споживача повинен бути наділений такими ж правами, як і споживач. Тобто представником споживача слід вважати особу, яку споживачем, у передбаченому чинним законодавством порядку, уповноважено, крім участі в процесі контрольного огляду або технічної перевірки, вносити пояснення та зауваження до акта про порушення, викладати мотиви своєї відмови від підписання акта про порушення, підписувати акт про порушення без зауважень.

Подібний правовий висновок викладений у постанова Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №923/832/17, від 06.06.2020 у справі №916/2504/18, від 16.06.2021 у справі №911/26/20 та 03.08.2021 зі справи №910/5998/20.

Верховний Суд у постанові від 03.08.2021 зі справи №910/5998/20 зазначив, що «за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕЕ, поняття "інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)", наведене у підпунктах 1, 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: 1) має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу; 2) має можливість допуску представників оператора системи до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; 3) таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи. При цьому, ПРРЕЕ не передбачено обов`язку зазначати у акті про порушення документ, за яким відбулось встановлення особи».

Отже, виходячи із аналізу положень пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, якщо споживач або представник споживача не погоджується зі змістом акту, він робить про це зауваження в самому акті. Так само споживач або його представник має право викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт про порушення не містить зауважень стосовно відсутності у ОСОБА_1 повноважень на його підписання чи стосовно відсутності трудових відносин між ним та відповідачем. Поряд з тим у графі «зауваження до складеного акта» представником споживача вказані певні зауваження.

Крім того, відповідач надав копію лише однієї сторінки трудової книжки ОСОБА_1 , останній запис у якій датований 22.12.2016, що не може беззаперечно свідчити про відсутність трудових відносин між цією особою та відповідачем на дату складання Акта про порушення, оскільки ця особа могла бути повторно прийнята на роботу відповідачем.

Будь-яких інших доказів, які підтверджують, що ОСОБА_1 не був працівником ТОВ «АФ «Снов» на дату складання Акта про порушення, суду також не надано.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 знаходився на об`єкті відповідача, мав доступ до закритих приміщень та допустив представників позивача до перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа, суд доходить висновку, що Акт про порушення №172026 відповідає положенням пункту 8.2.5 ПРРЕЕ та пункту 6.5.13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, як такий, що складений у присутності уповноваженого представника відповідача, як того і вимагає ПРРЕЕ, оскільки зазначена особа знаходилася на об`єкті відповідача, мала доступ до закритих приміщень товариства, допустила представників позивача на об`єкт для проведення перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа, а відтак, доводи відповідача, що ОСОБА_1 не був посадовою особою та не мав права ані допускати представників позивача до перевірки, ані підписувати спірний акт про порушення відхиляються судом.

Оскільки Акт про порушення складався в присутності уповноваженої особи ТОВ «АФ «Снов», відмітки на цьому акті про відмову отримати його примірник відсутні, підстави вважати, що один примірник Акта про порушення відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ не було вручено уповноваженій особі споживача у суду відсутні.

За умовами п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну (абзац 6).

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи (абзац 7).

Отже, положення абзаців 6, 7 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ дає підстави дійти висновку, що строки проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення прямо залежать від дій споживача, спрямованих на отримання чи відмову в отриманні повідомлення про дату й час засідання комісії.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.09.2021 у справі 911/1122/20.

Відповідно до підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Згідно з абзацами 1, 2 п. 8.4.6 ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (крім випадків, передбачених цим пунктом).

В акті про порушення зазначаються відомості про дії представників оператора системи, вжиті для виявлення місця підключення (наприклад, використання спеціальних технічних засобів (із зазначенням їх типу та способу застосування), здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та/або демонтажу приладів чи їх захисних панелей тощо).

В силу приписів п. 8.4.4 ПРРЕЕ експертизою має бути підтверджений факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів).

Отже, виявлене позивачем порушення не потребує доведення шляхом проведення експертизи, оскільки в даному випадку не виявлено втручання в роботу засобів вимірювальної техніки або факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки. Вчинене відповідачем порушення полягало у самовільному підключенні електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку скритим типом прокладання, внаслідок чого електроенергія, що споживається, не враховується.

Оскільки суд не встановив обставин відмови представника споживача від отримання Акта про порушення, суд доходить висновку, що цей акт повинен бути розглянутий протягом 60 календарних днів від дня його складення.

Частиною 1 ст. 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Абзацом 7 п. 8.2.6 ПРРЕЕ чітко встановлений строк, у який має бути розглянутий акт про порушення, та передбачені наслідки, що неминуче настають у разі невчинення дій щодо розгляду такого акта у цей строк. При цьому норми ПРРЕЕ не містять підстав для поновлення цього строку.

Преклюзивний (присічний ) строк - це період, із закінченням якого припиняється цивільне право як таке. Він надає уповноваженій особі строго визначений час для реалізації свого права і припиняє це право у разі його невикористання чи неналежного використання.

Преклюзивний строк не є тотожним позовній давності або процесуальному строку, і не може бути визнаним пропущеним з поважних причин або продовженим.

Отже, за своєю правовою природою строк, встановлений абзацом 7 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, є преклюзивним, тобто строком, який встановлений законом як межа існування та здійснення суб`єктивного права або обов`язку в часі, зі спливом якого припиняється суб`єктивне право чи суб`єктивний обов`язок.

Таким чином, зі спливом 60-ти денного строку від дня складення Акта про порушення у оператора системи припиняється право на його розгляд та визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Акт про порушення №172026 складений 01.02.2022, а отже кінцевим строком його розгляду є 02.04.2022.

Однак Акт про порушення був розглянутий 22.06.2022, тобто після закінчення строку, встановленого п. 8.2.6 ПРРЕЕ для його розгляду.

Як зазначає позивач, засідання комісії з розгляду Акта про порушення, призначене на 16.03.2022 о 14:00, не відбулось у зв`язку з введенням активних бойових дій на території м. Чернігова та Чернігівської області.

Так, позивач посилається, зокрема, на введення в України військового стану, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022, у якому форс-мажорною обставиною в Україні визнано військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення 24 лютого 2022 року воєнного стану в нашій державі. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року і до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За визначенням ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Обов`язок позивача розглянути акт у строки, встановлені п. 8.2.6 ПРРЕЕ, не є зобов`язанням у розумінні ч. 1 ст. 173 ГК України, ч. 1 ст. 509 ЦК України, а тому у даному випадку норми ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України застосуванню не підлягають.

Тобто за наявності форс-мажорних обставин можливе звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання вимог закону в цілому. Форс-мажор не може встановлювати, змінювати або скасовувати юридичну силу нормативно-правового акта або правового акта індивідуальної дії.

Таким чином, такі форс-мажорні обставини як військова агресія російської федерації не можуть бути підставою для переривання встановлених строків для розгляду Акта про порушення.

Щодо посилань позивача на постанову НКРЕКП від 20.04.2022 №393 про призупинення на період дії в України воєнного стану засідань комісій з розгляду актів про порушення суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1, 7, 9 постанови НКРЕКП від 20.04.2022 №393 «Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» НКРЕКП постановила:

- Оператору системи передачі та операторам систем розподілу (далі - оператор системи) призупинити на період дії в Україні воєнного стану проведення засідань комісій з розгляду актів про порушення, складених на територіях, на яких ведуться бойові дії та/або на тимчасово окупованих територіях, крім випадків проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення за взаємною згодою оператора системи та споживача, у тому числі із застосуванням дистанційних засобів комунікації та передачі даних;

- строки, визначені абзацами шостим та сьомим пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, зупиняються на час дії цієї постанови.

- ця постанова набирає чинності з дня її прийняття та діє протягом періоду дії в Україні воєнного стану та впродовж 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану.

Отже, постанова НКРЕКП від 20.04.2022 №393 набрала чинності 20.04.2022.

Частиною першою статті 58 Конституції України вбачається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У пункті 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Перша форма застосовується у разі, якщо нормативно-правовий акт прийнято на момент виникнення правовідносин та він залишається чинним на час, коли правовідношення припинило своє існування. У випадку, якщо у новоприйнятому нормативно-правовому акті визначено особливий порядок набрання ним чинності, у тому числі визначено перехідний період, під час якого залишаються чинними окремі норми скасованого ним нормативно-правового акта, застосовується ультраактивна форма. Третя форма дії є актуальною у разі прийняття нормативно-правових актів, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Разом з тим господарське законодавство не забороняє застосування нових положень зі зворотною силою у виключних випадках, коли зворотна дія цих актів передбачена в його нормах та якщо темпоральний прояв не суперечить принципу, закріпленому у ст. 58 Конституції України щодо застосування до події, факту того закону (нормативно-правового акта), під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, за загальним правилом про дію цивільно-правових актів у часі, закріпленим в ч. 1 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відповідні цивільно-правові відносини з дня набрання ними чинності.

Для визначення дії нормативно-правового акта у часі та, відповідно, для з`ясування того, чи поширюється його юридична сила на конкретні правовідносини, необхідно встановити: 1) момент набуття чинності нормативно-правового акта; 2) наявність або відсутність у новоприйнятому нормативно-правовому акті порядку та строків набрання ним чинності в цілому та/або окремих його положень, а також особливості застосування нормативно-правового акта у певний період часу (може, як правило, визначатися у прикінцевих та перехідних положеннях відповідного акта); 3) момент виникнення та закінчення правовідносин, на регулювання яких спрямована дія акта; 4) чи був чинним на момент виникнення та закінчення правовідносин нормативно-правовий акт; 5) чи містить нормативно-правовий акт положення, які скасовують або пом`якшують відповідальність особи.

Постанова НКРЕКП від 20.04.2022 №393 не містить норм про зворотність дії цього акта, у тому числі щодо її дії з моменту введення в Україні воєнного стану, а отже положення зазначеної постанови поширюється на ті правовідносини, які виникли після набрання нею чинності, тобто з 20.04.2022, і не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли раніше.

Отже, посилання позивача на п. 1 постанови НКРЕКП від 20.04.2022 №393, яким передбачено призупинення на період дії в Україні воєнного стану проведення засідань комісій з розгляду актів про порушення, складених на територіях, на яких ведуться бойові дії та/або на тимчасово окупованих територіях як підставу для непроведення засідання, призначеного на 16.03.2022, з поважних причин відхиляються судом у зв`язку з тим, що дія цього нормативно-правового акта не поширюється на спірні правовідносини.

При цьому суд зазначає, що зупинення строків можливе лише у разі, якщо їх перебіг не закінчився.

Оскільки, як висновано судом, строк розгляду, а відтак і строк дійсності Акта про порушення закінчився 02.04.2022, тому такий строк на підставі п. 7 постанови НКРЕКП від 20.04.2022 №393 не може бути зупинено.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що оскільки акт про порушення №172026 від 01.02.2022 не був розглянутий у встановлений строк, тобто до 02.04.2022, відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ цей акт з 03.04.2022 вважається недійсним, не створює юридичних наслідків для сторін і не може бути підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Враховуючи те, що позивач здійснив нарахування відповідачу обсягу та вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 102 303,10 грн на підставі Акта про порушення, який в силу п. 8.2.6 ПРРЕЕ є недійсним, тобто діяв неправомірно, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача спірних коштів задоволенню не підлягають.

Крім того, суд відхиляє доводи позивача щодо правомірності складання АТ «Чернігівобленерго» Акта про порушення та нарахування за цим актом обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на висновок Сектору НКРЕКП у Чернігівській області, викладений у листі від 14.07.2022, оскільки цей лист не є нормативно-правовим актом, не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами.

Зазначений висновок Сектору НКРЕКП у Чернігівській області не приймається судом до уваги у зв`язку з тим, що НКРЕКП не наділена функціями і повноваженнями з надання правових висновків і тлумачення законодавства щодо застосування нормативно-правових актів.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат.

Оскільки у позові відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун