Вирок

від 16.03.2023 по справі 525/241/23

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/241/23

Номер провадження 1-кп/525/66/2023

Вирок

Іменем України

16 березня 2023 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

законного представника ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Багачка, матеріали кримінального провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Затін Великобагачанського району Полтавської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, пенсіонер, не одруженого, раніше не судимого,

по ч. 4 ст. 185 КК України, -

встановив:

12 грудня 2022 року, близько 16 години 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4 , знаючи про введений на всій території України воєнний стан, зайшов на територію домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою викрадення чужого майна, шляхом відкриття незамкнених дверей, проник до приміщення сараю, звідки викрав електрорубанок марки "Einhell BEH 600", s\n НОМЕР_1 , вартістю 1200,00 гривень, який належав потерпілій. Обвинувачений з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 1200,00 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, суду повідомив, що 12 грудня 2022 року, близько 16 години 00 хвилин, викрав із незамкненого сараю на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , електрорубанок. В подальшому електрорубанок у нього вилучили працівники поліції.

Крім визнання своєї вини, вина обвинуваченого підтверджується наступними доказами дослідженими судом у судовому засіданні.

Показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка суду пояснила, що є власником домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , в грудні місяці виявила крадіжку електрорубанку, який знаходився у сараю, та звернулася до органів поліції із заявою про викрадення майна, обвинуваченого добре знає, він проживає поряд із її домогосподарством в селі Затін Миргородського району Полтавської області.

Відповідно до висновку експертів судової психіатричної експертизи №45 від 03.02.2023 року встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час проведення експертизи виявляє ознаки хронічного психічного захворювання, а саме: біполярного афективного розладу, ускладненого психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, синдромом залежності. Внаслідок наявного у підекспертного психічного розладу, він не був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння. ОСОБА_4 під дію ч. 2 ч. 3 ст. 19 КК України не підпадає, а підпадає під дію ст. 20 КК України. На даний час потребує застосування примусових заході медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Судом, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, зважаючи на відсутність заперечень учасників судового провадження, визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що учасники справи правильно розуміють зміст обставин, які ніким не оспорюються, а також розуміють, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином,дії обвинуваченогослід кваліфікуватипо ч.4ст.185КК України,як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаними з проникненням до сховища, вчинена в умовах воєнного стану.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до тяжких злочинів, обставин справи, що пом`якшують та обтяжують покарання, фактичне відшкодування потерпілому заданих збитків, розмір завданих збитків потерпілій особі, ставлення потерпілого до обвинуваченого, наявність психічного розладу у обвинуваченого, вік обвинуваченого.

Суд також звертає свою увагу на те, що наявні у обвинуваченого на час скоєння злочину психічні розлади обмежували, але не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, а тому він підлягає кримінальній відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за скоєне кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі при цьому знаходить підстави для застосування мінімального строку покарання.

Враховуючи визнання своєї вини обвинуваченого, його щире каяття, тяжке економічнестановище вдержаві, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням у відповідності із ст. 75 КК України.

Згідно з рекомендацій постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03 червня 2005 року "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування", надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких сама і є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 94 КК України). Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.

Відповідно до пункту 8 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду, така допомога може надаватися таким особам незалежно від виду призначеного їм покарання, якщо воно пов`язане з позбавленням волі, та здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов`язане - на психіатричні заклади охорони здоров`я за місцем проживання засуджених.

На підставі вищевказаного висновку судово-психіатричної суд приходить до висновку, що обвинувачений є обмежено осудним, оскільки на час вчинення злочину через наявний у нього психічний розлад не був здатним повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, а також і на даний час через наявний у нього психічний розлад не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними та потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Вказане кореспондується з вимогами ч. 2 ст. 504 КПК України, згідно з якої досудове розслідування щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності, здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

Суд вирішує долю речових доказів, відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні по ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням відповідно до ст. 76 КК України на засудженого таких обов`язків: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили заходи забезпечення кримінального провадження до засудженого не застосовувати.

На підставі ч. 2 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 94КК України, застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покласти на КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження юридичної особи: 38300, Полтавська область, Великобагачанський район, селище Велика Багачка, ВУЛИЦЯ КАШТАНОВА, будинок 21, ідентифікаційний код юридичної особи 01999201.

Речові докази по справі: 1) електрорубанок марки "Einhell BEH 600", s\n PL-4024 MK, який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області, після набрання вироку законної сили, повернути потерпілій ОСОБА_7 , як власнику та дозволити розпоряджатися на власний розсуд.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційних скарг через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1