Рішення

від 15.03.2023 по справі 569/15566/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/15566/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Добровчан К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Здолбунівської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач), в якому просить розірвати шлюб, укладений між сторонами та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 3000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який підлягає індексації відповідно до закону, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даної заяви та до досягнення дітьми повноліття. Крім того просить дітей залишити проживати разом з нею.

Позовну заяву мотивує тим, що спільне життя з відповідачем не склалося і вони протягом 10 років проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Через відсутність взаємопорозуміння та спільних інтересів подальше спільне проживання та збереження сім`ї неможливе. Відповідач не надає кошти на утримання дітей. Домовленість про участь відповідача в утриманні дітей між ними відсутня. Відповідач є працездатною особою та будь-яких перешкод у можливості матеріально забезпечувати себе не має, на його утриманні інші особи не перебувають, стан здоров`я має задовільний. Нею для дітей купується весь необхідний гардероб, відповідно до пори та сезонів року, в тому числі якісні продукти харчування, вітаміни, засоби гігієни та особистого догляду. Також, вона несе додаткові витрати на дітей щодо медичних оглядів, лікування, своєчасного оздоровлення дітей, їх відпочинку, творчого, культурного та духового розвитку та інші витрати. Діти проживають разом з нею, вона як мати має тісний зв`язок з дітьми, разом проводять вільний час, допомагає дітям подолати труднощі та вирішити спірні питання. Просить позов задоволити.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відповідно до листа № 407/01-23/22 від 16.11.2022 року, Служба у справах дітей Здолбунівської міської ради рекомендує звернутися за належністю до органу опіки та піклування Здовбицької сільської ради щодо надання письмового висновку про визначення місця проживання дітей, оскільки позивачка разом з дітьми проживає на території Здовбицької громади Рівненського району Рівненської області.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2022 року зобов`язано орган опіки та піклування Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області надати суду висновок з приводу розв`язання спору.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У поданій до суду заяві від 07.03.2023 р. позивач просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує повністю та не заперечує проти заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився. Про місце, час та дату судового засідання вважається повідомленим своєчасно та належним чином. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Представник Служби у справах дітей Здолбунівської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник органу опіки та піклування Здовбицької сільської ради подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 07 грудня 2007 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 2520, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Згідно з ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

За положеннями ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, обґрунтовані, бажання розірвати шлюб відповідає її дійсній волі, подальше спільне життя подружжя суперечить її інтересам, відсутні підстави для вжиття додаткових заходів для примирення подружжя, суд дійшов висновку, що збереження шлюбу за таких обставин є недоцільним.

Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що згідно абзацу 2 частини третьої статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Від шлюбу сторони мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчать свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 , відповідно.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною другою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Враховуючи те, що діти знаходяться на утриманні позивача, при цьому домовленість між позивачем та відповідачем про сплату аліментів на утримання дітей відсутня, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання їх дітей.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей,непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бутименшим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Вирішуючи питання про спосіб стягнення та розмір аліментів, які мають бути стягнуті в даному випадку з відповідача на користь позивача, суд враховує стан здоров`я дітей, відсутність будь-яких відомостей про наявність у відповідача захворювань, а також відсутність будь-яких відомостей про перебування на утриманні відповідача інших осіб.

Докази неспроможності відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей у визначеному позивачем розмірі у справі відсутні.

Разом з тим, враховуючи те, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дітей, виходячи з принципів розумності та справедливості, виправдання дійсними потребами дітей у розвитку, та те, що розмір аліментів, визначений позивачем не доведений матеріалами справи, відтак суд доходить висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача у розмірі по 2 000 грн., на кожну дитину, щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

Вказаний розмір аліментів є справедливими та достатнім на час ухвалення рішення саме для забезпечення прав дітей в даній справі, та не поставить у скрутне становище платника аліментів та не буде порушувати прав позивача та відповідача та відповідатиме принципу рівної участі батьків у матеріальному забезпеченні дітей.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них, а також положення ст.185 Сімейного кодексу України щодо обов`язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.

При цьому на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред`явлення позову, тобто з 20 жовтня 2022 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо позовних вимог в частині визначення місця проживання дітей, з матір`ю, то суд вказав на таке.

Згідно висновку органу опіки та піклування Здовбицької сільської ради від 10 лютого 2023 року №19 слідує, що за місцем проживання матері ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 для неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 створені всі належні умови для розвитку та виховання. Санітарний стан будинку відповідає санітарно-гігієнічним нормам, у дітей є свої кімнати, в яких є місце для сну, відпочинку та підготовки уроків. При спілкуванні працівника служби у справах дітей Здовбицької сільської ради з малолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , вони повідомили, що хочуть проживати з матір`ю, тому що вони з батьком не бачаться, не спілкуються, він ними не цікавиться. На комісію з питань захисту прав дитини з`явилася мати дітей, ОСОБА_1 , яка розповіла, що вже близько 10 років вона з чоловіком не проживає і не може знайти спільної мови. Всі ці роки діти проживають разом з нею і ні разу не були з батьком. Батько дітей на комісію не з`явився і зателефонувати до нього також не вдалося через постійних збій виклику.

Комісія з питань захисту прав дитини Здовбицької сільської ради, розглянувши матеріали справи, прийняла рішення про доцільність залишення малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на проживання з матір`ю ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладені факти, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно вимог ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Згідно ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

В силу ст. 161 СК України, якщо батько та мати, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відтак, судом встановлено, що малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають з позивачем, бажають і надалі проживати з позивачем, їм створені належні умови для проживання, виховання і розвитку, тому суд дійшов висновку, що після розірвання шлюбу, малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 слід і надалі залишити проживати з позивачем.

В той же час не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Враховуючи, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досягла 14-річного віку, тому вона наділена правом самостійно обирати з ким із батьків вона бажає проживати і визначення місця проживання дитини з батьком чи матір`ю буде прямим втручанням у права дитини.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судовий збір за позовні вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей слід покласти на відповідача, відтак з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1984 грн. 80 коп.

Разом з тим, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.10,12,89,141, 258-259,263-265,273,280-282, 353,354ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Здолбунівської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 грудня 2007 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 2520.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. 00 коп., щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 жовтня 2022 року і до досягнення нею повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн. 00 коп., щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 жовтня 2022 року і до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн. 00 коп., щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 жовтня 2022 року і до досягнення нею повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Визначити місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю - ОСОБА_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1984 грн. 80 коп. відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 992 грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.Г. Кучина