Справа № 754/3164/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2023 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Лісовська О.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по позовній заяві ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій»</a>, третя особа: державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Людмила Володимирівна, про визнання протиправним і скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій»</a> про визнання протиправним і скасування рішення, а саме визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2021 року, на підставі якого внесено запис від 22.04.2021 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій».
Також представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти реєстраційні дії щодо внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно зміни до відомостей про нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Заява мотивована тим, що позивач зареєстрований та постійно проживає у спірній квартирі, іншого житла не має. На даний час відповідачем можуть вчинятися дії щодо відчуження спірної квартири, що може у подальшому утруднути чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також порушить житлові права позивача.
Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Письмова заява представника позивача про забезпечення позову повністю відповідає вимогам діючого цивільно-процесуального законодавства та Закону України "Про судовий збір".
Як вбачається з письмових матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій»</a> про визнання протиправним і скасування рішення, а саме визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2021 року, на підставі якого внесено запис від 22.04.2021 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій».
Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову, представник позивача вказує, як підстави для накладення арешту, те, що існує реальна загроза відчуження відповідачем спірного нерухомого майна, а тому невжиття заходів забезпечення позову може у подальшому зробити неможливим чи ускладненим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, а також порушить житлові права позивача, який не має іншого житла, постійно зареєстрований та проживає у спірній квартирі.
Як передбачено діючим законодавством, метою вжиття заходів забезпечення позову у цивільному судочинстві, зокрема, є забезпечення ефективного захисту прав позивача, що також повністю відповідає завданню цивільного судочинства.
Касаційним цивільним судом Верховного Суду у постанові від 26.02.2021 року у справі № 405/137/19 зазначено наступне: «Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим».
Таким чином, ефективний захист прав позивача у межах даної справи прямо залежить від вжиття заявлених ним заходів забезпечення позову з метою збереження власності позивача до моменту виконання судового рішення та відновлення порушених прав позивача як власника грошових коштів.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Суд зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Таким чином, суд цивільної юрисдикції повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Наданими позивачем письмовими доказами доведений факт того, що невжиття заходів забезпечення позову може у подальшому утруднути чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, що завдасть значних збитків позивачу та порушить його право власності та житлові права.
Враховуючи викладене вище, вимоги національного та міжнародного законодавства, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити.
Забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти реєстраційні дії щодо внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно зміни до відомостей про нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Інформація про учасників справи :
Позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій»</a>, код 40662938, адреса: м. Київ, вул.. Велика Васильківська, 13, офіс 413.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Людмила Володимирівна, адреса: м. Київ, вул.. Жилянська, 31, прим. 6.
Суддя О.В.Лісовська
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2023 |
Оприлюднено | 20.03.2023 |
Номер документу | 109590775 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Лісовська О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні