Рішення

від 27.11.2020 по справі 757/59109/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59109/17-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Талдоновій М.Є.,

справа № 757/59109/17-ц

сторони

позивач: ОСОБА_1

відповідач-1: ТОВ «Фінансова компанія «Контракт плюс»

відповідач-2: Державне підприємство «Національні інформаційні системи»

третя особа: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Контракт плюс», Державного підприємства «Національні інформаційні системи», за участю третьої особи ОСОБА_2 про обтяження рухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Контракт плюс», Державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа ОСОБА_2 , в якому просила, з урахуванням зміни процесуального статусу учасників справи, витребувати з ТОВ «Фінансова компанія «Контракт плюс» належним чином копію договору про відступлення права вимоги від 29.04.2016 року, укладеного приватним нотаріусом КМНО Морозовим Є.В.; вилучити з державного реєстру обтяжень рухомого майна запис №13329930 про обтяження рухомого майна - автомобіля MITSUBISHI GALANT 2.4, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2009 року випуску, внесений реєстратором державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 03.12.2012 року.

В обґрунтування позову зазначає, що 07.07.2015 ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля MITSUBISHI GALANT 2.4 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2009 року випуску.

Взимку 2016 року позивачу стало відомо про заборону відчуження спірного автомобіля. Посилаючись на те, що під час купівлі-продажу вказаного автомобіля позивачем було здійснено перевірку щодо обтяжень рухомого майна, за наслідками якої автомобіль не мав жодних обтяжень, вважає себе добросовісним набувачем. Зазначені обставини перешкоджають позивачу у реалізації її права власності на автомобіль, що стало підставою для звернення до суду.

Позивачка в судове засідання не з`явилася. До суду надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача ДП «Національні інформаційні системи» в судове засідання не з`явився. У своєму відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність. Разом з тим зазначив, що реєстратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна виконує суто механічну функцію по внесенню/вилученню до/з Реєстру відомостей про обтяження майна на підставах передбачених чинним законодавством України, при цьому відповідальність за достовірність відомостей, що міститься в заяві покладається на обтяжувача. Крім того, вказав, що вилучення спірного запису, як приватного обтяження, можливе шляхом подання обтяжувачем (відповідачем) електронної заяви до ДП «НАІС» добровільно або на виконання рішення суду.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Контракт плюс» в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не відомі.

Третя особа в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не відомі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Судом встановлено, що 07.07.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля MITSUBISHI GALANT 2.4 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2009 року випуску.

07.07.2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули до Центру ДАІ відділення №3206, з метою зняття та постановки транспортного засобу на нового власника. Транспортний засіб було оглянуто експертом та проведено перевірку щодо наявності чи відсутності обтяжень-обмежень на транспортний засіб. Також позивач та третя особа звернулися до суб`єкта господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, яким було виготовлено довідку-рахунок встановленого зразка про вартість транспортного засобу.

Оскільки і транспортний засіб, і відповідні документи відповідали вимогам чинних нормативних актів України, щодо даного майна станом з 07.07.2015 року по 10.07.2015 року жодні обтяження-обмеження були відсутні - вищевказаний транспортний засіб було зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 відповідно до процедури державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Позивачка передала ОСОБА_2 оговорену суму коштів, після чого останній у свою чергу передав позивачу автомобіль MITSUBISHI GALANT 2.4 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2009 року випуску, ключі до автомобіля та реєстраційне посвідчення на нього.

Під час реєстрації придбаного позивачем автомобіля, будь-які обтяження щодо нього були відсутні.

Однак 03.12.2012 року реєстратором державного підприємства «Інформаційний цент» Міністерства юстиції України накладено обтяження на належне позивачу на праві власності рухоме майно.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Підстав для витребування автомобіля у позивача, у відповідача або у будь-яких інших осіб не має, оскільки він був придбаний за відплатним договором та у порядку, визначеному законодавством.

Частиною другою ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником спірного автомобіля. Вказаний транспортний засіб перебуває під приватним обтяженням, чим порушується право власності позивача.

Разом з тим, відповідачі не надали суду доказів, що станом на 07.07.2015 року було зареєстровано обтяження вищевказаного автомобіля.

Окрім цього, як вбачається з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, позивач ОСОБА_1 не є ані боржником згідно застави рухомого майна № 13329930 від 03 грудня 2012 року, ані обтяжувачем.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, боржником по вказаному обтяженню є громадянин ОСОБА_2 та обтяжувачем зазначено ТОВ «Фінансова компанія «Контракт плюс», відповідно до договору про відступлення вимоги від 29.04.2016 року, які на даний момент жодного відношення до автомобіля позивачки не мають.

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов`язки, встановлені законом та/або договором.

У статті 4 цього ж Закону визначено, що обтяження поділяються на публічні та приватні.

Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов`язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Як було зазначено вище, згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тип обтяження автомобіля - застава рухомого майна.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 27 Закону України «Про заставу» встановлено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків:

1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;

2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом

Тобто, реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому вона зберігає чинність при переході власності предмета застави до іншої особи, але в такому випадку має значення факт здійснення реєстрації такого обтяження у відносинах, що виникають з третіми особами.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом з тим, відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно з ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідачі на спростування доводів та доказів сторони позивача своїх доказів суду не надали.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що оскільки на момент придбання автомобіля позивачем не існувало обтяження, а відтак позивач є добросовісним набувачем та обтяження автомобіля є перешкодою позивачу у вчиненні права розпорядження власністю, а тому суд приходить до висновку про зняття обтяження у вигляді застави та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження зареєстрованого 03 грудня 2012 року 17:02:29 за № 13329930 Філією м. Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи».

Що стосується позовних вимог про витребування з ТОВ «Фінансова компанія «Контракт плюс» належним чином копії договору про відступлення права вимоги від 29.04.2016 року, укладеного приватним нотаріусом КМНО Морозовим Є.В., то дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачка може самостійно звернутися до відповідача з даною вимогою. Також позивачкою до суду не надано підтверджуючих документів того, що остання зверталася до відповідача з проханням надати запитуваний документ, а останній їй відмовив у його наданні, а відтак, у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обгрунтованими, в зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна ціна позовних вимог немайнового характеру складає 640,00 грн., суд дійшов висновку про стягнення 336,00 грн., що становить 52,50 % від загальної суми понесених витрат.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача 336,00 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 15, 16, 22, 316-319, 321, 328, 330, 386, 388, 391, 548, 593, 611, 623 ЦК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», 12, 13, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Контракт плюс», Державного підприємства «Національні інформаційні системи», за участю третьої особи ОСОБА_2 про обтяження рухомого майна - задовольнити частково.

Вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 03.12.2012 року за № 13329930 про обтяження рухомого майна - транспортного засобу MITSUBISHI GALANT 2.4 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2009 року випуску, внесений реєстратором державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Стягнути пропорційно з ТОВ «Фінансова компанія «Контракт плюс», Державного підприємства «Національні інформаційні системи» на користь ОСОБА_1 336,00 грн. судового збору.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , інформація про ідентифікаційний номер відсутня.

Відповідач-1: ТОВ «Фінансова компанія «Контракт плюс», 01015, м. Київ, вул. Лейцизька, 15-А, офіс 321, код ЄДРПОУ 39465020

Відповідач-2: Державного підприємства «Національні інформаційні системи», 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4

Третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , інформація про ідентифікаційний номер відсутня.

Суддя Р.В. Новак