Справа № 520/5468/15-ц
Провадження № 6/947/113/23
УХВАЛА
16.03.2023 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді- Гниличенко М.В.
при секретарі Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у цивільній справі №520/5468/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, суд -
ВСТАНОВИВ:
27.02.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у цивільній справі №520/5468/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, зокрема просить визнати виконавчий лист №520/5468/15-ц, виданий 21.02.2018 року Київським районним судом м.Одеси на підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 03.06.2016 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Шор Хаус» солідарно заборгованості за Кредитним договором № 366/F від 09.03.2006 року заборгованості у розмірі 127564 доларів США та 241626,20 грн. таким, що не підлягає виконанню. Також, визнати виконавчий лист №520/5468/15-ц, виданий 21.02.2018 року Київським районним судом м.Одеси на підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 03.06.2016 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Шор Хаус» судового збору у розмірі 3941,32 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Заява мотивованатим,що Київськимрайонним судомм.Одеси03.06.2016року булоухвалено рішенняпо справі№ 520/5468/15-цза позовом Публічногоакціонерного товариства«Марфін Банк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягненнязаборгованості.Згідно зазначеногорішення судуз ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користьПублічного акціонерноготовариства «МарфінБанк» булостягнуто заборгованістьза Кредитнимдоговором №366/ F від 09.03.2006р. в сумі 127564,70 доларів США та 241626,20 гривень, а також судовий збір по 3941,32 грн. з кожного. Рішення суду набрало законної сили 06.12.2017 року.
21.02.2018 року Київським районним судом м.Одеси було видано виконавчі листи на виконання зазначеного рішення суду. Однак, у виконавчих листах замість належного стягувача ПАТ «Марфін Банк», згідно рішення суду, зазначено стягувачем ТОВ «ШОР ХАУС».
Заявник не погоджується та зазначає, що ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 06.06.2017 року по вищезазначеній справі було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Шор Хаус» про заміну сторони виконавчого провадження, тому відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України вищевказані виконавчі листи підлягають визнанню судом такими, що не підлягають виконанню, оскільки відомості про стягувача в виконавчих листах було зазначено безпідставно.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023 року справу було розподілено судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 28.02.2023 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у цивільній справі №520/5468/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та призначено заяву до розгляду.
Відповідно ч.3 ст.432 ЦПК України суд розглядає вказану заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд вважає за можливе розглянути заяву на підставі наявних в матеріалах даної справи та матеріалах багатотомної цивільної справи №520/5468/15-ц доказів, які є повними, достатніми та належними для розгляду по суті питання щодо визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Крім того, розгляд справи у відсутності сторін незалежно від причин їх неявки, не суперечить нормам ч.3 ст.432 ЦПК України, оскільки строк розгляду заяви має скорочений термін та неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви по суті.
Дослідивши матеріали даної справи та матеріали цивільної справи №520/5468/15-ц, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа №520/5468/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 30.04.2015 року у справі № 520/5468/15-ц за заявою представника позивача з метою забезпечення позову було накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 .
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 03.06.2016 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «МарфінБанк» заборгованість за Кредитним договором №366/F від 09.03.2006р. в сумі 127564,70 доларів СШАта 241626,20 гривень. Також, солідарно стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» судовий збір в сумі по 3941,32 грн. з кожного.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08.02.2017 року було відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 03.06.2016 року.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06.12.2017 року, у зв`язку з поданням ОСОБА_1 заяви про відмову від апеляційної скарги, апеляційне провадження по справі було закрито.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06.12.2017 року, з урахуванням внесених до неї виправлень ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31.01.2018 року, залучено до участі у справі правонаступника позивача ПАТ «Марфін Банк» - ТОВ «ШорХаус». Вказана ухвалу оскаржено не було та вона набрала законної сили.
20.12.2016 року між ПАТ «Марфін Банк», якє є правонаступником по всім правам та зобов`язанням ВАТ «Морський транспортний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шор Хаус», було укладено Договір про відступлення банком Товариству права вимоги за Кредитним договором №366/F від 09.03.2006 зі всіма додатковими угодами до нього на умовах та в обсязі згідно договору від 20 грудня 2016 року. Власником права вимоги за Договором є ТОВ «Шор Хаус», розмір вимоги, яка відступлена ТОВ «Шор Хаус» становить: 127564,70 дол. США та 241626,20 грн.
Із п.п.1.1.,1.2.,1.3 Договору про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 366/F від 09.03.2006 року щодо предмету договору вбачається, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає/передає/, а новий кредитор набуває /приймає/ від первісного кредитора право грошової вимоги за кредитним договором в обсязі, що визначається в цьому договорі (надалі «права вимоги») та передає в розпорядження первісного кредитора грошову суму, вказану в цьому договорі. Під правом вимоги розуміється право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів, що складають заборгованість за кредитним договором, яка на дату укладення цього договору складається із еквіваленту у гривні за офіційним курсом НБУ на дату платежу заборгованості в розмірі 127564,70 доларів США та заборгованість у розмірі 241626,20 грн. згідно з рішенням Київського районного суду м.Одеси від 03.06.2016 року по справі № 520/5468/15-ц, а також на отримання судового збору в розмірі 11823,96 грн. Права вимоги відступаються в повному обсязі та на умовах, що визначені цим Договором та які існують на момент їх відступлення щодо повернення боржником заборгованості за кредитом, процентів та інших сум, що належать до сплати за користування коштами, що передбачено кредитним договором.
Таким чином, новим кредитором за Кредитним договором №366/F від 09.03.2006 починаючи з 20 грудня 2016року стало ТОВ «Шор Хаус», яким було отримано виконавчі листи. Вказаний висновок знайшов своє підтвердження також в постанові Одеського апеляційного суду від 02.02.2021 року. /номер провадження 22-ц/813/1646/21/.
02.10.2017 року ТОВ «Шор Хаус» звернулось до Київського районного суду м.Одеси з заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову, оскільки 27.09.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Шор Хаус» було укладено Договір про часткове погашення заборгованості за кредитним договором та часткове скасування заходів забезпечення позову, за яким сторони дійшли згоди щодо того, що ОСОБА_1 частково погасить заборгованість у гривні у розмірі, еквівалентному 30000 доларів США.
Таким чином, на той час новий кредитор і боржник дійшли згоди щодо необхідності зняття арешту на частину майна, зокрема земельну ділянку, розташовану у Львівській області, м.Трускавець, приймаючи до уваги факт часткового погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором, тобто часткового добровільного виконання рішення суду боржником.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 26.12.2017 року заяву ТОВ «Шор Хаус» про часткове скасування заходів забезпечення позову задоволено. Частковоскасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 30.04.2015 року.
Вищевказане спростовує доводи заявника про те, що спір по даній заяві йдеться лише про відносини між ОСОБА_1 та ПАТ «Марфін банк», оскільки боржником визнавалось право стягувача ТОВ «Шор Хаус» на стягнення заборгованості шляхом укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Шор Хаус» Договору про часткове погашення заборгованості за кредитним договором та часткове скасування заходів забезпечення позову від 27.09.2017 року, тобто фактично новий кредитор та боржник дійшли згоди щодо часткового добровільного виконання рішення суду. Однак, повного виконання рішення суду з боку боржника не відбулось.
21.02.2018 року Київським районним судом м.Одеси видано виконавчі листи щодо примусового виконання вищевказаного судового рішення за заявою нового кредитора правонаступникаТОВ «Шор Хаус».
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. від 18.05.2020 року було відкрито виконавче провадження № 62117796 за заявою стягувача ТОВ «Шор Хаус» щодо примусового виконання виконавчого листа № 520/5468/15-ц від 21.02.2018 року.
02 липня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. звернувся до суду із поданням, яким просив вирішити питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 21 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року, залишеними без змін постановою Верховного Суду від 30.06.2021 року, подання приватного виконавця Колечка Д.М. щодо звернення стягнення на земельну ділянку боржника ОСОБА_1 , яка не зареєстрована в установленому законом порядкузадоволено. (справа № 520/5468/15-ц, провадження № 6/947/391/20).
16.12.2021 року ОСОБА_1 звертався до Київського районного суду м.Одеси з заявою, якою просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 30.04.2015 року у цивільній справі № 520/5468/15-ц у вигляді арешту, накладеного на земельну ділянку площею 19,80 га, за адресою: територія Миколаївської сільської радії Білгород-Дністровського району Одеської області, масив 66+67, ділянки 3, 4, 5, кадастровий номер 5120885100:01:002:0075.(провадження № 2-зз/947/170/21).
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 20.01.2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову було відмовлено.
Судом було досліджено відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження, з яких вбачається, що дійсно на виконанні Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження № 52835726, № 52835826 від 07.11.2016 року щодо виконання виконавчого листа № 520/5468/15-ц, виданого за заявою стягувача ПАТ «Марфін Банк» та на даний час завершено.
Однак, із інформації Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається наявність іншого відкритого виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. за № 62117796 від 18.05.2020 року щодо примусового виконання виконавчого листа № 520/5468/15-ц від 21.02.2018 року, виданого за заявою стягувача представника ТОВ «Шор Хаус», яке є правонаступником ПАТ «Марфін Банк», яке на даний час відкрито та перебуває на стадії примусового виконання.
Згідност. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Суд зауважує, що зобов`язання може припинятися тільки з передбачених законом підстав.
Так, припинення цивільно-правових зобов`язань визначено у главі 50 розділу І книги п`ятоїЦивільного кодексу України, де зазначено, що зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Однак, виходячи з норм ЦПК України, щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявником не доведено суду обґрунтованих підстав щодо визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, оскільки заборгованість на даний час існує, рішення Київського районного суду м.Одеси від 03 червня 2016 року у добровільному порядку у повному обсязі боржником не виконане і не втратило своєї законної сили.
Сам по собі факт посилання заявника на ухвалу Київського районного суду від 06.06.2017 року про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ШорХаус» про заміну сторони у виконавчому провадженні станом на 06.06.2017 року, не спростовує факт наявності правонаступництва ТОВ «Шор Хаус» на підставі Договору про відступлення банком ПАТ «Марфін Банк» на користь товариства права вимоги за Кредитним договором № 366/F від 09.03.2006 зі всіма додатковими угодами до нього на умовах та в обсязі згідно договору від 20 грудня 2016 року.
Крім того, із мотивувальній частині ухвали Київського районного суду м.Одеси від 06.06.2017 року вбачається, що ТОВ «Шор Хаус» як на підставу вимог посилається на положення ст.378 ЦПК України, відповідно до якої, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. У мотивувальній частині ухвали, суд звертає увагу на наявність численних апеляційних скарг та відкритих апеляційних проваджень по цивільній справі № 5468/15-ц, що свідчить про те, що рішення Київського районного суду м.Одеси від 03.06.2016 року не набрало чинності. Тобто, наявність апеляційних проваджень стало перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. До речі, рішення суду набрало законної сили лише 06.12.2017 року.
Заявник ОСОБА_1 зазначає, що заміна сторони виконавчого провадження може відбуватися лише за рішенням суду, яке набрало законної сили.
Суд зауважує, що відповідно норм ст.258 ЦПК України видами судових рішень є ухвали, рішення, постанови, судові накази, зокрема безпосередньо ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 грудня 2017 року, з урахуванням ухвали апеляційного суду від 31 січня 2018 року про виправлення описки, залучено до участі у справі правонаступника Акціонерного товариства «Марфін Банк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ШОР ХАУС», з підстав того, що 20 грудня 2016 року між ПАТ «Марфін Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «ШОР ХАУС» (новий кредитор) були укладені договори про відступлення права вимоги за кредитним договором №366/F від 09.03.2006 р., договір про відступлення прав за договором поруки №2313-С від 09.03.2006 р., договір про відступлення прав за договором поруки № 2314-С від 09.03.2006 р., за якими права грошової вимоги перейшло до ТОВ «ШОР ХАУС». Вказана ухвала набрала законної сили.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскарженіпротягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Однак, до суду не надано доказів, що заявник, будучи не згодним з відкриттям виконавчого провадження, скористався своїм процесуальним правом та оскаржив до суду постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 62117796 від 18.05.2020 року у порядку ст.447 ЦПК України.
21 лютого 2018 року Київським районним судом м. Одеси представнику ТОВ «Шор Хаус» було видано виконавчі листи № 520/5468/15-ц на підставі яких було відкрито виконавче провадження, тому будь-яких підстав вважати, що виконавчі листи містять недостовірні відомості про сторін виконавчого провадження та підлягають визнанню судом такими, що не підлягають виконанню, відсутні.
З урахуванням вищевикладеного,судвважає, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у цивільній справі №520/5468/15-ц, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.432,353 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у цивільній справі №520/5468/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.03.2023 року.
Суддя Гниличенко М. В.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2023 |
Оприлюднено | 20.03.2023 |
Номер документу | 109592162 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Гниличенко М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні