Рішення

від 14.03.2023 по справі 509/3211/22

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/3211/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних прав на предмет спору: Орган опіки та піклування Петрівської селищної ради Іванівського району Одеської області,

про

позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову, позивачем зазначено, що 17.03.2006 року між ним та ОСОБА_4 було укладено шлюб, у зв`язку з чим прізвище останньої були змінено на ОСОБА_2 . Від спільного подружнього життя, ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народився ОСОБА_3 . Проте, після народження дитини, ОСОБА_2 залишила сім`ю, на зв`язок не виходить та ухиляється від покладених законом на батьків обов`язків,не бере педагогічної, матеріальної, грошової, трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дитини, не цікавиться дитиною та не спілкується з нею.Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина проживає з позивачем та знаходиться на його повному утриманні. При цьому, як зазначає позивач, ОСОБА_5 зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що в даному випадку наявні всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини.

Позивач та його представник в підготовче судове засідання не з`явились, але звернулись до суду з клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток на його адресу, однак у судові засідання станом на 14.03.2023 р. відповідач не з`являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток, однак направив висновок від 19.12.2022 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1-2 ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

17.03.2006 року між сторонам було укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , який в подальшому рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.01.2023 року по справі №509/3210/22 було розірвано.

Судом встановлено, що від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 .

На даний час дитина перебуває на повному утриманні позивача, що стверджено письмовими доказами, які приєднано до матеріалів справи. Мати дитини - ОСОБА_2 тривалий час не спілкується із сином, не надає матеріальної допомоги на його утримання, не цікавиться життям та вихованням дитини.

Як вбачається зі змісту висновку виконавчого комітету Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області, прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У висновку зазначено, що ОСОБА_1 та його неповнолітній син ОСОБА_3 дійсно зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, встановлено, що мати - ОСОБА_2 жодного разу не відвідувала школу, участі у вихованні та утриманні сина не приймала і не приймає, не турбується про духовний та фізичний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, тобто ухиляється від виконання своїх обов`язків у вихованні дитини, за місцем проживання не з`являється, життям дитини не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Згідно Довідки Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області №1090 від 19.12.2022 року та довідки Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про склад сім`ї №1089 від19.12.2022 року вбачається, що за адресою - АДРЕСА_1 дійсно зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та його син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У довідці Петрівського ліцею №2 Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області від 19.12.2022 року №166 зазначено, що ОСОБА_3 навчається в 11-Б класі Петрівського ліцею № 2, його мати, ОСОБА_2 жодного разу не відвідувала школу, не приймає участі у житті, вихованні та навчанні дитини.

Встановлені та зазначені вище обставини свідчать про ухиляння відповідача від виконання своїх обов`язків із виховання дитини, що може бути підставою для позбавлення її батьківських прав, оскільки наявні факти винної поведінки матері та свідомого нехтування своїми обов`язками по відношенню до сина.

Так, Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Так, згідно ч. 8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

В п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено , що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний стан, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарання, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до вимог ст. 12. Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків у відношенні сина, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, матеріальне забезпечення, зокрема: не забезпечує та не турбується про наявність у нього необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для його виховання.

За наведених вище підстав суд прийшов до переконання, що відповідач по справі, в порушення вимог чинного законодавства України з питань охорони дитинства ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо сина, що є правовою підставою для позбавлення її батьківських прав. В судовому засіданні встановлено відсутність об`єктивних підстав, які б зумовлювали таку тривалу неналежну поведінку матері по відношенню до своєї дитини, тому суд приходить до переконання, що інші заходи впливу на відповідача, окрім позбавлення її батьківських прав, будуть недостатніми, а позбавлення відповідача батьківських прав буде відповідати в першу чергу саме інтересам дитини.

Суд вважає, що вищевикладені обставини по справі, а саме те, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, його освітою, не цікавиться його життям, станом здоров`я, інтересами та вподобаннями, не спілкується з дитиною, а тому є всі підстави для позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_3 .

Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні підлягають задоволенню.

Однак при цьому, суд зауважує, що у відповідності до ч.1, ч.4 ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Крім того, за нормами статті 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст. ст. 4, 5, 6, 141, 150, 155, 157, 164-167, 171 СК України, ст. ст. 7, 10, 76, 89, 133, 141, 206, 263, 264, 265, 272, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 992, 40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя А.І.Бочаров