Рішення

від 01.02.2023 по справі 160/19046/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року Справа № 160/19046/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29.11.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровської області №33689-51 від 06.08.2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення - лист Головного управління ДПС у Дніпропетровської області від 05.08.2020 року №76835/10/04-36-51-30, про визнання розрахунку не податковою звітністю;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровської області щодо відмови відкоригувати показники в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» шляхом виключення даних про податковий борг в розмірі 143 970,53 грн;

- зобов`язати Головне управління у Дніпропетровської області відкоригувати показники в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» шляхом виключення даних про податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» в розмірі 143 970,53 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне. Так, Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022 року по справі №160/25028/21 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2022 року, та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволення позовних вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо стягнення з ТОВ «УКРФРИЗ» до бюджету податкового боргу. Задовольняючи апеляційну скаргу ТОВ «УКРФРИЗ», суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про необгрунтованість заявленого позову щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості в сумі 143970,57 грн. Проте, ГУ ДПС у Дніпропетровській області всупереч такому рішення суду продовжує обліковувати податковий борг у вказаному розмірі за позивачем. На адвокатський запит щодо вилучення з інтеграційної картки ТОВ заборгованості з ПДВ, податкова надала відповідь, що постановою не зобов`язано здійснити будь-які дії щодо суми податкового боргу; а також, зважаючи на те, що ТОВ не оскаржило рішення про визнання розрахунку не податковою звітністю, обліковується податковий борг.

Зважаючи на вищевикладене, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 01.12.2022 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» строк на звернення до суду, прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

04.01.2023 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Одночасно з відзивом представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Проте, на думку суду, таке клопотання не є обгрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки це питання вирішене при відкритті провадження та ухвалено поновити позивачу строк звернення до суду.

Ухвалою від 09.01.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про вихід із спрощеного провадження та призначення справи №160/19046/22 до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників.

13.01.2023 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в яких останній посилається на відсутність підстав для вилучення податкового боргу з облікової картки позивача, так як ним не оскаржено рішення про визнання розрахунку не податковою звітністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом від 05.08.2020 року №75835/10/04-36-51-30 повідомило позивача про складення податкової звітності з порушеннями ст. 48 ПКУ. Надані 31.07.2020 року уточнюючий розрахунок з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2020 року №9184647448, травень 2020 року №9184680566 та за червень 2020 року №9184718078 заповнено з порушенням п. 48.3 ст. 48 ПКУ. Тому, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок не є податковою звітністю.

Відповідно до корінця податкової вимоги форми «Ю» від 06.08.2020 року №33689-51 у ТОВ «УКРФРИЗ» обліковується податковий борг у сумі 153970,57 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/25028/21 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» про стягнення заборгованості, задоволено. Стягнуто податковий борг з ТОВ «УКРФРИЗ» до бюджету у розмірі 143970 грн. 57 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» - задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2022 року по справі №160/25028/21 скасовано та прийнято нову постанову. У задоволенні позову Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області відмовлено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (далі ПК України).

Згідно з п. п. 14.1.153 п. 14 ст. 14 ПК України податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України).

У відповідності до п. 54.1 ст. 54, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

Статтею 60 ПК України регламентовано випадки, за яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, зокрема: п.п. 60.1.4 п. 60.1 якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Так, у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (п. 60.5 ст. 60 ПК України).

Судом встановлено, що Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022 року по справі №160/25028/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» - задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2022 року по справі №160/25028/21 скасовано та прийнято нову постанову. У задоволенні позову Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Такі висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначеним в рішенні від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19, провадження №Пз/9901/20/19, та висновкам Великої Палати Верховного Суду, зазначеним в постанові від 24.06.2020 року, і застосовані в цій адміністративній справі.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено відсутність податкового боргу у ТОВ «УКРФРИЗ», що за вищезазначеними положеннями податкового законодавства є підставою вважати податкову вимогу відкликаною.

Одночасно позивачем заявлена вимога про визнання протиправним та скасування рішення-листа Головного управління ДПС у Дніпропетровської області від 05.08.2020 року №76835/10/04-36-51-30, про визнання розрахунку не податковою звітністю, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях по справі наголошує, що податковий борг обліковується за ТОВ «УКРФРИЗ» через не оскарження рішення ГУ ДПС від 05.08.2020 року №76835/10/04-36-51-30 про визнання розрахунку не податковою звітністю.

Представник відповідача надав суду лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області датований 05.08.2020 року «Про надання інформації», в якому зазначено, що уточнюючий розрахунок від 31.07.2020 заповнений з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 ПК України, у зв`язку з чим не вважається податковою звітністю.

У той же час, вказаний лист не містить інформації про те, які порушення допущені при складені уточнюючого розрахунку, при цьому, враховуючи і те, що такий розрахунок був прийнятий контролюючим органом (квитанція №2).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.3 ст. 48 ПК України).

Так, згідно із п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною;

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно п. 49.8. ст. 49 Податкового Кодексу України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Тож, вказаними нормами матеріального права визначено як обов`язок контролюючого органу щодо прийняття податкової звітності так і підстави для відмови у прийнятті контролюючим органом податкової декларації.

При цьому, вказані норми права не передбачають таких повноважень контролюючого органу як не визнавати подану декларацію податковою звітністю. Податкова звітність не вважається податковою декларацією, в силу положень п. 48.7 ст. 48 ПК України, за наявності визначених умов, але це не звільняє контролюючий орган від обов`язку надати письмове повідомлення саме про відмову у прийнятті податкової звітності із зазначенням причин такої відмови.

Як зазначено у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022 року по справі №160/25028/21: «у спірному випадку встановлено, що 31.07.2020 року підприємством до контролюючого органу подано уточнюючий розрахунок, що підтверджується квитанцією про прийняття. При цьому, Квитанції про відмову у прийняття податкової звітності підприємству контролюючим органом не направлялась.

У той же час контролюючим органом на адресу відповідача направлено Лист від 05.08.2020 року, який підприємством не було отримано та в якому зазначено те, що уточнюючий розрахунок від 31.07.2020 заповнений з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 ПК України, у зв`язку з чим не вважається податковою звітністю.

З огляду на положення вищенаведених норм права та зміст Листа контролюючого органу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у спірному випадку не можливо стверджувати про те, що відповідачем було прийнято рішення про відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку від 31.07.2020 року, оскільки зміст такого Листа не свідчить про реалізацію контролюючим органом своїх повноважень, які передбачені п. 49.11 ст. 49 ПК України».

Зважаючи на вищевказані норми ПК України, рішення сулу апеляційної інстанції, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення-лист Головного управління ДПС у Дніпропетровської області від 05.08.2020 року №76835/10/04-36-51-30, про визнання розрахунку не податковою звітністю є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з таким: не наділення контролюючого органу повноваженнями щодо невизнання поданої декларації податковою звітністю, рішення-лист не є рішенням про відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку та відсутністю у рішенні-листі інформації про конкретизацію порушень при складанні уточнюючого розрахунку.

Щодо зобов`язання відповідача відкоригувати показники в інтегрованій картці ТОВ «УКРФРИЗ» шляхом виключення даних про податковий борг ТОВ «УКРФРИЗ» в розмірі 143970,53 грн.

З 10.06.2016 року набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), згідно з яким оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І); З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу ІІ). У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

З 05.04.2021 року діє Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5, який містить аналогічні положення.

Зокрема, відповідно до ч.4 розділу 5 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 № 5, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15 березня 2021 р. за № 321/35943- працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Судом наголошується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Суд вважає, що для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв`язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою судового захисту має бути усунення перешкод в реалізації права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.

Отже, вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Таким чином, оскільки судом сума у розмірі 143970,53 грн. визнана протиправною, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню та зобов`язанню відповідача видалити з інтегрованої картки платника податків позивача дані про наявність заборгованості (недоїмки) з ЄСВ в сумі 143970,53 грн.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 28М, код ЄДРПОУ 43089464) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровської області №33689-51 від 06.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення-лист Головного управління ДПС у Дніпропетровської області від 05.08.2020 року №76835/10/04-36-51-30, про визнання розрахунку не податковою звітністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровської області щодо відмови відкоригувати показники в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» шляхом виключення даних про податковий борг в розмірі 143 970,53 грн.

Зобов`язати Головне управління у Дніпропетровської області відкоригувати показники в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» шляхом виключення даних про податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» в розмірі 143 970,53 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФРИЗ» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2482,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко