Рішення

від 15.03.2023 по справі 320/11934/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2023 року Київ справа №320/11934/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА" з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2022 № 00911040402.

В обґрунтуванні позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі акта перевірки від 07.10.2022 № 893/Ж5/31-00-04-04-02/37193071, про застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних є протиправним та таким, що належить скасуванню, позаяк Торгово-промислова палата листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану. З 24.02.2022 до 27.05.2022 сервер ДПС не приймав податкові накладні та розрахунки коригувань, що гальмувало роботу та створило накопичення протягом 5 місяців багато тисяч незареєстрованих накладних. З 27.05.2022 Законом № 2260 було ухвалено рішення за період з 01.02.2022 до 30.06.2022 зареєструвати ПН/РК до 15.07.2022, тобто накопичені ПН/РК протягом 5 місяців товариство повинно було зареєструвати протягом одного місяця. Затримка у реєстрації податкових накладних сталася через накопичення великої кількості незареєстрованих податкових накладних з ПДВ, технічну та фізичну неможливість здійснити своєчасну реєстрацію з огляду на складнощі, спричинені введенням в Україні воєнного стану. Законом № 2260 не скасовано пункт 52-1 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). На переконання товариства відсутність його вини є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування ППР від 15.11.2022 № 00911040402, навіть незважаючи на зміни правового регулювання спірних правовідносин. Незважаючи на всі перелічені обставини всі ПН/РК були зареєстровані та найважливіше податки всі сплачені вчасно. Вважає, що накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН є втручанням у майнові права позивача.

Ухвалою суду від 30.12.2022 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу подати суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 03.02.2023 витребувано від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві докази зарахування (не зарахування) судового збору та надати інформацію про повернення (відсутність повернення) судового збору до/з спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 2 481,00 грн, що сплачений ТОВ "РОЗЕТКА. УА" на підставі платіжного доручення від 23.11.2022 № 63715.

20.02.2023 до суду надійшла інформація від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зарахування коштів до Державного бюджету України.

01.03.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.03.2023 повернуто відзив на позовну заяву відповідачу, у зв`язку з пропуском процесуального строку.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази, оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА" (ТОВ "РОЗЕТКА. УА"), зареєстроване 24.06.2010, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 37193071, зареєстроване за адресою: Україна, 01103, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 8-А. Керівником товариства є Кошель Роман Борисович .

Видами діяльності товариства є: інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний) (КВЕД 47.19); роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (КВЕД 45.32); лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами (КВЕД 77.40); оптова торгівля одягом і взуттям (КВЕД 46.42); оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (КВЕД 46.43); оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням (КВЕД 46.51); роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.54); роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.71); Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.72); Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 46.19); роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (КВЕД 47.91); інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (КВЕД 47.99); оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність (КВЕД 63.11); веб-портали (КВЕД 63.12); рекламні агентства (КВЕД 73.11); дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (КВЕД 73.20); оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49); діяльність страхових агентів і брокерів (КВЕД 66.22); роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.77).

Відповідач, Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44082145) є суб`єктом владних повноважень, що реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

07.10.2022 за результатами камеральної перевірки своєчасності реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування було складено акт № 893/Ж5/31-00-04-04-02/37193071.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "РОЗЕТКА.УА" у період з 01.08.2022 до 31.08.2022 складено податкові накладні/розрахунки коригування на загальну суму податку на додану вартість 8 648,05 грн, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів (том 1, а.с.6-8).

Зокрема зазначено, що за період з 01.08.2022 до 31.08.2022 податкові накладні:

- від 01.08.2022: № 29381, № 29382 та № 29383 були зареєстровані 14.09.2022;

- від 02.08.2022: № 21804 та № 21805 були зареєстровані 13.09.2022 та 15.09.2022 відповідно;

- від 04.08.2022: № 18695 зареєстровано 01.09.2022;

- від 05.08.2022: № 26011 зареєстровано 30.09.2022;

- від 08.08.2022: № 30438 зареєстровано 13.09.2022;

- від 09.08.2022: № 18995, № 18996, № 18997, № 18998 та № 18999 зареєстровані 14.09.2022 та 30.09.2022 відповідно;

- від 10.08.2022: № 19714 та № 19715 зареєстровані 01.09.2022, № 19716 - 12.09.2022 та № 10.08.2022 № 19717 - 29.09.2022;

- від 11.08.2022: № 17155, зареєстровано 14.09.2022, № 17157 - 15.09.2022 та № 17158 - 30.09.2022;

- від 15.08.2022: № 27976 зареєстровано 08.09.2022, № 27979 - 13.09.2022 та № 27980 - 30.09.2022;

- від 16.08.2022: № 17720 зареєстровано 26.09.2022;

- від 17.08.2022: № 818 зареєстровано 19.09.2022;

- від 22.08.2022: № 30485 зареєстровано 04.10.2022;

- від 23.08.2022: № 876 зареєстровано 19.09.2022;

- від 24.08.2022: № 838 зареєстровано 19.09.2022;

- від 25.08.2022: № 20327 зареєстровано 27.09.2022.

28.10.2022 товариство подало заперечення на акт перевірки, де зазначено що запровадження воєнного стану в Україні є форс-мажорною обставиною. Структура бухгалтерської служби товариства, технічна та фізична неможливість для товариства здійснити своєчасну реєстрацію накопичених та нових податкових накладних протягом робочого дня, як і військова ситуація, фактична зміна побуту та адаптації бізнесу, постійні повітряні тривоги, іноді відсутність електроенергії та Інтернету все це не давало і не дає можливості працювати товариству нормально. Обмеження в роботі виникло і виникає у зв`язку з частими ракетними обстрілами території України, співробітники компанії знаходилися в укритті, ніхто не працював у зв`язку з психологічним станом співробітників. Зазначено, що вимоги мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину не застосовуються (том 1, а.с.10-12).

08.11.2022 відповідач листом № 7502/6/31-00-04-04-02-06 повідомив, що за результатами розгляду заперечення позивача на акт перевірки прийнято рішення, що висновки акта перевірки відповідають вимогам чинного законодавства (том 1, а.с.18-19).

15.11.2022 на підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення, яким за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітні періоди 01.08.2022-31.08.2022 встановлено порушення граничних строків реєстрації у ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно із пунктом 120-1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 8 648,05 грн.

Не погоджуючись із правомірністю прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначає заходи, що вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ЄРПН є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 у ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 до останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до ЄРПН.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПК України, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 12-15 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України передбачено, що з 01.02.2015 реєстрації у ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

У разі порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 120-1.1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної у ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Суд зазначає, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 06 лютого 2023 р. № 58/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 (із змінами, внесеними Указами Президента України від 14 березня 2022 р. № 133/2022, від 18 квітня 2022 р. № 259/2022, від 17 травня 2022 р. № 341/2022, від 12 серпня 2022 р. № 573/2022, від 07 листопада 2022 р. № 757/2022) воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 9 Закону № 389-VIII встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 р. № 2260-IX (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до абзаців 2, 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України було передбачено, що у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

При цьому підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 р. № 225).

Як встановлено судом, контролюючим органом було здійснено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних у ЄРПН за період з 01.08.2022 до 31.08.2022, тобто після відновлення реєстрації податкових накладних, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Відтак суд критично оцінює твердження позивача про те, що з 27.05.2022 до 15.07.2022 позивач мав зареєструвати усі накопичені протягом 5 місяців податкові накладні, а технічні та фізичні можливості не дали змогу позивачу своєчасно виконати податковий обов`язок із реєстрації податкових накладних, позаяк період, за який було здійснено перевірку, виходить за межі зазначених позивачем обставин.

Суд встановив, що позивачем податкові накладні за період з 01.08.2022 до 31.08.2022 зареєстровано із такими порушеннями строків:

- від 04.08.2022 № 18695, від 10.08.2022 № 19715 та від 10.08.2022 № 19714, які зареєстровано 01.09.2022, порушено строк реєстрації у 1 день, штраф 10 %;

- від 17.08.2022 № 818, від 23.08.2022 № 876 та від 24.08.2022 № 838, які зареєстровано 19.09.2022, порушено строк реєстрації у 4 дні, штраф 10 %;

- від 15.08.2022 № 27976, яку зареєстровано 08.09.2022, порушено строк реєстрації у 8 днів, штраф 10 %;

- від 16.08.2022 № 17720, яку зареєстровано 26.09.2022, порушено строк реєстрації у 11 днів, штраф 10 %;

- від 10.08.2022 № 19716, яку зареєстровано 12.09.2022, та від 25.08.2022 № 20327, яку зареєстровано 27.09.2022 - порушено строк реєстрації у 12 днів, штраф 10 %;

- від 02.08.2022 № 21804, від 08.08.2022 № 30438 та від 15.08.2022 № 27979, які зареєстровано 13.09.2022, порушено строк реєстрації у 13 днів, штраф 10 %;

- від 01.08.2022 № 29381, від 01.08.2022 № 29382, від 01.08.2022 № 29383, від 09.08.2022 № 18995, від 09.08.2022 № 18996, від 09.08.2022 № 18997 та від 11.08.2022 № 17155, які зареєстровано 14.09.2022, порушено строк реєстрації у 14 днів, штраф 10 %;

- від 02.08.2022 № 21805 та від 11.08.2022 № 17157, які зареєстровано 15.09.2022, порушено строк реєстрації у 15 днів, штраф 10 %;

- від 22.08.2022 № 30485, яку зареєстровано 04.10.2022, порушено строк реєстрації у 19 днів, штраф 20 %;

- від 10.08.2022 № 19717, яку зареєстровано 29.09.2022, порушено строк реєстрації у 29 днів, штраф 20 %;

- від 05.08.2022 № 26011, від 09.08.2022 № 18998, від 09.08.2022 № 18999, від 11.08.2022 № 17158 та від 15.08.2022 № 27980, які зареєстровано 30.09.2022, порушено строк реєстрації у 30 днів, штраф 20 %.

Таким чином, позивачем порушено граничний строк реєстрації зазначених податкових накладних до останнього календарного дня місяця (включно), в якому вони складені, а також 15-тий календарний день (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені - тобто після спливу граничних строків на реєстрацію, а тому відповідач міг застосувати до позивача штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Разом з цим, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами) з 19.12.2020 до 30.04.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відтак штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Правове значення у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не у цілях встановлення застосовності вказаної норми закону у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Такий висновок зазначеного у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи дії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України в частині прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.11.2022 № 00911040402 за критеріями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, без урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямована така дія, а тому прийняте рішення є протиправним і належить скасуванню.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких дала Верховна Рада, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Європейський суд з прав людини в рішеннях неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певні свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (п. 36 рішення від 01.07.2003 у справі "Суомінеен проти Фінляндії" № 3780001/97).

І хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" рішення ЄСПЛ від 10.02.2010).

Системно проаналізувавши норми законодавства України, діючого на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ураховуючи, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 481,00 грн (платіжним дорученням від 23.11.2022 № 63715), а позовні вимоги задоволено, наявні підстави для розподілу витрат зі сплати судового збору у сумі 2 481,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 15.11.2022 № 00911040402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА" (місцезнаходження: м. Київ, б-р Дружби Народів, буд. № 8-А, код ЄДРПОУ: 37193071) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Кошиця, буд. № 3, код ЄДРПОУ: 44082145) судові витрати в розмірі 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Басай О.В.