Рішення

від 15.03.2023 по справі 340/5895/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5895/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросоюз-50" до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- скасувати рішення Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA901000/2022/000032/2 від 01.09.2022;

- скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби №UA901020/2022/000261 від 01.09.2022.

В обґрунтування позовних вимог представник позивач посилається на те, що 31 серпня 2022 року позивач з метою розмитнення товару (сідловий тягач, був у використанні, марки DAF, модель XF 105.410; номер шасі (рами) ідентифікаційний номер т.з.: НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2013; виробник - DAF Truks N.V.; країна виробництва - HL) для митного оформлення та митного контролю товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон подав електронну митну декларацію з необхідним для митного оформлення пакетом документів (рахунок-фактура (інвойс) FV 4/8/2022 від 15.08.2022, декларація про походження товару FV 4/8/2022 від 15.08.2022, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 14.01.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 14.01.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 19.08.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товару № 1 від 12.08.2022, договір про надання послуг митного брокера 494 від 23.11.2021, декларацію країни відправлення 22PL301010Е1026038 від 25.08.2022, сертифікат відповідності UA.013.314110-22 від 31.08.2022). У графах 12 та 45 митної декларації UA901020/2022/006627 від 31.08.2022 декларантом вказано митну вартість товару у розмірі 7500 євро або 274923 грн. 00 коп. (по курсу НБУ станом на 31.08.2022 року (36,6564 грн./євро). У подальшому на вимогу відповідача позивачем надано додаткові документи - висновок експерта №161 від 29.08.2022 про оцінку майна та довідку б/н про визначення митної вартості від 31.08.2022. Проте, митним органом 01.09.2022 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA901000/2022/000032/2, а також винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів UA901020/2022/000261 від 01.09.2022 року. Відповідно до зазначеного рішення Кропивницькою митницею Держмитслужби митну вартість товару визначено згідно статті 64 МК України резервним методом на рівні 9500 євро. За основу визначення митної вартості взято інформацію з МД від 25.08.2022 №UA204020/2022/231538, за якою здійснене митне оформлення автомобіля "сідельний тягач, марка DAF, модель XF 105.410; модельний рік виготовлення - 2013, календарний рік виготовлення - 2013; дизельний двигун, об`єм двигуна 12902 см3 , потужність 300 кВт". Різниця між митною вартістю визначеною декларантом та митною вартістю визначеною відповідачем за другорядним методом склала 2000 євро. Не зважаючи на незгоду із вказаними рішенням та карткою відмови, позивач через декларанта 02.09.2022 подав нову митну декларацію UA901020/2022/006730 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, вказавши у графах 12 та 45 якої митну вартість визначену Кропивницькою митницею Держмитслужби. Вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2022/000032/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA901020/2022/000261 від 01.09.2022 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.66).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у поданому до суду відзиві на адміністративний позов, вказав, що системою управління ризиками за митною декларацією від 31.08.2022 № UA901020/2022/006627 сформовано форму митного контролю 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", 117-2 "Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості". Поставка оцінюваного товару проводиться на підставі договору від 12.08.2022 № 1 укладеного між ТОВ "Агрофірма "Агросоюз-50" та компанією WIKTORIJA TRANS SPOLKA Z OGRANICZONAODPOWIEDZIALNOSCIA. Заявлені умовами поставки СРТ Кропивницький. Декларантом у МД від 31.08.2022 № UA901020/2022/006627 заявлений основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). В той же час, згідно договору № 1 від 12.08.2022 між ТОВ "Агрофірма "Агросоюз-50" та компанією WIKTORIJA TRANS SPOLKA Z OGRANICZONAODPOWIEDZIALNOSCIA, встановлено, що договір з обох сторін підписаний однією особою Максютою А. У відповідності до частини першої пункту 4) ст.58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Згідно правил ІНКОТЕРМС, умови поставки СРТ "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Документи, що визначають затрати на транспортування оцінюваної партії товару та включення їх до митної вартості, до митного оформлення не надавались, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення всіх складових митної вартості товару. Додатково зазначено, що проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару "Товар з комерційною назвою "сідельний тягач, марка DAF; модель: XF 105.410, модельний рік виготовлення 2013; календарний рік виготовлення 2013" з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 8701 20 90 00, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі "імпорт". Також представник відповідача зазначив, що надані документи: Звіт № 161 від 29.08.2022 про оцінку майна, довідка б/н про визначення митної вартості від 31.08.2022. Повідомлено про відсутність можливості надати інші документи. Послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МКУ резервним методом, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, на рівні 9500,00 EUR за одиницю. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 25.08.2022 №UA204020/2022/231538 за якою здійснено митне оформлення автомобіля "сідельний тягач, марка DAF; модель: XF 105.410, модельний рік виготовлення 2013; календарний рік виготовлення 2013, дизельний двигун, об`єм двигуна 12 902 куб. см., потужність 300 кВт". Щодо витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, вважає, що встановлені представником позивача тарифи є значно завищеними, розмір витрат не є співмірним зі складністю справи (а.с.72-78).

Представником позивача надано відповідь на відзив, відповідно до якої доводи відповідача викладені у відзиві на адміністративний позов, є не обґрунтованими та не спростовують позиції позивача викладену в позовній заяві. (а.с.110-117) Вказує, що згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів UA901000/2022/000032/2 від 01.09.2022 року, митна вартість транспортного засобу визначена за резервним методом (ст.64 Митного кодексу України). Підставою для цього слугувало виключно спрацювання автоматизованої системи управління ризиками (АСАУР) за напрямком митної вартості, а також наявність в ціновій базі ПІК "Інспектор" Держмитслужби інформації щодо митного оформлення товару з максимально наближеними техніко-комерційними показниками за вищою митною вартістю. При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів детальніше проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Вважає, що доводи відповідача про те, що заявлена вартість транспортного засобу не відповідає тій вартості, що наявна в базі ПІК "Інспектор" Держмитслужби необхідно оцінювати критично з тих підстав, що законом не передбачено співставлення заявленої декларантом вартості товару із тією, що генерується в базах Держмитслужби, як методу перевірки правильності визначення заявленої вартості. До того ж вказаний метод не враховує індивідуальні особливості придбаного позивачем транспортного засобу, що мають суттєвий вплив на його ринкову вартість. Вказує, що у рішенні про коригування митної вартості UA901000/2022/00003 2/2 від 01.09.2022 року не наведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, не вказано конкретні документи, визначені частиною 2 статті 53 МК України та подані до митного оформлення, в яких були б наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль. Як вбачається зі змісту вказаного рішення, єдиною підставою для коригування митної вартості товарів слугувала інформація з наявних у митних органів електронних ресурсів щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості. Однак, зазначена у ньому цінова інформація з електронних ресурсів митних органів про митні оформлення ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено: МД від 25.08.2022 року №UA204020/2022/231538 не належить до документів, що надаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Ухвалою суду від 13.02.2023 витребувано додаткові докази (а.с.120-121).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, пояснення, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Агросоюз-50" на підставі рахунку (інвойсу) FV 4/8/2022 від 15.08.2022, договору № 1 від 12.08.2022 укладеного між ТОВ "Вікторія транс" та ТОВ "Агрофірма "Агросоюз-50" придбало техніку, в тому числі, сідловий тягач, був у використанні, марки DAF, модель XF 105.410; номер шасі (рами) ідентифікаційний номер т.з.: НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2013; виробник - DAF Truks N.V.; за 7500 євро (а.с.13-17).

Продавець поставляє Продукцію на умовах СРТ Кропивницький, що вказується в Специфікаціях та рахунках, відповідно до Інкотермс-2010 (а.с.14).

31 серпня 2022 року позивач з метою розмитнення товару (сідловий тягач, був у використанні, марки DAF, модель XF 105.410; номер шасі (рами) ідентифікаційний номер т.з.: НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2013; виробник - DAF Truks N.V.; країна виробництва - HL) для митного оформлення та митного контролю товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон подав електронну митну декларацію з наступним пакетом документів (рахунок-фактура (інвойс) FV 4/8/2022 від 15.08.2022, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 14.01.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 14.01.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 19.08.2022, зовнішньоекономічний договір №1 від 12.08.2022, договір про надання послуг митного брокера, декларацію країни відправлення 22PL301010Е1026038 від 25.08.2022, сертифікат відповідності UA.013.314110-22 від 31.08.2022 (а.с.12-25).

У графах 12 та 45 митної декларації UA901020/2022/006627 від 31.08.2022 декларантом вказано митну вартість товару у розмірі 7500 євро або 274923 грн. 00 коп. (по курсу НБУ станом на 31.08.2022 року (36,6564 грн./євро) (а.с.105-106).

Декларанту від митниці надійшло повідомлення наступного змісту - "Відповідно до частини 1 статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги митного контролю обираються: 1. Посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2. Автоматизованою системою управління ризиками. Системою управління ризиками за митною декларацією від 31.08.2022 №UA901020/2022/006627 сформовано форму митного контролю 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", 117-2 "Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості". Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Відповідно до частини четвертої ст.54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Керуючись положеннями частини першої статті 54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів митним органом проведено шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості та повноти включення всіх складових до ціни товару на заявлених умовах поставки. У відповідності до ст.337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне. Поставка оцінюваного товару проводиться на підставі договору від 12.08.2022 № 1 укладеного між ТОВ "Агрофірма "Агросоюз-50" та компанією WIKTORIJA TRANS SPOLKA Z OGRANICZONAODPOWIEDZIALNOSCIA. Заявлені умовами поставки СРТ Кропивницький. Декларантом у МД від 31.08.2022 №UA901020/2022/006627 заявлений основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). В той же час, згідно договору № 1 від 12.08.2022 між ТОВ "Агрофірма "Агросоюз-50" та компанією WIKTORIJA TRANS SPOLKA Z OGRANICZONAODPOWIEDZIALNOSCIA, встановлено що договір з обох сторін підписаний однією особою Максютою А. У відповідності до частини першої пункту 4) ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Згідно правил ІНКОТЕРМС, умови поставки СРТ "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Документи, що визначають затрати на транспортування оцінюваної партії товару та включення їх до митної вартості, до митного оформлення не надавались, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення всіх складових митної вартості товару. Згідно з положенням п.2 частини 2 статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару "Товар з комерційною назвою "сідельний тягач, марка DAF; модель: XF 105.410, модельний рік виготовлення 2013; календарний рік виготовлення 2013" з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 8701 20 90 00, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі "імпорт". Відповідно до ст.33 МКУ митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. За результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризикованості операцій, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару у відповідності до Розділу III. "Митна вартість товарів та методи її визначення", частини 3 Статті 53 "Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості" Митного кодексу України, повідомлено щодо необхідності протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, а у відповідності до частини 4 статті 57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, наприклад: - документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також доводимо до відома декларанта наступну інформацію: - у відповідності до ч.5 ст.55 декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі та у відповідності ч.4 ст.57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності; - згідно частини 6 ст.53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Додатково повідомлено, що у відповідності до пункту 6 частини 2 ст.255 МКУ, строк, зазначений у частині першій ст.255, може бути перевищений на час виконання відповідних митних формальностей виключно у разі подання додаткових документів, відповідно до частини третьої ст.53 МКУ в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні позивача просили повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Проінформовано про проведення консультації" (а.с.40).

На виконання вищевказаного повідомлення відповідача позивачем надано додаткові документи - висновок експерта №161 від 29.08.2022 року про вартість транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України та довідку б/н про визначення митної вартості від 31.08.2022 (а.с.25-38).

У відповідь на електронне повідомлення митного органу, декларантом ПП "БРОКЕР-ТЕРМІНАЛ" ОСОБА_1 31.08.2022, направлено листи в яких перелічено додатково надані документи для підтвердження заявленої митної вартості. Додатково надані документи: Звіт №161 від 29.08.2022 про оцінку майна, довідка б/н про визначення митної вартості від 31.08.2022. Повідомлено про відсутність можливості надати інші документи. Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом додатково наданий Звіт №161 від 29.08.2022 про оцінку майна. Відповідач зазначив, що мета оцінки - визначення ринкової вартості; стисла характеристика об`єкта - автомобіль пошкоджено при ДТП, потребує відновлювального ремонту та заміни запасних частин; вид вартості, що визначається - вартість КТЗ, що ввозиться на митну територію України, вартість відновлювального ремонту. У Звіті середня ціна КТЗ, обрахована за мінусом ПДВ в розмірі 19 %. Підрахунки наведені в Додатку №2 не піддаються обчисленню. Інформація зазначена в розділі "стисла характеристика об`єкта" - автомобіль пошкоджено при ДТП, потребує відновлювального ремонту та заміни запасних частин - не відповідає заявленим даним про ТЗ. У відповідності до частини першої пункту 4) ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Пунктом 18) ст. 58 МКУ визначено, що при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу. Декларантом не надано будь-якої інформації щодо відсутності впливу відносин на ціну товару. Відповідно до частини шостої ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Враховуючи зазначені в повідомленні №1 митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваного товару, враховуючи результати аналізу додатково наданих документів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до частини 6 ст.54 МКУ, ч.2. ст.58 МКУ. У відповідності до ч.3 ст.337 МКУ проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів. Відповідно до ст.33 МКУ митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Рівень заявленої декларантом митної вартості товару "сідельний тягач, марка DAF; модель: XF 105.410, модельний рік виготовлення 2013; календарний рік виготовлення 2013, дизельний двигун, об`єм двигуна 12 902 куб. см., потужність 300 кВт" (код товару згідно УКТЗЕД 8701 20 90 00) - 7 500,00 EUR. З використанням ПІК "Інспектор", згідно п.2 ч.2 статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі "імпорт" за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. Зазначений факт призвів до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості оцінюваного товару. Проводиться консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Цінова інформація (ціни договорів) щодо вартості ідентичних та подібних товарів в розумінні ст.59-61 МКУ у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено (згідно даних ПІК "Інспектор" враховуючи, що товар бувший у використанні), а декларантом надано не було. Для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно ст.62 та 63 МКУ необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень ст. 54, 55 МКУ, на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інспектор" та враховуючи встановлену ст. 57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МКУ резервним методом, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, на рівні 9500,00 EUR за одиницю. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 25.08.2022 №UA204020/2022/231538 за якою здійснено митне оформлення автомобіля "сідельний тягач, марка DAF; модель: XF 105.410, модельний рік виготовлення 2013; календарний рік виготовлення 2013, дизельний двигун, об`єм двигуна 12 902 куб. см., потужність 300 кВт". Процедура консультування між митницею і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару відповідно до вимог МКУ проведено з урахуванням вимог ч.4 ст.57, ч.1 ст.56 МКУ щодо додержання конфіденційності інформації (а.с.41).

01.09.2022 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA901000/2022/000032/2, а також винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів UA901020/2022/000261 від 01.09.2022, з підстав зазначених вище (а.с.39, 42, 96-104).

Позивачем подана нова МД №UA901020/2022/006730, за якою товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (а.с.107-108).

Не погоджуючись із висновками щодо коригування митної вартості товару, а також відмовою в прийнятті митної декларації адвокат в інтересах позивача звернувся до суду з метою захисту порушеного права шляхом скасування прийнятих відповідачем рішень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України).

За приписами ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Отже, митний орган має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 19.02.2019 (справа N 805/2713/16-а).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Крім цього, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. (ч.ч.5, 6 МК України)

Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частин 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

При цьому, відповідно до ч.ч.12-20 ст.58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою.

Порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.

Відповідно до частини 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4.

Так, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана позивачем у митній декларації UA901020/2022/006627 від 31.08.2022, визначено за основним методом.

Зі змісту повідомлення №1 митного органу, направленого декларанту, митниця вказала, що митна вартість товару, яка ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що договір з обох сторін підписаний однією особою, тобто продаж товару між пов`язаними особами, а також не надано документи, які визначають затрати на транспортування товару та включення їх до митної вартості, що на думку відповідача унеможливило проведення обчислення повноти включення всіх складових митної вартості товару. Крім того, відповідач зазначав, що під час порівняння заявленої позивачем митної вартості товару за кодом УКТ ЗЕД 8701 20 90 00 виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеними митницями України в митному режимі "імпорт".

Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до договору №1 від 12.08.2022 від Продавця ТОВ "Вікторія Транс" та Покупця - позивача, договір підписано від однієї особи директора Максюти А.

Отже, ТОВ "Вікторія Транс" та ТОВ "Агрофірма "Агросоюз-50", з огляду на положення статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, є пов`язаними між собою особами.

Крім того, як вбачається зі місту договору №1 від 12.08.2022 - продавець поставляє продукцію на умовах СРТ Кропивницький, що вказується в Специфікаціях та рахунках, відповідно до Інкотермс-2010.

Згідно правил Інкотермс 2010 умови поставки CPT - / перевезення оплачене до означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Проте, як підтверджується матеріалами справи, декларантом до митного оформлення жодного з перерахованих вище документів не було надано.

Отже, в митного органу цілком підставно виникли сумніви стосовно дійсних умов придбання транспортного засобу, що в свою чергу створює сумніви стосовно достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість за основним методом визначення митної вартості придбаного товару - транспортного засобу. До того ж, декларантом до самої митної декларації не було подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору та підтверджуючих ціну договору додаткових документів, зокрема не надано інформації щодо взаємопов`язаності осіб ТОВ "Вікторія Транс" та ТОВ "Агрофірма "Агросоюз-50" згідно п.п.12, 18 ст.58 МК України та на підтвердження транспортних витрат.

Так, позивачем на повідомлення митниці додатково було надані документи: висновок експерта №161 від 29.08.2022 про вартість транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України (а.с.27-38) та довідку б/н про визначення митної вартості від 31.08.2022 (а.с.26).

Згідно зазначеного висновку експерта № 161 вартість транспортного засобу марки DAF, XF 105.410; VIN-код НОМЕР_1 , становить 268655 грн. До того ж, як вбачається з цього висновку попередня ціна - 120630 євро, ціна купівлі - 7351 євро (а.с.34), а орієнтовна ціна на підставі дослідження ринку - 9220 євро (а.с.35).

Відповідно до довідки від 31.08.2022 декларантом зазначено, що договір на перевезення вантажу ТОВ "Агрофірма "Агросоюз-50" з перевізником не укладали, так як вантаж доставлено продавцем на умовах СРТ - Кропивницький. Витрати до доставці вантажу включено у вартість товару, страхування вантажу не проводилось. В зв`язку з неможливістю встановлення витрат по доставці вантажу, просив вважати митну вартість рівній фактурній вартості. (а.с.26) Також декларантом повідомлено, що інших документів надати немає можливості. (а.с.25зв.)

Суд зазначає, що відповідно до ст.368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з інтернет-магазинів, інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу шляхом прийняття письмового рішення за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МКУ).

Коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв`язку з тим, що декларантом не надано будь-якої інформації щодо відсутності впливу відносин пов`язаних осіб на ціну товару, а також не надано документи, що визначають затрати на транспортування товару та включення їх до митної вартості.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, передбачених ст.ст.59-61 МК України з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також передбачених ст.ст.62, 63 МК з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, відповідачем митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, на рівні 9500 євро. Для визначення митної вартості використані відомості з митної декларації від 25.08.2022 №UА204020/2022/231538. (а.с.129-130)

При цьому, у даних правовідносинах суд вважає обґрунтованим сумнів митного органу у достовірності та реальності вартості ввезеного позивачем транспортного засобу (сідловий тягач, був у використанні, марки DAF, модель XF 105.410; номер шасі (рами) ідентифікаційний номер т.з.: НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2013; виробник - DAF Truks N.V.; країна виробництва - HL, за ціною, яка була вказана декларантом 7500 євро. Така митна вартість вказаного автомобіля являється очевидно необ`єктивною і суттєво відрізняється від цінових пропозицій щодо аналогічних ТЗ.

Відповідно частин 1, 2 статті 77 КВС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень виконав свій обов`язок щодо доказування правомірності прийнятих рішення про коригування митної вартості №UA901000/2022/000032/2 від 01.09.2022 у відповідності до вимог чинного законодавства та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, отже у задоволенні позову належить відмовити.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.132, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агросоюз-50" (27630, Кіровоградська область, Кропивницький район, с.Обознівка, вул.Степова, 12, ЄДРПОУ 38302020) до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби (25030, м.Кропивницький, вул. Лавандова, 27-Б, ЄДРПОУ 44005668) про скасування рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина