Рішення

від 15.03.2023 по справі 340/5441/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5441/22

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянувши матеріали позову Департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації (надалі позивач) до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (також відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кіровоградська обласна (військова) адміністрація про визнання протиправними та скасування вимоги і повідомлення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати:

- п. 1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 вимоги відповідача від 26.10.2022 № 041120-15/2828-2022 "Про усунення порушень, виявлених ревізією";

- попередження відовідача про неналежне виконання бюджетного законодавства від 26.10.2022 № 041120-15/2832-2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації за період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року.

За результатами перевірки Управлінням складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської обласної військової адміністрації за період з 24 лютого 2022 року по ЗО червня 2022 року від 26 вересня 2022 року № 041120-20/2 встановлено ряд фінансових порушень на загальну суму 151522,98 тис.грн., що призвело до втрат на загальну суму - 140 295,25 тис.грн., інші порушення фінансової дисципліни - 26,94 тис.грн. та неефективне витрачання коштів субвенції на суму - 11 200,79 тис. гривень.

Департамент категорично не погоджується з пунктами (1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2.) вимоги Управління від 26 жовтня 2022 року № 041120-15/2828-2022 "Про усунення порушень, виявлених ревізією" та попередженням про неналежне виконання бюджетного законодавства від 26 жовтня 2022 року №041120-15/2832-2022, оскільки вони є незаконними, необгрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки винесені на підставі помилкових та незаконних висновків Акта ревізії.

Ухвалою суду від 29 листопада 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Заперечуючи проти позову відповідачем 15.12.2022 подано відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказується, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню (т.3 а.с.106-122).

Вказує, що відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Отже, у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків. Збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Таким чином, на переконання відповідача, включення до оскаржуваної вимоги певних відомостей саме по собі не створює та не припиняє прав чи обов`язків позивача, а лише фіксує певні факти, що не може бути підставою для звернення до суду з вимогою про скасування вимоги.

У судовому засіданні 08 лютого 2023 року розгляд справи переведено у письмове провадження.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на таке.

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області відповідно до п.4.1.8.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на II квартал 2022 року, проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської обласної військової адміністрації за період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року.

За результатами перевірки Управлінням складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської обласної військової адміністрації за період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року від 26 вересня 2022 року № 041120-20/2, в якому зазначено, що внаслідок недотримання Департаментом АПР вимог чинного бюджетного законодавства та нормативно-правових актів щодо використання фінансових ресурсів, допущено ряд фінансових порушень на загальну суму 151522,98 тис.грн., що призвело до втрат на загальну суму - 140 295,25 тис.грн., інші порушення фінансової дисципліни - 26,94 тис.грн. та неефективне витрачання коштів субвенції на суму - 11 200,79 тис. грн. (1т.а.с.49-96)

В подальшому Управлінням надіслано Департаменту АПР письмову вимогу від 26 жовтня 2022 року № 041120-15/2828-2022 "Про усунення порушень, виявлених ревізією" та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 26 жовтня 2022 року № 041120-15/2832-2022 (1т.а.с.18-26)

Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Щодо оскарження попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 26.10.2022 № 041120-15/2832-2022, суд зазначає наступне.

Згідно ст.117 Бюджетного кодексу України (далі БК України), за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу:

1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів;

2) зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1 - 3, 10, 11, 14 - 29, 32 - 36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу;

3) призупинення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 20, 22 - 29, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Призупинення бюджетних асигнувань передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов`язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України;

4) зменшення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктом 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), пунктом 29 та пунктом 38 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов`язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) зупинення дії рішення про місцевий бюджет - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 7 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 122 цього Кодексу;

7) безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 28 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів передбачає стягнення органами Казначейства України коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету, в тому числі і за рахунок зменшення обсягу трансфертів (базової дотації) місцевим бюджетам на відповідну суму, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Державний бюджет України, - застосовуються за порушення бюджетного законодавства згідно із таким законом.

Відповідно до ч.1 ст.118 БК України, попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Згідно ч.2 ст.118 БК України, рішення про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, визначених пунктами 2 - 5 та 7 частини першої статті 117 цього Кодексу, приймається Міністерством фінансів України, органами Казначейства України, органами державного фінансового контролю, місцевими фінансовими органами, головними розпорядниками бюджетних коштів у межах встановлених їм повноважень на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства або акта ревізії та доданих до них матеріалів. Рішення набирає чинності з дня його підписання.

Відповідно до ст.124 БК України, рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства може бути оскаржено у порядку, встановленому законом. Рішення може бути оскаржено в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачено законом.

Механізм повернення до відповідного бюджету коштів, отриманих як субвенція, розпорядником бюджетних коштів та повернення коштів одержувачем бюджетних коштів у разі нецільового використання ними у поточному чи минулих роках бюджетних коштів визначає Порядок повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. №1163 (далі - Порядок №1163).

Згідно п.2 Порядку №1163, підставою для повернення коштів до відповідного бюджету є акт ревізії, складений органом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства (далі - контролюючий орган), у якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів або нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем.

Відповідно до п.3. Порядку №1163 протягом 10 робочих днів з дати реєстрації акта ревізії, а у разі наявності заперечень (зауважень) до акта - з дати надання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень) контролюючий орган складає вимогу до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції або вимогу до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням (далі - вимога). Форми вимоги затверджуються Мінфіном.

У вимозі до розпорядника бюджетних коштів обов`язково зазначається його реєстраційний (спеціальний реєстраційний) рахунок, з якого мають бути перераховані кошти, та бюджетний рахунок, на який повинні бути повернені кошти субвенції, використані не за цільовим призначенням. У вимозі до одержувача бюджетних коштів зазначається його рахунок, відкритий в органі Державної казначейської служби. Вимога підписується керівником або заступником керівника контролюючого органу.

До вимоги додається засвідчений в установленому порядку витяг з акта ревізії, у якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів або нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем.

Згідно п.5 Порядку №1163 розпорядник бюджетних коштів, який допустив нецільове використання субвенції, самостійно виконує вимогу протягом 10 робочих днів після її надходження.

Протягом одного робочого дня після виконання вимоги розпорядник бюджетних коштів інформує контролюючий орган, який надіслав йому вимогу, про її виконання та подає копію документа, який підтверджує перерахування до відповідного бюджету сум субвенції, використаних не за цільовим призначенням.

У відповідності до п.6 Порядку №1163 у разі невиконання розпорядником бюджетних коштів вимоги у строк, визначений пунктом 5 цього Порядку, контролюючий орган у межах своєї компетенції приймає або ініціює прийняття в установленому порядку рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами або призупинення бюджетних асигнувань такому розпоряднику бюджетних коштів на суму субвенції, використаної не за цільовим призначенням, на період до виконання вимоги чи до її скасування.

З системного аналізу вказаних вище норм випливає те, що невиконання попередження, визначеного в п.1 ч.1 ст.117 БК України, на відміну від невиконання вимоги до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції не несе ніяких негативних наслідків, зокрема, прийняття рішень про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, оскільки носить інформативний характер яким чином і в який строк треба усунути встановлені порушення.

Тому таке попередження приймається по всіх без винятку порушеннях та окремому оскарженню не підлягає, а отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування попередженнявід 26.10.2022 № 041120-15/2832-2022 задоволенню не підлягає.

Окрім наведеного, позивачем заявлено вимогу про визнання протиправною та скасування п. 1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 вимоги від 26.10.2022 № 041120-15/2828-2022 "Про усунення порушень, виявлених ревізією".

Змістом вказаної Вимоги встановлено, а судом вирішено, наступне:

- (п. 1) «Ревізією достовірності ведення бухгалтерського обліку продовольчої продукції та фасувальних матеріалів встановлено, що при співставленні відображених залишків матеріалів у оборотній відомості та фінансовій звітності за І півріччя 2022 року встановлено розбіжність в Балансі (Форма №1-дс) на суму 133 684 782,40 грн. та в «Звіті про фінансові результати (Форма №2-де)» на суму 14 020 676,45 гривень.

Крім цього, до ревізії надано меморіальний ордер № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами» (далі - ордер № 6) за червень 2022 року. В ході ревізії Департаментом АПР внесено зміни до ордеру № 6 за червень 2022 року, де дебіторська та кредиторська заборгованість не відповідає даним відображеним в первинних документах, а саме фактично станом на 01.07.2022 року залишок становить по дебету 6 653 896,00 грн та по кредиту ПО 565 040,30 гривень.

Внаслідок вищезазначеного, в порушення вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ з наступними змінами, п. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» Департаментом АПР за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 у фінансовій звітності занижено облік запасів, що призвело до викривлення фінансового результату.

З метою усунення вказаного порушення вимагаємо вжити заходи, щодо приведення у відповідність бухгалтерський облік відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ».

Суд зазначає, що вказаний пункт Вимоги носить суто інформаційно-рекомендаційний характер, та не свідчить про порушення прав позивача у вказаних правовідносинах.

- (п. 2.1. ) «Під час перевірки закупівлі пшениці 2 класу на предмет дотримання вимог законодавства при проведенні публічних закупівель в умовах воєнного стану на підставі висновку експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 26.09.2022 № 3749-3755/22-27, отриманих за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи, встановлено, що в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, ч.. .1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», п.п. З п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» у період з 31.03.2022 по 29.04.2022 придбано зерно пшениці 2 класу у кількості 11 300 тонн у ПП "ПА "МЮНТТ" 2000 тонн, ТОВ «АГРОДАР ЛТД» - 2300 тонн, ТОВ «УКРАГРОКОМ» - 722 тонн, , ТОВ «РОС АГРО» - 2500 тонн, ТОВ «ПАНТАЗІЇВСЬКЕ» - 1278 тонн та ДВ «КОЛОС» - 2500 тонн за завищеною вартістю на загальну суму 6 033 311,5 гривень.

З метою усунення вказаного вище порушення вимагаємо вчинити наступні дії:

- здійснити заходи щодо відшкодування матеріальної шкоди (збитків) заподіяних внаслідок закупівлі зерна за завищеними цінами керуючись ст.ст. 610-625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216-229 Господарського кодексу України;

- також здійснити заходи щодо відшкодування матеріальної шкоди [збитків) у порядку та розмірі встановленому ст.ст 133 -136 Кодексу законів про працю України.»

Позивач заперечує, що вказаним порушенням заподіяно матеріальну шкоду (збитки) державному бюджету, але суд констатує, що вказаний пункт Вимоги носить суто інформаційно-рекомендаційний характер, та не свідчить про порушення прав позивача у вказаних правовідносинах, до моменту можливого реалізації відповідачем права на звернення до суду з приводу стягнення збитків завданих державному бюджету.

- (п. 2.2.) « Ревізією дослідження питання передачі продуктів харчування з Кіровоградської ОВА Дніпропетровській, Київській, Рівненській обласним військовим адміністрація на загальну суму 124 261 942,08 грн встановлено порушення вимог п. З Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2022 р № 528, оскільки, передача продовольчих товарів на вищезазначену суму здійснювалась у період з 26.04.2022 по 10.06.2022, тобто до прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 752 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання в умовах воєнного стану», якою внесено зміни до Постанови № 328 від 20.03.2022, а саме: доповнено постанову пунктом 3-1 такого змісту «За потреби залишки товарів, що визначені в додатку 1, можуть передаватися між обласними, Київською міською військовими адміністраціями за письмовим зверненням військових адміністрацій», що призвело до покриття витрат сторонніх юридичних осіб та завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на загальну суму 124 261 942,08 гривень.

З метою усунення вказаного вище порушення вимагаємо вчинити наступні дії:

- здійснити заходи щодо відшкодування матеріальної шкоди (збитків) заподіяних внаслідок закупівлі зерна за завищеними цінами керуючись ст.ст. 610-625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216-229 Господарського кодексу України;

- також здійснити заходи щодо відшкодування матеріальної шкоди (збитків) у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 133 - 136 Кодексу законів про працю України.»

Зважаючи на те, що позивач заперечує, що вказаними порушеннями заподіяно матеріальну шкоду (збитки) державному бюджету, суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправною та скасування вказаних пунктів вимоги є передчасною. Вказані пункти Вимоги носять суто інформаційно-рекомендаційний характер, та не свідчать про порушення прав позивача у вказаних правовідносинах, до моменту можливого реалізації відповідачем права на звернення до суду з приводу стягнення збитків завданих державному бюджету.

З приводу порушень, що відображені в розділі 3 Вимоги, та які не мають механізму усунення, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині, зважаючи на відсутність, у вказаних правовідносинах фактично предмету спору.

Крім того, щодо відмови у задоволенні вимоги про визнання противними та скасуванні п. 1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 вимоги від 26.10.2022 № 041120-15/2828-2022 "Про усунення порушень, виявлених ревізією" суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XIІ (далі - Закон № 2939-XIІ), за приписами статті 1 якого у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю), який у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (частина друга статті 2 Закону №2939-XII).

Згідно з пунктами 1, 7, 10 статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Частиною другою статті 15 Закону №2939-ХІІ встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та в разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 820/3534/16 і постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 липня 2019 року в справі № 826/2525/15, від 07 лютого 2020 року в справі №803/634/17, від 14 лютого 2020 року в справі № 825/3661/15-а, від 05 березня 2020 року в справі № 810/465/16 від 20 березня 2020 року в справі № 814/380/17 та від 28 квітня 2020 року в справі № 826/8741/16, від 22 липня 2021 року в справі № 520/1039/19, від 17 червня 2021 року в справі № 0440/6907/18 та інших, а суд не вважає за необхідне відступати від цих висновків.

Оскільки оскаржена вимога вказує на факт заподіяння збитків, у вимозі зазначено розмір таких збитків та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення виявленого порушення шляхом повернення бюджетних коштів і використаних не за цільовим призначенням до державного бюджету, враховуючи, що збитки у випадку відсутності факту добровільного виконання вимоги щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства стягуються примусово з підконтрольного об`єкта в судовому порядку і правильність обчислення таких збитків має перевірятися саме судом, який розглядає позов про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною, суд доходить до висновку, що оскаржена вимога щодо повернення бюджетних коштів не породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для підконтрольної установи і не може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства за позовом такої установи.

Вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків як індивідуальний акт вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача.

У зв`язку з цим звернення позивача з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про усунення порушень, не підлягає задоволенню.

Судом не встановлено судових витрат, які б підлягали розподілу.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько