Рішення

від 16.03.2023 по справі 340/489/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року м.Кропивницький Справа № 340/489/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунальної установи "Центр культури і дозвілля" Приютівської селищної ради (вул. Клубна, 10А, с.Протопопівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28034, код ЄДРПОУ43092524) до Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. 6-го Грудня 138, м.Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28008, код ЄДРПОУ 37015274) про визнання неправомірними дії державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

09.02.2023р. Комунальна установа "Центр культури і дозвілля" Приютівської селищної ради (далі позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Олександрійського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Михайлова Станіслава Володимировича про стягнення виконавчого збору в розмірі 26800,00 гривень з комунальної установи «Центр культури і дозвілля» Приютівської селищної ради на користь Олександрійського відділу виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по виконавчому проваджені № 70630610.

Ухвалою суду від 15.02.2023 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору.

Ухвалою суду від 06.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 16.03.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що в ході здійснення виконавчого провадження ВП №70630610 з виконання виконавчого листа №340/10925/21 від 15.11.2021 виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом, відповідачем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 26800 грн., яку позивач вважає незаконною зважаючи на те, що виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів з примусового виконання рішення. В даному випадку відповідачем не вчинялись заходи з примусового виконання виконавчого документу, а тому і відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

Заперечуючи проти позову відповідач поінформував суд, що виконавче провадження ВП №70630610 закінчено 04.03.2023 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 06.06.2016р. (скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), що свідчить про відсутність предмету спору (а.с.56,57).

Позивачем подано клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

За приписами ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Розглянувши адміністративний позов, долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2023р. відповідачем відкрито виконавче провадження ВП №70630610 з примусового виконання виконавчого листа №340/10925/21 від 15.11.2021 виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом (а.с.6).

Крім того, 11.01.2023 відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 26800 грн. (а.с.7).

Позивач, вважаючи протиправним стягнення виконавчого збору звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 06.06.2016р. (надалі Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч.ч. 5, 6 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частини 1-4 ст. 27 Закону №1404-VІІІ).

Таким чином, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання, а тому доводи позивача щодо того, що виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів з примусового виконання рішення, є безпідставними оскільки не ґрунтуються на нормах Закону №1404-VІІІ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у державного виконавця підстав для прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 26800 грн. станом на дату відкриття виконавчого провадження.

Крім того, враховуючи інформацію надану відповідачем, щодо закінчення виконавчого провадження ВП №70630610, суд зазначає наступне.

Виконавче провадження ВП №70630610 відкрито на підставі виконавчого листа №340/10925/21 від 15.11.2021 виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Комунальної установи "Центр культури і дозвілля" Приютівської селищної ради, в якій рішенням суду від 27.09.2022 позовні вимоги задоволено - застосовано до комунальної установи "Центр культури і дозвілля" Приютівської селищної ради заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівлі Войнівського сільського будинку культури (будинку клубу), що розташована за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Войнівка, вул. Центральна, 169 В, до повного усунення порушень у сфері пожежної безпеки, встановлених судом.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року визнано нечинним. У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Комунальної установи «Центр культури і дозвілля» Приютівської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Приютівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) відмовлено.

Вказані обставини стали підставою для закінчення виконавчого провадження ВП №70630610 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 06.06.2016р. (скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), про що свідчить постанова відповідача від 14.03.2023 (а.с.57).

Наслідки закінчення виконавчого провадження врегульовано ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» і при цьому будь-яких негативних наслідків закінчення виконавчого провадження, для боржника, з підстави визначеної п. 5 ч. 1 ст. 39 вказаного Закону, в т.ч. виділення постанови про стягнення виконавчого в окреме провадження, дана норма не містить, що свідчить про відсутність підстав стверджувати про порушення прав позивача в даній справі та наявність додаткової підстави для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку, що оскаржувану постанову прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є правомірною, а тому відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням відмови в задоволенні позову повністю, судові витрати, сплачені позивачем, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, набирає законної сили у строк та порядку, визначеному ст.272 КАС України.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, оскаржується у строк та порядку, встановленому ч. 6 ст.287 КАС України.

Через відсутність учасників справи судове рішення не проголошувалось, повний текст виготовлено 16.03.2023р..

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник