Рішення

від 15.03.2023 по справі 420/18264/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18264/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці № 46-дс від 11.11.2022 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Позов обґрунтований тим, що оскаржуваним наказом Одеської митниці №46-дс від 11.11.2022 р. позивачу ОСОБА_1 оголошено догану. Позивач вважає вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому, позивачем зазначено, що оскаржуваний наказ прийнятий за наслідками дисциплінарного провадження, яке проведене з неповним з`ясуванням обставин, у зв`язку з чим неможливо достеменно зробити висновок про наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку, та з порушенням порядку проведення дисциплінарного провадження.

Ухвалою від 19.12.2022 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та матеріали позовної заяви відповідач отримав 19.12.2022 року, що підтверджується звітом про доставку електронного листа.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Натомість 12.01.2023 року відповідач надав до суду додаткові пояснення, в яких в обґрунтування заперечень проти позову зазначено, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному, Законом, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є державним службовцем і проходить державну службу на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса- порт» Одеської митниці Державної митної служби України.

На виконання наказу Одеської митниці від 30.05.2022 № 234 «Про проведення перевірки з окремих питань» (зі змінами, внесеними наказами Одеської митниці від 02.06.2022 № 240, від 02.06.2022 №241. від 13.06.2022 № 259, від 12.07.2022 № 319, від 15.08.2022 № 368), відповідно до Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок у Державній митній службі України, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.01.2015 № 15, проведено перевірку з окремих питань стосовно дотримання посадовими особами митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці вимог законодавства України з питань митної справи під час виконання митних формальностей щодо товарів, переміщуваних через митний кордон України за період з 01.04.2022 по 27.05.2022.

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати проведення перевірки з окремих питань від 13 вересня 2022р. № 7.10-25/1077.

Актом перевірки встановлено порушення законодавства з питань митної справи наступними посадовими особами митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці, зокрема, ОСОБА_1 , державним інспектором - статті 264 Митного кодексу України при виконанні митних формальностей за митною декларацією № UA500020/2022/008737 та частини першої статті 255 Митного кодексу України при виконанні митних формальностей за митними деклараціям № UA500020/2022/007126, №UA500020/2022/007534.

Наказом в.о. начальника Одеської митниці Мірошниченка М. №15-дс від 22.09.2022 року відповідно до статей 65, 68, 69 та 72 Закону України від 10 грудня 2015 № 889-VIII «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного року провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, з метою визначення вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, на підставі доповідної записки керівника комісії з проведення перевірки з окремих питань, начальника відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці ОСОБА_2 від 16.09.2022 № 7.10-25/1087, порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_3 , державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці.

Відповідно до Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 04.11.2022р. надано пропозицію, відповідно до статей 64, 65, 66 Закону України «Про державну службу», за порушення статті 264 Митного кодексу України, частини першої статті 255 Митного кодексу України, пункту 34 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій», підпункту 2.1 пункту 2 розділу II Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2013 № 1316, пункту 1 розділу 3 посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт», затвердженої начальником Одеської митниці 16.11.2022 - застосувати до державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Наказом Одеської митниці № 46-дс від 11.11.2022 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за неналежне виконання пункту 1 розділу 3 посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці, що призвело до порушення вимог статті 264 Митного кодексу України, частини першої статті 255 Митного кодексу України, пункту 34 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій», підпункту 2.1 пункту 2 розділу II Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2013 № 1316, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ОСОБА_1 .

Не погодившись з даним наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проходження служби в митних органах визначається главою 79 Митного кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до ст.569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.

Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Відповідно до преамбули, принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі за текстом - Закон № 889-VIII).

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Статтею 5 Закону № 889-VIII визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно ч.1 ст.65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно із частиною 3 статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно пунктів 2, 3 ч.2 ст.67 Закону № 889-VIII, обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є, серед іншого: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань.

Дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (стаття 68 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Частинами 10, 11 статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частин 5-7 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.76 Закону № 889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст.75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша статті 77 Закону № 889-VIII).

Частиною 6 статті 77 Закону № 889-VIII визначено, що державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1039 (далі за текстом - Порядок № 1039).

Відповідно до п. 1 Порядку здійснення дисциплінарного провадження цей Порядок визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

Згідно п. 2 Порядку № 1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно п.п. 4, 5 Порядку № 1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Пунктом 24 Порядку № 1039 передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Пункт 25 Порядку № 1039 щодо змісту дисциплінарної справи відповідає приписам ч.2 ст.73 Закону.

Згідно вимог п.27 Порядку № 1039 тривалість формування дисциплінарної справи не може перевищувати 20 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 30 календарних днів.

Відповідно до п.31 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії, надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Пунктом 31-2 Порядку № 1039 передбачено, що за результатами ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Пунктом 32 Порядку №1039 визначено, що про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

Комісія, дисциплінарна комісія може прийняти рішення про перенесення засідання для надання пояснення державним службовцем з урахуванням строків здійснення дисциплінарного провадження. Рішення про перенесення засідання може бути прийнято в разі, коли державний службовець вперше не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, повідомивши про поважні причини своєї відсутності, зокрема з підстав виникнення технічних проблем, що унеможливили його участь у засіданні в режимі відеоконференції. У разі перенесення засідання Комісія, дисциплінарна комісія повідомляє про це державному службовцю відповідно до абзаців першого і другого цього пункту.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, і не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Згідно п.33 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Пунктом 34 Порядку № 1039 встановлено, що пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У вступній частині зазначаються:

дата складення;

відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження;

прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.

У мотивувальній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів;

- обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

- ступінь вини державного службовця;

- характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків;

- відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

У резолютивній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку;

- пропозиція про закриття дисциплінарного провадження;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Законом № 889-VIII визначено поняття дисциплінарного проступку, наведено перелік дій/бездіяльності/рішень, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, визначено види дисциплінарної відповідальності та порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також, необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до обкладинки «Матеріалів дисциплінарної справи за результатами здійснення дисциплінарного провадження стосовно державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці Ніки Данелян» на ній відсутні дані про початок її формування та завершення.

У той же час, на аркушах 51 та 57 дисциплінарної справи наявні листи дисциплінарної комісії від 27.09.2022 р. № 7.10-12/861 та від 27.09.2022 р. № 7.10-12/862 про витребування матеріалів для формування дисциплінарної справи з приводу проведення даного дисциплінарного провадження, тобто з цих листів зрозуміло, що дисциплінарна справа почала формуватися не пізніше 27.09.2022 р.

Відповідно до опису матеріалів дисциплінарної справи також не вказано коли вона сформована.

У той же час, на аркушах 86 і 89 дисциплінарної справи містяться листи дисциплінарної комісії від 31.10.2022 р. № 7.10-12/1009 та від 04.11.2022 p. №7.10-12/1039, відповідно до яких дисциплінарна справа вважається сформованою 04.11.2022 p.

Отже, тривалість формування дисциплінарної справи склала 39 календарних днів.

В матеріалах дисциплінарної справи наявний наказ Одеської митниці № 30-дс від 26.10.2022 р., відповідно до п.1.11 якого було продовжено лише строк здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 до 60 днів, проте рішення стосовно продовження строку формування дисциплінарної справи понад 20 днів в порушення приписів п.27 Порядку № 1039 прийнято не було.

Тобто, строк формування даної дисциплінарної справи був перевищений на 19 календарних днів від звичайного строку її формування і навіть на 9 днів від максимального строку, встановленого п. 27 Порядку № 1039, на який цей строк міг бути продовжений відповідною посадовою особою, хоча в матеріалах справи відсутній будь-який наказ про продовження такого строку формування дисциплінарної справи, а отже розгляд цієї дисциплінарної справи дисциплінарною комісією і подальше оформлення нею 04.11.2022 р. подання вчинені з очевидним порушенням встановленої законом процедури.

Також суд погоджується з доводами позивача про те в порушення приписів пунктів 31, 32 Порядку № 1039 позивач був позбавлений права ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи з 04.11.2022 до видання наказу про притягнення до дисциплінарної справи, чим позбавлений прав, передбачених пунктом 31-2 Порядку № 1039 щодо внесення зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавання додаткових пояснень та додаткових документів і матеріалів, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи. Фактично позивача ознайомлено з матеріалами дисциплінарної справи лише 15.11.2022, тобто після видання оскаржуваного наказу.

Також в порушення пунктів 31, 32 Порядку № 1039 позивач не був повідомлений не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання дисциплінарної комісії у жодний з передбачених пунктом 32 Порядку способів про дату, час і місце та спосіб проведення засідання дисциплінарної комісії.

Внаслідок цього позивач був позбавлений права взяти участь у засіданні дисциплінарної комісії, що є порушенням права позивача на участь у процесі прийняття рішення щодо нього.

Крім того, в порушення вимог пункту 34 Порядку № 1039 у поданні дисциплінарної комісії не зазначені обставини, що призвели до вчинення позивачем дисциплінарного проступку; ступінь вини позивача; ступінь тяжкості дисциплінарного проступку; обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, наявність заохочень та ставлення державного службовця до державної служби; заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

Слід зауважити, що опис матеріалів дисциплінарної справи (п.12) свідчить про те, що позивачем надавалися пояснення дисциплінарній комісії без номера та без дати, однак зміст цих пояснень у поданні не наведено та оцінка таким поясненням не надана.

Також відповідачем не взято до уваги пояснення позивача від 08.11.2022 року, надані керівнику Одеської митниці, серед іншого, важкість ситуації, в якій виконувалися службові обов`язки, постійні перебої зі зв`язком, часті повітряні тривоги, відсутність шкоди державі та відсутність скарг від суб`єктів господарювання.

Як зазначено вище, відповідно до п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII, на який наявне посилання в оскаржуваному наказі, дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до пункту 1 розділу 3 посадової інструкції державного інспектора Відділу митного оформлення №1 Митного поста «Одеса-порт» до обов`язків позивача входить:

1. Здійснення контролю за дотриманням суб`єктами ЗЕД та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України:

-здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів та транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України засобами водного, автомобільного та залізничного, а також змішаними перевезеннями (консолідованих вантажів), із застосуванням митної декларації на бланку Єдиного адміністративного документа, за допомогою інформаційних технологій;

- здійснення перевірки документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- здійснення митного огляду товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- здійснення обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України у зоні діяльності відділу;

- застосування системи управління ризиками управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;

- використання у процесі митного контролю технічних та спеціальних засобів, що безпечні для життя й здоров`я людей, тварин і рослин та не завдають шкоди товарам i транспортним засобам.

Проте в наказі, що оскаржується, не вказано в чому саме, відповідно до вимог п.5 ч.2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», полягає вчинений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок, за який його притягнуто до дисциплінарної відповідальності: чи то невиконання посадових обов`язків і яких саме з перелічених у п.1 розділу 3 посадової інструкції, чи то не неналежне виконання таких обов`язків.

Верховний Суд у своїй постанові від 14 липня 2020 року по справі № 461/3277/15-а зробив правовий висновок про встановлення складу дисциплінарного проступку, зазначивши, що дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є: дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Зокрема, суд зазначив, що саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, у наказі Одеської митниці № 46-дс від 11.11.2022 р. не встановлено вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку та обставини, що призвели до його вчинення.

Щодо порушень процедури митного оформлення, про які йдеться у наказі, суд зазначає таке.

Згідно оскаржуваного наказу, встановлено, що державним інспектором відділу митного оформлення №1 (далі - ВМО № 1) митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці Данеляном Н.В., в порушення вимог статті 264 МКУ у митному оформленні МД № UA500050/2022/003102 відмовлено не було.

Декларантом ТОВ «МАРЛАЙН» з метою випуску товарів у контейнері ZCSU6732138 для вільного обігу (одержувач - ТОВ «ЦЕРЕС ЮКРЕЙН, код ЄДРПОУ 35266341), до ВМО №1 подано МД довідковий номер 7897, яка прийнята до митного оформлення та зареєстрована за № UA500020/2022/007126 (далі МД № 007126). Згідно графи 31 цієї МД - заявлено товар «субстракт для вирощування рослин».

МД № 007126 прийнята до митного оформлення 06.04.2022 09:41:43.

Відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення та реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 (далі - Порядок № 684), ОСОБА_1 за результатами застосування системи управління ризиками (далі СУР) виявлено необхідність у проведені огляду товарів.

Згідно актуалізованого переліку індикаторів ризику, доведених листом Держмитслужби від 07.02.2022 № 08-2/24-1/7/984 (далі - Перелік ризиків), на підставі пунктів 1.3.3., 1.1.4. та 3.1.4. Переліку ризиків зовнішньоекономічної операції встановлено високий ступень ризику.

По МД № 007126 ОСОБА_1 додано форми митного контролю за кодами « 202-1» та « 911-1» 06.04.2022 14:38:20 та направлено повідомлення декларанту про необхідність пред`явлення товарів для митного огляду 06.04.2022 14:38:52.

По МД № 007126 наявні затримки обідня перерва, час дії затримки з 06.04.2022 13:00:00 до 06.04.2022 13:48:13. Водночас, необхідно зазначити, що рішення про необхідність проведення огляду прийнято з урахуванням наявної затримки, коли час оформлення становив понад чотири години.

Митний огляд товарів проведено 07.04.2022 з 11:00:00 по 07.04.2022 12:00:00. Інформація щодо затримки у пред`явленні декларантом товарів для митного контролю по МД № 007126 в АСМО «Інспектор» відсутня. Митне оформлення товарів завершено 07.04.2022 16:56:24. Час митного оформлення за МД № 007126 становить понад 30 годин.

Таким чином, ОСОБА_1 , під час здійснення митного оформления по МД № 007126 не дотримано строк, відведений для завершення митного оформлення, чим порушено вимоги статі 255 МКУ.

Декларантом ТОВ «МАРЛАЙН», код ЄДРПОУ 43814922, яке є одержувачем товарів, з метою випуску товарів у контейнері ZCSU7578599 для вільного обігу до ВМО №1 подано МД довідковий номер 342, яка прийнята до митного оформлення та зареєстрована за № UA500020/2022/007719 (далі МД № 007719). Згідно гр. 31 цієї МД заявлено товар «лампи світлодіодні».

Відповідно до Порядку № 684 Порядку № 684 ОСОБА_1 за результатами застосування СУР виявлено необхідність у проведені огляду товарів. По МД № 007719 ОСОБА_1 додано форми митного контролю за кодами « 202-1» та « 911-1». Необхідність проведення митного огляду визначено на підставі пункту 3.4.6 Переліку ризиків, кількість балів індикатору ризику - 25.

Згідно Переліку ризиків, до зазначеної зовнішньоекономічної операції встановлено середній ступень ризику, що передбачає можливе вжиття додаткових заходів контролю, окрім митного огляду. Крім цього, індикатор ризику, визначений пунктом 3.4.6 передбачає наявність встановлення невідповідності кількості упаковок/одиниць товару, зазначених у різних документах. Згідно наданих ОСОБА_1 пояснень від 28.06.2022, такі невідповідності виявлені у документах за кодами «0271» та « 0380». Але, у пакувальному листі б/н від 15.01.2022 та інвойсі № ТJ21015-4 від 15.01.2022 зазначено однакову кількість одиниць товару, що також відповідає заявленій декларантом кількості одиниць товару в графі 31 та графі 41 МД № 007719.

Таким чином, ОСОБА_1 визначені форми та обсяги митного контролю, зокрема, проведення митного огляду, які відповідають встановленому рівню ризику по МД № 007719, чим порушенні вимоги Порядку № 684.

18.04.2022 Декларантом TOB «ВІСТ ГРУП», код ЄДРПОУ 33326775, яке е одержувачем товарів, з метою випуску товарів у контейнері ТCNU7562290 для вільного обігу до ВМО № 1 МД довідковий номер 5125, яка прийнята до митного оформлення та зареєстрована за № UA500020/2022/007752 (далі - МД № 007752). Згідно гр. 31 цієї МД заявлено товар «валики для малярських робіт».

Відповідно до Порядку № 684 ОСОБА_1 за результатами застосування СУР виявлено необхідність у проведені огляду товарів. По МД № 007752 ОСОБА_1 додано форми митного контролю за кодами « 202-1» та « 911-1».

Згідно наданих ОСОБА_1 пояснень від 28.06.2022 рішення про проведення митного огляду прийнято за підстав: на товаросупровідних документах наявні печатки виробника, які зроблені за допомогою кольорового копіювання; митне оформлення в обсягах, що значно перевищує розмір статутного фонду підприємства; суперечність відомостей про опис товарів, зазначених у графі 31, відомостям, зазначених у електронному інвойс; відсутність передоплати за товарі, що передбачено контрактом; відстрочення грошових зобов`язань щодо розрахунку по зовнішньоекономічної операції. Але, інформація про таку оцінку ризику по МД № 007752 в АСМО «Інспектор» відсутня.

Таким чином, ОСОБА_1 визначені форми та обсяги митного контролю, зокрема, проведення митного огляду, які не відповідають встановленому рівню ризику по МД № 007752, чим порушенні вимоги Порядку No 684.

13.04.2022 року о 15 год. 43 хв. до ВМО № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ТОВ «ВІСТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 33326775) подана ЕМД типу IM 40 ДЕ, якої присвоєний № UA500020/2022/007524. Відповідальною особою за виконання митних формальностей, згідно автоматизованого розподілу АСМО, визнаний ОСОБА_1 . За результатами аналізу, АСУР не визначено жодної форми митного контролю.

14.04.2022 об 14 год. 36 хв. ОСОБА_1 , на підставі Порядку № 684 та Переліку (пп. 3.1.6) додані обов`язкові ФМК: 202-1, 911-1, із зазначенням: «Рішення прийнято заступником начальника відділу митного оформлення № 1 м/п «Одеса-порт» Дзінвалюком Д.О.». Загальна сума балів за наведеними - ризиками склала 30 балів, що відповідає високому рівню ризиків. При цьому, при додаванні митної формальності, не визначена мета їх застосування відповідно до виявленого ризика 3.1.6 наявність суперечностей в графі 31 митної декларації. При додаванні митних формальностей ОСОБА_1 до ACMO не вірно вказана інформація про особу-ініціатора.

За ЕМД № UA500020/2022/007524 відсутні в АСМО відмітки (помітки) про визначення посадової особи для виконання ФМК 202-1, 911-1.

В АСМО відсутні надсилання посадовими особами ВМО №1 електронних повідомлень декларантові про необхідність пред`явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного огляду за ЕМД № UA500020/2022/007524 - порушення пункту 3.10. розділу III Порядку № 631, та підпункту 2.1 пункту 2 розділу II Порядку № 1316.

Під час виконання митних формальностей за ЕМД № UA500020/2022/007524 встановлені порушення ОСОБА_1 пункту 2.1 пункту 2 Порядку № 1316 (не мав доручення на проведення митного огляду, а тому не повинен інформувати про проведення операцій з товарами власника (декларанта) або водія).

13.04.2022 року о 15 год. 43 хв. до ВМО № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ТОВ «СВІТ-БУД ЛТД» (код ЄДРПОУ 41089394) подана ЕМД типу IM 40 ДЕ, якої присвоєний № UA500020/2022/007534.

Під час виконання митних формальностей за ЕМД №UA500020/2022/007534 встановлені порушення ОСОБА_1 підпункту 2.1 пункту 2 Порядку № 1316 (не мав доручення на проведення митного огляду, а тому не повинен інформувати про проведення операцій з товарами власника або водія), та частини першої статті 255 Митного кодексу України.

Пунктом 28 ч. 1 ст. 4 МК України передбачено, що митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України. пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та Митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами України.

Як випливає з п. 29 ч. 1 ст. 4 МК України, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами. a також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Також п. 49 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

Таким чином, пропуск товарів, які декларуються за МД через митний кордон України, здійснюється виключно після завершення всіх операцій, визначених Типовою технологічною схемою митного контролю з урахуванням положень Порядку № 308.

Згідно ч. 3 ст. 246 МК України для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення i застосовується автоматизована система митного оформлення (АСМО), яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 МК України, митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню.

Частинами 5, 6 ст.264 МК України визначено, що з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Судом встановлено, що митне оформлення по митним деклараціям було завершено позивачем з урахуванням особливостей оформлення кожного товару та отримання необхідних документів.

Щодо перевищення строків митного оформлення в окремих випадках суд зауважує, що відповідачем не було перевірено доводів позивача щодо перебоїв зі зв`язком, оголошення повітряних тривог, що впливало на час виконання службових обов`язків позивачем. Оцінки вказаним доводам відповідач не надав.

Також відповідачем не враховано ті обставини, що діями позивача не було завдано шкоди ані державі, ані декларантам, та відсутність скарг від останніх.

Відомостей про врахування вказаних обставин ані матеріали дисциплінарної справи, ані оскаржуваний наказ не містять.

Саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається відповідач при обранні виду дисциплінарного стягнення, не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку не може вважатися належною юридичною кваліфікацією.

Наказ, як документ офіційно-ділового стилю повинен характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю викладення. Зрозумілість наказу полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту наказу.

Суд наголошує, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Такого висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 12.08.2019 року у справі №1340/4847/18.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (адерса: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 44005631) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці № 46-дс від 11.11.2022 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів