Рішення від 16.03.2023 по справі 520/212/22

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

16.03.2023р. справа №520/212/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом

Головного управління ДПС у Харківській області до Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство" простягнення 1.241.360,44грн. за податковим боргом, -

встановив:

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, позивач, контролюючий орган, адміністративний орган, Управління), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство" 1241360,44 грн. коштів за податковим боргом з плати за землю та з податку на нерухоме майно.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов`язку з оплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство "Харківське автотранспортне підприємство"(далі за текстом - платник, ТОВ), правом на подання відзиву на позов не скористався, хоча про існування даного спору повідомлявся судом у розумінні положень ч. 11 ст. 126 КАС України належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за адресою місця знаходження підприємства. Поштове відправлення двічі було повернуто до суду без вручення із відміткою установи поштового зв`язку про закінчення терміну зберігання (18.07.2022р., 14.03.2023р.), і за таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

За викладеним у позові твердженням контролюючого органу відповідач обтяжений податковим обов`язком із сплати земельного податку за самостійно узгодженими грошовими зобов`язаннями і податковим обов`язком із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за самостійно узгодженими грошовими зобов`язаннями.

Так, до заявленої владним суб`єктом вимоги про стягнення коштів у розмірі 1.241.360,44грн. структурно входять такі платежі: із земельного податку на загальну суму - 982.564,62грн., а саме: за податковою декларацією № 9025407322 від 19.02.2018 з терміном сплати 30.12.2018 р. у сумі 6.738,64 грн. та з терміном сплати 30.01.2019 у сумі 6.738,66 грн. (загалом - 13.477,30грн.), згідно податкової декларації № 9025414882 від 19.02.2018 з терміном сплати 30.12.2018 р. у сумі 25.502,30 грн. та з терміном сплати 30.01.2019 у сумі 25.502,28 грн. (загалом - 51.004,58грн.), за податковою декларацією № 9025220633 від 18.02.2019 з термінами сплати 02.03.2019, 30.03.2019, 30.04.2019, 30.05.2019, 30.06.2019, 30.07.2019, 30.08.2019, 30.09.2019, 30.10.2019, 30.11.2019, 30.12.2019 у сумі 76.506,90 грн. щомісячно та з терміном сплати 30.01.2020 у сумі 76.506,84 грн. (загалом - 918.082,74грн.); із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму - 272.273,12грн.), а саме: за податковою декларацією № 9010616720 від 01.02.2018 з терміном сплати 29.01.2019 у сумі 17.515,54 грн. (загалом - 17.515,54грн.), за податковою декларацією № 9024359338 від 18.02.2019 з терміном сплати 29.04.2019, 29.07.2019, 29.10.2019, 29.01.2020 у сумі 19.957,62 грн. щоквартально (загалом - 79.830,48грн.), за податковою декларацією № 9027649302 від 17.02.2020 з термінами сплати 29.04.2020, 29.07.2020, 29.10.2021 у сумі 22394,58 грн. щоквартально та з терміном сплати 29.01.2021 у сумі 22.394,56 грн. (загалом - 89.578,30грн.), за податковою декларацією № 9028695318 від 17.02.2021 з термінами сплати 29.04.2021, 29.07.2021, 29.10.2021 у сумі 28.449,60 грн. щоквартально (загалом - 85.348,80грн.).

Податковою адресою відповідача є вул. Північна, буд. 4, м. Харків, 61007.

15.02.2018 та 03.08.2021 р. контролюючим органом були складені та направлені на адресу підприємства податкові вимоги № 18999-17 та № 0084035-1310-2036 відповідно, котрі вважаються одержаними платником за правилами абз.6 п.42.4 ст.42, абз.3 п.58.3 ст.58 та абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України.

Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов`язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов`язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб`єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов`язаної особи факту виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов`язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Стосовно заявленої суб`єктом владних повноважень вимоги про стягнення коштів, яка ґрунтується на самостійно задекларованих податкових зобов`язаннях, суд зазначає, що згідно з загальним правилом п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, стосовно земельного податку до спірних правовідносин в частині визначення строку оплати підлягає застосуванню спеціальна норма права - п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, де зазначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Також застосуванню до спірних правовідносин у якості спеціальної підлягає норма, викладена у п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України, де зазначено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Згадані строки у спірних правовідносинах збігли, доказів виконання особою податкового обов`язку у добровільному порядку матеріали справи не містять, доказів припинення податкового обов`язку з інших підстав судом не виявлено.

Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених законом строків виконання податкового обов`язку, але фактичних даних, котрі б засвідчували припинення податкового обов`язку внаслідок самостійного і добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень ст.ст. 37, 38, 101, 102 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

У зв`язку із цим, за правилами п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за податковими деклараціями виник податковий борг.

15.02.2018 та 03.08.2021 р. контролюючим органом були складені та направлені на адресу підприємства податкові вимоги № 18999-17 та № 0084035-1310-2036 відповідно, котрі вважаються одержаними платником за правилами абз.6 п.42.4 ст.42, абз.3 п.58.3 ст.58 та абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України.

Спору з приводу застосування контролюючим органом положень п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України між учасниками справи не існує.

Запроваджений ст. 102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.

Передбачена ст. 95 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.

Обставини існування невиконаного податкового обов`язку платника стосовно заявленої до стягнення суми підтверджені наявною у справі роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов`язку з боку відповідача.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов`язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь державного бюджету України або доказів виконання такого обов`язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб`єктом владних повноважень вимогою в частині стягнення 1.254.837,74грн. прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити, стягнувши борг у вказаній сумі.

Суд також зважає, що за приписами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і Податкового кодексу України кошти в Україні існують в готівковій і безготівковій формі, а відтак, питання визначення форми коштів, котрі підлягають стягненню з платника податків за податковим боргом, належить до управлінської компетенції контролюючого органу і підлягає вирішенню у ході виконання останнім відповідного судового акту.

Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство" (ідентифікаційний код - 01268727; місцезнаходження - вул. Північна, буд. 4, м. Харків, 61007) на користь державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 1254837 (один мільйон двісті п`ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 74 коп.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Сліденко А.В.