Постанова

від 15.03.2023 по справі 160/22404/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/22404/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Давіденко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного Офісу Держаудитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року (суддя Царікова О.В., м. Дніпро) у справі № 160/22404/21

за позовом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної Державної адміністрації

до Східного Офісу Держаудитслужби

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технодар-Днепр", Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Дніпроводпром", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Строй Альянс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтех Проект Енд Сервіс"

про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги,-

встановив:

У листопаді 2021 року Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної Державної адміністрації (далі позивач) звернувся до суду із позовом до Східного Офісу Держаудитслужби (далі відповідач або скаржник), у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати пункти 2, 5, 6, 7, 9 вимоги "Про усунення виявлених порушень" Східного офісу Держаудитслужби № 040407-15/8804-2021 від 04.11.2021 в частині вимог про забезпечення Департаментом відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету з Товариства з обмеженою відповідальністю ПВП "Дніпроводпром", Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодар-Днепр", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех Проект Енд Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Строй Альянс", у тому числі відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України та статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України, з підстав відсутності порушень позивачем законодавства та винесення вимоги з порушенням вимог закону щодо змісту, оскільки вона є неконкретизованою.

Ухвалою суду від 20.01.2022 року суд залучив до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технодар-Днепр", Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Дніпроводпром", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Строй Альянс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтех Проект Енд Сервіс".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано пункти 2, 5, 7, 9 зобов`язальної частини вимоги Східного офісу Держаудитслужби «Про усунення виявлених порушень від 04.11.2021 № 040407-15/8804-2021».

В іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що пункти 2, 5, 7, 9 зобов`язальної частини вимоги № 040407-15/8804-2021 є протиправним та підлягають скасуванню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги відповідача мотивовано, зокрема тим, що пункти 2, 5, 7, 9 зобов`язальної частини вимоги № 040407-15/8804-2021 безпосередньо стосуються відшкодування збитків. Скаржник вказує, що орган державного фінансового контролю не зобов`язаний вказувати об`єкту контрою шляхи та способи усунення порушень законодавства, а відсутність у спірних пунктах вимоги конкретного способу виконання не свідчить про їх протиправність та не може бути підставою для їх скасування. Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам та аргументам скаржника стосовно виявлених порушень. Зазначає, що спірні пункти 2, 5, 7, 9 зобов`язальної частини вимоги № 040407-15/8804-2021 відповідають приписам ст. 2 КАС України.

З огляду на це, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені адміністративного позову повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому погоджується з висновками суду першої інстанції та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Третя особа ТОВ «Укр Строй Альянс» також у поданому відзиві проти задоволення апеляційної скарги заперечила та просила залишити рішення суду без змін.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні представники третіх осіб ТОВ «Укр Строй Альянс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробниче підприємство «Дніпроводпром» проти вимог апеляційної скарги заперечили, підтримавши висновки суду першої інстанції.

Представники інших учасників справи, повідомлені належним чином про дату час та місце судового засідання, не з`явилися до суду, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, ідентифікаційний код юридичної особи 38752461, здійснює свою діяльність на підставі Положення про Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 02.03.2021 № Р-215/0/3-21, підпорядкований голові Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.

На виконання п.1.2.5.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на II квартал 2021 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 29.06.2021 № 467, № 464, № 466, № 465 та від 06.09.2021 № 710, виданих начальником Східного офісу Держаудитслужби Васильєвим О.В., заступником начальника відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Худенко Я.В., начальником відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Канівцем О.М., головними державними аудиторами відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Ремінною О.В., Голосним Є.В., та головним державним фінансовим інспектором Самодуровою С.В., проведена планова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за період з 01.04.2018 по 31.03.2021, за результатами якої складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації за період з 01.04.2018 по 31.03.2021 № 04.07-20/04 від 28.09.2021.

На підставі висновків акта ревізії від 28.09.2021 № 04.07-20/04, Східним офісом Держаудитслужби винесено вимогу "Про усунення виявлених порушень" від 04.11.2021 №040407-15/8804-2021.

Згідно зі змістом зобов`язальної частини вимоги №040407-15/8804-2021, на підставі пункту 1 частини першої статті 8, пункту 7 статті 10, частини другої статті 15 Закону України від 26.01.1993 №2939-ХІІ Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, підпункту 7 пункту 4, підпункту 14 пункту 6 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 зі змінами, пунктів 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою України, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, Східний офіс Держаудитслужби вимагає, зокрема:

1) розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Департаменту, винних у допущених порушеннях;

2) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету через невірне застосування норм положень ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 та допущених помилок у розрахунках при розрахунку договірної ціни на проектні та супутні роботи ТОВ ПВП Дніпроводпром, що призвело до безпідставного завищення вартості проектних та супутніх робіт на загальну суму 900801,00 грн, та як наслідок призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 900801,00 грн. у тому числі відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;

3) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету через невиконання робіт ТОВ НВП Укргеопроект щодо погодження проєктів створення об`єктів природно-заповідного фонду з землевласниками або землекористувачами земель, що проєктується під створення заповідних об`єктів, відповідних установ та відомств у сумі 108000,00 грн. у тому числі відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;

4) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету через завищення вартості послуг по підготовці та виготовленню геодезичної інформації про пункти державної геодезичної мережі та геодезичних мереж в системі координат ТОВ НВП Укргеопроект на загальну суму 10000,00 грн., що призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 10000,00 грн. у тому числі відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;

5) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету через невірне застосування норм положень ДСТУ Б Д. 1.1-7:2013 та допущених помилок у розрахунках при розрахунку договірної ціни на проєктні та супутні роботи ТОВ Технодар-Днепр, що призвело до безпідставного завищення вартості проєктних та супутніх робіт на загальну суму 20818,48 грн. та як наслідок призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 20818,48 грн. у тому числі відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;

6) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету через невиконання робіт ФОП ОСОБА_1 щодо передачі на зберігання межових знаків зберігачам у сумі 1530792,43 грн. у тому числі відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;

7) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету через не встановлення ТОВ Промтех Проект Енд Сервіс межових знаків у поворотних точках меж земельної ділянки у відповідності до норм п.п 3.8. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 у сумі 1902,56 тис. грн., у тому числі відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;

8) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету через не встановлення програмного продукту зі створення регіональної інформаційно-аналітичної системи моніторингу навколишнього природного середовища на обладнанні Департаменту у сумі 1115833,33 грн. у тому числі відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;

9) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету через невірне застосування норм Настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва (ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013), затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405, що призвело до завищення обсягів та вартості виконаних робіт ТОВ Укр Строй Альянс на суму 970379,99 грн та як наслідок до нанесення матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 970379,99 грн., у тому числі відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.

Вважаючи протиправними пункти 2, 5, 6, 7, 9 вимоги №040407-15/8804-2021, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог мотивоване тим, що оскаржена вимога є актом індивідуальної дії. Судом першої інстанції встановлено, що доводи відповідача про порушення позивачем норм діючого законодавства та щодо зайвої сплати позивачем ТОВ ПВП «Дніпроводпром» коштів обласного бюджету у сумі 900801,00 грн., є необґрунтованими. Судом першої інстанції досліджено, що позивач та експертна організація ТОВ «Технодар-Днепр» діяли в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому суд дійшов висновку про протиправність пункту 5 зобов`язальної частини вимоги відповідача. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що твердження відповідача стосовно недотримання пункту 3.4 Інструкції від 18.05.2010 № 376 є безпідставним, адже документація із землеустрою при проведенні державної експертизи, з метою дотримання вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою досліджується, перевіряється, аналізується та оцінюється експертом державної експертизи, а відтак суд дійшов висновку про протиправність пункту 7 зобов`язальної частини вимоги. Також, суд першої інстанції вказав, що висновки акта ревізії стосовно зайво сплачених коштів внаслідок завищення вартості та обсягів виконаних робіт ТОВ «Укр Строй Альянс» не є обґрунтованими та базуються виключно на обрахунках та припущеннях не кваліфікованих у цій галузі працівників відповідача, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про протиправність пункту 9 зобов`язальної частини вимоги. Суд першої інстанції звернув увагу, що спонукання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, може призвести до нового можливого порушення останнім чинного законодавства. Вказане, в розрізі обов`язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи, є порушенням вимог закону щодо змісту вимоги, як акту індивідуальної дії. З цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування пунктів 2, 5, 7, 9 зобов`язальної частини вимоги №040407-15/8804-2021.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII (далі Закон №2939-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до статті 8 Закону №2939-XII орган державного фінансового контролю, зокрема, здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Пунктами 7, 10, 13 статті 10 Закону №2939-XII передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право: 1) пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; 2) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; 3) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону №2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України (далі Положення №43).

Пунктом 1 Положення №43 передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема, вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з пунктом 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 16); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їхній розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23).

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі Порядок № 550).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до пункту 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та, у разі виявлення порушень законодавства, пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

У разі виявлення збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їхній розмір в установленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її відповідно до вимог законодавства, що у цій частині є обов`язковою до виконання.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їхню наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Законність і правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їхнє стягнення, а не у справі за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Отже, пункти (частини) вимоги, які не вказують на стягнення збитків, можуть бути перевірені судом у справі за відповідним позовом підконтрольної установи у випадку їхнього оскарження. Водночас наявність збитків, правильність їхнього обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічний висновок вказано Верховним Судом у постановах від 08 серпня 2019 року у справі №804/9577/13-а, від 11 грудня 2019 року №160/641/19, від 08 квітня 2020 року в справі №809/504/17, від 07 квітня 2020 року в справі №813/1984/18, від 31 березня 2020 року в справі №817/650/18, від 20 березня 2020 року в справі №814/380/17, від 12 березня 2021 року у справі №640/3186/19, від 27 травня 2021 року у справі №160/8621/19, від 17 червня 2021 року у справі №0440/6907/18, від 31 серпня 2021 року у справі №160/5323/20, від 14 грудня 2021 року у справі №811/1203/18, від 10 листопада 2022 року у справі № 826/12663/18.

Апеляційним судом досліджено, що у спірних пунктах 2, 5, 7, 9 зобов`язальної частини вимоги № 040407-15/8804-2021, Східний офіс Держаудитслужби вимагає у позивача:

- забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету через невірне застосування норм положень ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 та допущених помилок у розрахунках при розрахунку договірної ціни на проектні та супутні роботи ТОВ ПВП Дніпроводпром, що призвело до безпідставного завищення вартості проектних та супутніх робіт на загальну суму 900801,00 грн, та як наслідок призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 900801,00 грн. у тому числі відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;

- забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету через невірне застосування норм положень ДСТУ Б Д. 1.1-7:2013 та допущених помилок у розрахунках при розрахунку договірної ціни на проєктні та супутні роботи ТОВ Технодар-Днепр, що призвело до безпідставного завищення вартості проєктних та супутніх робіт на загальну суму 20818,48 грн. та як наслідок призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 20818,48 грн. у тому числі відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;

- забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету через не встановлення ТОВ Промтех Проект Енд Сервіс межових знаків у поворотних точках меж земельної ділянки у відповідності до норм п.п 3.8. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 у сумі 1902,56 тис. грн., у тому числі відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;

- забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної місцевому бюджету через невірне застосування норм Настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва (ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013), затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405, що призвело до завищення обсягів та вартості виконаних робіт ТОВ Укр Строй Альянс на суму 970379,99 грн та як наслідок до нанесення матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 970379,99 грн., у тому числі відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані в цій справі пункти 2, 5, 7, 9 зобов`язальної частини вимоги № 040407-15/8804-2021 указують на порушення вимог чинного законодавства, що призвели до заподіяння збитків, їхній розмір і необхідність усунення цих порушень.

Ураховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, а правильність їх обчислення має перевірятись судом, який розглядає такий позов, суд першої інстанції помилково вважав, що оскаржувані пункти 2, 5, 7, 9 зобов`язальної частини вимоги № 040407-15/8804-2021 породжують обов`язки, які негативно впливають на права позивача, а їх захист може бути здійснений шляхом визнання пунктів 2, 5, 7, 9 зобов`язальної частини вимоги протиправними та їх скасування.

З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції хибно дійшов висновку про наявність у позивача порушеного права у зв`язку з прийняттям відповідачем вимоги № 040407-15/8804-202 у частині пунктів 2, 5, 7, 9.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції досліджувались господарські операції, що відбулися між позивачем та третіми особами. Разом з тим, колегія суддів вважає, що перевірка цих обставин знаходиться у сфері господарської юрисдикції. Саме ці обставини підлягають розгляду у випадку звернення підконтрольної установи на виконання вимоги відповідача до суду з позовами до третіх осіб, або у випадку стягнення суми збитків за позовом відповідача до позивача.

Крім того, колегія суддів враховує, що у постановах Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі №820/3534/16, від 28 квітня 2020 року у справі № 826/8741/16 зазначено, що така обставина як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання не свідчить про її протиправність та не може бути підставою для скасування.

При цьому, якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів законодавства наділений саме керівник підприємства. Водночас указана обставина не позбавляє підконтрольного суб`єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання роз`яснень, якщо самостійно встановити відповідний спосіб не вдається.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про порушенням вимог закону стосовно змісту вимоги, як акту індивідуальної дії, є помилковим.

Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування пунктів 2, 5, 7, 9 зобов`язальної частини вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 04.11.2021 № 040407-15/8804-2021. Натомість, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, з огляду на зміст ч. 1 ст. 308 КАС України, в іншій частині рішення суду першої інстанції перегляду не підлягає.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Згідно приписів п. 1-4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З цих підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду слід скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Східного Офісу Держаудитслужби задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 у справі № 160/22404/21 скасувати.

В позові відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 16.03.2023 року.

Головуючий - суддяО.М. Панченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко