Постанова

від 15.03.2023 по справі 640/33854/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/33854/20 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправною відмову відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:72:488:0106;

- зобов`язати відповідача виконати певні дії шляхом: надати позитивний висновок (погодження) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:72:488:0106;

- визнати протиправною діяльність відповідача щодо ненадання позивачу у встановлені строки Висновку щодо розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:72:488:0106;

- визнати погодженим відповідачем (за мовчазною згодою) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:72:488:0106.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

08 липня 2022 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з копією Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.12.2008 року (номер спадкової справи 251; зареєстровано в реєстрі за №3-1541) ОСОБА_1 є спадкоємцем житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3 ) (житловий будинок, дерев`яний, обкладений 0, 5 цеглою, жилою площею 49, 30 кв.м., зазначений в плані під літ. А, сарай під літ. В, сарай під літ. Д, №1-2, І спорудження). Зокрема, Свідоцтво про право на спадщину на частку майна видане ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради з клопотанням (заявою) від 25.06.2019 року (справа к-39238, код земельної ділянки 72:488:0106) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в якій просить надати безкоштовно у його власність земельну ділянку в межах міста Києва по АДРЕСА_1 ; кадастровий номер земельної ділянки 8 000 000 000:72:488:0106; цільове призначення земельної ділянки: для ведення садівництва. На переконання позивача, земельна ділянка перебуває у комунальній власності міста Києва та в користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Вказана земельна ділянка, як повідомлено заявником, перебуває у користуванні останнього більше 10 років, оскільки розташована частково на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 .

До заяви ОСОБА_1 в якості додатків надана, зокрема, згода ОСОБА_2 , посвідчена нотаріально, свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, черговий кадастровий план від 18.12.2007 року, план земельної ділянки від 04.09.2007 року, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26.09.2012 року у справі №2-1461/12, технічний паспорт БТІ на будинок по АДРЕСА_3 , фрагмент аеро/спутнікової фотозйомки, черговий кадастровий план від 03.04.2018 року, довідку 6-зем Головного управління Держгеокадастру в м. Києві №97-26-05-2650/35-18 від 12.09.2018 року, згоду від ОСОБА_2 , паспорта громадянина ОСОБА_1 , ідентифікаційного номера ОСОБА_1 та копію витягу з Державного земельного кадастру по АДРЕСА_1 від 24.10.2018 року.

Не отримавши відповідь на зазначену заяву, ОСОБА_1 , за принципом мовчазної згоди на підставі частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, подано до ДП "Центр державного земельного кадастру" Київська обласна філія заяву від 23.08.2019 року, в якій просить розробити проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва (код згідно з КВЦПЗ - 01.05), площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Між гр. ОСОБА_1 (далі - Замовник) та ДП "Центр державного земельного кадастру" Київська обласна філія (далі - Виконаіець) укладено Договір від 23.08.2019 року №192999000133-ПЗ на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затверджено Завдання на виконання робіт.

ОСОБА_1 подано до Київської міської ради Заяву від 27.08.2019 року (вх.08/П-3331) про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без одержання дозволу Київської міськради на її розроблення.

До заяви в якості додатків долучено копії: заяви ОСОБА_1 від 25.06.2019 року К-39238, Договору від 23.08.2019 року №192999000133-ПЗ, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26.09.2012 року у справі №2-1461/12, постанови слідчого Сукача А.В. від 20.05.2019 року, та ін.

ДП "Центр державного земельного кадастру" Київська обласна філія звернулося до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою від 18.06.2020 року №60048-004955936-013-11 (вх. ДМА від 19.06.2020 року №10338/0/7-6-20) про надання висновку щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для ведення садівництва на АДРЕСА_1 .

Листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.07.2020 року №6805/0/09/27-20 у відповідь повідомлено заявнику, що відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до комунально-складської території.

Посилаючись на частину третю статі 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до змісту якої передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених цією частиною, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, Департаментом зауважено, що заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням.

Вважаючи відмову Департаменту протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою в силу частини сьомої статті 118 ЗК України, позивачем укладено Договір від 23.08.2019 року №192999000133-ПЗ на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з ДП "Центр державного земельного кадастру" Київська обласна філія.

Відповідно до частини восьмої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягає обов`язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 року №90 затверджено Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (назва із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.11.2012 року №2052) (із змінами і доповненнями) (далі також - Положення).

Згідно з пунктом 1 Положення, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Відповідно до підпункту 6.33 пункту 6 Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання, зокрема погоджує в установленому порядку проекти землеустрою.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Центр державного земельного кадастру" Київська обласна філія, яке є Розробником проекту землеустрою для позивача, звернулося до Департаменту із заявою від 18.06.2020 року №60048-004955936-013-11 (вх. ДМА від 19.06.2020 року №10338/0/7-6-20) про надання висновку щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для ведення садівництва на АДРЕСА_1 .

Разом з тим, листом Департаменту від 02.07.2020 року №6805/0/09/27-20 у відповідь повідомлено заявнику, що на підставі частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації, оскільки земельна ділянка за функціональним призначенням відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804 відноситься до комунально-складської території.

Отже, Департамент дійшов висновку про невідповідність проекту землеустрою, розробленого ДП "Центр державного земельного кадастру" Київська обласна філія, містобудівній документації, а саме Генеральному плану м. Києва.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України від 17.02.2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №3038).

Згідно з пунктами 2, 7, 14 частини першої статті 1 Закону №3038 генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Відповідно до абзаців 1, 4 частини першої статті 17 Закону №3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону №3038 план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону №3038 детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

В свою чергу, функціональне призначення земельної ділянки слід розуміти як вид використання земельної ділянки, визначений містобудівною документацією. Зазвичай, зокрема, якщо план зонування або детальний план території не затверджено, функціональне призначення земельної ділянки визначається згідно з генеральним планом населеного пункту.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 06.02.2020 року у справі № 809/1258/17, від 29.04.2020 року у справі № 816/1752/17, розробити та затвердити містобудівну документацію - це зона відповідальності органів місцевого самоврядування, а тому забудовник не може "страждати" від того, що цей орган не виконує своїх обов`язків

Верховний Суд наголошує, що основним видом містобудівної документації є Генеральний план. Відтак, відповідність намірів будівництва функціональному призначенню земельної ділянки, встановленому у містобудівній документації, слід перевіряти по Генеральному плану.

Крім того, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі №820/4149/17, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою є невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, посилання на які, у разі висновку про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є, в силу вимог вказаних норм, обов`язковими.

Згідно з Довідкою (витягом) з містобудівного кадастру - фрагменту основного креслення (функціонального зонування) Генерального плану міста Києва, долученої відповідачем в якості доказів відмови у погодженні позивачу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, судом встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , згідно детального плану території мікрорайону Жуляни, за функціональним призначенням відноситься до комунально-складської території.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у погодженні проекту землеустрою з підстав, передбачених абзацом 1 частини шостої статті 186-1 ЗК України, що доведено останнім належним та допустимим доказом.

Таким чином, вимога позивача визнати протиправною відмову відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:72:488:0106, задоволенню не підлягає, як і решта позовних вимог, які є похідними та не підлягають розгляду по суті з зазначеної підстави.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.