Ухвала

від 16.03.2023 по справі 755/8644/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2023 р.

м. Київ

справа № 755/8644/18

провадження № 6/755/147/23

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши в приміщені Дніпровського районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», про заміну сторони стягуюча та видачу дублікату судового наказу,

УСТАНОВИВ:

В провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», про заміну сторони стягуюча та видачу дублікату судового наказу.

Заявник та заінтересована особа в судове засідання не з`явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини третьої ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Вивчивши матеріли справи, дослідивши подані заявником докази, суд приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 08.06.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва по цивільній справі № 755/8644/18 видано судовий наказ, яким стягнуто з боржника ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь стягувача ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер « НОМЕР_1 » заборгованість за нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року в розмірі 27 943, 76 грн. (двадцять сім тисяч дев`ятсот сорок три гривні сімдесят шість копійок).

10.03.2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.03.2021 року, актовий запис № 212.

28.05.2021 року постановою головного державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУЮ МЮ (м. Київ) Єзерською А.М. закрито виконавче провадження ВП № 56783852 з примусового виконання судового наказу Дніпровського районного суду м. Києва № 755/8644/18, у зв`язку із смертю стягувача.

15.09.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я його доньки ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. (ч. 5 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового

провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження.

Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового

провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого

провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому

контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого

провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 дійшла висновку про необхідність відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі No 6-1355/10, від 15 серпня 2018 року у справі No190/2119/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі No 201/8548/16-ц, від 05 грудня 2018 року у справі No 643/4902/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі No 2-3897/10, відповідно до яких питання про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником на будь-якій стадії судового провадження безвідносно відкритого виконавчого провадження, навіть після його закриття, у тій частині, яка не відповідає висновкам цієї постанови Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції від 15 грудня 2017 року), у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

ВС підкреслив, що відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для замінити сторони стягувача щодо примусового виконання судового наказу № 2/755/8644/18 від 08.06.2018 року, оскільки постановою державного виконавця від 28.04.2021 року було закінчено виконавче провадження з примусового виконання зазначеного судового наказу у зв`язку із смертю стягувача, а заявник як спадкоємець стягувача не надала суду докази оскарження нею у порядку статті 447 ЦПК України та скасування судом постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, що виключає право суду на заміну стягувача до відновлення виконавчого провадження.

Крім того, слід зауважити, що на підтвердження наявності підстав для видачі дублікату виконавчого документа, заявником не надано суду жодного доказу на підтвердження втрати його оригіналу, що також виключає право суду на видачу дублікату виконавчого документу.

Керуючись ст.ст. 258-261, 268, 352-354, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», про заміну сторони стягуюча та видачу дублікату судового наказу, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 16 березня 2023 року.

Суддя: В.І. Галаган