Ухвала

від 07.03.2023 по справі 757/8937/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8937/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участі:

прокурора - ОСОБА_3

захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

підозрюваного - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Заступника керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №62019100000001170 від 20.08.2019, підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

07.03.2023 Заступник керівника Відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №62019100000001170 від 20.08.2019, підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України та за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Набутів, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Так, слідчий вказує, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому провадженні, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, орган досудового розслідування вважає необхідним продовжити підозрюваному ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування йому вищевказаного вказаного запобіжного заходу.

Зокрема, ОСОБА_6 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семі до дванадцяти років, у зв`язку з чим, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі та використовуючи при цьому свої можливості та стійкі зв`язки як службової особи, яка постійно здійснює функції представника влади, беззаперечно буде вчиняти дії спрямовані на знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та ОСОБА_6 відомо про їх місцезнаходження, а органом досудового розслідування такі речі і документи не вилучені, а також впливати на осіб, які є свідками вчинення кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді заступника голови ФПУ, має реальну можливість знищити речі чи підробити документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків, які є підпорядкованими працівниками установи та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або ж продовжити протиправну поведінку.

Також, ураховуючи, що ОСОБА_6 є службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади, він має об`єктивну можливість шляхом погроз, залякування та шантажу примусити свідків змінити показання, чим вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки більшість членів органів управління та працівників ФПУ, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» є прямо або опосередковано підлеглими заступника Голови ФПСУ ОСОБА_6 .

У ході досудового розслідування отримано інформацію, що ОСОБА_6 , займаючи вказану посаду, з метою особистого збагачення здійснює вплив на підлеглих йому керівників акціонерних товариств надаючи їм усні вказівки про необхідність вчинення тих чи інших незаконних дій, пов`язаних з майном цих юридичних осіб. Крім того, ОСОБА_6 особисто, або через довірених йому осіб, здійснює вплив на членів органів управління ФПУ та акціонерних товариств, шляхом їх підкупу, погроз застосування наявних в нього службових повноважень тощо. Стабільним джерелом отримання «доходів» ОСОБА_6 є також періодичні незаконні платежі від керівників підвідомчих підприємств, яких він рекомендував на ці посади, можливо і від керівників акціонерних товариств, створених ФПУ.

Крім цього, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що підозрюється в учиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі до дванадцяти років та маючи в наявності паспорт громадянина України для виїзду за кордон, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини в кримінальному провадженні.

Також, слідчий вказує, що є підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі до вирішення питання про виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту, та використовуючи свої професійні знання, досвід, особисті та ділові зв`язки, швидко та ефективно вчинить активні дії щодо приховання такого майна, перешкоджаючи таким чином виконанню завдань кримінального провадження.

Таким чином, у ході досудового розслідування установлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які в сукупності з урахуванням обставин, передбачених ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: наявності вагомих доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, які зазначені у цьому клопотанні; тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, в учиненні якого він підозрюється; віку підозрюваного ОСОБА_6 , його задовільного стану здоров`я; наявності у підозрюваного ОСОБА_6 постійного місця роботи; великому розмірі розтрати чужого майна, в якому підозрюється ОСОБА_6 , а також вагомості наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, свідчать про необхідність обрання та застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Матеріали кримінального провадження, які додаються до даного клопотання, підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення та обставин здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його причетності до інкримінованого злочину потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість продовження строку застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам необхідно продовжити строк застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували щодо задоволенні клопотання, обґрунтувавши свою позицію тим, що дане клопотання є необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки повідомлена підозра не підтверджена наявними у справі доказами, зібрані органом досудового розслідування докази є суперечними, жодним чином не підтверджують факт вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення. Окрім цього, захисник зазначив, про те, що не існує жодних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та перешкоджати завершенню досудового розслідування.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12 грудня 2022 року ОСОБА_6 здійснено повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, в наступних матеріалах кримінального провадження:

- заяві народного депутата України ОСОБА_8 про вчиненні кримінальні правопорушення від 27.07.2020 № 05/07/29-327 щодо незаконного відчуження державного майна службовими особами Федерації професійних спілок України та ПрАТ «Укрпрофоздоровниця»;

- листі Фонду державного майна України від 31.03.2021 № 10-24-7181 щодо переліку об`єктів державного майна, яке належить ФПСУ та не наданні згоди ФДМ України на його відчуження;

- протоколі допиту потерпілого - головного спеціаліста відділу ФДМ України ОСОБА_9 від 06.04.2021, який показав що унаслідок незаконних дій ОСОБА_6 із державної власності вибуло майно ФПС України, в результаті чого нанесено збитки у особливо великих розмірах;

- листі Фонду державного майна України від 22.08.2022 № 10-24-11265 у якому зазначено перелік державного майна, що підлягав приватизації та незаконність його вибуття із державної власності;

- протоколах допиту свідка ОСОБА_10 від 26.05.2022 та 06.06.2022, який дав викривальні покази щодо протиправних дій ОСОБА_6 стосовно організації вибуття об`єктів нерухомого майна ФПСУ із державної власності;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 23.10.2020, який надав показання щодо незаконних дій ОСОБА_6 щодо організації привласнення державного майна;

- Акті передачі майна ФПСУ у власність АТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 24.01.1992;

- постанові Президії ФПСУ від 21.06.2018 № П-15-10 «Про управління окремими об`єктами нерухомості майнового комплексу ПрАТ «Укрпрофоздоровниця»;

- рішенні від 15.06.2018 № Р15-2 про визнання недоцільним подальшого використання курортної бальнеолікарні;

- рішенні від 31.07.2018 №Р19-1 про погодження проекту рішення позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» щодо відчуження курортної бальнеолікарні, шляхом продажу за конкурсом за ринковою вартістю, визначеною на підставі незалежної оцінки;

- рішенні від 26.12.2018 № Р29-13 про затвердження ринкової вартості нежилого будинку - курортна бальнеолікарня за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 34;

- рішенні від 06.03.2019 № Р7-44 про визначення початкової ціни продажу нежилого будинку - курортна бальнеолікарня за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 34;

- рішенні від 26.04.2019 № Р20-4 про укладання договору купівлі - продажу нежилого будинку - курортна бальнеолікарня за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 34;

- рішенні від 11.07.2019 № Р31-14 про надання згоди на укладання попереднього договору купівлі - продажу нежилого будинку - курортна бальнеолікарня за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 34 з ТОВ «Київінвест»;

- постанові президії Федерації професійних спілок України від 21.06.2018 № П-15-10 про погодження рішення Правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» від 04.06.2018 № П2-2 «Про результати роботи ДП «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та рішення Наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» від 15.06.2018 № Р15-2 «про відчуження нежилого будинку - курортна бальнеолікарня, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, будинок 34»;

- рішенні позачергових Загальних зборах акціонерів ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» від 10.09.2018 № 3б-36/3 про надання дозволу відчуження курортної бальнеолікарні, шляхом продажу за конкурсом за ринковою вартістю, визначеною на підставі незалежної оцінки, яким також доручено Голові Правління Товариства ОСОБА_12 укласти договір купівлі-продажу вказаних об`єктів нерухомості та підписати акт прийманні-передачі вказаного майна;

- наказі Голови правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_12 від 05.03.2019 №29 про створення комісії з продажу курортної бальнеолікарні у складі: голови комісії - ОСОБА_13 , відповідального секретаря -

ОСОБА_14 , членів комісії ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 якій доручено провести конкурс відповідно до Положення про проведення конкурсу при відчуженні майна та майнових прав ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», затвердженого рішенням Наглядової ради Товариства від 31.10.2016 № Р19-8.

- протоколі від 18.04.2019 №3 згідно якого конкурсна комісія з продажу за конкурсом курортної бальнеолікарні вирішила визнати переможцем конкурсу ТОВ «Київінвест» (код ЄДРПОУ 34491009), яким (нібито) виконано фіксовані умови конкурсу і запропоновано найбільшу ціну за об`єкт продажу, а саме 74 355 480 грн. з врахуванням ПДВ

- попередньому договорі від 26.07.2019 між ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» в особі ОСОБА_14 , та ТОВ «Київінвест» в особі директора ОСОБА_19 про те, що сторони дійшли згоди та взяли на себе зобов`язання при настанні обумовлених цим Попереднім договором обставин укласти Основний договір купівлі - продажу вказаного вище об`єкту нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці площею 1,5396 га, кадастровий номер 8000000000:66:199:0002.

- договорі від 27.08.2019 між ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» в особі ОСОБА_14 , та ТОВ «Київінвест» в особі директора ОСОБА_19 згідно якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність нерухоме майно: курортна бальнеолікарня, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРП 1356307780000 і зобов`язується сплатити за згадане нерухомого майно визначену цим Договором грошову суму в розмірі 74 355 480 грн., які повністю сплачені покупцем до підписання цього договору.

- протоколі допиту в якості свідка ОСОБА_6 у ході якого він фактично визнав інкриміновані йому події, але вважає, що діяв відповідно до вимог законодавства;

- висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 22.11.2022 № 22917/21-42/29703-29706/22-42 за результатамии проведення оціночно-будівельної експертизи нежилого будинку - курортна бальнеолікарня за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 34;

- протоколі огляду мобільного телефона ОСОБА_6 в якому знайдено та оглянуто історію чату в месенджері «WhatsApp»;

- протоколі допиту в якості свідка голови правління ПрАТ «Укрпрофздравниця» ОСОБА_12 від 19.12.2022, який повідомив процедуру виведення з державної власності майнового комплексу, що перебував у віданні вищевказаного товариства;

- протоколі допиту колишнього директора дочірнього підприємства Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_20 від 20.01.2023, який надав показання щодо незаконних дій ОСОБА_6 щодо організації привласнення державного майна.

- протоколі допиту заступника голови правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_13 , який повідомив обставини реалізації державного майнового комплексу, що перебував у віданні вищевказаного товариства;

- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2022 у справі № 757/35941/22-к до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.12.2023, яке судом апеляційної інстанції залишено в силі.

Постановою заступника Генерального прокурора від 03.02.2023 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 12.03.2023.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме до 12.06.2023.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_6 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Між тим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання, так як станом на день розгляду клопотання, останній не підозрюється у вчиненні насильницького злочину.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя, приходить до висновку, про призначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у відповідності до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2022, якою було визначено її розмір, з одночаним покладанням обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків з урахуванням вказаних обставин.

Так, слідчий суддя у відповідністі до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров`я, соціальні зв`язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі дії, направлені на встановлення фактичних обставин справи та закінчити досудове розслідування, те, що продовження строку тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Відтак, клопотання підлягає задоволенню.

Щодо клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про звернення з поданням до Київського апеляційного суду про направлення матеріалів за клопотанням слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019, підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Печерського районного суду м. Києва до Шевченківського районного суду м. Києва, слідчий суддя вважає, що посилання адвоката на те, що робоче місце слідчого ГСУ ДБР України, який вручав зазнане клопотання, знаходиться в Шевченківському районні м. Києва, є взагалі безпідставним.

Оскільки орган, який здійснює досудове розслідування, юридично відноситься до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.

Варто зазначити, що згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

У відповідності до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Також, п. 3 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування.

Таким чином, в разі не погодження з постановою прокурора, законодавством передбачено порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.

Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 218 КПК України, спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Відтак, клопотання є необґрунтованим та виходь за межі розгляду даного клопотання та не його предметом, а тому не підягає задоволенню.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170, строк тримання під вартою, до 05.05.2023 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої був визначений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2022, в розмірі 124 050 000 (сто двадцять чотири мільйони п`ятдесят тисяч) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_6 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:

- носити електронний засіб контролю;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.

Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 05.05.2023 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_6 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_6 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про звернення з поданням до Київського апеляційного суду про направлення матеріалів за клопотанням слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019, підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Печерського районного суду м. Києва до Шевченківського районного суду м. Києва - відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1