Рішення

від 10.11.2022 по справі 758/16604/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 758/16604/19-ц

Категорія 43

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Новака Р.В.,

за участі секретаря судових засідань - Бурячок А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа: Процівська сільська рада Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва з вказаним позовом, у якому просив з відповідача стягнути суму, що становить розмір майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 червня 2018 року, о 02:00 год., на Рудяківській рибоохоронній зоні, поблизу с. Проців, Бориспільського району, Київської області, порушив правила рибальства, а саме: здійснював підводне полювання без посвідчення підводного мислення, при цьому виловив рибу: судак - 1 шт., окунь - 1 шт., карась сріблястий - 1 шт., чим завдав збитків рибному господарству України на суму 544,00 грн.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення винесену Управлінням Державного агенства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 08.07.2018 року відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 85 КУпАП.

Позивач зазначає, що в досудовому порядку відповідачу був надісланий лист від 11.04.2019 № 1-7-17/2115-19 про відшкодування завданих збитків в добровільному порядку внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, однак вказаний лист повернувся за закінченням терміну зберігання.

Посилаючись на положення ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.10 Закону України «Про тваринний світ» позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача завдані збитки в розмірі 544 гривень та судові витрати у справі, понесені при зверненні до суду.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26 січня 2021 року цивільну справу направлено за підсудністю, на підставі частини першої статті 27 ЦПК України, до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.08.2021 року цивільну справу прийнято до провадження, розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

19.10.2022 року на адресу суду надійшла зава представника позивача Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області - Сергієнко А. про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Від відповідача відзив на позов не надходив до суду, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження, разом з копією позовної заяви з додатками, судом направлялися за місцем реєстрації останнього, проте поштова кореспонденція повернулася на адресу суду без вручення.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до протоколу № 006148 від 27 червня 2018 року про адміністративне правопорушення, 27 червня 2018 року, о 02:00 год, на Рудяківській рибоохоронній зоні, поблизу с. Проців, Бориспільського району, Київської області, порушив правила рибальства, а саме: здійснював підводне полювання без посвідчення підводного мислення, при цьому виловив рибу: судак - 1 шт., окунь - 1 шт., карась сріблястий - 1 шт., чим завдав збитків рибному господарству України на суму 544,00 грн. та порушив п. 4.3 «Правил любительського і спортивного рибальства», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Зазначені обставини також встановлені постановою винесеною головним державним інспектором Київського рибного патруля Журавлем О.В. від 08.07.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 242-1 КУпАП Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, частиною першою статті 52 , статтями 53, 53-1, 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78-1, 79, 79-2, статтями 80-83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 цього Кодексу.

Згідно із Правилами рибальства, затвердженими постановою КМУ від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», розрахунок майнової шкоди становить: судак - 510 грн/шт (510 грн), окунь - 17 грн/шт (17 грн), карась сріблястий - 17 грн/шт (17, 00 грн).

Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди, розмір шкоди заподіяної відповідачем визначено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» і становить 544, 00 грн.

Відповідно до частини четвертої ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Згідно із ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За частиною першою ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

За приписами ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Частиною першою ст. 40 КУпАП встановлено, що якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Тому, оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що винними діями відповідача, які полягали у порушенні правил рибальства, а саме здійсненні вилову риби без відповідних документів, зокрема, посвідчення підводного мисливця, позивачу було завдано шкоду, суд надходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення майнової шкоди на користь позивача.

У зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 921, 00 грн, відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 22, 24, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1-16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ст.ст. 10, 20, 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 1-18, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 289, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа: Процівська сільська рада Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомий) на користь Процівської сільської рада Київської області (код ЄДРПОУ 04363596, адреса місцезнаходження: 0834, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Поців, вул. Дружби,4, реквізити: отримувача Борисп. УК/с. Проців/24062100, код отримувача - 38007070, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) - UA318999980000033119331010117, код класифікації доходів бюджету - 24062100) майнову шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, у розмірі 544, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомий) на користь Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 40419475, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-А) судовий збір у розмірі 1 921, 00 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Р.В. Новак