Постанова

від 07.02.2023 по справі 197/1010/22

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 197/1010/22

провадження № 3/197/262/23

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

07 лютого 2023 року смт Широке

Суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Шевченко О.В., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВП № 43414859 від 18.11.2022 (далі - протокол) ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП несплата аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Станом на 01.11.2022 заборгованість по аліментам складає 76513,39 грн, заборгованість по аліментам за останні шість місяців складає 23460 грн.

Судом враховується правова позиція, викладена в рішеннях Європейськогосудуз прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), що суд має бути неупередженим і безстороннім та не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення,викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповіднеформулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

А у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року, Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного). (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Відповідно до ч.3ст.62 Конституції України, п.19Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», обвинувачення не може будуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом. Докази повинні визнаватися отриманими незаконним шляхом, наприклад тоді, коли їх зібрання і закріплення здійснено або з порушенням гарантованихКонституцією Україниправ людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, що не передбачені процесуальними нормами.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, Європейський Суд з прав людини поширює й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення встановлені ст. 256 КУпАП, згідно з якою у протоколі повинні бути зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Судом встановлено, що висунуте ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП є неконкретизованим, не приведе у відповідність до диспозиції зазначеної статті, оскільки у протоколі не викладено суть правопорушення, не зазначено період, за який у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 76513,39 грн.

Якщо період заборгованості виник до набрання статтею 183-1 КУпАП чинності, особа не може бути притягнута до відповідальності за вказані діяння, оскільки закон, що встановлює відповідальність не має зворотної дії в часі.

Крім того, у протоколі не зазначено населений пункт, у якому проживає ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості викликати зазначену особу до суду, що порушує право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази тощо.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі змістом ст.ст.279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами статей 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Підсумовуючи викладене,суддя вважає, що допущені порушення при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлюють повний, всебічний та об`єктивний розгляд справи, обставини, які викладені у протоколі, не свідчать про наявність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду докази, суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст.ст. 247 п. 1, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 247 п. 1, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, суддя

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається через Широківський районний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО