Ухвала

від 15.03.2023 по справі 686/27890/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/27890/21

Провадження № 1-кс/686/2160/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВРЗСГСД СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миньківці Дунаєвецького району Хмельницької області, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні №22021140000000117

встановив:

До слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся старший слідчий ВРЗСГСД СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 з клопотанням, погодженим прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. У кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду ; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий і прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримали, просили клопотання задовольнити.

Підозрюваний і його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи, що ризики, зазначені органом досудового розслідування, є недоведеними, а висунута ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінального правопорушення необгрунтованою.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до такого висновку.

Слідчий суддя установив, що в СУ ГУНП в Хмельницькій області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021140000000117 від 28.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 перебував на посаді начальника квартирно-експуатаційного відділу м. Хмельницький (код ЄДРПОУ: 07928461, місцезнаходження: 29006, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Героїв АТО, будинок № 3/1) (далі КЕВ м. Хмельницький) з 17 лютого 2016 року.

Згідно зі ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_6 зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.

Як зазначено у ст.ст. 28, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) зобов`язаний встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.

Положення ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, зобов`язували ОСОБА_6 додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є військові посадові особи Збройних Сил України, які в установленому законом порядку притягуються до кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» військовим посадовим особам Збройних Сил України забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України, службовими особами устаттях 364,368,368-5,369цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до п. 1.1 Розділу ІІ наказу Міністерства оборони України № 448 від 03 липня 2013 року «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2013 року за №1590/24122, організація квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України (далі - квартирно-експлуатаційне забезпечення) - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об`єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.

Основними завданнямиквартирно-експлуатаційногозабезпечення є: забезпечення військовихчастин комунальнимипослугами таенергоносіями; здійсненняорганізації квартирно-експлуатаційногозабезпечення вособливий період; планування витрат та організація фінансування заходів квартирно-експлуатаційного забезпечення.

За організацію обліку відповідають начальники відповідних КЕВ (КЕЧ). Особи, що безпосередньо ведуть облік, відповідають за правильне оформлення (у межах обов`язків) усіх облікових документів згідно з чинним законодавством України.

Бухгалтерський облік організовується і ведеться в КЕВ (КЕЧ) та у фінансових органах, які для КЕВ (КЕЧ) є розпорядниками коштів вищого рівня.

Начальники квартирно-експлуатаційних органів ЗС України здійснюють контроль за веденням кількісного та вартісного обліку казармено-житлового фонду, комунальних споруд та інженерних мереж.

Відповідно до п. 6.1 вказаного наказу завданням утримання та експлуатації казарменого фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, територій військових містечок є тривале, не менше встановлених строків служби, збереження їх у справному стані для нормального розміщення, забезпечення бойової підготовки і культурно-побутових потреб особового складу, зберігання техніки та майна військових частин.

Згідно п. 6.3 розділу VI даного наказу КЕВ (КЕЧ) та військові частини можуть залучати на договірних засадах суб`єктів господарювання (незалежно від форми власності) для надання послуг та виконання робіт з утримання казарменого фонду, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок.

Розрахунки за надані послуги та виконані роботи здійснюються в межах бюджетних асигнувань, які передбачені кошторисом МО України на квартирно-експлуатаційне забезпечення.

Пунктом 6.4. наказу Міністерства оборони України № 448 від 03 липня 2013 року «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» передбачено, що експлуатація казарменого фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, територій військових містечок здійснюється з дотриманням максимальної економії коштів та матеріальних засобів без нанесення шкоди технічному стану будинків, комунальних споруд, інженерних мереж, без зменшення їх строків служби, а також без погіршення санітарно-гігієнічних і культурно-побутових умов особового складу військових частин.

Розділом ХІ даного наказу передбачено, що виконання робіт із будівництва та капітального ремонту військових об`єктів у ЗС України здійснюється підрядним способом. Під час виконання робіт із будівництва та капітального ремонту військових об`єктів відносини між замовником та підрядником регламентуються укладеним між ними договором підряду. Контроль за виконанням та прийманням робіт із будівництва та капітального ремонту військових об`єктів покладається на замовника.

Так, в серпні 2018 року квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький Міністерства оборони України, керуючись положенням Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 (у редакції від 21.12.2017), Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (у редакції від 12.05.2016), наказу ДП «Зовнішторгвидав України» № 35 від 13.04.2016 «Про затвердження порядку здійснення допорогових закупівель», оголосив закупівлю робіт із капітального ремонту на об`єкті: «Капітальний ремонт будівлі їдальні № 1/314 (зал прийому їжі) м. Хмельницький», яка згідно із положеннями вищевказаних нормативно-правових актів проводилась із використанням електронної системи закупівель.

29.08.2018 за результатами проведення вказаної процедури закупівель, на основі оцінки пропозиції учасників, переможцем із кінцевою ціновою пропозицією на об`єкті капітального ремонту «Капітальний ремонт будівлі їдальні № 1/314 (зал прийому їжі) м. Хмельницький», в сумі 1461539,53 грн. визначено ТзОВ «Будівельна компанія «Укркомплексбуд» (ЄДРПОУ 35703778), директором якого є ОСОБА_9 .

В подальшому, 19.12.2018 року між КЕВ м. Хмельницький, в особі начальника ОСОБА_6 та ТзОВ «БК «Укркомплексбуд», в особі директора ОСОБА_9 укладено договір підряду № 651 від 19.12.2018 на загальну суму 1461539,53 грн.

Вказаний договір підряду підписаний начальником КЕВ м. Хмельницький ОСОБА_6 без погодження начальника фінансово-економічного відділення головного бухгалтера, юрисконсульта КЕВ м. Хмельницький та керівників заінтересованих структурних підрозділів.

Відповідно до п. 1.1. договору підряду №651 від 19.12.2018, замовник доручає, а Підрядник виконує відповідно до проектної документації та умов Договору роботи по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі їдальні № 1/314 (зал прийому їжі) м. Хмельницький».

Пунктом 1.2. Договору визначено, що підрядник зобов`язується у строк до 25 грудня 2018 року виконати роботи по капітальному ремонту об`єкта та передати його замовнику відповідно до акту виконаних робіт, а замовник виконати і оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 2.1. Договору, Підрядник зобов`язаний виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів України, якими регламентовано відносини у сфері будівництва, проектній документації та умовам Договору.

Відповідно до п. 2.2. з метою контролю за відповідністю робіт та якістю матеріальних ресурсів установленим вимогам, Замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом у порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт відповідно до ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України та у порядку, передбаченому Договором. Відповідний контроль з боку замовника не звільняє підрядника від виконання робіт відповідної якості.

Згідно з абз. 3 п. 3.1. Договору, договірна ціна за виконані роботи є твердою, складається підрядником на основі його пропозиції згідно з нормативними документами Мінрегіонбуду та є незмінною на весь обсяг реконструкції, з наданням підрядником гарантій, в тому числі, фінансових, щодо реалізації проектних рішень в установлені строки за фіксовану ціну.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору, розрахунки за Договором здійснюються Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника за фактично виконанні роботи на підставі актів форми № КБ-2в та форми № КБ-3 згідно з об`ємами виконаних робіт, на основі загальної вартості виконаних робіт за договірною ціною.

Згідно п. 4.1.2. Після виконання підрядником робіт по об`єкту (повністю або частково) та надання замовнику документів, зазначених в пп. 4.1.1. Розділу IV Договору, замовник встановленим порядком приймає ці роботи, якщо вони повністю відповідають визначеним умовам Договору щодо якості і об`єму, в іншому випадку акти повертаються підряднику для усунення зауважень та коригування.

Пунктом 4.2.2. встановлено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою КПКВ 2101020/2 «Забезпечення діяльності ЗСУ та підготовка військ» КЕКВ 3132.

Відповідно до п. 5.3.4. Договору, передача виконаних робіт по Об`єкту Підрядником та їх приймання Замовником оформлюється Актом приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-2В, № КБ-3) з обов`язковим попереднім оформленням виконавчої технічної документації, актів на приховані роботи, виконавчих схем тощо.

Згідно п. 6.1.11. Договору замовник зобов`язаний забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду виконання робіт на об`єкті в порядку, встановленому законодавством.

Так, на виконання умов договору, 22.12.2018 з метою забезпечення додаткового контролю за виконанням будівельних робіт на об`єкті їдальні №1/314, замовником КЕВ м. Хмельницький, в особі начальника ОСОБА_6 укладено договір на виконання робіт із технічного нагляду № 689 із інженером з технічного нагляду ОСОБА_10 , який маючи кваліфікаційний сертифікат серії АТ №006830 від 14.11.2017, мав право здійснювати технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд.

У свою чергу, 22.12.2018 року ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем знаходження їдальні № 1/314 у в/м № НОМЕР_1 на території в/ч НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2 , та виконуючи покладені на нього замовником робіт обов`язки інженера з технічного нагляду за договором № 689, усвідомлюючи не відповідність фактично виконаних будівельних робіт на об`єкті відомостям, відображених у акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року форми КБ-2в по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі їдальні № 1/314 (зал прийому їжі), АДРЕСА_1 », відмовився засвідчувати його своїм підписом та печаткою інженера технічного нагляду.

Незважаючи на це, 22.12.2018 року, ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою заволодіння коштами Державного бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд», будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище в супереч інтересам служби, перебуваючи у приміщенні КЕВ м. Хмельницький, за адресою: м. Хмельницький, вул. Героїв АТО, буд. 3/1, достовірно знаючи, що виконання умов договору підряду № 651 від 19.12.2018 із наявними у ТзОВ «БК «Укркомплексбуд» матеріально-технічними ресурсами у визначені строки не можливе, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і настання наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків державі, в порушення пп. 2.3., 4.1.2., 6.1.11 Договору підряду № 651 від 19.12.2018, умисно не здійснивши контролю за ходом , якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт, знаючи, що технічний нагляд за вказаним об`єктом не здійснювався, підписав та завірив відтиском печатки КЕВ м. Хмельницький акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за грудень 2018 року форми КБ-3 по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі їдальні № 1/314 (зал прийому їжі), м. Хмельницький», які містили завідомо неправдиві відомості щодо фактичних обсягів виконаних підрядних робіт та матеріалів на їх будівництво, які є завищеними та не відповідають дійсності на загальну суму 535636, 44 грн. (п`ятсот тридцять п`ять тисяч шістсот тридцять шість гривень сорок чотири копійок).

27.12.2018 року на підставі акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за грудень 2018 року форми КБ-3 по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі їдальні № 1/314 (зал прийому їжі), м. Хмельницький», КЕВ м. Хмельницький перерахуволо, згідно платіжного доручення № 1443 від 26.12.2018, із казначейського рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в ГУ ДКСУ у м. Києві, на розрахунковий рахунок ТзОВ «БК «Укркомплексбуд» № НОМЕР_4 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» кошти в загальній сумі 1461539,53 грн., як оплату за виконані будівельні роботи та використанні матеріали.

Отже, ОСОБА_6 , своїми умисними діями, спрямованими на заволодіння коштами Державного бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд» в сумі 535636, 44 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище в супереч інтересам служби, спричинив тяжкі наслідки державним інтересам в особі Міністерства Оборони України на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України..

14.03.2023, ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

На підставіч.1ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У силу ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження з урахуванням позиції його сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_6 підозра станом на час розгляду цього клопотання,не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.

Згідно з ч.1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 до вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- Рапортом ГВ КЗЕ УСБУ у Львівській області про вчинене кримінальне правопорушення;

- Протоколами проведення тимчасового доступу до речей та документів у приміщеннях КЕВ м. Хмельницький;

- актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року за договором підряду № 651 від 19.12.2018 по обєкту: «Капітальний ремонт будівлі їдальні № 1/314, в/м НОМЕР_1 АДРЕСА_1 »;

- платіжним доручення щодо перерахунку грошових коштів за виконані будівельні роботи по їдальні 1/314 на рахунок ТзОВ «БК Укркомплексбуд».

- Протоколами допитів свідків

- Протоколом огляду будівлі їдальні № 1/314 у в/м № НОМЕР_1 на території в/ч НОМЕР_5 від 30.05.2019

- Протоколом огляду будівлі їдальні № НОМЕР_6 у в/м № НОМЕР_1 на території в/ч НОМЕР_5 від 18.06.2020, яким встановлено численну плісняву на стінах та стелі, відшарування облицювання стін, численні тріщини та відсутність плитки, дефекти на відкосах вікон їдальні, низьку пропускну здатність вентиляції, наявність тріщин та порожнин у віконних рамах тощо;

- висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 16/4/59 від 21.08.2020 року, яким встановлено невідповідність обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт по будівлі їдальні № 1/314, в/м № НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 ;

- довідкою спеціаліста Західного офісу Держаудитслужби щодо перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ЗХТКЕУ від 09.10.2020 року,

- висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 189/7 від 14.01.2021,

- висновком експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи.

Надані докази зв`язують підозрюваного з певними кримінальними правопорушеннями, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»), отже на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, враховує як положення, що передбачені КПК України, так і вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо тільки в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Між тим ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» суд зазначив, що серйозність обвинувачення може слугувати для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень.

Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Водночас слідчий суддя беззаперечно погодитись з існуванням ризиків, про які вказує сторона обвинувачення, не може.

Європейський суд з прав людини у справі «Бойченко проти Молдови» вказав, що тільки одне посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедова проти Росії» Суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Як слідує із клопотання, сторона обвинувачення просить врахувати, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиннні тяжкого кримінального правопорушення, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що, на їх думку, підтверджує ризик, передбачений пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Разом із тим слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, судимостей не має, має постійне місце проживання у АДРЕСА_1 , має стійкі соціальні зв`язки за місцем проживання та 05.03.2023 відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За сприяння війську».

Як слідує із клопотання, сторона обвинувачення просить врахувати ризик ймовірного впливу на свідків, втім вказаного ризику можна уникнути шляхом покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування з певними особами у кримінальному провадженні.

Більше того, посилання прокурора в судовому засіданні на те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_6 іншого, більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання останнім належно його процесуальних обов`язків, адже він має зв`язки за попереднім місцем роботи , не є ґрунтовним.

При цьому ризик перешкоджати кримінальному провадженню, доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, на що вказує Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Яжинський проти Польщі».

Проте, кримінальне провадження розслідується протягом тривалого часу, а обставини , які покладені в основу підозри ОСОБА_6 підтверджені доказами, які у більшості зібрані протягом 2019-2021 років, а про підозру ОСОБА_6 повідомлено напередодні звернення до суду із цим клопотанням.

Слідчий у поданому клопотанні вказує, що підозрюваному інкримінується умисний тяжкий злочин.

Разом з тим, вказане не може слугувати підтвердженням наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, оскільки положеннями вказаної статті чітко визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Водночас, клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати здійсненню досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, а тому застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є непропорційним меті, яка ставиться до його застосування.

Долучені до клопотання докази містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, при цьому в своїй сукупності це не може свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Відтак, слідчий суддя, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, не знайшов підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки передбачені частиною п`ятою ст. 194 КПК України.

Відтак, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків на даний час, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматись від спілкування із свідками не інакше як в присутності слідчого, прокурора, судді; здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України (уразі наявності).

Вказане в сукупності із застосованим запобіжним заходом, повинні достатньою мірою гарантувати та забезпечити, у подальшому, належну його процесуальну поведінку у даному провадженні.

Саме такий запобіжний захід на переконання слідчого судді, забезпечить дотримання покладених на підозрюваного обов`язків, належну посткримінальну поведінку ОСОБА_6 буде достатнім для проведення належного досудового розслідування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 183-184, 193-194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматись від спілкування із свідками не інакше як в присутності слідчого, прокурора, судді;

- здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України (у разі наявності).

Ухвала в частині покладених обов`язків діє до 12.05.2023.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя