Рішення

від 17.03.2023 по справі 702/64/23

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/64/23

Провадження № 2/702/70/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2023 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Монастирищенський відділ державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення від сплати заборгованості по аліментах на неповнолітню дитину,

в с т а н о в и в :

Представник позивача Підчасюк В.Ю. в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача про звільнення від сплати заборгованості по аліментах на неповнолітню дитину.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, те що ОСОБА_3 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .

Від даного шлюбу в ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спільна дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 20.11.2017 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 800 грн, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.08.2017 і до досягнення дитиною повноліття.

На час прийняття рішення суду, спільний син позивача та відповідача проживав з відповідачем, а тому в позивача будь-яких заперечень, щодо сплати аліментів не було.

На підставі виконавчого листа Бородянського районного суду Київської області №360/1730/17 від 29.11.2017 відкрито виконавче провадження №55407067, за яким проводилось стягування аліментів на утримання дитини.

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.01.2020, на підставі заяви стягувача (відповідача) від 24.01.2020, стягнення аліментів з ОСОБА_3 припинено і виконавчий документ повернуто стягувачу. Борг відсутній.

Причиною написання заяви відповідача до Монастирищенського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про припинення стягнення аліментів з позивача, послужило те, що відповідач разом з сином почала проживати спільно з позивачем за однією адресою, що вказувало на спільне утримання як позивачем так і відповідачем сина ОСОБА_6 .

Відповідно до будинкової книги, в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 з 27.11.2012; ОСОБА_5 з 12.12.2016; ОСОБА_4 з 01.06.2020.

Згідно з свідоцтвом на право власності на житло № НОМЕР_1 від 25.11.1998, видане ВАТ «Цибулівський цукровий завод» квартира АДРЕСА_2 на праві приватної, спільної власності належить ОСОБА_7 та членам його сім`ї: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 .

Вказане свідчить, що відповідач з сином проживали в будинку, що належить позивачу, при чому син ОСОБА_6 - фактично від народження, а відповідач з 01.06.2020 та продовжують проживати по даний час.

В зв`язку з збройною агресією російської федерації та введенням воєнного стану на всій території України 24.02.2022, починаючи з 03.04.2022 позивач був мобілізований до Збройних Сил України і на даний час проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 , про що свідчить відповідний запис у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 22.02.2008.

Перебуваючи на військовій службі та виконуючи службовий обов`язок по захисту Батьківщини, на адресу позивача поштовим листом від державного виконавця надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження №70684001 від 11.01.2023.

Підставою відкриття виконавчого провадження слугував виконавчий лист №360/1730/17 виданий Бородянським районним судом Київської області 29.11.2017.

Відповідно до заяви про відкриття виконавчого провадження від 06.01.2023, поданої представником ОСОБА_4 - адвокатом Драчуком С.В., зазначається, що в зв`язку з обіцянкою ОСОБА_3 самостійно сплачувати аліменти, за заявою стягувача було завершено виконавче провадження. Але фактично з березня місяця 2020 року боржник обманув та нічого не оплачував, то відповідно була подана відповідна заява.

В зв`язку з цим, починаючи з 01.03.2020 в ОСОБА_3 виникла заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка станом на 13.01.2023 складає 34 528, 45 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості зі сплати аліментів.

Наявність відкритого виконавчого провадження з виконання рішення суду про стягнення аліментів та стягнення простроченої заборгованості за період з 01.03.2020 по 13.01.2023 в розмірі 34528,45 грн із позивача, свідчить про порушення його майнових прав та інтересів, оскільки будь - яких вимог майнового характеру по спільному утриманні сина ОСОБА_6 , за вказаний період, відповідач йому не пред`являла.

Відповідно до довідки про склад сім`ї № 79 від 16.01.2023, до складу сім`ї позивача входять дружина - ОСОБА_4 , 1984 р.н. та син - ОСОБА_5 .

Згідно з відповіддю на адвокатський запит, наданий директором Івахнянського ЗДО ОСОБА_10 , вихованець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідував з 08.09.2020 по 23.02.2022 Івахнянський ЗДО «Колосок». Дитину до садочку приводили батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Протягом періоду, за який нарахована заборгованість по сплаті аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_5 , позивач разом з відповідачем проживаючи разом, виховували дитину разом, піклувалися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Позивач спільно з відповідачем купували дитині всі необхідні речі: одяг, іграшки, забезпечували продуктами харчування та медичним доглядом.

Нормами діючого законодавства не визначено чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь - які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.

Законом та судовою практикою визначено, що якщо дитина почала проживати разом з платником аліментів, то це є виключною підставою для звільнення від сплати аліментів. Дана обставина повинна доводитися без попереднього встановлення місця проживання дитини, але при цьому потрібно надати вагомі докази.

Враховуючи викладене, встановлено, що спільний син позивача та відповідача - ОСОБА_5 на період нарахування аліментів на його утримання, проживав та проживає спільно з батьками, перебував та перебуває на спільному їхньому утриманні, оскільки позивач і відповідач перебувають в зареєстрованому шлюбі, вказані обставини є такими, що мають істотне значення. Внаслідок недобросовісної поведінки відповідача заборгованість за аліментами в розмірі 34 528,45грн, перед позивачем виникла одномоменто, не маючи при цьому триваючого характеру, в результаті чого позивач позбавлений можливості належним чином реагувати на недопущення утвореного боргу та з наявним зобов`язанням перебуває в становищі, що в подальшому буде піддаватись обмеженням зі сторони державного виконавця.

В зв`язку з цим, є всі законні підстави вважати, що заборгованість, яка утворилась в позивача за аліментами на користь відповідача на утримання їхнього сина, виникла без належно обґрунтованих підстав, а виключно внаслідок неналежної поведінки відповідача.

Просить звільнити ОСОБА_3 від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.03.2020 по 13.01.2023 в розмірі 34528,45 грн, нарахованої за виконавчим листом Бородянського районного суду Київської області, виданим 20.11.2017.

На адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого рішенням Бородянського районного суду Київської області від 20.11.2017 було вирішено стягувати з позивача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 800 грн, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішення є обов`язковим для виконання. Підстав для звільнення батьтька від обов`язку утримувати дитину немає, жодного договору між позивачем та відповідачем про сплату аліментів на дитину не укладено, позивачем не надано жодних доказів про тяжку хворобу чи інші обставини, що мають істотне значення чи доказів суттєвої зміни майнового стану.

Позивач та відповідач повторно зійшлись лише в березні 2020 року, коли на спільні кошти придбали будинок, але у зв`язку з арештами на все майно та стягнення аліментів на користь першої дитини позивача його було оформлено на матір позивача.

Відповідач та позивач з березня 2020 проживали по АДРЕСА_3 , весь дохід формувався за рахунок накопичених попередніх доходів від праці в ТОВ «Фора» буд. 2 смт Цибулів, виплат по безробіттю відповідача та по догляду за дитиною до досягнення 6 років. Позивач мав мінливі заробітки, офіційно не працював, перебував на заробітках у м. Біла Церква. Більшу частину коштів віддавали його брату на погашення боргу, який він позичав на будинок. Весь сімейний бюджет формувався з її коштів, з яких вона здійснювала оплату комунальних послуг, придбання одягу, побутових речей, відвідування дитячого садочку.

Позивач не надав доказів, що підтверджують його участь у витратах на виховання та харчування дитини. Позивач влаштувався на роботу лише 01.12.2021 в ТОВ «Латріна», в подальшому з квітня 2022 року перебуває в ЗСУ. Постійні сварки та непорозуміння змусили її з дітьми тікати за кордон на початок війни, фактично з 09.03.2022 вона з дітьми перебуває в Румунії. Позивач з того часу не виходить на зв`язок зі своєю дитиною, жодних коштів не перераховує.

Позивач як військовослужбовець отримує грошове забезпечення та дохід від участі в азартних іграх та має можливість сплачувати аліменти.

Ухвалою суду від 03.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито позовне провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, просив його задовольнити, додатково пояснив, що відповідачка разом із дитиною у березні 2022 року покинула домоволодіння у смт. Цибулів Уманського району Черкаської області, де вони спільно проживали та поїхала у невідомому напрямку, з цього часу позивач з відповідачкою не спілкуються. За цей період, з березня 2022 року позивач перераховував кошти на утримання дитини на особистий рахунок відповідачки.

У судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в його задоволенні та додатково пояснив, що з березня 2020 року і по березень 2022 року сторони проживали спільно, за даний період сторони придбали житловий будинок та вели спільне господарство. Проте після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України відповідачка 09.03.2022 разом із дитиною виїхала за кордон. За час спільного проживання кошти на утримання дитини витрачались лише відповідачкою, а позивач сплачував заборгованість за придбаний будинок, який був оформлений на матір позивача.

У судовезасідання представниктретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору Монастирищенський відділдержавної виконавчоїслужби вУманському районіЧеркаської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)не з`явився.Про дату,час тамісце розглядусправи,повідомлений увстановленому закономпорядку.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_3 , позивач у справі, є батьком, а ОСОБА_4 , відповідач у справі, є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуєтьсясвідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_4 , виданим повторно 18.01.2023 Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 323 (а.с. 12).

Судом встановлено, що рішенням Бородянського районного суду Київської області від 20.11.2017 у справі № 360/1730/17 стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 800 грн, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.08.2017 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9 - 10).

На підставі даного рішення Бородянським районним судом Київської області 20.11.2017 було видано виконавчий лист (а.с. 11).

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 24.01.2020 у ВП № 55407067, виконавчий лист № 360/1730/17, виданий 29.11.2017 Бородянським районним судом Київської області повернуто стягувачу. Стягнення припинено за письмовою заявою стягувача від 24.01.2020. Борг відсутній (а.с. 13).

Представник відповідача ОСОБА_2 звернуся до Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою від 06.01.2023 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Бородянського районного суду Київської області від 20.11.2017 у справі № 360/1730/17 та просив стягнути прострочену заборгованість по аліментах за період з 01.03.2020 по 31.12.2022 в розмірі 34302,90 грн (а.с. 14 - 15).

Головним державним виконавцем Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ситник В.В. 11.01.2023 відкрито виконавче провадження № 70684001 з виконання виконавчого листа № 360/1730/17, виданий 29.11.2017 Бородянським районним судом Київської області (а.с. 16).

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів відповідно до виконавчого листа № 360/1730/17 від 29.11.2017, заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період часу з 01.03.2020 до 13.01.2023 становить 34528,45 грн (а.с. 17).

Відповідно досвідоцтва прошлюб серії НОМЕР_5 ,виданого 16.01.2016виконавчим комітетомПісківської селищноїради Бородянськогорайону Київськоїобласті, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 16.01.2016перебувають узареєстрованому шлюбі(а.с.18).

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до рішенням Бородянського районного суду Київської області від 20.11.2017 позивач ОСОБА_3 зобов`язаний сплачувати на користь відповідача ОСОБА_4 аліменти на утримання сина. Виконавчий лист перебував на виконанні у державній виконавчій службі та 24.01.2020 повернутий стягувачу за заявою стягувача, за період примусового стягнення аліментів заборгованість відсутня.

Представник позивача, як на підставу задоволення позову посилається на те, що у період виникнення заборгованості зі сплати аліментів син сторін проживав спільно з батьками, перебував на їх спільному утриманні.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Як на правову підставу позову позивач посилається на ч. 2 ст. 197СК України, якою передбачено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Аналіз ст. 197СК України надаєпідстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду 1) наявність тяжкої хвороби 2) або іншої обставини, що має істотне значення.

За правилами ч. 4 ст. 273ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 71ЗУ "Про виконавче провадження "спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" N 3 від 15.05.2006 суд, у випадках передбачених ст. 197СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам.

З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов`язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

Так, представником позивача на підтвердження факту спільного проживання з сином ОСОБА_5 та перебування сина на його утриманні надано наступні докази.

Відповідно до довідки № 79, виданої 16.01.2023 Цибулівським старостинським округом, ОСОБА_3 , який проживає по АДРЕСА_4 має такий склад сім`ї: дружина - ОСОБА_4 , 1984 року народження, син - ОСОБА_5 , 2016 року народження (а.с. 19).

Згідно з свідоцтвом на право власності на житло серії НОМЕР_1 , виданого 25.04.1998 ВАТ «Цибулівський цукровий завод», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної власності належить квартира АДРЕСА_4 (а.с. 20);

Відповідно до копії будинкової книги, в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 (позивач) з 27.11.2012; ОСОБА_5 (син) з 12.12.2016 та ОСОБА_4 (відповідач) з 01.06.2020 (а.с. 22 - 23).

Згідно з відповіддю Івахнянського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) «Колосок» загального розвитку Монастирищенської міської ради Черкаської області від 23.01.2023, вихованець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до журналу відвідування з 08.09.2020 до 23.02.2022 відвідував Івахнянський ЗДО «Колосок». Дитину до садочку приводили батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також іноді бабуся ОСОБА_8 .. дитина регулярно відвідувала дитячий садочок, завжди була охайна та доглянута. Батьки дитини спілкувалися з працівниками садочку та цікавились вихованням свого сина (а.с. 28).

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 з 17.04.2022 призваний на службу в Збройні сили України (а.с. 24-26).

Крім того, факт спільного проживання дитини з сторонами з 01.03.2020 до 09.03.2022 (дата виїзду позивачки з дитиною за кордон) підтверджується і відзивом на позовну заяву, і наданими в судовому засіданні поясненнями сторін, відповідно до якого сторона відповідача зазначає, що сторони почали повторно спільно проживати з березня 2020 року, на спільні кошти придбали будинок, дитину утримували на спільні кошти, що також підтверджується наданими на адресу суду доказами, а саме: копією довідки про доходи ОСОБА_4 від 03.02.2020 № 427, копією довідки про рух коштів на рахунку, копію 6-9 сторінок паспорта НОМЕР_6 без зазначення власника паспорта з відміткою прикордонної служби 09.03.2022 (згідно з поясненням представника відповідача паспорт належить ОСОБА_4 ), копією наказу № 76-К від 01.12.2021 про прийняття на роботу ОСОБА_3 , інформацією про джерела отримання доходів позивача за РНОКПП (а.с. 65-80).

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин або добровільності їх визнання, то визнає встановленим факт спільного проживання сторін та спільного утримання дитини з 01.03.2020 до 09.03.2022 (дата виїзду відповідачки з дитиною за кордон).

Вказані обставини мають істотне значення, які у відповідності до ч. 2 ст.197, ст.181 СК України даютьпідстави для часткового звільнення батька від сплати аліментів за вказаний період.

Разом з тим, за період з 10.03.2022 до 13.01.2023 будь-яких доказів утримання сина, позивачем та його представником не надано.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та вважає за необхідне звільнити позивача від сплати заборгованості за аліментами за період з 01.03.2020 до 09.03.2022 в розмірі 22 226,50 грн, нарахованої за виконавчим листом Бородянського районного суду Київської області виданим 20.11.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 691,08 грн, належить стягнути з відповідача на користь позивача, а іншу частину судового збору у сумі 382,52 грн суд залишає за позивачем.

На підставівикладеного такеруючись статтями 2-7,9-13,141,223,258,259,263-265, 268, 272,273,351, 352,354,355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог Монастирищенськийвідділ державноївиконавчої службив Уманськомурайоні Черкаськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)про звільненнявід сплатизаборгованості поаліментах нанеповнолітню дитину, задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_3 від сплатизаборгованості зааліментами накористь ОСОБА_4 на утриманнясина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.03.2020 до 09.03.2022 в розмірі 22226,50 грн, нарахованої за виконавчим листом Бородянського районного суду Київської області, виданим 20.11.2017.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 691 (шістсот дев`яносто одну) грн 08 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог:Монастирищенський відділдержавної виконавчоїслужби вУманському районіЧеркаської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ), місцезнаходження: вул. Соборна, 117 м. Монастирище Черкаська область, код ЄДРПОУ 344323995.

Суддя Ю.М. Жежер