Рішення

від 17.03.2023 по справі 733/874/22

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/31/23

Єдиний унікальний №733/874/22

Рішення

Іменем України

17 березня 2023 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого-судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами загального провадження цивільну справу за позовом Ічнянської міської ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

установив:

У листопаді 2022 року Ічнянська міська рада, як орган опіки і піклування, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до заочного рішення Ічнянського районного суду від 05 липня 2021 року неповнолітні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є синами відповідачки, були відібрані від матері без позбавлення її батьківських прав. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 вересня 2021 року та по теперішній час перебуває у Комунальному закладі «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради на повному державному утриманні. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після відібрання у матері влаштовані до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей. За час перебування дітей у зазначених вище закладах, ОСОБА_1 жодного разу не відвідувала їх та не телефонувала, не цікавилася станом їх здоров`я, навчання, поведінки та успіхами, не виявила бажання повернути їх на своє виховання та утримання, при цьому не зверталася до суду з відповідною заявою. З урахуванням викладеного позивач просив позбавити батьківських прав ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь державного закладу, у якому будуть перебувати діти або на користь законного представника дітей останніх, розмірі 1/4 частки доходу (заробітку) відповідачки щомісячно на кожну дитину, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду до досягненнядітьми повноліття.

Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилася, яка згідно поштового повідомлення відмовилася від отримання судової повістки, тому суд визнав можливим розглянути справу за її відсутності.

Відзиву на позов відповідачкою не подано.

Враховуючи, що всі учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідачка є матір`ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10), та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 12).

Відомості про батька ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_7 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 8, 11, 13).

Відповідно до довідки центру соціально-психологічної реабілітації дітей Чернігівської обласної державної адміністрації від 08.11.2022 № 01-15/146, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , прибув до Центру 11 червня 2021 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - 03 вересня 2021 року відповідно. До 24 лютого 2022 року діти перебували за постійною адресою закладу: АДРЕСА_1 . Після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України знаходяться в евакуації в західних областях України. За час перебування в Центрі мати ОСОБА_1 не відвідувала дітей, не телефонувала адміністрації та практичним психологам, вихователям, ніяким чином не проявляла інтерес до життя, навчання, розвитку та здоров`я хлопців. Діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають проблеми зі здоров`ям, часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції, тому декілька разів направлялися на лікування до дитячого відділення ЦРЛ. У лікарні мати дітей також не провідувала їх та не цікавилась їхнім здоров`ям, яка взагалі не бере участь у вихованні власних дітей (а.с. 16).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Ічнянської міської ради № 179 від 02 листопада 2022 року, останній затвердив висновок органу опіки та піклування Ічнянської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_5

та ОСОБА_7 (а.с. 17), про що був складений відповідний висновок (а.с. 18).

Як убачається з довідки-характеристики, виданої Монастирищенським старостинським округом Ічнянської міської ради 27.09.2022 №02-03/50, ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_2 , проте фактично за даною адресою не проживає, яка має трьох дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Мати дітей безвідповідально ставиться до їх виховання та утримання, в результаті чого останні були вилучені з сім`ї. Особливого прагнення до роботи не проявляє. У господарстві нічого не утримує, користується присадибною ділянкою в розмірі 3 соток, з сусідами не конфліктує (а.с. 19).

Довідкою Монастирищенського старостинського округу Ічнянської міської ради від 27.09.2022 №02-03/49, підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_2 , проте фактично за даною не проживає. Місце перебування її невідомо (а.с. 20).

Відповідно до листа КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради від 20.09.2022 № 252, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебуває у закладі з 01 вересня 2021 року і по теперішній час на повному державному утриманні. Неповнолітній ОСОБА_5 має статус дитини, позбавленої батьківського піклування згідно рішення виконавчого комітету Ічнянської міської ради від 06 вересня 2021 № 329 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» та потребує комплексної реабілітації, так як відноситься до категорії дітей з особливими освітніми потребами. За час перебування ОСОБА_5 мати останнього жодного разу не телефонувала, не відвідувала сина, не цікавилася його станом здоров`я, навчання, поведінки та успіхами, не надсилала посилок (а.с. 21).

Відповідно до листа Прилуцького районного відділу поліції від 04.10.2022 № 17605, ОСОБА_1 у період з 01.01.2021 по 01.01.2022 до адміністративної відповідальності не притягувалась (а.с. 22).

Відповідно до листа Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Ічнянської міської ради від 23.09.2022 № 01-05/221, родина ОСОБА_1 отримувала соціальні послуги як сім`я, що опинилася в складних життєвих обставинах. З березня 2021 року ОСОБА_1 почала проявляти значні ознаки ухиляння від виконання батьківських обов`язків. У ході телефонних розмов неодноразова повідомляла, що старші діти їй не потрібні, у березні забрала меншого сина з бабусею і виїхала з село у невідомому напрямку, на дзвінки не відповідала. Пізніше звернулася до Центру з питанням можливості повернення їй найменшої дитини. На запитання про старших синів повідомила, що вони її не цікавлять. ОСОБА_1 було проінформовано про можливі шляхи повернення дітей за її бажанням та необхідні умови для цього, а також переадресовано до органу опіки та піклуваня, після чого вона до Центру служби для сім`ї, дітей та молоді більше не зверталася (а.с. 23).

Заочним рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 липня 2021 року відібрано у ОСОБА_1 її неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав (а.с. 24-26).

Із довідки Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Чернігівської обласної державної адміністрації № 11 від 29.11.2022 року вбачається, що ОСОБА_6 був зарахований до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей з 11.06.2021 року, а ОСОБА_8 з 03.09.2022 року. За час перебування вихованців у вказаному Центрі ОСОБА_1 жодного разу не відвідувала дітей. Життям та здоров`ям дітей, успіхами у навчанні ОСОБА_3 не цікавиться, не проявляє ініціативи у спілкуванні з директором, практичними психологами чи вихователями її дітей. На зв`язок з педагогічними працівниками та адміністрацією закладу не виходила. Своїх дітей ОСОБА_1 не утримує, які перебувають на державному забезпеченні (а.с. 38).

Як убачається з листа директора КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради № 400 від 30.11.2022 року ОСОБА_1 не виконує вимоги ст. 180, 181 Сімейного кодексу України та не утримує неповнолітнього ОСОБА_5 . Кошти на утримання останнього, який перебуває у закладі на повному державному утриманні, з моменту влаштування в заклад та по теперішній час не надсилала (а.с. 39).

Згідно ч. 1ст. 32 Конституції Україниніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

Відповідно дост. 51 Конституції Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до вимогст. 150 СК Українивиховання, піклування, забезпечення фізичного, духовного та морального розвитку дитини, забезпечення здобуття нею освіти є прямими обов`язками батьків.

У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН, 20 листопада 1959 р. (принцип 6, 8), проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Дитина повинна при всіх обставинах бути серед тих, хто першим отримує захист і допомогу.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року) держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-ІІІ від 21 квітня 2001 року виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст.164 СК Українимати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є, з одного боку засобом захисту прав дитини, і з іншого, заходом впливу на батьків, які не виконують свої батьківські обов`язки щодо дитини, а тому є крайнім заходом впливу на цих осіб.

Згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Відповідно до положень ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 1ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК).

Аналізуючі зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання своїх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка до того ж протягом року після відібрання у неї дітей не усунула причини, які перешкоджали належному їх вихованню, тому відношенню до останніх згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України повинна бути позбавлена батьківських прав, а також із метою не порушення прав дітей відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України з відповідачки необхідно стягнути аліменти у розмірі 1/2 частки її заробітку (доходу) на неповнолітніх синів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , на користьособи чидержавного закладу,де будутьперебувати неповнолітнідіти,або законногопредставника дітей,починаючи з дня подання позовної заяви до суду.

За такихобставин позовнівимоги Ічнянської міськоїради,як органуопіки тапіклування підлягаютьчастковому задоволенню.

Будь-яких доказів на спростування зазначеного вище відповідачкою не подано.

Оскільки при подачі позову до суду позивач був звільнений від сплати судового збору, тому на підставі ст. 141 ЦПК України його необхідно стягнути з відповідачки у дохід держави у розмірі 1984,80 грн (за дві позовні вимоги).

Керуючись ст. 150, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165, ст. 166 Сімейного кодексу України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Ічнянської міськоїради,як органуопіки тапіклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_4 ,уродженку с.Іваниця Ічнянськогорайону Чернігівськоїобласті, батьківських прав стосовно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_4 ,уродженки с.Іваниця Ічнянськогорайону Чернігівськоїобласті накористь особичи державногозакладу,де будутьперебувати неповнолітнідіти,або законногопредставника дітейаліментинанеповнолітніх дітей:ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) відповідачки щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 16 листопада 2022 року до досягненнянайстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1984 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят чотири ) гривні 80 коп судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Ічнянської міської ради, як органу опіки та піклування відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Роз`яснити, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Ічнянська міська рада Чернігівської області, місце розташування: площа Т.Г. Шевченка, 1, м. Ічня, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04061748.

Відповідач: ОСОБА_1 ,місцереєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 17 березня 2023 року.

Головуючий суддя В.М. Овчарик