Постанова

від 13.03.2023 по справі 910/17372/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2023 р. Справа№ 910/17372/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Ходаківської І.П.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Горбач А.М.;

від відповідача: не з`явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Приватного підприємства "Охорона-004"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 (повний текст складено 21.10.2022)

у справі № 910/17372/21 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Приватного підприємства "Охорона-004"

про стягнення 475 959,12 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного підприємства "Охорона-004" (далі - ПП "Охорона-004") 263 866,73 грн пені та 212 092,39 грн штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" вказує на порушення ПП "Охорона-004" зобов`язання за укладеним сторонами договором про закупівлю послуг від 30.06.2020 №2006000341, на підставі пункту 7.2 якого позивач здійснив нарахування пені та штрафу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з ПП "Охорона-004" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" 263 866,73 грн пені, 212 092,39 грн штрафу, а також 7139,39 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що ПП "Охорона-004" прострочило строк виконання робіт і умови договору передбачають можливість нарахування пені та штрафу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2022, ТОВ ПП "Охорона-004" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги ПП "Охорона-004" вказує, що господарський суд першої інстанції не дослідив підписаний сторонами договір та наявні в матеріалах справи документи, неправильно визначився з характером спірних правовідносин, не застосував закон, який підлягає застосуванню, у зв`язку з чим прийняв помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.

Апелянт вказує, що сторони не погодили вартість послуг згідно з кошторисною документацією, яка закріплює вартість кожної з послуг по всім об`єктам замовника та за період дії спірного договору у 2021 році.

Скаржник зазначає, що позивач не надав персоналу відповідача фактичного допуску на об`єкти, де мали надаватися послуги.

Також ПП "Охорона-004" посилається на те, що штрафні санкції були розраховані в тому числі і за послуги, які начебто не були надані і у 2021 році, однак жодного належного і допустимого доказу, який свідчив би про погодження договірної ціни між сторонами за 2021 рік, матеріали справи не містять.

Крім того, скаржник звертає увагу, що 12.08.2021 відповідач належним чином задовольнив вимогу позивача та сплатив гарантію у розмірі, що становить 5% від вартості договору в сумі 296 031,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3232.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17372/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ПП "Охорона-004" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 до надходження матеріалів справи №910/17372/21.

28.11.2022 матеріали справи №910/17372/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Охорона-004" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі №910/17372/21. Розгляд справи призначено на 11.01.2023. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

11.01.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з тим, що суддю Попікову О.В. 11.01.2023 обрано XIX позачерговим З`їздом суддів України членом Вищої ради правосуддя.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023 справа №910/17372/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Ходаківська І.П., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 прийнято апеляційну скаргу ПП "Охорона-004" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі №910/17372/21 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.02.2023.

31.01.2023 до суду апеляційної інстанції від представника ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" Горбача А.М. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Судове засідання 06.02.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 задоволено заяву представника ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" Горбача А.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Розгляд справи призначено на 13.03.2023.

Позиції учасників справи.

ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та вказує, що між сторонами підписано додаткову угоду, якою передбачено ціну та кошторис, а отже досягнуто згоди у тому числі і щодо вартості послуг. Крім того, твердження відповідача про те, що вартість послуг не узгоджена позивачем та відповідачем є безпідставними та спростовуються конклюдентними діями сторін.

ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" також зазначає, що свій обов`язок щодо допуску представників відповідача для виконання робіт виконало та надало відповідні дозволи. Скаржник не надав будь-яких доказів необґрунтованої, безпідставної або такої, що не відповідає умовам договору, відмови у допуску представників ПП "Охорона-004" на об`єкти ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", зазначені в додатку №1 до договору.

Позивач вказує, що відповідач не звертався до нього з пропозицією або вимогою продовжити термін виконання робіт.

Також ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зазначає, що твердження відповідача про задоволення вимог позивача шляхом сплати гарантії не має відношення до предмета спору, оскільки предметом стягнення у даній справі є штрафні санкції за порушення строків виконання робіт.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

30.06.2020 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг №2006000341, за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Технічне обслуговування автоматики систем пожежогасіння), а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.2 договору склад та обсяги послуг, які підлягають закупівлі за даним договором визначені обсягом надання послуг (додаток №1) та договірною ціною з кошторисною документацією (додаток №2), що є невід`ємними частинами договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору ціна цього договору становить 5 920 634,05 грн у тому числі ПДВ (20%) - 986 772,34 грн.

За умовами пункту 5.1 договору виконавець зобов`язується поетапно надавати послуги з моменту отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок надання послуг, впродовж терміну зазначеного в пункті 12.1 цього договору, та надати послуги з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником додатку №1 до договору.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що місце надання послуг - згідно з додатком "Місце надання послуг", який є невід`ємною частиною договору (додаток №3).

Згідно з пунктом 5.7 договору передача замовнику виконавцем наданих послуг здійснюється з наданням акта (форма КБ-2в) в разі його прийняття без зауважень.

У пункті 5.12 договору сторони погодили, що після закінчення надання послуг виконавець передає замовнику змонтовані матеріально-технічні ресурси шляхом оформлення акта здачі змонтованих матеріально-технічних ресурсів в експлуатацію. Замовник передає виконавцю один комплект затвердженої технічної та/або іншої документації за кожним різновидом послуг, зазначених в орієнтовному обсязі послуг (додаток №1) (в разі потреби), за кожним структурним підрозділом (об`єктом) замовника окремо не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати отримання письмового запита виконавця.

Виконавець зобов`язаний надати послуги у строки, встановлені цим договором, та якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього договору (пункт 6.3.1 договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє в частині надання послуг згідно з регламентом, відображеним в обсягах надання послуг (додаток №1), але не більше 12 місяців (пункт 12.1 договору).

Відповідно до додатку №1 до договору виконавець повинен виконати роботи - технічне обслуговування системи пінного, газового та порошкового пожежогасіння на об`єктах замовника з періодичністю, переліком та місцем робіт, наведеними у таблицях, які є невід`ємною частиною договору (Обсяги надання послуг).

31.12.2020 між сторонами у справі укладено додаткову угоду №1 до договору, якою сторони виклали додатки №1 "Обсяг надання послуг", №2 "Договірна ціна", №3 "Місце надання послуг" до договору у нових редакціях.

За умовами додатку №1 "Обсяг надання послуг" в редакції додаткової угоди №1 від 31.12.2020 виконавець був зобов`язаний надавати передбачені в пункті 1.1 договору послуги на об`єктах замовника з такою періодичністю: щомісячно; щоквартально; двічі на рік; один раз на рік. Об`єкти замовника: Богородчанське ЛВУМГ, Боярське ЛВМУГ, Бібрське ЛВУМГ, Бердичівське ЛВУМГ, Лубенське ЛВУМГ, Золотоніське ЛВУМГ, Миколаївське ЛВМУГ, Краматорське ЛВУМГ, Кременчуцьке ЛВУМГ, Харківське ЛВУМГ, Сумське ЛВУМГ, Апарат ОГТСУ (проспект Любомира Гузара, 44, м. Київ).

21.07.2020 позивач надіслав на адресу відповідача лист №ТОВВИХ-20-8525 щодо надання дозволу на виконання своїх договірних зобов`язань про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, жувальних і контрольних приладів (Технічне обслуговування автоматики систем пожежогасіння). Даний лист отриманий відповідачем 29.07.2020, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта".

Проте з наявних у матеріалах справи актів приймання виконаних будівельних робіт вбачається, що роботи з технічного обслуговування систем пожежогасіння виконані відповідачем з простроченням обумовлених договором строків, зокрема порушенням строків виконання по об`єктах:

- Сумське лінійне виробниче управління у листопаді 2020 року - акти №1/1, №1/2, №1/3, №1/4, №1/5, №1/6, №1/7, №1/8, №1/9, №1/10, №1/11, №1/12, №1/13, №1/14, у лютому 2021 року - акти №2/1, №2/3, №2/4, №2/5, №2/6;

- Краматорське лінійне виробниче управління у лютому 2021 року - акти №1/1, №1/2, №1/3, №1/4, №1/5, №1/6;

- Харківське лінійне виробниче управління у січні 2021 року - акти №1/1, №1/2, №1/3, №1/4, №1/5, №1/6, №1/7, у лютому 2021 року - акти №2/3, №2/4, №2/5, №2/8, №2/9, у березні 2021 року - акти №3/9, №3/10;

- Миколаївське лінійне виробниче управління у січні 2021 року - акти №1/1, №1/2, №1/3, №1/4, №1/5, №1/6, №1/7, у лютому 2021 року - акти №1, №1/2, у березні 2021 року - акти №2/1, №2/2, у травні 2021 року - акти №2/1, №2/2;

- Апарат ОГТС у червні 2021 року - акт №8, у травні 2021 року - акт №7, у квітні 2021 року - акт №6, у березні 2021 року - акт №5, у лютому 2021 року - акт №4, у січні 2021 року - акт №3, у грудні 2020 року - акти №1, №2;

- Кременчуцьке лінійне виробниче управління у січні 2021 року - акти №1/1, №1/2;

- Запорізьке лінійне виробниче управління у березні 2021 року - акт №1/2;

- Лубенське лінійне виробниче управління у лютому 2021 року акти №1/1, №1/2, у квітні 2021 року - акти №1, №2, у травні 2021 року - акти №3/1, №3/2, №3/3;

- Бібрське лінійне виробниче управління у жовтні 2020 року - акти №1-1, №1-2, у листопаді 2020 року - акти №2, б/н, у грудні 2020 року - акти №3/1, №3/2, у січні 2021 року - акти №4/1, №4/2, у лютому 2021 року - акти №5/1, №5/2, №5/3, у березні 2021 року - акти №6/1, №6/2, №6/3, у квітні 2021 року - акти №7/1, 7/2, 7/3, у травні 2021 року - акти №8/3, №8/2, №8/2, у червні 2021 року - акти №9/1, №9/2, №9/3;

- Богородчаньске лінійне виробниче управління у грудні 2020 року - акти №1/1, №1/2, №1/3, №1/4, у січні 2021 року - акти №2/1, №2/2, №2/3, №2/4, у лютому 2021 року - акти №1/9, №3/1, №3/2, №3/3, №3/4, у березні 2021 року - акти №4/3, №4/4, №4/1, №4/2, №2/5, у квітні 2021 року - акти №5/2, №5/3, №5/4 підписані 30.06.2021, у травні 2021 року - акти №4/9, №6/1, №6/2, №6/3, №6/4 підписані 30.06.2021, у червні 2021 року - акти №9/9, №7/1, №7/2, №7/3, №7/4;

- Закарпатське лінійне виробниче управління у листопаді 2020 року - акти №1/1, №1/2, №1/3, №1/4, №1/5, №1/6, №1/7, №1/8, №1/9, у грудні 2020 року - акти №2/1, №2/2, №2/3, №2/4, №2/5, №2/6, №2/7, №2/8, у січні 2021 року - акти №3/1, №3/2, №3/3, №3/4, №3/5, №3/6, №3/7, №3/8, №3/9, у лютому 2021 року - акти №4/1, №4/2, №4/3, №4/4, №4/5, №4/6, №4/7, №4/8, №4/9, у березні 2021 року - акти №5/1, №5/2, №5/3, №5/4, №5/5, №5/6, №5/8, №5/9, у квітні 2021 року - акти №6/1, №6/2, №6/3, №6/4, №6/5, №6/6, №6/7, №6/8, №6/9, у травні 2021 року - акти №7/9, №7/8, №7/7, №7/6, №7/5, №7/4, №7/3, №7/2, №7/1 підписані 30.06.2021, у червні 2021 року - акти №8/9, №8/8, №8/4, №8/3, №8/2, №8/1.

Доказів виконання робіт на об`єктах Бердичівське ЛВУМГ та Золотоніське відповідачем суду не надано.

З метою досудового врегулювання спору ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зверталось до ПП "Охорона-004" з претензіям від 09.10.2020 №1ТОВВИХ20-11474 на суму 40 645,78 грн, від 31.12.2020 №2ТОВВИХ-20-147778 на суму 205 868,02 грн та від 02.03.2021 №3ТОВВИХ-21-2619 на суму 336 229,10 грн. Однак вказані претензії не були задоволені відповідачем.

Оскільки ПП "Охорона-004" штрафні санкції у добровільному порядку не сплатило, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до суду з позовом у цій справі та просить стягнути з відповідача 263 866,73 грн пені та 212 092,39 грн штрафу, у зв`язку з простроченням строку виконання робіт.

Заперечуючи проти заявлених вимог, ПП "Охорона-004" у відзиві на позовну заяву вказує, що сторони не погодили вартість послуг згідно з кошторисною документацією, яка закріплює вартість кожної з послуг по всіх об`єктах позивача та за період дії договору в 2021 році.

Також відповідач посилається на те, що позивач не надав персоналу відповідача фактичного допуску до об`єкта де мали надаватися послуги.

ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" вважає, що позивач не обґрунтував суми штрафних санкцій за договором, які б ґрунтувались на належних та допустимих доказах та підлягали математичній (арифметичній) перевірці як відповідачем, так і судом.

Крім того, відповідач повідомив, що задовольнив вимогу позивача та сплатив гарантію у розмірі, що становить 5% від вартості договору в сумі 296 031,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3232.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що доводи відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги є тотожними за своїм змістом.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Частиною 1 статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За визначенням частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 6, 627, 628 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у свою чергу встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України, яка кореспондуються зі статтею 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (частина 1 статті 611 ЦК України).

За приписами частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За визначенням частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів, робіт, чи послуг (частина 4 статті 231 ГК України).

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено вище, відповідач всупереч вимогам пункту 5.1 договору прострочив строк виконання робіт з технічного обслуговування систем пожежогасіння на об`єктах позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних робіт.

За умовами пункту 7.2 договору за порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено порушення строку надання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення надання послуг понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості послуг, з яких допущено порушення.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, перевіривши наданий ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" розрахунок штрафних санкцій, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розмір нарахованих пені та штрафу є обґрунтованим та арифметично вірним.

Слід зазначити, що заперечень щодо невірності розрахунків пені та штрафу доводи апеляційної скарги не містять.

Колегія суддів, з огляду на доводи апеляційної скарги зазначає, що господарський суд першої інстанції надав належну оцінку наведеним у відзиві на позовну заяву доводам ПП "Охорона-004" та погоджується з нею.

Зокрема, твердження відповідача про те, що сторонами не була погоджена вартість послуг за договором у зв`язку з непідписанням позивачем додатку №2 "Договірна ціна з кошторисною документацією" до додаткової угоди №1 від 31.12.2020, безпідставні, оскільки даною додатковою угодою сторони передбачили, що додаток 2 до договору "Договірна ціна з кошторисною документацією" має бути викладений у редакції додатку №2 до цієї додаткової угоди", а сама додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною договору. Вказана додаткова угода підписана уповноваженими представника сторін без зауважень. Крім того, вартість послуг після підписання додаткової угоди та додатків до неї не змінилася та залишилась у розмірі 5 920 634,05 грн, як визначено сторонами у пункті 3.1 договору.

Крім того, відповідач не надав доказів наявності його заперечень чи пропозицій до позивача про зміну ціни кошторису відповідно до статті 844 ЦК України. При цьому відповідач не заперечує факт виконання ним робіт за спірним договором і після укладення додаткової угоди №1 від 31.12.2020.

Посилання відповідача на недопуск його працівників на об`єкти позивача, де мали надаватися послуги, також необґрунтовані з огляду на таке.

Згідно з пунктом 6.1.2 договору замовник зобов`язаний допустити виконавця на об`єкт для надання послуг з оформленням відповідного двохстороннього акта про початок робіт за умови дотримання вимог внутрішніх документів праці та порядку допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об`єктах позивача.

Листом від 21.07.2020 №ТОВВИХ-20-8525 позивач надав дозвіл на виконання робіт працівникам відповідача згідно з пунктом 5.1 договору. Також надано контактні телефони осіб, уповноважених на організацію допуску на об`єкти, технічний нагляд за виконанням робіт на об`єкті з технічними службами по кожному ЛВУМГ. Крім того, у вказаному листі повідомлено, що з метою організаційного забезпечення надання послуг за договором відповідачу слід в термін до 24.07.2020 направити позивачеві пооб`єктний план-графік надання послуг з розрахунком договірної ціни помісячно згідно з кошторисною документацією, а також список осіб з вказаними посадами та контактними телефонами, які уповноважені представляти інтереси відповідача у виконанні договору.

Обв`язкою умовою допуску виконавця на об`єкт замовника для надання послуг згідно з пунктом 6.1 договору є дотримання виконавцем внутрішніх документів щодо охорони праці та порядку допуску працівників сторонніх організацій. Для оформлення такого акта позивачу необхідні вихідні дані щодо осіб (прізвища та ім`я, по батькові), які будуть виконувати роботи від імені виконавця, та відповідні документи, які підтверджують проходження інструктажу з охорони праці.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується апеляційний суд, всупереч статті 74 ГПК України відповідач не надав суду доказів надання позивачу всіх необхідних даних своїх працівників, а також виконання ними передбачених договором вимог з охорони праці. Тому посилання відповідача на порушення позивачем умов пункту 6.1.2 договору в частині складання актів допуску є необґрунтованими.

Крім того, з наявних у матеріалах справи листів позивача від 25.09.2020 №74005ВИХ-20-785, від 01.10.2020 №7302ВИХ-20-571, від 29.09.2020 №7102ВИХ-20-1476, від 08.10.2020 №7304ВИХ-20-746, від 09.10.2020 №7205ВИХ-20-771, від 12.10.2020 №7103ВИХ-20-1367, від 21.10.2020 №7404ВИХ-20-466, наказів генерального директора позивача від 23.11.2021 №ТОВНО-20-950, від 26.01.2021 №ТОВНО-21-89 вбачається, що відповідачу були надані допуски його представників для виконання робіт на об`єктах та надано відповідні дозволи.

Також ПП "Охорона-004" всупереч умовам пункту 5.17 договору не надало доказів інформування позивача про сповільнення або призупинення надання послуг з незалежних від нього обставин, чи відповідно до пункту 5.22 договору ініціювання продовження терміну виконання робіт.

Щодо твердження відповідача про відсутність погодження договірної ціни на 2021 рік колегія суддів зазначає таке.

Ціна спірного договору (істотна умова) закріплена у пункті 3.1 спірного договору на весь період його дії - до 30.06.2021.

Вартість послуг розрахована у зведеному кошторисі нам період дії договору з 30.06.2020 по 30.06.2021 з розподілом на періодичність надання послуг: один раз на місяць, один раз на квартал, двічі на рік, один раз на рік.

Згідно з пунктом 3.4 договору ціна договору визначена з урахуванням всіх податків і зборів, передбачених законодавством України, та вартості всіх витрат, пов`язаних з виконанням договору, до моменту його повного завершення.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відповідач підписав додаток 2 до додаткової угоди №1, а отже прийняв ціну послуг у 2021 році, нарахування пені та штрафу є обґрунтованим, відповідають умовам договору та положенням чинного законодавства.

Доводи відповідача про те, що він задовольнив вимогу позивача шляхом сплати гарантії, відхиляються судовою колегією з огляду на таке.

В обґрунтування наведених вище доводів ПП "Охорона-004" посилається на те, що 12.08.2021 воно належним чином задовольнило вимогу позивача та сплатило гарантію у розмірі, що становить 5% від вартості договору в сумі 296 031,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3232. Вказана сума сплачена відповідачем згідно з повідомленням-вимогою про отримання письмової вимоги бенефіціара за банківською гарантією від 30.06.2020 №13177/20-ГВ та про сплату гаранту письмової вимоги за банківською гарантією від 26.07.2021 №03-9/03/5578 та самої письмової вимоги позивача від 21.07.2021 №13177/20-ГВТОВВИХ-21-7961.

Відповідно до пункту 8.2 договору виконавець зобов`язаний надати забезпечення виконання цього договору у вигляді гаранті у розмірі, що становить 5% від вартості цього договору в сумі 296 031,70 грн.

Разом з тим, доводи відповідача про задоволення вимог позивача не мають відношення до даного спору, оскільки предметом стягнення у даній справі є штрафні санкції за порушення строків виконання робіт. Крім того, відповідач не надав суду ані договору гарантії, ані самої гарантії (яка містила б зміст гарантій та випадків, які вона забезпечує), а також будь-яких інших документів на підтвердження забезпечення виконання цього договору в частині предмета спору.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у пункті 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Охорона-004" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі №910/17372/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі №910/17372/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на апелянта.

4. Справу №910/17372/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.03.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді І.П. Ходаківська

В.А. Корсак