Рішення

від 16.03.2023 по справі 904/4156/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2023м. ДніпроСправа № 904/4156/22

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр"

про ухвалення додаткового рішення

У справі № 904/4156/22:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр", 49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, код ЄДРПОУ 34230377

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп", 51918, м.Кам`янське, вул.Дніпробудівська, буд.35, код ЄДРПОУ 40497752

про стягнення заборгованості за договором поставки

Суддя Панна С.П.

Секретар судового засідання Гурба А.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 835 696,77грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору поставку товару № 81929-240122-2 від 24.01.2022р. щодо оплати вартості отриманого товару.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2023р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп", 51918, м.Кам`янське, вул.Дніпробудівська, буд.35, код ЄДРПОУ 40497752 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр", 49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, код ЄДРПОУ 34230377 заборгованість за Договором № 81929-240122-2 поставки товару від 24.01.2022р. в розмірі 835 696,77грн. та судовий збір у розмірі 12 535,45грн.

08.03.2023р. до суду від позивача надійшла заява, в якій просить ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00грн., які понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи № 904/4156/22.

Ухвалою суду від 09.03.2023р. призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 16.03.2023р.

Господарський суд зазначає, що через відсутність належного фінансування ухвала суду від 09.03.2023 направлялася відповідачу на його електронну адресу, про що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 10.03.2023р.

15.03.2023р. до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд його заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі.

16.03.2023р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату через неможливість адвоката Кияненко Д.О. бути на ньому присутньою у зв`язку із невідкладними слідчими діями. Клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч.3 ст.244 ГПК України суд обмежений в строках розгляду заяви. Крім того, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240, ч. 3 ст. 244 ГПК України, у зв`язку із неявкою сторін, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Так, статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст.131-2 Конституції України, ст.16 ГПК, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2, ст.123, ч.2 ст126 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п. п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 викладено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі позивачем до матеріалів справи надано: копії договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.10.2022р.; акту здачі-приймання наданих послуг № АО-00008 від 07.03.2023; довіреність № 1/705 від 08.01.2022р.; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 07.03.2023р. стосовно Адвокатського об`єднання "Клименко і партнери"; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 07.03.2023р. стосовно ТОВ "Хімпромгруп".

Так, 10.10.2022р. між Адвокатським об`єднанням "Клименко і Партнери" (об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" (клієнт) був укладений договір про надання професійної правничої (правової) допомоги.

Відповідно до п.1.1. договору, предметом даного договору є надання об`єднанням усіма законними методами та способами професійної правничої (правової) допомоги клієнту у судовій справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 81929-240122-2 від 24.01.2022р., а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надані послуги (професійну правничу (правову) допомогу) та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 1.2 договору, на виконання п. 1.1. даного договору клієнт уповноважує адвокатів об`єднання: підготувати позовну заяву до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах клієнта до товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 81929-240122-2 від 24.01.2022р.; представляти клієнта у Господарському суді Дніпропетровської області з усіма правами (без обмежень повноважень) наданими позивачу, відповідачу, третій особі; надавати інші види професійної правничої (правової) допомоги, пов`язаної з розглядом вказаної судової справи.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що за надані послуги (професійну правничу (правову) допомогу) у судовій справі, вказаній в п. 1.1. цього договору, що включає в себе підготовку повної заяви, представництво адвокатами об`єднання інтересів клієнта у судових засіданнях в господарському суді першої інстанції, підготовку та подання до суду всіх необхідних процесуальних документів та вчинення інших необхідних процесуальних дій, які виникнуть в процесі розгляду господарським судом вказаної справи, клієнт виплачує об`єднанню фіксований гонорар у розмірі 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) у разі задоволення судом позовних вимог шляхом оплати на поточний рахунок об`єднання, вказаний у цьому договорі, у строк не пізніше ніж 5 робочих днів з моменту фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок клієнта в результаті добровільного або в результаті примусового виконання відповідачем рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі, вказаній в п. 1.1. цього договору.

Відповідно до п. 7.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього договору та закінчується 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань (п. 7.2. договору).

При цьому відповідно до п. 8.3. договору, документом, що підтверджує надання послуг за договором є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі наданих послуг. Протягом 3 (трьох) робочих днів по завершенню надання передбачених цим Договором послуг та отримання рішення суду у судовій справі, вказаній в п.1.1. цього договору, яким позовні вимоги клієнта задоволено, об`єднання передає клієнту два екземпляри підписаного зі сторони об`єднання актів приймання-передачі наданих послуг. У випадку, якщо клієнт не підписав Акт приймання-передачі наданих послуг (надалі по тексту - "акт") протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його отримання і не надав письмове обґрунтування такого не підписання протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання акту, послуги вважаються наданими об`єднанням в повному обсязі і підлягають оплаті.

Як вбачається з акту здачі-приймання наданих послуг № АО-00008 від 07.03.2023р. виконавцем виконані наступні роботи (надані такі послуги):

1. Виконавцем на виконання зобов`язань за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10 жовтня 2022р. надана замовнику наступна професійна правнича допомога у справі № 904/4156/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 81929-240122-2 від 24.01.2022р.;

- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 81929-240122-2 від 24.01.2022р.;

- підготовка та подання до суду 26.12.2022р. відповіді на відзив у справі № 904/4156/22;

- підготовка та подання до суду заяви про участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 06.01.2023р.;

- підготовка та подання до суду заяви про участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 27.01.2023р.;

- підготовка та подання до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі позивача від 07.02.2023р.;

- підготовка та подання до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі позивача від 20.02.2023р.;

- підготовка та подання до суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 24.02.2023р.;

- представництво адвокатом інтересів замовника у судовому засіданні 02.03.2023р.

Кількість наданих послуг - 1; одиниця виміру - послуга; ціна без ПДВ, грн - 30 000,00 грн, Сума без ПДВ, грн - 30 000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що в акті здачі-приймання наданих послуг № АО-00008 від 07.03.2023р. зазначена загальна вартість робіт (послуг) двадцять тисяч гривень 00 копійок., тоді як виконавцем були виконані роботи (надання послуг) на 30 000,00грн.

Водночас, оцінюючи надані позивачем докази на предмет обґрунтованості розміру заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд з урахуванням критеріїв, визначених ч.4 ст.126 та ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, доходить висновку про неприйнятність заявленого до стягнення фіксованого розміру цих витрат у розмірі 20 000,00грн., у зв`язку з їх неспівмірністю та нерозумністю.

У даному випадку, виходячи з того, що юридична кваліфікація правовідносин у даній справі не є складною, тому не вимагала від адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію, значних професійних зусиль для належного представництва інтересів позивача у справі.

Підготовка позовної заяви у спорі, що виник між сторонами, не потребує тривалого часу для аналізу договору, первинних документів: заборгованість відповідача стосується неналежного виконання зобов`язань з оплати поставленого товару, оформленими безспірними видатковими накладними; предметом спору є лише основний борг, розрахунок якого не є складним та не потребує виняткових професійних знань.

Отже, з урахуванням характеру, предмета та складності спору (спір є стандартним-типовим, витікає з договору поставки товару), кількості його учасників (два учасника), обсягом матеріалів справи (не великий обсяг первинних документів), господарський суд не може стверджувати, що спір у даній справі вимагав від адвоката аналізу значного обсягу джерел права, судової практики та значних затрат часу на його врегулювання.

За вказаних обставин, суд вважає прийнятною фіксовану суму за надання адвокатом у справі професійної правничої допомоги у розмірі 5 000,00грн.

Враховуючи викладене, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/4156/22 є завищеним, деякі витрати на послуги з надання правничої допомоги не були неминучими, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 20 000,00грн. у суді першої інстанції у даній справі, а тому обґрунтованими, справедливими та співмірними визнаються судом витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00грн., що покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 07.03.2023 № б/н задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп", 51918, м.Кам`янське, вул.Дніпробудівська, буд.35, код ЄДРПОУ 40497752 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр", 49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, код ЄДРПОУ 34230377 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 копійок)

В решті заявлених по стягненню витрат на правничу допомогу - відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено - 16.03.2023р.

Суддя С.П. Панна