Рішення

від 17.03.2023 по справі 904/4742/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2023м. ДніпроСправа № 904/4742/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Діджитал" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 25; ідентифікаційний код 36123396)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лен-Плюс" (53200, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Шевченка, буд. 211, кв. 1; ідентифікаційний код 33837660)

про стягнення 463 320 грн. 00 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Старлайт Діджитал" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4483/22 від 14.12.2022) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лен-Плюс" про стягнення 379 080 грн. 00 коп. - заборгованості за Субліцензійним договором від 21.12.2021 №SLM-152.

Також просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді 5 686 грн. 20 коп. - судового збору.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2022 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№45443/22 від 23.12.2022) про усунення недоліків, відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач у заяві (вх.№4415/23 від 27.01.2023) про зміну позовних вимог просить змінити позовні вимоги на: - "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лен-Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Діджитал" суму боргу в розмірі 463 320 грн. 00 коп."; - "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лен-Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Діджитал" сплачений позивачем судовий збір в розмірі 6 949 грн. 81 коп., посилаючись на те, що: - в позовній заяві розрахунок суми боргу зі сплати роялті за Договором був здійснений позивачем лише за період з 01.01.2022 по 30.10.2022, оскільки позовна заява була подана до завершення періоду субліцензії; - станом на дату складання заяви про зміну позовних вимог загальна сума боргу відповідача зі сплати роялті позивачу складає 463 320 грн. 00 коп.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 3 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Як вбачається, поштове відправлення, в якому містилася ухвала суду від 28.12.2022 було вручено відповідачеві 20.02.2023 про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.65).

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 28.12.2022, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 17.03.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Старлайт Діджитал", як ліцензіатом, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лен-Плюс", як субліцензіатом, було укладено Субліцензійний договір від 21.12.2021 №SLM-152 (надалі - Договір) (а.с.8-18).

Згідно з пунктом 1.1.9. Договору програма - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телепередач), фільмів, інших аудіовізуальних творів, рекламних блоків, анонсів, іншої інформації, яка має постійну назву, Логотип і транслюється відповідним Телеканалом за певною сіткою мовлення. Далі в Договорі: програма - Програма одного з Телеканалів (СТБ, ІСТV, Новий канал, ОЦЕ (оце), М1, М2). Програми - сукупність програм всіх Телеканалів за Договором.

Пунктом 1.1.13 Договору визначено, що субліцензія - видача ліцензіатом субліцензіату невиключного майнового права інтелектуальної власності на використання програм шляхом ретрансляції. За умови підписання сторонами окремого відповідного додатку до Договору субліцензія включає невиключне майнове право інтелектуальної власності на використання субліцензіатом аудіовізуальних творів шляхом реалізації Права Catch Up протягом cтроку дії Права Catch Up та Права Time Shifted TV протягом Строку дії Права Time Shifted TV. Субліцензія надається виключно на Територію для використання в межах Телемережі способами прямо передбаченими Договором і лише для надання Послуги особисто Субліцензіатом, під власним найменуванням чи під ТМ (брендом, брендами) прямо зазначеними в Договорі чи відповідному додатку до Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору ліцензіат на умовах, визначених у Договорі, надає субліцензіату субліцензію, а субліцензіат зобов`язується використовувати надану йому субліцензію відповідно до умов Договору та додатків до нього і здійснювати оплату роялті за надання субліцензії в порядку та на умовах визначених у Договорі та додатках до нього.

Пунктом 2.4. Договору визначено, що факт надання субліцензії підтверджується підписанням сторонами двостороннього акту відкриття права на ретрансляцію, і, за умови підписання сторонами окремого додатку до Договору, актом відкриття невиключних прав на Право Catch Up та Право Time Shifted TV.

Відповідно до пункту 5.1. Договору за використання програм шляхом ретрансляції субліцензіат сплачує ліцензіату суму роялті за один календарний рік у розмірі, визначеному у відповідному додатку. Сума роялті не оподатковується ПДВ згідно п.п.196.1.6 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 5.4. Договору ліцензіат щомісячно складає рахунок (рахунки) та передає його (їх) субліцензіату. Ліцензіат щоквартально складає Акти використання прав на ретрансляцію та передає їх субліцензіату. Субліцензіат зобов`язаний підписати та повернути їх ліцензіату в строк 3 (три) робочих дні. Не отримання рахунку або Акту використання прав на ретрансляцію не може бути підставою (причиною) несплати роялті.

Пунктом 5.6. Договору визначено, що розмір роялті може бути змінено лише за згодою сторін шляхом внесення відповідних змін до Договору, крім випадків передбачених Договором та додатками до нього.

Строк дії Договору починається з дати підписання Договору та припиняється 31 січня 2023 року (включно), якщо інше не передбачено Договором, додатками до нього (пункт 7.1. Договору).

Також, сторонами було підписано Додаток від 21.12.2021 №1 до субліцензійного договору №SLM-152 від 21.12.2021 відповідно до якого:

1. Територія 1 дії субліцензії - м. Нікополь Дніпропетровської області;

2. Строк дії субліцензії з 01.01.2022 по 31.12.2022;

3. Телемережа 1 - телекомунікаційна мережа, яка належить субліцензіату на праві власності, і яка використовується субліцензіатом для надання Програмної послуги за стандартами розповсюдження, зазначеними в діючій ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення субліцензіата;

4. Субліцензія надається виключно для надання послуги особисто субліцензіатом, від власного імені, права на які належать субліцензіату;

5. Стандарти розповсюдження - аналогове телевізійне мовлення, цифрове телевізійне мовлення за стандартом DVB-С, цифрове телевізійне мовлення за стандартом ІРТV;

6. На момент підписання Договору параметри прийому сигналу, що містить програми та джерелами є:

супутник: Аmos-7;

орбітальна позиція: 4°W;

стандарт мовлення: DVB-S2;

частота: 12 297 МГц;

швидкість потоку: 45 000 ксимв/с;

поляризація: горизонтальна;

FЕС-2/3;

час передавання: 24 години на добу.

7. Розміщення програм у списку каналів (частотному плані кабельної мережі), ТВК, на якому субліцензіат здійснює ретрансляцію програм в телемережі: програми:

- СТБ - № у списку каналів (частотному плані кабельної мережі), ТВК - 5;

- ІСТV - № у списку каналів (частотному плані кабельної мережі), ТВК - 12;

- НОВИЙ КАНАЛ - № у списку каналів (частотному плані кабельної мережі), ТВК - 4;

- ОЦE - № у списку каналів (частотному плані кабельної мережі), ТВК - 8;

- М1 - № у списку каналів (частотному плані кабельної мережі), ТВК - 43;

- М2 - № у списку каналів (частотному плані кабельної мережі), ТВК - 66.

8. За надання субліцензії на умовах Додатку №1 субліцензіат сплачує ліцензіату роялті у розмірі 505 440 грн. 00 коп. за рік.

9. Обов`язок субліцензіата сплатити роялті виникає з моменту початку (з факту) ретрансляції у Телемережі 1 у межах Території 1 або з дати, зазначеної в п. 2.4. Договору, залежно від того, що наступило раніше. Обов`язок субліцензіата сплатити роялті за один рік, виникає у субліцензіата незалежно від кількості абонентів субліцензіата та строків такої ретрансляції.

10. Виплата роялті здійснюється субліцензіатом частинами щомісяця (Звітний період) у розмірі 1/12 роялті за один календарний рік не пізніше 10 числа місяця, який йде за Звітнім періодом.

11. Ліцензіат залишає за собою право раз у квартал переглянути розмір роялті, передбачений в п.8 Додатку № 1.

12. Додаток № 1 набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом строку дії Договору (а.с.20-21).

Як вбачається, сторонами було укладено Додаток від 21.12.2022 №2 до Субліцензійного Договору Субліцензійного договору №SLM-152 від 21.12.2021 (надалі - Додаток №2) (а.с.22-24).

Пунктом 1.1. Додатку №2 визначено, що сторони домовились, що електронний документообіг між Сторонами буде здійснюватися за допомогою програмного забезпечення "М.Е.Dос" - комп`ютерної програми, яка реалізовує функціонал обміну електронними документами між контрагентами та контролюючими органами та їх підписання або через програмне забезпечення (далі по тексту - "ПЗ"), сумісне з системою "М.Е.Dос" (у випадку використання ПЗ, яке є несумісним з системою "М.Е.Dос IS" - за допомогою сервісу "М.Е.Dос Online" або іншого сумісного сервісу, що реалізовує функціонал обміну та підписання електронних документів за згенерованим системою гіпер-посиланням в мережі Інтернет).

Пунктом 1.3. Додатку №2 визначено, що сторони домовилися, що на виконання умов Договору можуть застосовуватись наступні види електронних документів:

1.3.1. Рахунок на оплату;

1.3.2. Акт використання прав на ретрансляцію;

1.3.3. Акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до пункту 1.4.1. Додатку №2 обмін Е-документами за Договором здійснюється з застосуванням положень Закону України від 05.10.2017 № 2155-УІІІ "Про електронні довірчі послуги", Закону України від 22.05.2003 № 851-І V "Про електронні документи та електронний документообіг".

Сторони домовилися про те, що починаючи з "01" січня 2022 року, при виконанні умов Договору сторони можуть здійснювати підписання зазначених в пункті 1.3. Додатку документів в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням програмних рішень, зазначених в пункті 1.1. Додатку (пункт 1.4.2. Додатку №2).

Згідно з пунктом 1.4.3. Додатку №2 починаючи з "01" січня 2022 року, на виконання умов Договору ліцензіат має право самостійно та на власний розсуд вирішувати у якій формі (письмовій або електронній) складати та надсилати на адресу субліцензіата вказані у пункті 1.3. Додатку документи.

Пунктом 1.4.5. Додатку №2 визначено, що кожна сторона зобов`язана щоденно слідкувати за надходженням Е-документів та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням КЕП та повернення іншій стороні. Сторона, яка здійснює надсилання Е-документа за цим Договором вважається стороною - відправником, а сторона, яка здійснює отримання Е-документа, вважається стороною - одержувачем.

Згідно з пунктом 1.4.7 Додатку №2 1.4.7. Е-документи вважаються підписаними і набирають чинності з моменту підписання з використанням КЕП стороною-одержувачем Е-документа, отриманого від сторони-відправника з нанесеним нею КЕП. При цьому датою виникнення податкових зобов`язань, вважатиметься дата складання такого Е-документу стороною-відправником, незалежно від дати накладання КЕП стороною-одержувачем.

Відповідно до пункту 1.4.8. Додатку №2 у випадку, якщо протягом передбаченого Договором строку, сторона-одержувач не підписала отримані Е-документи з нанесеним КЕП та не надіслала стороні-відправнику мотивованої відмови від підписання Е-документів, такі документи визнаються сторонами як підписані, а послуги наданими. Мотивована відмова від підписання Е-документів може надсилатися через механізм відхилення Е-документа з обов`язковим надання коментарів про обгрунтовані причини такого відхилення.

Сторони домовилися, що Е-документи, які відправлені за допомогою ПЗ, визначеного в п. 1.1. Додатку, та підписані КЕП сторін мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для Сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носієві. Підтвердження передачі документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування (пункт 1.4.10. Додатку №2).

Пунктом 1.4.12. Додатку №2 визначено, що у випадку, коли Договором не встановлено строків підписання конкретних Е-документів, сторони погодили, що строк підписання таких документів з використанням сторонами КЕП становить 3 (три) робочих дні з дати їх надіслання.

В подальшому сторонами було підписано Акт від 01.01.2022 №1 відкриття права на ретрансляцію (а.с.19).

Пунктом 1 вказаного Акту визначено, що відповідно до умов субліцензійного договору №SLM-152 від 21.12.2021, ліцензіат видав субліцензіату субліцензію (відкрив право) на період з "01"січня 2022 по "31" грудня 2022 (включно) на використання Програм Телеканалів (СТБ, ІСТV, Новий канал, ОЦЕ, М1, М2) шляхом ретрансляції у Телемережі 1 у межах Території 1 за стандартами розповсюдження, визначеними у відповідному Додатку до Договору, та надав субліцензіату доступ до сигналу, що містить Програми.

Відповідно до пункту 2 вказаного Акту винагорода (роялті) за використання програм шляхом ретрансляції у Телемережі 1 у межах Території 1 виплачується субліцензіатом ліцензіату щомісяця, протягом строку дії Договору.

Акт вступає в силу з моменту підписання його сторонами (пункт 4 Акту).

На виконання умов договору позивачем в порядку, погодженому сторонами у Додатку №2 від 21.12.2021 року до Договору за допомогою Програмного забезпечення "М.Е.Dос", передало відповідачеві для підписання акти використання прав на ретрансляцію на загальну суму 463 320 грн. 00 коп., а саме:

- від 31.03.2022 №СД523 на загальну суму 84 240 грн. 00 коп. (а.с.25):

- від 30.06.2022 №СД1384 на загальну суму 126 360 грн. 00 коп. (а.с.26):

- від 30.09.2022 №СД2082 на загальну суму 126 360 грн. 00 коп. (а.с.27),

- від 31.12.2022 №СД2865 на загальну суму 126 360 грн. 00 коп. (а.с.56).

В матеріалах справи містяться копії описів вкладення у цінний лист, накладних АТ "Укрпошта" та фіскального чеку відповідно до яких позивачем на адресу відповідача було направлено зокрема акти №СД1384 від 30.06.2022, №СД2082 від 30.09.2022 (а.с.28-29).

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання за субліцензійним договором, проте відповідачем не сплачено роялті за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно (за винятком березня 2022), що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 1107 Цивільного кодексу України розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі договорів, зокрема, ліцензійного договору.

За приписами частини 1 статті 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір,за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об`єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором (частина 2 статті 1109 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з умов Договору, строк оплати роялті є таким, що настав.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що сплата відповідачем не проводилася, сума заборгованості зі сплати роялті складає 463 320 грн. 00 коп. (505 440 грн. 00 коп. : 12 х 11)

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 463 320 грн. 00 коп. - заборгованості.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 6 949 грн. 80 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Діджитал" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 25; ідентифікаційний код 36123396) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лен-Плюс" (53200, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Шевченка, буд. 211, кв. 1; ідентифікаційний код 33837660) про стягнення 463 320 грн. 00 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Лен-Плюс" (53200, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Шевченка, буд. 211, кв. 1; ідентифікаційний код 33837660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Діджитал" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 25; ідентифікаційний код 36123396) 463 320 (чотириста шістдесят три тисячі триста двадцять) грн. 00 коп. - заборгованості та 6 949 (шість тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 80 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

17.03.2023