Рішення

від 16.03.2023 по справі 910/65/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2023Справа № 910/65/23

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона»

до Громадської організації «Бігова Україна»

про стягнення 16 830,29 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» (надалі - КО «Муніципальна охорона») звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Громадської організації «Бігова Україна» (надалі - ГО «Бігова Україна») про стягнення 16 830,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати наданих на підставі договору про надання послуг №000343 від 14.05.2021 послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 9 600,00 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 320,53 грн. та інфляційних у розмірі 2 909,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Зазначена ухвала вручена ГО «Бігова Україна» 16.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105493377120, проте відзив на позов відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

14.05.2021 між КО «Муніципальна охорона» (виконавець) та ГО «Бігова Україна» (замовник) укладено договір про надання послуг №000343 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах цього договору виконавець зобов`язується надати послуги з охорони, а саме забезпечити фізичну охорону майна тимчасово наданого у користування замовнику у вигляді відрізку проїзної частини за адресою: м. Київ, вул. Русанівська набережна, будинки 4-12.

У відповідності до п. 2.1 Договору вартість послуг виконавця за даним договором встановлюється сторонами відповідно до протоколу погодження договірної ціни на фізичну охорону об`єкту із розрахунком кількості охорони (додаток 1 до Договору).

Згідно із п. 2.2 Договору після завершення визначеного п. 1.3 терміну надання послуг виконавець надає замовнику акти наданих послуг із розрахунком фактично наданих послуг та їх вартості.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що замовник, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання актів наданих послуг, зобов`язаний передати виконавцю підписані акти наданих послуг або мотивовану відмову від приймання наданих послуг.

Відповідно до п. 2.6 Договору оплата за цим договором здійснюється замовником не пізніше 5 (п`яти) банківських днів після підписання акту наданих послуг, шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок виконавця.

На вкидання умов Договору, позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги охорони на суму 9 600,00 грн., що підтверджується актом надання послуг №40 від 15.05.2021.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих на підставі Договору послуг охорони, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 9 600,00 грн.

Договір є договором охорони, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 66 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Матеріалами справи підтверджується (акт надання послуг №40 від 15.05.2021) факт надання відповідачу у травні 2021 року послуг охорони згідно Договору на суму 9 600,00 грн.

Суд відзначає, що акт надання послуг №40 від 15.05.2021 підписаний уповноваженим представником відповідача та скріплений печаткою підприємства без заперечень і зауважень щодо наданих послуг.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.6 Договору відповідач мав сплатити за надані у травні 2021 року послуги охорони 9 600,00 грн. не пізніше 21.05.2021, тобто строк виконання такого грошового зобов`язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 9 600,00 грн. за надані у травні 2021 року на підставі Договору послуги охорони. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги КО «Муніципальна охорона» про стягнення з ГО «Бігова Україна» заборгованості у розмірі 9 600,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 320,53 грн. та інфляційних у розмірі 2 909,76 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 22.05.2021 по 14.12.2022.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.3 Договору замовник, за вимогою виконавця, повинен виплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати послуг.

Суд відзначає, що при нарахуванні пені позивачем не враховано положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вказані обставини призвели до необґрунтованого збільшення розміру пені і за період з 22.11.2021 по 14.12.2022 пеня нарахована безпідставно.

Здійснивши власний розрахунок суд вважає правомірним та обґрунтованим, в даному випадку, стягнення з відповідача пені у розмірі 777,21 грн., нарахованої за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 22.05.2021 по 21.11.2021.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 2 909,76 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ГО «Бігова Україна» на користь КО «Муніципальна охорона» заборгованості у розмірі 9 600,00 грн., пені у розмірі 777,21 грн. та інфляційних у розмірі 2 909,76 грн. В іншій частині позовних вимог (пеня у розмірі 3 543,32 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації «Бігова Україна» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, будинок 4А, офіс 139; ідентифікаційний код 39913783) на користь Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» (01044, місто Київ, вул. Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 41680696) заборгованість у розмірі 9 600 (дев`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 21 коп., інфляційні у розмірі 2 909 (дві тисячі дев`ятсот дев`ять) грн. 76 коп. та судовий збір у розмірі 1 958 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 67 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий